Керування соціальною відповідальністю

Компанії повинні трактувати соціальну відповідальність головно як виклик, що потребує детального планування, ухвалення рішень, розгляду та оцінки. Організації використовують як формальні, так і неформальні характеристики менеджменту соціальної відповідальності.

Формальні організаційні характеристики. До формальних характеристик менеджменту соціальної відповідальності належать законослухняність, етична відповідність та філантропічні внески.

Неформальні організаційні характеристики. Крім формальних вимірів, у менеджменті соціальної відповідальності є ще неформальні характеристики. Лідерство, організаційна культура, ставлення в організації до інформаторів - усе це допомагає формувати та визначати сприйняття людьми позиції організації щодо соціальної відповідальності. Культура організації - це поєднання цінностей, які дають змогу зрозуміти, що обстоює організація, як вона провадить свою діяльність, що вважає пріоритетним. Культура організації, звичайно ж, формується протягом тривалого часу і започатковує її засновник фірми. З розширенням організації її культура модифікується, формується й обростає символами, бувальщиною, героями, лозунгами і звичаями. Менеджери повинні підтримувати культуру, яка все ще є ефективною, і змінювати пріоритети культури, яка не зарекомендувала себе. Проблеми культури часом можуть виникнути у разі об'єднання або появи нових підрозділів усередині організації. Щоб змінити культуру, менеджери повинні мати чітке уявлення про те, що вони хочуть створити.

Суть стратегічного менеджменту

Стратегія - це загальний план для досягнення цілей організації. Відповідно, стратегічний менеджмент є методом використання можливостей бізнесу і подолання перешкод для його провадження. Це загальний і постійний процес менеджменту, спрямований на формулювання та застосування ефективної стратегії, яка забезпечує найліпший варіант поєднання організації з її середовищем та сприяє досягненню стратегічних цілей.

Компоненти стратегії

Добре розроблені стратегії охоплюють три складові: особливу компетентність організації, сферу дії та розміщення ресурсів.

Особлива компетентність означає те, що організація може робити особливо добре; це ті сильні сторони, що їх має невелика кількість організацій.

Сфера дії стосовно стратегії визначає розмір ринку, на якому діятиме організація. Деякі організації стають конгломератами, беручи участь у десятках, а то й сотнях різних ринків. Стратегія також повинна охоплювати схему розподілу запланованих ресурсів організації, зокрема між сферами її діяльності. Рішення, які ухвалюють щодо того, де і скільки інвестувати, відображають питання розміщення ресурсів.

Розміщення ресурсів - це вибір організації щодо розподілу своїх ресурсів між сферами діяльності.