V. Підсумок уроку

V!. Домашнє завдання

Записати 5—6 народних висловів, у яких уживається тире на місці пропущеного члена. Усно розкрити зміст одного з висловів.

Скласти й записати діалог (10-12 реплік) на побутову тему, вико­ристовуючи неповні речення.

Урок № 38

ТЕМАТИЧНА КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 4 (ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ)

Мета: оцінити рівень навчальних досягнень восьмикласників

з теми «Односкладні й неповні речення»; перевірити знання й уміння, необхідні для доречного використання односкладних і неповних речень у мовленні; удоскона­лити навички розпізнавати мовні явища, встановлювати відповідність між ними, групувати, доповнювати тощо.

Форма проведення тематичної контрольної роботи: виконання тесто­вих завдань закритої й відкритої форми.

Тип уроку: урок оцінювання навчальних досягнень учнів.

ХІД УРОКУ

!. Організаційний момент

!!. Ознайомлення восьмикласників з темою, метою й завданнями уроку

III. Мотивація навчальної діяльності учнів

Ознайомлення із критеріями оцінювання тестових завдань закри­тої й відкритої форми.

IV. Виконання тестових завдань закритої' й відкритої форми за варіантами

Варіант 1

1. Позначити рядок, у якому в реченні головний член указує на дію, що виконується невизначеною особою.

А Звернімося до пізніших років (В. Дрозд).

Б Силою не хвались — краще трудись (Нар. творчість).

В Тепер спомином повертаюся до тополі (Є. Гуцало).

Г Мені бажали здоров'я, успіхів, гарних учнів — не без деякого лукавства (Л. Ковальова).

Д Як було гарно відчувати себе маленькою хазяйкою в цьому лі­сі! (О. Донченко).

2. Позначити рядок, у якому в безособовому реченні головний член виражений інфінітивом.

А Наймолодшому із нас було чотирнадцять.

Б По-справжньому можна пізнати і зрозуміти письменника, лише побувавши на його батьківщині, у місцях, пов'язаних із його життям і творчістю (П. Параскевич).

В Без Богдана Хмельницького, Петра Сагайдачного, Івана Ма­зепи, Пилипа Орлика не було б нашого народу (Н. Бібік).

Г Нема коли самій побути, присісти, у вікно подивитися (Л. Таран).

Д Читаючи листи-сповіді Катерини Білокур, диву дивуєшся її силі волі, одержимості (М. Кагарлицький).

3. Позначити рядок з неповним реченням. А Степова безмежна голубінь (І. Пільгук). Б Сперечалися довго (З. Тулуб).

В Так і сталося (Ю. Хорунжий).

Г Не дійшовши до казарми, зупинився на белебні (І. Пільгук).

4. Позначити рядок зі складним реченням, до складу якого входить умовно неповне речення.

А Хвилина, і гримнули постріли (І. Пільгук).

Б Думав: праця — зовнішня сила (І. Сенченко).

В З історії відомо, що козаки часто давали один одному прізвись­ка «навпаки» (А. Полетавкін).

Г Не випадково вважають, що Реріх створив власний світ, свою планету.

5. Визначити неповне речення, у якому випущено головний член. А Красиве для Реріха добре, а добре — красиве.

Б У мисливця дим густий, та живіт — пустий (Нар. творчість). В Тесля завжди без воріт, а швець — без чобіт (Нар. творчість). Г Головне — завжди почувався українцем, пропагував культуру свого народу (О. Балабко).

6. Визначити рядок зі складним реченням, яке вимагає редагування (розділові знаки випущено).

А Людина створила культуру, а культура людину (В. Русанів-ський).

Б Око бачить далеко, а розум бачить ще далі (Нар. творчість). В У вухах сережки блищать, на руках золоті персні (Панас Мир­ний).

Г Морози пішли на південь, Сірки на північ (/. Багряний).

7. Позначити рядки, у яких зазначено безособові речення.

А Мадонн зображували багато художників епохи Відродження (О. Журавель).

Б Скільки можна виготовити з верб плетених виробів? (В. Ску-ратівський).

В Щоб давати, треба отримувати (Л. Ковальова). Г У класі ніби посвітлішало (Н. Ниров).

Д В енциклопедичному словнику читаю про Джарилгач — без­водний, безлісий, піщаний острів (Д. Кулиняк).

8. Позначити рядки, у яких містяться узагальнено-особові речення. А Вербником обсаджували дороги й городи, греблі й ставки, піщані

пагорби і береги річок, левади чи видолинки (В. Сухомлинський).

Б Коли будували Змієві вали? (М. Федоренко).

В Не родись багатий та вродливий, а родись при долі та щасли­вий (Нар. творчість).

Г Від добра добра не шукають (Нар. творчість).

Д Будь високий, як верба, а багатий, як земля (Нар. творчість).

9. Позначити рядки, у яких уживається тире в неповних реченнях (на місці пропущеного члена).

А Вишивка — це своєрідний літопис життя (Т. Островська).

Б Вірші, звичайно, не писалися, оскільки на плечах — погони

(В. Стус).

В Друга дочка Ярослава Мудрого — королева Франції Анна (С. Кримський).

Г У християнстві дуб — символ гордості й пихатості (О. Пота­пенко).

Д Жовтий колір означає невірність, розлуку, а в поєднанні з чер­воним — нагороду й повагу (В. Куйбіда).

10. Позначити рядок, у якому міститься «зайве» односкладне речен­ня. Свій вибір письмово обґрунтувати. А Було по-осінньому безлюдно й тихо (Д. Кулиняк). Б Послухаймо!

В Важка вчительська праця! (Л. Ковальова).

Г Традиційну вербу не використовували для палива (В. Сухом-линський).

Д Катрі мимоволі стає сумно (Є. Гуцало).

11. Установити відповідність між односкладними реченнями та їх ви­дами.

А	Не взявшись за сокиру, хату не збуду-	1	Означено-осо-
	єш (Нар. творчість).		бове.
Б	Про успішний виступ Остапа Вере-	2	Неозначено-
	сая довідалися і в царському дворі		особове.
	(В. Скуратівський).	3	Узагальнено-
В	Хлюпіт хвиль, рівне дихання моря		особове.
	(Д. Кулиняк).	4	Безособове.
г	Уже неозброєним оком стало видно	5	Називне.

зграї птахів (Д. Кулиняк). Д Скажемо відверто хоч би сьогодні про

наші помилки й безвідповідальність

(В. Дрозд). Е Розумну річ приємно й слухати

(Нар. творчість).

Прочитати мовчки текст. Виконати подані після нього завдання.

Вивчай інші мови. Це дасть змогу не тільки оволодіти ключами до скарбниць духовності інших народів, але й об'єктивно оцінити свою мову, її сильні та слабкі сторони. Нашому поколінню випало складне й відповідальне завдання — відродження української мови, державності, нації. За нас цього ніхто не зробить. Це наш історич­ний обов'язок, виправдання нашого перебування на цьому світі. Ді­ймо! (/. Огієнко).

Виписати односкладні речення. Визначити в них головні члени.

Зробити синтаксичний розбір виписаних односкладних речень за схемою:

вид речення за метою висловлювання, емоційним забарвлен­ням;

вид речення за будовою (просте чи складне);

вид речення за характером граматичної основи (двоскладне чи односкладне), вид односкладного речення;

спосіб морфологічного вираження головного члена односкладного речення;

вид речення за наявністю чи відсутністю другорядних членів ре­чення та ускладнювальних компонентів;

вид речення за повнотою висловлення думки.

Варіант 2

1. Позначити рядок, у якому в реченні головний член указує на дію конкретної особи.

А Про унікальний острів Хортиця складено чимало легенд. Б Не вчи орла літати, а соловейка співати (Нар. творчість). В Свого часу перед нашим народом було поставлено глобальне завдання (В. Кандиба).

г Калиновим цвітом чи ягодами оздоблювали вільце молодої (В. Сухомлинський).

Д На все це дивишся, усе це вбираєш у себе, сповнюєшся висо­кістю простору (Є. Гуцало).

2. Позначити рядок, у якому міститься узагальнено-особове ре- чення.

А У будівництві осель послуговувалися сосною, дубом, вільхою

чи осикою (В. Сухомлинський). Б Відшукайте на карті острів Пасхи. В Тут галасувати не можна (М. Стельмах). Г Долі скаргами не власкаєш (Нар. творчість). Д Від напасті не пропасти (Нар. творчість).

3. Позначити рядок з неповним реченням.

А Почув нові сили й нову охоту в серці (Б. Лепкий).

Б Підемо й поборемося, браття! (Б. Лепкий).

В Поспішаємо на побачення до Каменяра (О. Гученко).

г Прийшли (С. Плачинда).

4. Позначити рядок зі складним реченням, до складу якого входить умовно неповне речення.

А Проходили століття, і обжилі таборища скіфів завойовували племена сарматів (І. Пільгук).

Б Довго не міг заснути: усе стояв в уяві полонений січовий стрі­лець (Б. Антоненко-Давидович).

В Бачу те, що іншим не до тями (О. Гученко).

г Ви, мабуть, здивуєтеся, дізнавшись, що картопля — заморський продукт (І. Вихованець).

5. Визначити неповне речення, у якому випущено другорядний член.

А У степу і трава інша (І. Пільгук).

Б Спочатку майбутній композитор навчався в гімназії, згодом — в училищі.

В Праця чоловіка годує, а лінь — марнує (Нар. творчість). г У серці Тараса невсипуща туга (О. Іваненко).

6. Визначити рядок зі складним реченням, яке вимагає редагування (розділові знаки випущено).

А Лагідні слова роблять приятелів, а наклепи ворогів (Нар. твор­чість).

Б Спочатку бачимо пологі округлі пагорби, а ще нижче бачимо гори (К. Ґудзик).

В Бджола жалить жалом, а людина словом (Нар. творчість). г Один розум добре, два краще (Нар. творчість).

7. Позначити рядки, у яких зазначено безособові речення.

А Присідаю навпочіпки й тихенько придивляюся (М. Стель­мах).

Б Треба пізнати самого себе.

В Поміркуйте самі (О. Муранов).

г Катрю аж морозцем обшпарювало (Є. Гуцало).

Д Звідси крадькома стежу за повіткою (Є. Гуцало).

8. Позначити рядки, у яких в безособовому реченні головний член виражений інфінітивом.

А Їм є про що розповісти (Ю. Сушко).

Б Дослідження Змієвих валів продовжено (М. Федоренко).

В У степу не було стежок (А. Малишко).

Г Як відрізнити природженого фізика від лірика? (М. Сапожни­ков).

Д Завдяки символам можна одним словом чи якимось знаком сказати дуже багато (Н. Бібік).

9. Позначити рядки, у яких уживається тире в неповних реченнях (на місці пропущеного члена).

А У тривожну пору іспитів на кожному кроці чуємо побажання успі­ху, а частіше — жартівливе «ні пуху ні пера» (І. Вихованець).

Б Вишивка — одне з найдавніших українських мистецтв (О. Га-сюк).

В Творчість Георгія Нарбута — яскрава сторінка в українському

мистецтві. Г І завжди — крах ілюзій (Є. Куртяк).

Д Найвеличніший симфонічний твір Леонтовича — народно-фан­тастична опера «На русалчин великдень».

10. Позначити рядок, у якому міститься «зайве» односкладне речен- ня. Свій вибір письмово обґрунтувати.

А Буває й інакше (А. Адамович).

Б Не уявити собі простори Таврії без курганів! (Ю. Сушко).

В Вітчизна.

Г Тропічні острови.

Д Скільки пісень співалося-переспівалося в житті кожного (Ю. Зба-нацький).

11. Установити відповідність між односкладними реченнями та їх ви- дами.

Означено-особове.

Неозначено-осо­бове.

Узагальнено-осо­бове.

Безособове.

Називне.

А Йому було по-справжньому добре (Є. Гуцало).

Б Калиновий лист, калинова сопіл­ка, калинова колиска (В. Сухомлин-ський).

В Колись калину цінували в Україні особливо (В. Сухомлинський).

Г За рідний край і життя віддай (Нар. творчість).

Д Пригадую свого діда Мусія Юру — високого, кремезного, з довжелез­ною бородою (Ю. Ягнич).

Е Вітру в полі шукати (Нар. твор­чість).

12. Установити відповідність між безособовими реченнями та спосо­бами морфологічного вираження в них головних членів.

А

Б В

г

Д

Е

Досліджено батальний живо- 1

пис академіка Миколи Самокиша (С. Музиченко). 2

Пахне грибами (М. Стельмах). Погожого літнього дня можна дов­го милуватися лісовими пейзажами 3 (О. Муранов).

Надворі тихо, як у хаті (/. Нечуй- 4 Левицький). 5

У нього на душі немає радості й задоволення. 6

І світає і не світає (П. Тичина).

Безособове дієсло­во.

Особове дієсло­во в безособовому значенні.

Дієслівна форма на -но, -то. Слово немає. Прислівник з інфі­нітивом. Прислівник.

13. Установити відповідність між називними реченнями та значенням головного члена в ньому.

А	Світанок.	1	Певна ситуація, по-
Б	Ось і табір відпочинку.		дія, явище.
В	Погідний зимовий ранок.	2	Вказівка на пред-
г	Яка багата, загадкова душа в топо-		мет.
	лі! (Є. Гуцало).	3	Оцінка особи,
Д	Велика Вітчизняна війна.		предмета, явища.
Е	Мова.	4	Стан природи, ото-
			чення, середовища.
		5	Існування предме-
			тів, речей, осіб.

Прочитати мовчки текст. Виконати подані після нього завдання.

Лагідну людину називали не інакше, як добродій. Про давність і важ­ливість цих категорій свідчить те, що в сучасній літературній мові лише з коренем «добр» налічується понад 50 слів (доброчинний, доброчесний, добропорядний тощо). І нині ми, прощаючись увечері, кажемо: «На до­браніч!». Дітей виховуємо на основі справедливості (В. Ковальчук).

Виписати односкладні речення. Визначити в них головні члени.

Зробити синтаксичний розбір виписаних односкладних речень за схемою:

вид речення за метою висловлювання, емоційним забарвленням;

вид речення за будовою (просте чи складне);

вид речення за характером граматичної основи (двоскладне чи односкладне), вид односкладного речення;

спосіб морфологічного вираження головного члена односкладного речення;

вид речення за наявністю чи відсутністю другорядних членів ре­чення та ускладнювальних компонентів;

вид речення за повнотою висловлення думки.