Робота з теоретичним матеріалом (опрацювання опорної схеми)

Головний член безособового речення виражає

Повідомлення про стани

Переживання, настрої й фі­зичні відчуття людини, її вну­трішній стан

вколишньому середовищі

Природні яви­ща, фізичні процеси

Бажання/не­бажання

Дослідження-характеристика

► Записати безособові речення. Виділити в них головний член. Ви­значити, що вони виражають.

1. У малиннику тихо (М. Коцюбинський). 2. Так сумно стало на душі (М. Коцюбинський). 3. Усіх покарано цією зимою (М. Коцюбинський). 4. Зробилося так легко, так радісно (М. Коцюбинський). 5. Петрові пе­рехопило дух (Б. Грінченко). 6. Унизу вищало, гуло, скреготало гальма­ми (К. Мотрич). 7. І дня не минуло (В. Сухомлинський). 8. Не хочеться спускатись униз. Хочеться ще далі, на той бік, у снігову вершину гори (В. Винниченко). 9. Як хороше тут! (П. Наніїв). 10. Йому захотілося ство­рити щось неповторне, казкове, не бачене у світі диво (П. Наніїв).

Кодовий диктант

► Прочитати безособові речення. Знайти в них головний член. Циф­рами позначити спосіб його морфологічного вираження:

— безособове дієслово;

— особове дієслово в безособовому значенні;

— прислівник (слово категорії стану);

— безособова форма на -но, -то;

— інфінітив.

1. Мені щемко, так щемко на душі (О. Гученко). 2. Не можна звик­нути до неволі (О. Іваненко). 3. Треба було поспішати (О. Іваненко).

4. Чернетку, звісно, зроблено раніше (М. Шудря). 5. У такі дні особ­ливо мріялося про Україну (М. Шудря). 6. І тоді хочеться жити, пра­цювати, творити... (М. Шудря). 7. Офорт «Зі свічкою» виконано у стилі Рембрандта (М. Шудря). 8. За хвилину було складено царський указ (С. Плачинда). 9. Чого йому так приємно? (/. Сенченко). 10. Світ бу­ло пройдено (/. Сенченко). 11. Пахло водяними лілеями (Б. Харчук). 12. Йому стало байдуже (/. Сенченко). 13. Перший раз отак свиснуло (А. Дімаров). 14. Не ненавидіти місто, а здобути (В. Підмогильний). 15. Від бруківки потягувало холодком (Б. Харчук). 16. У вухах якось дзвенить. 17. Нам пощастило (Б. Грінченко).

Виконання системи практичних завдань проблемно-пошукового характеру

Дослідження-зіставлення

► Дослідити, у яких реченнях виділені дієслова виконують роль при­судка, а в яких — роль головного члена безособового речення.

Тут, на околиці селища, під шатром старезних ясенів, нутрувало колись джерело (В. Гей). У мальовничому урочищі Карпівці, що поблизу Умані, буяло зеленню (П. Наніїв).

Пахне м'ятою і свіжо спеченим хлібом (С. Плачинда). Біліє проти сонця стіна самотньої хатинки (В. Винниченко).

Польова доріжка сіріє поміж стернями (О. Гончар). Знадвору у від­криту кватирку тягне паленою щетиною (К. Лубенець).

У долині вечоріло (Б. Харчук). Густо і темно хмарувало купами не­схитне верхів'я (Б. Харчук).

► З'ясувати, у яких безособових реченнях головний член виражений безособовим дієсловом, а в яких — особовим дієсловом у значен­ні безособового.

Творче конструювання

► З поданими особовими дієсловами скласти пари речень: а) двосклад­не; б) односкладне безособове. Підкреслити граматичні основи. Пахне, затихло, шумить.

Лінгвістичний експеримент

► Утворити за зразком безособові речення, трансформувавши подані синтаксичні конструкції. Указати на спосіб вираження головного члена.

Зразок. Трипільці відтворили досконалий тип української печі (В. Та-їк). — Трипільцями відтворено досконалий тип української печі.

1. Володимира Вернадського назвали громадянином Усесвіту. 2. Своїми відкриттями В. Вернадський істотно збагатив сучасну науку.

3. В. Вернадський створив комісію з вивчення природних сил України і наукову школу з біогеохімії. 4. У найтяжчі для України роки (жов­тень 1917 — березень 1921) В. Вернадський зробив дуже багато (С. Ко­вальчук).

► Дослідити, чи змінюється зміст речень при їх трансформації.

Дослідження-відновлення

► Відновити безособові речення, уживаючи слова, що в дужках, у відповідній формі. Указати на значення, що виражає головний член у цих реченнях.

1. (Порушити) всі звичаї (П. Загребельний). 2. Мені (ставати) мо­торошно (Ю. Збанацький). 3. Од того поблажливо-зверхнього дотику його бридливо (пересмикнути) і (підняти) (В. Дрозд). 4. Темно-зеленим хвилям (не бути) кінця-краю (В. Дрозд). 5. (Повести) мене на стежку у чорнобривцях (М. Красуцький). 6. (Знудити) (М. Красуцький). 7. Хо­лодом (війнути) (Б. Антоненко-Давидович).

► Проаналізувати відновлені безособові речення. Дослідити, яке ре­чення є «зайвим». Свій вибір обґрунтувати.