IV. Підсумок уроку

V. Домашнє завдання

Порівняти числівникові форми називання часу. Чим вони різ­няться?

Десята година тридцять хвилин Пів на одинадцяту Восьма година двадцять п'ять хвилин Двадцять п'ять хвилин на дев'яту Шоста година сорок п'ять хвилин За п'ятнадцять сьома (або п'ят­надцять до сьомої)

Розказати про особливості вживання числівників на позначення завершеної години в офіційно-діловій сфері та художньому і розмов­ному мовленні.

Рекомендована література для опрацювання:

Антоненко-Давидович Б. Д. Як ми говоримо / Уклад. Я.Б. Тимошенко. — К.: Либідь, 1991. — С. 149-150.

Мацько Л. І., Кравець Л. В. Культура української фахової мови: Навч. по­сібник. — К.: ВЦ «Академія», 2007. — С. 112-113.

Пономарів О. Культура слова: Мовностилістичні поради: Навч. посібник. 2-ге вид., стереотип. — К.: Либідь, 2001. — С. 179—181.

Урок № 37

ПОВНІ Й НЕПОВНІ РЕЧЕННЯ. ТИРЕ В НЕПОВНИХ РЕЧЕННЯХ

Мета: поглибити знання учнів про повні й неповні речення,

сформувати вміння й навички виділяти неповні речення з-поміж повних речень, розвивати вміння користуватися цими видами синтаксичних одиниць в усному й писем­ному мовленні, удосконалити навички вживання тире в неповних реченнях; за допомогою мовленнєво-кому­нікативного дидактичного матеріалу розвивати культуру мовлення восьмикласників.

Правопис: тире в неповних реченнях.

Внутрішньопредметні зв'язки:

Культура мовлення і стилістика: речення двоскладні й односкладні як синтаксичні синоніми; додержання інтонації непов­них речень.

Текст (риторичний аспект): неповні речення як частини складного ре­чення у висловлюваннях різної стильової належності. Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.

ХІД УРОКУ

Організаційний момент

Ознайомлення восьмикласників

з темою, метою й завданнями уроку

III. Виконання системи проблемно-пошукових завдань пізнавального характеру

Творче спостереження з елементами аналізу

► Прочитати висловлювання. Схарактеризувати речення за повно­тою висловленої думки. Назвати неповні речення.

Я виріс на Дніпрі. Який це чарівний край! Яка течія, які береги, яка природа навколо! Гляньте ось на ці краєвиди. Але це не те, що навколо мого Канева, біля Дніпра, що залишилося в моїй пам'яті. Недавно я бачив чудовий український фільм. Тут, у Каннах, на фес­тивалі. І раптом — Дніпро, його розлога течія... Я почув навіть зна­йомий мені плюскіт води об берег (Г. Костюк).

► З'ясувати, у якому неповному реченні пропущені члени визнача­ються з попереднього контексту, а в якому — пропущений член установлюється зі змісту самого неповного речення.

Творче спостереження з елементами зіставлення

► Прочитати два уривки висловлювань. Дослідити, як впливає зміна дієслівної форми на вид речення за повнотою вираження думки. Визначити, у якому уривку вжито двоскладні неповні речення, а в якому — односкладні повні.

Іду до умовленого місця зу­стрічі на березі Дніпра зі сво­їм запеклим ворогом. Залишаю мереживо слідів на припалій росою стежці. Зволожена ніч­ною прохолодою, пахла трава­ми наддніпрянська земля.

П'ю всією душею чарівну гармонію світанку, як чисту дже­рельну воду.

Ось і призначене місце...

Ішов до умовленого міс­ця зустрічі на березі Дніпра зі своїм запеклим ворогом. Залишав мереживо слідів на припалій росою стежці. Зволожена нічною прохоло­дою, пахла травами наддні­прянська земля.

Пив усією душею чарівну гармонію світанку, як чисту дже­рельну воду.

Ось і призначене місце... (/. Пільгук).

► З'ясувати, який член (головний чи другорядний) пропущений у неповних реченнях.

Дослідження-характеристика

► У поданих висловлюваннях виділити неповні речення. Чи зрозу­мілий зміст цих речень без відновлення пропущеного члена?

1. Через степ видніється смуга — то пролягав тут колись шлях до моря. На ній і трава інша (І. Пільгук). 2. Перші уроки поезії — мамині. Найбільший слід на душі — од маминої колискової «Ой, люлі-люлі, моя дитино» (В. Стус). 3. У нашій крові — орієнтація на когось. Але ще жоден народ, який орієнтувався на чужу силу, не виборов своєї незалежності (Є. Куртяк). 4. У дворі — повний погром. Двері у хлівах де розчинені, а де виламані. Посеред дво­ру — залишки багаття (К. Лубенець). 5. Подвір'я аж сяяло чистотою, і острівці квітів цвіли по ньому там і там. Посеред двору — стара верба, а під нею — колодязь із дерев'яним на два схили дашком (М. Красуцький).

Методичний коментар. Такі речення за змістом (семантикою) є по­вними, а за структурою — неповними.