Пам'ятка Вивчальне читання мовчки текстів різних стилів

Читаючи мовчки текст:

глибоко проникайте в його зміст;

максимально повно охоплюйте нову інформацію;

розумійте взаємозв'язок явищ, фактів, подій, описаних у тексті;

з'ясовуйте особливості композиції тексту;

визначайте основну і другорядну інформацію;

запам'ятовуйте причиново-наслідкові зв'язки між явищами;

ставтесь до прочитаного творчо і критично.

VII. Домашнє завдання

Скласти повідомлення в науковому стилі на тему «Головні чле­ни речення».

просте двоскладне речення. другорядні члени речення

Урок № 21

ОЗНАЧЕННЯ УЗГОДЖЕНЕ Й НЕУЗГОДЖЕНЕ

Мета: поглибити знання учнів про означення як другорядний

член речення; сформувати поняття про узгоджене й не-узгоджене означення; розвивати вміння визначати вид означень у реченнях, трансформувати узгоджені озна­чення в неузгоджені та навпаки, удосконалити навички доречно використовувати означення як в усному, так і в писемному мовленні; за допомогою мовленнєво-ко­мунікативного дидактичного матеріалу сприяти форму­ванню патріотичного ставлення до рідної землі.

Внутрішньопредметні зв'язки:

Лексикологія і фразеологія: засвоєння прислів'їв і приказок, крилатих висловів, до складу яких входять означення.

Культура мовлення і стилістика: синонімія узгоджених і неузгоджених озна­чень; стилістична роль означень у художньому мовленні.

Текст (риторичний аспект): використання означень у художніх творах; художнє означення-епітет у висловлюванні.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань (формування мовної ком­петенції).

ХІД УРОКУ

!. Організаційний момент

!!. Ознайомлення восьмикласників з темою, метою й завданнями уроку

Актуалізація мотиваційних резервів учнів

Робота з текстом (вибіркова робота)

Виразно прочитати вголос уривок із вірша Миколи Руденка. З'я­сувати, що виражає заголовок: тему чи основну думку. Знайти озна­чення, виписати їх разом зі словами, яких вони стосуються.

Я НЕ ГІСТЬ НА ЗЕМЛІ

Я іду по землі. Я один, сам на сам із вітрами,

З шумом сосен, з весною, з таємною мовою птиць.

Я минаю тополі, що встали над шляхом, як брами, І виходжу на луг, і лягаю в траву горілиць. Довго буду дивитись, як хмарка на обрії тане, Наче пух лебединий, що промінь останній вбира. Ген блукають за соснами сивобороді тумани, А над яром гойдається тихо береза стара. Земле, стукай у груди! Заходь в моє серце сміливо. Я не гість на тобі... Я — господар віднині й навік. Хай шумують вітри, змиють голову зоряні зливи, Хай закрутить у піні мене гомінливий потік. Хай світанки постелять на плесах зелене латаття, Хай метелики в'ються, збивають ромашковий пил, Хай горять в чагарях прибережних рибальські багаття, Хай тріпочуть над водами білі полотна вітрил. Я не гість на землі... Я іду як господар землею. Все, що я обминаю, що я зустрічаю,— моє: Ці рожеві сади, ці принишклі на водах лілеї, Цей струмок лісовий, що на сонці вогнем виграє.

(М. Руденко)

► До виділених слів дібрати слова-синоніми (таємний — потаємний, секретний, прихований, таємничий; гомінливий — гомінкий, шум­ний, шумливий).

І\Л Усвідомлення теоретичного матеріалу у процесі практичної роботи

Колективне опрацювання схеми

► Пригадати з уроків української мови в 5 класі, що називається означенням, на які запитання відповідає, чим виражається. Свої висновки зіставити з матеріалом схеми.

Виражає ознаку предмета (його якість; ознаку за прина­лежністю, за кількісним виявом)

Відповідає на за­питання який? яка? яке? які?

, Означення _;

чий ? чия ? чиє ? чиї? скількох? котрий?

Виражається при­кметником, діє­прикметником, іменником або за­йменником у не­прямому відмінку, інфінітивом

Пов'язується з підметом або іншим другорядним членом (додатком чи обставиною)

Дослідження-моделювання

► Змоделювати прислів'я і приказки, дібравши їх продовження з дру­гого стовпчика. Записати вислови, ставлячи означення у відповід­ній граматичній формі.

(Мудрий) ніхто не родився,...

За (один) вченого дають...

Борода не робить...

(Розумний) річ...

(Мудрий) голові досить...

Не бійся (розумний) ворога,..

...чоловіка (мудрий).

...приємно й слухати.

... а бійся (дурний) приятеля.

... а навчився.

...два слова.

...десять (невчений).

Визначити спосіб морфологічного вираження вжитих у висловах означень. З'ясувати, до яких слів вони належать.

Визначити тематику народних висловів. Працюючи в парах, дібрати самостійно 2—3 прислів'я або приказки. Підкреслити означення.

Творче конструювання з елементами зіставлення

► З поданими словосполученнями скласти речення так, щоб при­кметники виконували роль: а) означення; б) іменної частини скла­деного присудка. Виділити граматичну основу речень.

Зразок. В українські степи приходила рання весна. — В україн­ських степах весна була ранньою.

Вузька стежка, широкий Дніпро, холодний дощ, невеселий день, безвітряний вечір.

► Навести приклади речень, у яких у ролі означень виступали б діє­прикметники.

Дослідження-відновлення

► Відновити поетичні рядки, уставляючи з дужок потрібні за зміс­том означення. Відновлені рядки записати у віршовій формі.

1. Не шуми про минуле, тополе, за вікном у (ранковій, ранішній, ранній) імлі (В. Сосюра). 2. У саду і жоржини, і рожі, і бажань (неспо­діваний, раптовий, випадковий) рій (В. Сосюра). 3. В полях (вечорових, вечірніх, повечірніх) гречка зацвіла, прибралась в роси, в акварельні тони (А. Малишко). 4. Берези (дорогі, милі, кохані), білокорі чекають райдугу (мою, свою, твою) (А. Малишко). 5. (Підкорений, привороже­ний, зачарований) світ за вікном проступає з нічного туману (М. Ру-денко). 6. Вночі пройняв мене (неспокійний, тривожний, схвильова­ний) клич — крик журавлів над (батьківською, своєю, отчою) землею (/. Гнатюк). 7. Україно, п'ю (твої, свої, наші) зіниці, голубі й тривож­ні, ніби рань (В. Симоненко). 8. Земле рідна! Мозок мій світліє, і душа (лагіднішою, ласкавішою, ніжнішою) стає (В. Симоненко).

► Виділити означення. Схарактеризувати їх, скориставшись схе­мою.

схема