Пам'ятка

Як працювати над твором-описом місцевості в художньому стилі

Вдало дібрати фактичний матеріал (виділіть об'єкти, що скла­дають основу опису місцевості) і підготувати план майбутньо­го твору.

Дібрати яскравий заголовок, що виражав би основну думку ви­словлювання.

Дотримуватися вимог художнього стилю (доречно використову­вати художні засоби — епітети, метафори, порівняння — задля увиразнення мовлення).

Використовувати слова і словосполучення на позначення місця розташування об'єктів опису місцевості, як-от: прямо перед нами, неподалік, поруч, у центрі, у далині, трохи далі та ін.

Передати власне ставлення до місцевості, що описується (захо­плення, замилування, здивування тощо).

V. Складання твору-опису місцевості

► Підготувати розповідь про вулицю вашого дитинства, увівши в текст твору опис місцевості. Скористатися пам'яткою.

План твору-опису вулиці 1. Назва вулиці та короткі відомості про її виникнення.

3. Рельєф і забудова вулиці:

розміри та структура;

рослинність та зовнішній стан;

цікаві будинки та заклади, що розташовані на ній;

власний будинок.

4. Особисте ставлення до рідної вулиці.

V!. Підведення підсумків уроку V!!. Домашнє завдання

Чи доводилося вам бувати в Карпатах, на південному узбережжі Чорного моря в Криму, на території Херсонеса? Поділитися своїми враженнями від побаченого під час подорожі з однокласниками. Покласти це в основу власного твору-опису місцевості, яка вразила вас. Дібрати яскравий заголовок, дотримуватися вимог художнього стилю.

Урок № 10

РЕЧЕННЯ ДВОСКЛАДНІ Й ОДНОСКЛАДНІ, ПРОСТІ І СКЛАДНІ

Мета: поглибити знання восьмикласників про будову речення,

його граматичну основу; дати поняття односкладних і дво­складних речень та навчити їх розрізняти й порівнювати; формувати організаційно-контрольні вміння оцінювати роль простих і складних речень у текстах; удосконалю­вати пунктуаційні вміння щодо правильної розстановки розділових знаків у складних реченнях; розвивати твор­чі вміння моделювати двоскладні й односкладні, прості й складні речення відповідно до мети й обставин спілку­вання; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидак­тичного матеріалу сприяти поглибленню знань восьми­класників про історію своєї країни та її видатних діячів.

Правопис: розділові знаки в кінці речення (повторення).

Внутрішньопредметні зв'язки:

Лексикологія і фразеологія: засвоєння нових слів і фразеологізмів. Текст (риторичний аспект): удосконалення вмінь викладати думки за

допомогою запитань і відповідей. Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

Повідомлення теми, мети й завдань уроку

Актуалізація опорних знань учнів

Колективна робота з текстом (з елементами аналізу)

► Прочитати текст. Пригадати з уроків історії про вчинки Івана Ма­зепи, що стали важливою сторінкою в історії України. Сформу­лювати тему й основну думку тексту.

ІВАН МАЗЕПА

Іван Мазепа — один із найславніших гетьманів України.

Він народився 20 березня 1632 року в Мазепинцях на Київщині. Походив із старовинного українського роду Мазеп. Батько Мазепи, Степан, був розумний та освічений чоловік і свого сина, Івана, ви­ховав освіченою людиною.

Спершу вчився Іван удома і, маючи дванадцять літ, складав вірші латинською мовою. Згодом учився в Полоцьку у вищій школі й уже в 16 років пішов на Січ учитися військового ремесла. Служив при козацькім війську за Хмельницького. За хоробрість і розум полюбили його всі козаки, а гетьман Хмельницький радив його батькові посла­ти Івана ще продовжувати навчання за кордоном.

Згодом козаки вибрали гетьманом Івана Мазепу. По-перше, Ма­зепа був тоді найбільш освічений між старшиною, а по-друге, усі зна­ли, що хоча він і з царем живе в приязні, але над усе любить Україну, то й буде їй вірно служити.

I не помилився Іван Мазепа, ставши гетьманом, почав щиро ду­мати над тим, щоб визволити Україну з-під залежності всіх сусідів.

Іван Мазепа старався впорядкувати край і піднести його освіту. По­будував багато шкіл і церков власним коштом. Для Київської акаде­мії було збудовано новий величавий будинок на три поверхи. Такої школи і в Московщині в ті часи не було.

Мазепа прагнув того, щоб Україна була вільною державою! (За А. Лотоцьким).

Використовуючи подане висловлювання і власні знання, розгор­нути зміст останнього речення.

Усно схарактеризувати речення в тексті за наявністю головних і другорядних членів.

Зробити синтаксичний розбір виділеного речення.