IV. Усвідомлення здобутих знань у процесі практичної роботи, удосконалення загальнопізнавальних і творчих умінь з теми

Дослідження-характеристика

► Прочитати, правильно інтонуючи речення. Схарактеризувати їх за метою висловлювання. Визначити окличні речення. Яка їх роль у висловлюваннях? Аргументувати свій вибір.

1. Звичайна вода перетворилася в чарівні сніжинки! (/. Цюпа). 2. А навколо далі, а навколо спокій... Скільки того щастя на землі мо­їй!.. (В. Сосюра). 3. Як хороше, як весело на білім світі жить! (Л. Глі-бов). 4. Пахне хлібом земля, що дала мені сонце і крила (Д. Павлич-ко). 5. Яким дивом іскрилися берези! (/. Цюпа). 6. Я хочу правді бути вічним другом і ворогом одвічним злу (В. Симоненко). 7. Хіба є хто на землі крилатіший за людину? (О. Гончар).

Записати речення. Підкреслити головні й другорядні члени.

У виділених словах з'ясувати орфограми.

Лінгвістичне дослідження

► Прочитати. Визначити види речень за метою висловлювання. За­писати, розставляючи розділові знаки замість крапок у кінці ре­чень.

1. Учітесь, читайте, і чужому научайтесь, й свого не цурайтесь. (Т. Шевченко). 2. Як любо йти коханою землею і рідний вітер пити без кінця. (В. Сосюра). 3. Веснянійте, далі сині, наливайтесь сон­цем, дні. (В. Сосюра). 4. Як світ новий з старого збудувати. Як на­учить байдужих почувати... (Леся Українка). 5. Рідна наша, наша мати, з чим, священна, порівняти широчінь твою ясну... (М. Нагнибіда). 6. Як надолужити години прогаяні... (О. Підсуха). 7. Треба слову ніжності додати, щоб уміло друзів пригортати... (М. Сингаївський).

► Схарактеризувати речення, розкриваючи їх зміст і авторський задум.

Дослідження-реконструювання

► Прочитати. Визначити стиль і тип мовлення. Перебудувати ви­словлювання так, щоб у ньому були різні за метою висловлюван­ня речення (зберігаючи суть і зміст їх).

ЗЕЛЕНІ СВЯТА

Тиждень перед Трійцею (перший тиждень червня) називається «зеленим», або клечальним. Клечання — це гілля та молоді деревця, зрубані для оздоби двору й хати. Напередодні дня святої Трійці, у су­боту ранком, до схід сонця, дівчата й молодиці йдуть до левади або в поля нарвати запашного зілля, тобто чебрецю, полину, любистку. Увечері цього ж дня квітчають свої хати зеленим гіллям дерев, а са­ме: клену, липи, ясеня та осики.

Стародавні слов'яни, наші предки, молилися деревам. Особливо дуплявим, поклонялися березам, липам, дубам. Під захистом предко­вічних лісів вони виконували свої обряди, зокрема приносили жерт­ви, запалювали вогні на честь богів.

Вінки як оздоба — це теж залишок звичаїв стародавнього світу. Із Греції і Риму прийшов звичай увінчувати дубовими вінками за­служених людей, як-от: переможців на олімпійських іграх, тих, що досягли великих успіхів у мистецтві чи в науці. Вінки в українських народних обрядах є символом великої пошани, молодості, у тому числі символом чистої, незаплямованої краси. Крім цього, за на­родною уявою, вінок із живих квітів — це оберіг від злої напасті (За О. Воропаєм).

Реконструйований текст записати. Чи змінився емоційний настрій його?

Зробити синтаксичний розбір трьох речень (на вибір). Накресли­ти їх схеми.

творча робота

► Подані розповідні речення реконструювати на питальні і спону­кальні, доповнюючи їх другорядними членами речення.

1. Учні подякували за увагу. 2. Восьмикласники готуються до те­матичного оцінювання. 3. Усі були задоволені Євробаченням і пи­шалися своєю країною. 4. Хлопці принесли найбільше макулату­ри. 5. Дівчата змагаються в навчанні. 6. Протягом уроків історії ми спостерігали за розвитком української держави. 7. Чорноморське узбережжя — одне з кращих в Україні. 8. Ви записалися для придбан­ня путівки в табір.

Робота в парах

Скласти діалог з товаришем по парті на тему «Звичаї в моїй ро­дині». З'ясувати, яке ставлення членів родини до народних свят, яких традицій дотримуються, які звичаї пам'ятають із попередніх поколінь тощо.

У репліках використати різні за метою висловлювання речення.

Розіграти діалоги й визначити найкращий і найзмістовніший (урахувати емоційний настрій співрозмовників та культуру спіл­кування).