V. Виконання системи пізнавальних завдань творчого характеру

Дослідження-зіставлення

► Прочитати речення. Визначити, у яких із них виділені слова ви­ступають у ролі присудка двоскладного речення, а в яких — у ролі головного члена односкладного неозначено-особового речення. 1. Зворушливо закликали до себе розчинені змереженими заві­сами віконечка будиночку (Н. Романович-Ткаченко). 2. Під вогнище ми видовбали в піску яму (О. Васильківський). 3. На вогонь дивилися нескінченно й щоразу бачили в ньому щось нове (О. Васильківський). 4. Дрімають степи, лани й гаї дрімотою мирною (Д. Гуменна). 5. Важкі краплі роси падали зрідка й тихо в траву (Ю. Смолич). 6. На весілля випікали коровай і благословляли ним подружжя (Р. Мовчан). 7. Су­купність норм і правил, покликаних регулювати зовнішні форми по­ведінки людини, називають етикетом (А. Коваль).

Дубль-диктант

► Прочитати визначення відомих вам лінгвістичних понять. Пояс­нити вживання в них тире.

1. Логічний наголос — це виділення найважливішого слова (сло­восполучення) в повідомленні. 2. Окличне речення — розповідне, пи­тальне, спонукальне речення, вимовлене з підсиленою, напруженою інтонацією. 3. Абзац — відступ у початковому рядку тексту; відносно закінчена і пов'язана єдністю змісту частина тексту від одного від­ступу до іншого. 4. Текст — об'єднаний за змістом і граматично пи­семний чи усний зв'язний і цілісний мовленнєвий відрізок. 5. Слово­сполучення — поєднання двох і більше повнозначних слів, пов'язаних за змістом або за змістом і граматично.

► По пам'яті дати визначення понять у формі односкладних неозна­чено-особових речень. З'ясувати, чи можна вважати трансформо­вані речення граматичними синонімами.

Дослідження-трансформація

► Утворити односкладні неозначено-особові речення, трансформу­вавши подані синтаксичні конструкції. Указати на спосіб вира­ження головного члена.

Зразок. До хліба українці віддавна ставилися з особливим поша­нівком (П. Мовчан). — До хліба в Україні віддавна ставилися з осо­бливим пошанівком.

1. Упродовж віків Несторів літопис був прикладом єднання, па­тріотизму й поваги до інших народів (Д. Степовик). 2. Розвиток ра­кетної галузі та космічної техніки й початок космічної ери в історії людства світ пов'язує насамперед з ім'ям академіка Сергія Корольо-ва (В. Горбунов). 3. До етикету належать поведінка, форми звертання й привітання, манери й одяг (А. Коваль).

► Визначити, яку синтаксичну функцію виконують виділені слова у трансформованих реченнях.

Вибіркова робота

► Прочитати заголовки до висловлювань. Дослідити їх синтаксич­ну організацію. Записати їх до відповідних колонок таблиці. Свій вибір обґрунтувати.

Означено-особові речення	Неозначено-особові речення	Двоскладні речення

1. Як одягалися в давнину. 2. На чиїх раменах стоїмо? 3. Вона підкорила Європу. 4. За що цінують дуб. 5. Про що розповідають ко­льори? 6. Бережімо багатства природи. 7. Чого не знайдеш в Україні? 8. Падають зірки. 9. Як виникають озера. 10. Коли копають картоплі. 11. В Україні досліджують атом. 12. Топчу, топчу ряст.

► Визначити спосіб морфологічного вираження головних членів од­носкладних і двоскладних речень.

Лінгвостилістичний аналіз висловлювання

► Прочитати мовчки текст. Визначити його тему й основну думку. Дібрати заголовок. З'ясувати стильову належність висловлюван­ня. Дослідити його синтаксичну організацію.

Художнє оздоблення полотна — давня традиція українського на­роду. Вишивання набуло особливого поширення серед простого люду. У середньовіччі майже в кожній родині захоплювалися мистецтвом вишивки. Нею обрамлювали практично всі господарсько-побутові вироби: сорочки, скатертини, рушники тощо.

Довголітній досвід наших пращурів одпрактикував значну кількість рецептів отримання найтонших нюансів кольорових відтінків. Тради­ційно виготовляли барвники з багатьох компонентів живої природи: кори дерев, листя, коріння, плодів та квітів. Для кожного окремого випадку були свої строки збирання й заготівлі сировини, суворий ре­жим дозування, чітка технологія заварювання тощо.

Практично з кожної бадилинки можна було отримати барвник. З дикої груші, наприклад, виготовляли кілька фарб: з кори — корич­неву, з листя — жовту, з кисличок рецептували жовтавий. Для тем­но-синіх барвників використовували цвіт сону, а для зеленої — чор­ної ружі та рясту. Цими настоями фарбували нитки й тонку тканину (За В. Скуратівським). ► Зробити висновок, яку стилістичну функцію виконують одно­складні неозначено-особові речення в мовленні. Методичний коментар. Неозначено-особові речення стилістично виразні. Ними користуються в усіх стилях мовлення — розмовному, художньому, науковому, публіцистичному, офіційно-діловому. Вираз­ність конструкцій досягається тим, що в них наголошується дія. Ви­користовуються вони в такій ситуації мовлення, коли в центрі уваги потрібно поставити дію, процес її виконання, а не виконавців. Вони мисляться неозначено, чітко не визначаються. Множинна дієслівна форма головного члена (ІІІ особа множини теперішнього, майбутньо­го чи минулого часу) вказує, що дія стосується багатьох осіб.

Стилістична роль неозначено-особових речень виразно просте­жується в контексті, де вони можуть виступати як самостійні прості речення і як складові частини складного.

Підсумок уроку

Домашнє завдання

З дієсловами висаджувати, визначати, називати скласти пари ре­чень: а) двоскладні; б) односкладні неозначено-особові. Схарактери­зувати в них головні члени.

Урок № 31

УЗАГАЛЬНЕНО-ОСОБОВ! РЕЧЕННЯ

Мета: поглибити знання учнів про односкладні дієслівні речен-

ня; сформувати поняття про узагальнено-особове речен­ня, способи вираження в ньому головного члена; роз­вивати вміння аналізувати узагальнено-особові речення, відрізняти їх від означено-особових і неозначено-особо­вих; формувати вміння визначати стилістичну функцію цих синтаксичних конструкцій у текстах різних стилів мовлення; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу підвести учнів до осмислення краси й багатства українського слова.

Внутрішньопредметні зв'язки:

Лексикологія і фразеологія: засвоєння крилатих висловів у формі од­носкладних узагальнено-особових речень.

Текст (риторичний аспект): використання односкладних узагальне­но-особових речень у текстах художнього й публіцис­тичного стилів.

Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.

ХІД УРОКУ

Організаційний момент

Ознайомлення восьмикласників

з темою, метою й завданнями уроку