III. Розвиток неперервної пошукової' пізнавальної активності восьмикласників

Дослідження-характеристика

► У поданих висловлюваннях виділити називні речення. Підкресли­ти в них головний член. Указати на спосіб його морфологічного вираження.

Тарас Шевченко... Михайло Щепкін... Айра Олдрідж... Великі сини ХІХ століття доби кріпаччини: українець, росіянин, американець. І кожен із них мав на собі ганебне тавро раба (М. Шудря).

Це наша трагедія. Давня, споконвічна наша трагедія: сподівати­ся, буцім хтось прийде і збудує нам державу. Чи не тому так часто верховоди спиралися на чужоземні сили (Є. Куртяк).

І наші селища, і городища, і замки, і монастир... Усе то каже, що рід великий заселяв цю землю, хоча тепер він здрібнів, заїла не­воля, панщина, упокорення (У. Самчук).

Святий вечір. Численна Довженкова родина всаджується за свят­ковий стіл (С. Плачинда).

Мати. Мама. Матуся. Скільки спогадів і тепла таїть це магічне слово, бо називає людину, яка завжди для нас найближча, най-добріша, найкраща, наймиліша (М. Гром'як).

Згадки про Україну. Про Дніпро, видно, йому дуже болять. Він знов і знов вертається до цієї теми (Г. Костюк).

► Дослідити, чим поширені номінативні речення. Довести, чи мо­жуть ці конструкції поширюватися обставинами. Пояснити це на прикладах.

Дослідження-зіставлення

► Записати пари речень. Зіставити їх. Виділити в них граматичні основи. Дослідити, які речення двоскладні, а які — односкладні. Як впливає порядок слів у реченні на його структуру?

Темна ніч.

Пізня осінь.

Широкий степ.

Ніч темна. Осінь пізня. Степ широкий.

Методичний коментар. На визначення типу синтаксичної конструк­ції — двоскладне речення чи односкладне називне — впливає порядок слів. Так, прикметник, що стоїть перед означуваним іменником, вико­нує синтаксичну функцію узгодженого означення, а прикметник, що стоїть після іменника, виконує роль іменної частини складеного при­судка. Відповідно речення Темна ніч — поширене односкладне називне (ніч — головний член односкладного називного речення, а темна — узгоджене означення), а речення Ніч темна — двоскладне непоширене (ніч — підмет, а темна — іменна частина складеного присудка).

► Скласти 3—4 пари речень так, щоб одні були двоскладними, інші — односкладними. Підкреслити в них головні й другорядні члени.

Визначення мовностилістичних засобів образності й виразності називних речень

► Прочитати. Визначити, яку функцію виконують називні речення в поданих текстах.

Славутич, Борисфен, Данапріс... Багато було імен у ріки, голубий пруг якої тягнеться на дві тисячі двісті вісімдесят п'ять кіломе­трів, що майже дорівнює відстані від Києва до Парижа, а площа її розгалуженого басейну не набагато менша, ніж територія самої Франції (О. Ємченко).

Москва, Київ, Париж... Саме в Парижі знамениті картини Кате­рини Білокур побачив Пабло Пікассо (Р. Скорульська).

Благодійність. Ця людська риса належить до найбільших виявів гуманності. Це не просто прагнення тих, у кого багато грошей, поділитися з тими, у кого їх зовсім немає, причому практично без утрат для себе. Це особливий стан душі, що часто близький до самопожертви (З газети).

Методичний коментар. Основна функція називних речень у по­даних висловлюваннях — увести читача у світ авторських роздумів, увиразнення зображуваної картини.

Трансформація синтаксичних одиниць відповідно до ситуації спілкування

► Трансформувати синтаксичні конструкції за зразком, викорис­тавши називні речення як зачин. Дослідити, текстам яких стилів мовлення властива ця риторична фігура.

Зразок: Багато дорога може розповісти допитливому серцю, наві­яти і радість, і журу, воскресити в пам'яті давні перекази, бувальщи­ни і легенди. — Дорога... Багато вона може розповісти допитливому серцю, навіяти і радість, і журу, воскресити в пам'яті давні перекази, бувальщини і легенди (/. Цюпа).

1. Начебто на золотавому липовому меду настояні, материні очі дивляться весь час за тобою (Є. Гуцало). 2. Спробуємо розглянути деякі чинники таємниці творчості, які так чи інакше впливали на твор­чу працю Лесі Українки, могли прискорювати чи уповільнювати лет її фантазії (В. Святовець). 3. Ім'я Сержа Лифара — артиста балету сві­тової величини — протягом десятиліть було забуте в Україні (Л. Сема-ка). 4. Скільки колискових пісень створив народний геній! (В. Ску-ратівський).

Пошуково-вибіркова робота

► Прочитати поетичні уривки. На основі самостійно опрацьованої схеми дослідити, яку стилістичну функцію виконують називні ре­чення в поданих уривках: а) риторичний оклик; б) зачин.

1. Терпкий холодний жах... Вітри мої кохані... Я мрію розіп'яв на золотій стерні.

(В. Сосюра)

2. Весна, весна! Яка блакить, який кругом прозор! Садками ходить брунькоцвіт, а в небі — злотозор.

(П. Тичина)

О мова вкраїнська!.. Хто любить її, Той любить мою Україну.

Тіні...

Падають тіні...

Золото лине з дерев.

5. О земле рідна! Знаєш ти Свій шлях у бурі, у негоді!

(В. Сосюра)

(В. Сосюра)

(М. Рильський)

6. Солов'їні далі, далі солов'їні...

Знов весна розквітла на моїй Вкраїні.

(В. Сосюра)

7. Учитель мій! Як ми тебе любили,

як слухали тебе в полоні юних мрій!

(В. Сосюра)

8. Україно, моя сторона, краю мій і сподівань, і мрій! Вже давно одгриміла війна на твоїй стороні золотій.

(В. Сосюра)

Дослідження-відновлення

► Відновити поетичні уривки: вставити на місці крапок називні ре­чення з довідки. Виразно прочитати відновлені уривки.

1. На майдані пил спадає. Замовкає річ. Вечір. ... (П. Тичина). 2. ... Я в своїм селі. Аж сам не вірю, що вернувся знову (/. Качуров-ський). 3. ...! І все довкола власний має голос (/. Качуровський). 4.... Дзвенить до тебе він, очеретини нап'ялись — як струни (/. Качуров­ський). 5. ... В тишині росте гудіння бджіл різноголосе (/. Качуров­ський). 6. ...Зелено. Горіхи тужавіють на виду (В. Гетьман). 7. ...Хма­риться. Горіхи вітер трусить на ходу (В. Гетьман).

Довідка: літо; рік сорок другий; ніч; осінь; це очерет; які різно­манітні голоси; розквітлі білі липи.

► Визначити, у яких поетичних уривках ужито безособові речення. Указати на їх значення.