Алгоритм

синтаксичного розбору словосполучення

1. Виділити словосполучення з речення

2. Назвати головне і залежне слова. Поставити запитання

3. Визначити, якими частинами мови виражені головне і залежне слова

4. Указати вид словосполучення за будовою і

5. Визначити вид словосполучення за способом вираження головного слова

е в о

и н н

е

е н

_ів _лі

с

щ

й і

6. З'ясувати вид зв'язку слів у словосполученні

Узгодження

Керування

Прилягання

VI. Систематизація й узагальнення вивченого

Утворити 7—8 словосполучень за власне створеними схемами. Усно зробити їх синтаксичний розбір.

Зразок: прикметник + іменник (веселий ранок).

VII. Підсумок уроку

Відзначення досягнень учнів в оволодінні темою уроку, їхнього ставлення до роботи на уроці; аналіз здібностей, що сформувалися під час вивчення теми; окреслення перспектив подальшої навчаль­ної діяльності.

VIII. Домашнє завдання

Скласти монологічне висловлювання-розповідь у науковому стилі на тему «Будова й види словосполучень за способом вираження головного слова».

Підготувати запитання для однокласника з вивченої на уроці те­ми. Увести їх у самостійно складений діалог.

Урок № 7

ВИДИ РЕЧЕНЬ ЗА МЕТОЮ ВИСЛОВЛЮВАННЯ. ОКЛИЧН! РЕЧЕННЯ. РОЗДШОВ! ЗНАКИ В КШЦ! РЕЧЕННЯ

Мета: повторити й узагальнити поняття про види речень за

метою висловлювання, про окличні речення; розвивати організаційно-контрольні вміння організовувати спеці­альні спостереження над мовним матеріалом; розвивати загальнопізнавальні вміння розрізняти види речень за метою висловлювання та окличні речення, правильно їх інтонувати, розставляти розділові знаки в кінці ре­чень; розвивати творчі вміння побудови речень, різних за метою висловлювання, й окличних речень відповідно до комунікативного завдання та на основі схем-моделей; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактич­ного матеріалу виховувати повагу до народних звичаїв і традицій.

Правопис: розділові знаки в кінці речення (повторення). Внутрішньопредметні зв'язки:

Лексикологія: засвоєння нових слів.

Культура мовлення і стилістика: інтонація спонукальних і окличних речень, що передає різні емоційні відтінки значення.

Текст (риторичний аспект): риторичні запитання, виклад думок за

допомогою запитань і відповідей. Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.

ХІД УРОКУ

Організаційний момент

Ознайомлення восьмикласників з темою, метою і завданнями уроку

III. Актуалізація опорних знань восьмикласників

Творче спостереження над мовним матеріалом

► Прочитати текст. Визначити тему й основну думку. Переказати текст, дотримуючись авторських інтонаційних особливостей та використовуючи різні за метою висловлювання речення.

ВЕЛИКДЕНЬ

Чи є щось гарніше на світі за великодній світанок? З діда-праді-да цілюща й незрадлива сила вступає в кожного, хто зустріне його. Дзвони над селом не дзвонять — а виспівують на весь світ велику ра­дість: Христос воскрес! Село не спить — воно ж бо чекало цієї радості й іде назустріч їй до церкви. З уст в уста передається щаслива звістка: «Христос воскрес! — Воістину воскрес!» І чує земля цю християнську радість та й тішиться у весняному розвої разом з людьми.

Яка це добра і світла година, коли село йде на Великдень до церк­ви! А церква і довкола церкви — мов великий живий квітник. Люди прийшли посвятили паски. Село стоїть у всій одвічній красі, душев­ній просвітленості. Рід коло роду, як з давніх-давен часів — усе тут, на одному місці.

Ми — християни! Один у нас Бог, і однією, неподільною любов'ю славімо Його, бо він благословляє нас на взаємну християнську лю­бов і милосердя, одна Україна в нас, яка нині воскресає, і для якої на світі живемо, бо ми — її діти (Я. Тоян).

Як можна схарактеризувати вашу місцевість на великоднє свято. Поділитися враженнями та особистими спостереженнями.

Пригадати із вивченого матеріалу на уроках української мови, які бувають речення за метою висловлювання. Які розділові знаки ставляться наприкінці таких речень? Навести приклади з тексту.

► Поміркувати, які особливості мають окличні й спонукальні речення. Свої припущення зіставити з теоретичним матеріалом підручника. Коментар учителя. За метою висловлювання речення бувають роз­повідні, питальні й спонукальні.

У розповідних реченнях щось повідомляється, розповідається. У кінці таких речень ставиться крапка: Питання мови — це питання майстерності (О. Кундзіч).

Питальні речення спонукають співрозмовника до участі в розмо­ві. У кінці речення ставиться знак питання: Прекрасне слово, але що в ньому, як не від серця йде воно? (В. Мисик)

Спонукальні речення містять наказ, пораду, прохання, спонукан­ня до дії тощо. У кінці речення ставиться крапка або знак оклику (залежно від інтонації): Сталева каска, очі карі,— такою, пісне, будь моя (В. Сосюра).

Якщо розповідні, питальні й спонукальні речення вимовляються з сильним емоційним почуттям, підвищеною напруженою інтонацією, то вони стають окличними. У кінці таких речень ставиться знак окли­ку: Які ясні Вітчизни небокраї і осінь ця у ароматі трав! (В. Сосюра).