I. Організаційний момент

II. Мотивація навчальної діяльності

1. Психологічна настанова й внутрішня мотивація щодо вивчення розділу «Речення з однорідними членами». Ознайомлення учнів із ходом навчальної діяльності.

2. Уведення школярів у спроектоване поняттєво-термінологічне по­ле: учитель пропонує восьмикласниками звернути увагу на основні поняття теми (запис або таблиця на дошці).

Однорідні члени речення:

поширені й непоширені; зв'язок: сполучниковий, безсполучниковий, змішаний

III. Повідомлення теми, мети

й завдань уроку. Оголошення епіграфа

Перлами, росою, сонцем, далиною вмиваються поля...

В. Сосюра

IV. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок восьмикласників

Робота з текстом (спостереження над реченнями з однорідними членами у зв'язному висловлюванні)

► Прочитати текст. Дібрати заголовок у вигляді словосполучення. Визначити основну думку тексту і тип мовлення. Аргументувати свою відповідь. Поміркувати, що мав на меті автор, змальовую­чи цю картину. Доповнити текст власними спогадами про красу осінньої природи.

Під осінніми високими зорями затихають оселі, і тепер стає чут­нішою мова роси, напівроздягнених дерев і вчорнілих задуманих со­няшників, що вже не тягнуться ні до сонця, ні до зірок.

Мене все життя ваблять і хвилюють зорі — їхня довершена і зав­жди нова краса, і таємнича мінливість, і дивовижні розповіді про них. Та й перші спогади мого дитинства починаються з зірок.

І тепер, проживши піввіку, я згадую далеке вечірнє стависько, по­темнілі в жалобі трави, що завтра стануть снігом, велетенські шоломи копиць, останній срібний дзвін коси і перший скрип деркача, і со­няшник вогнища під косарським таганком, і пофоркування невиди­мих коней, що зайшли в туман, і тонкий посвист дрібних чирят, що струшують зі своїх крилець росу, і дитячий схлип річки, у яку на все літо повходили м'ята, павині вічка, дикі півники, та й не журяться, а цвітуть собі (За М. Стельмахом).

Знайти однорідні члени і визначити, за допомогою яких сполуч­ників вони поєднуються. Пояснити розділові знаки в реченнях з однорідними членами.

З'ясувати орфограми у виділених словах. Навести власні приклади.

► Скориставшись тлумачним словником, визначити лексичне зна­чення слів копиці, деркач, таганок, чирята.

V. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу

Проблемне вивчення навчального матеріалу на основі одержаних у попередніх класах знань

► Пригадати відоме вам про однорідні члени речення. Розглянути таблицю і дати відповіді на запитання:

Що називається однорідними членами речення?

Які члени речення можуть бути однорідними?

Які ознаки мають однорідні члени речення?

На які запитання відповідають однорідні члени речення?

Визначити вид однорідних членів речення із тексту попереднього завдання й назвати їх ознаки.

Однорідні члени речення

	Головні	Другорядні
Види однорідних чле-	підмети	додатки
нів речення за їх син-	присудки	означення
таксичною функцією		обставини
Ознаки однорідних	1. Виступають одним	1. Виступають одним чле-
членів речення	членом речення.	ном речення.
	2. Зв'язані з одним	2. Відповідають на одне
	членом речення	запитання.
		3. Залежать від одного го-
		ловного члена в реченні

► Скласти висловлювання в науковому стилі про однорідні члени речення.

Коментар учителя. Вимовляються однорідні члени речення з від­повідною інтонацією: а) переліку: Лелеки щовесни прилітали, виводили діток, знову відлітали (В. Земляк); б) протиставлення: Тужлива пісня зринає з сопілки, та не розважа сумного серця...(М. Коцюбинський). Од­норідні члени речення бувають: а) поширеними (мають при собі за­лежні слова): Починалося нове життя з новими стосунками, з новими інтересами (О. Гончар); б) непоширеними: Старезний, густий, пред­ковічний ліс на Волині (Леся Українка).

Лінгвістичне дослідження на основі аналізу тексту

► Прочитати текст мовчки. Записати по пам'яті ключові слова і слово­сполучення та переказати текст. Дати відповідь на запитання, сфор­мульоване автором у заголовку до тексту і в останньому реченні.

ЩО МИ ЗНАЄМО ПРО ПІДСНІЖНИКИ?

Уже почали з'являтися перші підсніжники — провісники початку весни. А що ми про них знаємо? Виявляється, підсніжники — дуже давні квіти. Їм понад 300 мільйонів років! Вони росли ще тоді, коли на землі жили динозаври.

Підсніжники з'явилися дуже давно, тож про їх виникнення скла­дено багато легенд.

Так, слов'янська легенда стверджує, що одного разу баба Зима зі своїми супутниками Морозом і Вітром вирішили не пускати на зем­лю Весну. Але сміливий Підсніжник випростався, розправив пелюст­ки й попросив захисту в Сонця. Сонце помітило квіточку й відкри­ло дорогу Весні.

Є й така стародавня легенда, у якій йдеться про те, що Бог вигнав з раю Адама та Єву, йшов сніг, і Єва змерзла. Їй на втіху кілька сніжинок перетворилися на ніжні білі підсніжники. Єва зраділа і зрозуміла, що незабаром потепліє. Відтоді підсніжник уважають провісником тепла.

Цікаво, що ж допомогло підсніжникам вистояти з давніх пір і до сьогодні та як удалося пристосуватися до навколишнього середо­вища? (За Т. Видайко).

Назвати речення з однорідними членами. Якою частиною мови вони виражені? До якого слова в реченні відносяться? З'ясувати зв'язок між однорідними членами речення. Визначити їх синтак­сичну роль.

Зробити фонетичний розбір виділених слів. Увести їх у речення з однорідними членами.

Колективна робота з таблицею

► Розглянути таблицю й розказати про відношення між однорідни­ми членами речення, що поєднуються за допомогою сполучників сурядності.

Відношення між однорідними членами речення	Сполучники	З якою метою використовуються	Приклади
єднальні	і (й), та (у зна­ченні і), ані, і—і, ні—ні, ані—ані	смислова спорід­неність, посилення заперечення, влас­тивість підсилю­вальних часток	Тільки на хма­ри, на небо ви­ллю і жаль, і жа­гу (В. Сосюра)
протиставні	а, але, та, од­нак, зате, проте, тільки	виражають проти­ставлення	Довкола вже не тільки торіш­нє пріле листя, а й зелена трава (Ю. Смолич)
Відношення між однорідними членами речення	Сполучники	З якою метою використовуються	Приклади
розділові	або, чи, або—або, чи—чи, то—то, не то—не то, чи то—чи то	указують на не­певність або мож­ливість одного з двох явищ	Чи то садок, чи то город, чи то поле (Панас Мир­ний)

Коментар учителя. Між однорідними члени речення може бути зв'язок: 1) безсполучниковий: Галя швидко вдяглася, вийшла до віталь­ні (Ю. Збанацький); 2) змішаний (перелічувальна інтонація і сурядний сполучник): Любіть травинку, і тваринку, і сонце завтрашнього дня, вечірню в попелі жаринку, шляхетну інохідь коня (Л. Костенко); 3) спо­лучниковий: Радість і чудо найбільше для людини — її рука (П. Загре-бельний).