24. Постмодернізм п. Бурдє

Бурдьє, П'єр (Bourdieu, Pierre)  Hap. 1930 p., Данґен, Беарн, Франція.  Соціолог, академік  Пер Бурдьє об'єднує усталені соціологічні методи та засновки з постструктуралістськими досягненнями в цій галузі. Його праця перебуває під відчутним впливом ідей Карла Маркса, Еміля Дюркгайма та Макса Вебера, але також і пізніших досліджень тих сил, які формують соціальні структури, та їхньої інтерпретації, здійсненої такими авторами, як Клод Леві-Строс. І хоча більшість праць Бурдьє сфокусована на соціології як дисципліні, цей фокус не справив такого впливу на постмодернізм, як  його аналіз виробництва та споживання культурних форм.  У цьому контексті найвпливовішою публікацією Бурдьє є "Розрізнення: суспільна критика судження про смак", у якій він опрацював свої теорії розрізнення, смаку та габітуса. На думку Бурдьє, культурне споживання випливає з економічної організації виробництва, але не в класичному марксистському розумінні, де економічний базис визначає культурну надбудову. Навпаки, Бурдьє твердить, що не тільки економічний, а й так званий "культурний капітал" творить способи, якими культурне споживання формулює суспільні позиції. На відміну від багатьох попередніх концепцій, що визначали смак як форму знання, яке утворюється на перетині освіти й економічного капіталу, Бурдьє твердить, що люди класифікують себе згідно зі своїм смаком у розумінні культури. Опитування Бурдьє мають на меті дослідити не тільки те, що люди споживають, а й те, які характеристики та життєві стилі вони пов'язують із різними формами культурного споживання. Це й є структурою розрізнення, засобом організації культури, що практикується індивідуальними споживачами, але вводиться в контекст габітусом, — цей термін Бурдьє викував для того, щоб описати умови виробництва, які роблять можливою різну суспільну практику. Габітус надає спосіб зрозуміти, як індивід розміщується в "панівній" культурі, вбираючи в себе і визначаючи різні види культурної діяльності і створюючи контекст для всіх суспільних дій. Бурдьє, проте, висуває припущення, що габітус не просто відтворюється у смаках, а й може відчувати на собі вплив тих змін, які у смаках відбуваються, тому що організація культурного споживання в жодному розумінні не є периферійною стосовно форм суспільної влади.  Аналіз Бурдьє часто спирається на національну та класову демографію та інші визнані культурні структури, такі як відмінність між високою культурою і поп-культурою. Проте його праця виявилась досить впливовою в пост-модерністському культурному аналізі, передусім в англомовних культурних студіях. Значення Бурдьє для постмодернізму полягає головним чином у важливості, якої він надає індивідуальній культурній практиці та культурній  53  продукції в широкому значенні. Бурдьє зосереджує свою увагу на зв'язках між культурними формами, включаючи роль популярної культури у відтворенні культурних відмінностей та суспільних змін, відкриваючи нові можливості для їхнього аналізу в рамках соціології і надаючи нові знаряддя для їхнього обговорення.