V. Виконання системи завдань і вправ

Лінгвістичне дослідження

► Прочитати текст. Визначити тип мовлення. Дібрати заголовок. Порівняти із заголовками, дібраними однокласниками, найкра­щий — записати. Визначити вид тексту за емоційним забарвлен­ням. Який настрій створює він у читача?

Берег. Але чий він? Добре, коли це Кавказ і свої люди. А якщо знову севастопольська земля, яку зайняли фашисти? Що тоді? Стільки страждав він у морі, й потрапити знову в лапи ворога? О ні! Тільки не це. Павло ще знайде в собі силу кинутись у море і не датися до рук ворога живим. Невже його прибило назад до кримських берегів? Но­сило по морю, носило і раптом назад. Ох, як йому важко! Як боляче від усього цього! Що ж робити? Що? Не спи, капітане! Не спи! Уже земля близько. Там берег... (За В. Кучером).

► Погрупувати речення й записати в такій послідовності: 1) озна­чено-особові; 2) узагальнено-особові; 3) безособові; 4) називні. Визначити в кожному реченні граматичну основу і пояснити, чим вона виражена.

Виділені слова розібрати як частину мови.

Схарактеризувати речення за метою висловлювання. Записати у таблицю приклади речень. Розказати, за якими ознаками вони класифікуються.

Види речень

За метою висловлювання				За емоційним забарвленням
розповідні	питальні	спонукальні	неокличні		окличні

Творча робота (за варіантами)

Скласти й записати різні за метою висловлювання речення, у яких підметами були б подані слова і словосполучення.

Варіант 1 — знайомий, багато школярів, шість восьмикласників, дві деревини, стадо кіз, кожний із нас, один із хлопців, кілометрів з двадцять, служити.

Варіант 2 — багато сіна, мати з дитиною, три танкісти, дехто з відсутніх, уповноважений, одна з учениць, сім хлопців, творити, метрів з тридцять.

З'ясувати розділові знаки в реченнях.

Зробити синтаксичний розбір одного речення (за вибором). Вибіркове письмо

Виписати спочатку речення зі складеним іменним присудком, а потім — зі складеним дієслівним присудком. Пояснити, як во­ни утворюються.

1. Ясне сонце почало підніматися десь далеко за лісом (Панас Мирний). 2. Не той тепер Миргород, Хорол-річка не та (П. Тичина). 3. Уранці в неділю Улянка взяла кошик і пішла наламати кукурудзи (О. Донченко). 4. У льотчиків серце несхитне й тверде (М. Бажан). 5. Усе більше сутеніло, став накрапати дощ (О. Гончар). 6. Андрійко був повновидий, ясноокий, кучерявий (Марко Вовчок). 7. Іван був дев'ят­надцятою дитиною в гуцульській родині Палійчуків (М. Коцюбинський). 8. До чистої мети треба йти чистою дорогою (Леся Українка). 9. Лише гуртом і пущі, і пустині з піснями, з гуком можна перейти (М. Риль­ський). 10. Голос Маланчин ставав теплішим (М. Коцюбинський).

Підкреслити другорядні члени речення і з'ясувати, чим вони ви­ражені.

Зробити фонетичний розбір виділених слів.

Самостійна робота з творчим завданням

► Переписати речення, розставляючи потрібні розділові знаки. Під­креслити підмет і присудок у кожному реченні.

1. Народи наші як брати (М. Познанська). 2. Наша сила сім'я єдина (Нар. творчість). 3. Гласність, критика і самокритика гарантія здоро­вого розвитку суспільства (З газети). 4. Найкраща насолода, найвища радість життя відчувати себе потрібним і близьким людям (М. Горький). 5. Той день для нас як музика крилата (В. Сосюра). 6. Праця творчість (П. Попович). 7. Батьківщина це труд і свято (А. Костецький). 8. Бе­резень повінь рожевого цвітіння (Б. Чалий).

► Скласти зв'язну розповідь на тему «Тире між підметом і присуд­ком». Приклади дібрати з художніх творів, вивчених на уроках української літератури.

Ситуативне завдання

► Уявити, що вам доручено розмістити на сайті інформацію про відпочинок учнів вашої школи під час літніх канікул (оздоровчі табори (шкільний та позашкільні), екскурсії, подорожі цікавими місцями України, різноманітні поїздки тощо).

Скласти й записати розповідь на тему «Плануємо літній відпо­чинок», використовуючи неповні речення та різні типи односклад­них.

Розвиток мовних і мовленнєвих навичок учнів

► У поданому тексті знайти неповне речення. З'ясувати роль таких речень у мовленні.

Я спитавсь колись у батька:

Ви скажіть мені на щирість, Що найтяжче ранить серце?... — І почув:

Несправедливість.

(М. Нагнибіда)

► Розпитати свого товариша по парті про неповні речення, з'ясував­ши, які ознаки вони мають, де вживаються і з якою метою. Якою формою мовлення ви скористаєтеся?