V. Систематизація й узагальнення вивченого

Подумати й дати відповіді на запитання:

Чому прикладку вважають різновидом означення? Сформулювати визначення прикладки.

Що означає прикладка, на які питання відповідає? Відповідь про­ілюструвати власними прикладами.

За яких умов прикладка з означуваним словом пишеться через дефіс? Навести приклади.

Коли прикладка з означуваними словами пишеться окремо?

Назвати випадки, коли прикладки беруться в лапки.

V!. Домашнє завдання

Виписати з підручника української літератури по 5 речень з:

непоширеними прикладками, що пишуться через дефіс;

прикладками, що беруться в лапки. Пояснити правопис прикла­док.

Урок № 23

ДОДАТОК ЯК ДРУГОРЯДНИЙ ЧЛЕН РЕЧЕННЯ

Мета: поглибити знання учнів про додаток як другорядний

член речення; сформувати поняття про прямий і непря­мий додаток; розвивати вміння визначати вид додатків у реченнях, розрізняти додаток і неузгоджене означення, удосконалити навички доречно використовувати додатки у власному мовленні; за допомогою мовленнєво-кому­нікативного дидактичного матеріалу поглибити знання восьмикласників про видатних діячів рідного народу та їхніми досягненнями.

Внутрішньопредметні зв'язки:

Лексикологія і фразеологія: засвоєння прислів'їв і приказок, до складу яких входять прямі й непрямі додатки.

тип уроку: урок засвоєння нових знань (формування мовної ком­петенції).

ХІД УРОКУ

!. Організаційний момент

!!. Ознайомлення восьмикласників з темою, метою й завданнями уроку

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Вибіркова робота на основі тексту

► Прочитати вголос текст. Визначити його стильову належність. На­звати основні ознаки тексту. Підготувати усний переказ. Незаперечним є твердження, що Шевченко — основоположник

нової української літератури й нової української літературної мови. Творцем нової української літературної мови його вважають тому, що достойно завершив складний і тривалий процес виформування української мови на живій народній основі, який розпочали Іван Котляревський, Петро Гулак-Артемовський, Євген Гребінка, Гри­горій Квітка-Основ'яненко, і відкрив нові невичерпні можливості для її розвитку і вдосконалення, чим успішно скористалися Панас Мирний, Леся Українка, Іван Нечуй-Левицький, Михайло Коцю­бинський, Михайло Старицький, Іван Франко, Борис Грінченко, Василь Стефаник, Ольга Кобилянська, Гнат Хоткевич, Степан Ва-сильченко. Кобзар обробив, відшліфував фонетично милозвучне, синтаксично гнучке, лексично багате українське слово і підніс його до найвищої висоти — досконалої загальноукраїнської літературної мови (М. Степаненко).

► Виписати словосполучення, у яких залежне слово відповідає на запитання непрямих відмінків. Визначити синтаксичну роль до­датків.

Опрацювання опорної схеми

► Розглянути схему. З'ясувати, що вам уже відомо про додаток, а що є новим.

Означає предмет, на який спрямована дія (процес чи стан) або відпо­відно до якого ця дія (процес чи стан) відбувається

Відповідає на запитання непрямих відмінків

Виражається іменником, займенником або іншими частинами мовами, ужи­тими в ролі іменника

Пов'язується з підметом, присудком або іншим другорядним членом речення (додатком чи означенням)

► Сформулювати повне визначення додатка.