Дніпродзержинський Державний технічний університет

Кафедра економіки і організації виробництва

Методичні вказівки

для виконання розрахункового завдання

з дисципліни „Організація виробництва”

для студентів спеціальності „Промислова теплоенергетика”

Дніпродзержинськ

2009р.

Методичні вказівки по виконанню розрахункового завдання з дисципліни ”Організація виробництва на підприємстві” для студентів спеціальності ПТ / Склав: В.П.Лаліменко - Дніпродзержинськ: ДДТУ 2007. – 17с.

Укладач В.П.Лаліменко, ст.. викладач

Відповідальний за випуск Н.А.Караван, к.е.н., доцент

Рецензент М.І.Фень, к.е.н., доцент

Затверджено:

на засіданні кафедри

економіки і організації виробництва

Протокол № від ______2009 р.

ВСТУП

В умовах переходу економіки на ринкові відносини важливе місце повинне відводитися питанням економічної роботи на промислових підприємствах, що у свою чергу викликає необхідність вдосконалення економічної освіти.

В оволодінні майбутніми фахівцями глибокими знаннями з економіки, організації виробництва особлива роль повинна відводитися самостійній роботі студентів.

В учбовій економічній літературі методичні питання за рішенням задач по організації виробництва в енергетичних цехах, промислових, у тому числі металургійних підприємств розкриті недостатньо повно.

Мета методичних вказівок - допомогти студентам самостійно вирішувати задачі по плануванню виробництва в енергетичних цехах підприємств.

Використовування методичної розробки дозволить з'ясувати сутність і особливості організації роботи енергетичного господарства підприємства. Рекомендується також застосовувати її при виконанні організаційної частини дипломного проекту.

Розрахунок покажемо на прикладі металургійного підприємства типу ДМК.

1.Розробка балансу пари на металургійному підприємстві Постановка задачі

Розрахувати потребу і скласти баланс пари по металургійному підприємству.

Методичні вказівки до рішення

Будь-який баланс включає дві частини - витратну і прибуткову. У витратній частині балансу пари визначається потреба підприємства в парі, а в прибутковій - джерела задоволення потреб.

Розробка балансу починається з складання витратної частини, в якій окремо фіксують потребу в гострій парі високого тиску (для вироблення електроенергії турбоагрегатами і для вироблення повітряного дуття турбоповітродувками), у виробничій і опалювальній парі, а також визначають загальну потребу комбінату в парі.

Витрата пари в основних цехах нормується в гігаджоулях (ГДж) на одиницю продукції, що випускається, а потреба визначається шляхом множення питомих норм витрати на річний об'єм виробництва продукції. Питомі норми витрати пари на одиницю продукції (ГДж/тис.т), що випускається та річний об'єм продукції (тис.т), виробленої основними цехами металургійного комбінату обирається з табл. 1.1(коригується на поправочний коефіцієнт, що відповідає номеру варіанту).

Потреба цехів комбінату у парі складається з потреби основних цехів і потреби інших споживачів. Розмір останніх приймаємо 4500 ТДж у рік (1 Тера = 10¹²). Розрахунок потреби цехів комбінату у парі на виробничі потреби виконується по формі, приведеній у таблиці 1.1, де колонка 4 утворюється шляхом множення колонки 2 на колонку 3.

Таблиця 1.1 – Розрахунок потреби цехів в парі на виробничі потреби

Цех	Питома норма витрати пари, ГДж/ тис.т	Обсяг виробництва, тис.т	Потреба пари, ТДж
1	2	3	4
Аглофабрика	68	1500	102
Доменний	450	3000	1350
…	…	…	…
…	…	…	…
Стан 120	2400	12	28,8
Всього основні цеха			4400,8
Інші споживачі			4500
Всього			8900,8

Потреба в парі високого тиску для вироблення електроенергії і турбо-дуття 2200 і 7700 ТДж відповідно, а на опалення – 30 ТДж. Втрати пари при передачі складають 3,5 % від усієї виробки.

Виробниками пари на комбінаті є:

1. котлоагрегати (КА) пароповітрядувної станції (ППС). Дані за варіантами для розрахунку виробки пари котлами ППС приведені в додатку 1 (таблиця 1.1);

2. котли – утилізатори (КУ) за нагрівальними печами універсального цеха, які виробляють 1500 ТДж та 1600 ТДж пари у рік відповідно;

3. системи випарювального охолодження, які виробляють 300 ТДж пари за рік;

4. центральна пароперегрівна установка, яка виробляє 5ТДж пари за рік.

При розрахунку виробництва пар котлами ППС враховують годинну видатність котлів у тоннах, їх кількість та час фактичної праці за рік. Час фактичної роботи котлів визначають за наміченим графіком їхніх зупинок на всі види ремонтних робіт, а також з врахуванням часу знаходження у резерві. Календарні строки зупинок котлів на ремонти узгоджуються з строками зупинок агрегатів, які потребують пару, зі змінами потреби у парі в окремі періоди.

Дані нульового варіанту розрахунків для розробки балансу пари на металургійному підприємстві представлені в таблиці 1.2.

Таблиця 1.2 - Вихідні данні для розрахунку виробки пари котлами

(0 варіант)

Показники	Значення показника
1. Котли продуктивністю 100 т/год
1.1. Кількість установлених котлів	8
1.2. Періодичність ремонтів, роки
- капітального (К)	6
- середнього (С)	2
1.3. Тривалість ремонтів, діб
- капітального (К)	90
- середнього (С)	35
1.4. Поточні простої (ПТ) %/ном.часу.	11
2. Котли продуктивністю 220 т/год.
2.1. Кількість установлених котлів	1
2.2. Періодичність ремонтів, роки
- капітального (К)	6
- середнього (С)	2
2.3. Тривалість ремонту, діб
- капітального (К)	150
- середнього (С)	60
2.4. Поточні простої, % ном. часу.	8
3. Рік проведення останнього капітального ремонту котлоагрегату
№1	2004
№2	2005
№3	2003
№4	2006
№5	2006
№6	2002
№7	2005
№8	2003
3.1. №1	2003
4. Витрати пари при виробці на котлоагрегатах (%)	3,1
5. Середня ентальпія пари ГДж/т	2,06

Розраховуємо календарний час роботи.

КЧ = 365 ∙ 24 = 8760 год.

Визначаємо номінальний час роботи котла.

Номінальний (робочий) час роботи котла визначається як різниця між календарним часом і тривалістю простою на капітальному і середніх ремонтах.

Номінальний час в годинах (Т_н) при неперервному режимі роботи котлів розраховується шляхом множення номінального часу ( діб) на 24. При визначенні тривалості поточних простоїв в годинах за 100% приймають номінальний час.

Фактичний час роботи котла в годинах (Т_ф) розраховується як різниця між номінальним часом і тривалістю поточних простоїв (Т_пр):

Т _ф = Т _н - Т _пр (1.1)

Розраховуємо для всіх котлів продуктивністю 100 т/год. І 220 т/год.

№1 Т_н = КЧ – (КР + СР) = 365 – (0 +35) = 330 діб

Т_ф = Т_н – Т_пр = 330 – (11/100) ∙ 330 = 293,7 ∙ 24 = 7048,8 год.

№2 Т_н = 365 – (0+35) = 330 діб

Т_ф =330 − (11/100) ∙ 330 = 293,7 ∙ 24 = 7048,8 год.

№3 Т_н = 365 – (0+35) = 330 діб

Т_ф =330 − (11/100) ∙ 330 = 293,7 с ∙ 24 = 7048,8 год.

№4 Т_н = 365 – (0+0) = 365 діб

Т_ф = 365 − (11/100) ∙ 365 = 319,85 с ∙ 24 = 7676,4 год.

№5 Т_н = 365 – (0+0) = 365 діб

Т_ф = 365 − (11/100) ∙ 365 = 319,85 с ∙ 24 = 7676,4 год.

№6 Т_н = 365 – (0+0) = 365 діб

Т_ф = 365 − (11/100) ∙ 365 = 319,85 с ∙ 24 = 7676,4 год.

№7 Т_н = 365 – (0+35) = 330 діб

Т_ф = 365 − (11/100) ∙ 330 = 293,7 с ∙ 24 = 7048,8 год.

№8 Т_н = 365 – (0+0) = 365 діб

Т_ф = 365 − (11/100) ∙ 365 = 319,85 с ∙ 24 = 7676,4 год.

Котли продуктивністю 220 т/год:

№1 Т_н = 365 – (0+60) = 305 діб

Т_ф = 305 – (8/100) ∙ 305 = 280,6 с ∙ 24 = 6734,4 год.

Виробка пари котлів продуктивністю 100 т/год. В тонах (виробка брутто) визначається за формулою:

В _б = Р • Т _{ф (1.2)}

де Р – годинна продуктивність котла, т.

№1 В_б = 100 ∙ 7048,8 = 704880 т

№2 В_б = 100 ∙ 7048,8 = 704880 т

№3 В_б = 100 ∙ 7048,8 = 704880 т

№4 В_б = 100 ∙ 7676,4 = 767640 т

№5 В_б = 100 ∙ 7676,4 = 767640 т

№ 6 В_б = 100 ∙ 7676,4 = 767640т

№7 В_б = 100 ∙ 7048,8 = 704880 т

№8 В_б = 100 ∙ 7676,4 = 767640 т

Визначаємо виробку пари котлів продуктивністю 220 т/год:

№1 В_б = 220 ∙ 6734,4 =1481568 т

Виробка пари з урахуванням втрат при виробці пари називається виробкою нетто і розраховується як різниця між виробкою пари брутто і втратами пари в тоннах (П):

№1 В _н = В _б – П = 704880 – 704880 ∙ 0,031 = 683028,72 т

№2 В _{н =} 704880 – 704880 ∙ 0,031 = 683028,72 т

№3 В _{н =} 704880 – 704880 ∙ 0,031 = 683028,72 т

№4 В _{н =} 767640 – 767640 ∙ 0,031 = 743843,16 т

№5 В _{н =} 767640 – 767640 ∙ 0,031 = 743843,16 т

№6 В _{н =} 767640 – 767640 ∙ 0,031 = 743843,16 т

№7 В _{н =} 704880 – 704880 ∙ 0,031 = 683028,72 т

№8 В _{н =} 767640 – 767640 ∙ 0,031 = 743843,16 т

220 т/год

№1 В _{н =} 1481568 – 1481568 ∙ 0,031 = 1435639,392 т

Виробка пари нетто в ГДж визначається за формулою з урахуванням середньої ентальпії пари (h):

В = В _н • h (1.3)

№1 В = 683028,72 ∙ 2,06 = 1407039,163 ГДж

№2 В = 683028,72 ∙ 2,06 = 1407039,163 ГДж

№3 В = 683028,72 ∙ 2,06 = 1407039,163 ГДж

№4 В = 743843,16 ∙ 2,06 = 1532316,91 ГДж

№5 В = 743843,16 ∙ 2,06 = 1532316,91 ГДж

№6 В = 743843,16 ∙ 2,06 = 1532316,91 ГДж

№7 В = 683028,72 ∙ 2,06 = 1407039,163 ГДж

№8 В = 743843,16 ∙ 2,06 = 1532316,91 ГДж

220 т/год

№1 В = 1435639,392 ∙ 2,06 = 2957417,148 ГДж.

Результати розрахунків виробки пари котлами ПВС зводимо в таблицю 1.3, а загальну виробку пари нетто котлами ПВС в ГДж переносять з таблиці 1.3 у відповідну частину приходної частини балансу, табл.1.4.

Втрати пари при передачі ( затратна частина балансу) визначають на основі сумарної виробки пари усіма джерелами на комбінаті.

Для розрахунку кількості пари, що відпускається стороннім споживачам, з загальної виробки пари на комбінаті вираховують потребу комбінату в парі на власні потреби, а також втрати пари при передачі.

Таблиця 1.3 - Результати розрахунків виробки пари котлами ППС

Показники	Котлоагрегати
	№1	№2	№3	№4	№5	№6	№7	№8	№1 220т/г
Календарний час, діб	365	365	365	365	365	365	365	365	365
Тривалість капітального ремонту, діб	90	90	90	90	90	90	90	90	150
Тривалість середнього ремонту, діб	35	35	35	35	35	35	35	35	60
Номінальний час, діб	365	365	330	330	365	365	293,7	293,7	305
Номінальний час, год	6840	2760	7920	7920	2760	2760	7049	7049	7320
Поточні простої ,% номінального часу.	11	11	11	11	11	11	11	11	8
Поточні простої, год.	752,4	303,6	871,2	871,2	303,6	303,6	775,39	775,39	585,6
Фактичний час роботи, год.	7676,4	7048,8	7048,8	7676,4	7676,4	7676,4	7048,8	7048,8	6734,4
Годинна продуктивність, т	100	100	100	100	100	100	100	100	220
Виробка пари, брутто, т	767640	704880	704880	767640	767640	767640	704880	704880	1481568
Втрати, т	743843,16	683028,72	683028,72	743843,16	743843,16	743843,16	683028,72	683028,72	45928,608
Виробка пари, нетто	743843,16	743843,16	743843,16	743843,16	743843,16	743843,16	743843,16	743843,16	1435639,392
Всього виробка пари нетто котлами ППС, т	5707487,52								1435639,392
Середня ентальпії пари, ГДж/т	2,06								2,06
Всього виробка пари нетто котлами ППС, ТДж	11757424,29								2957417,148

Отримані розрахунки балансу прибуло і витрати заносимо в таблицю 1.4 балансу пари по комбінату.

Таблиця 1.4 - Баланс пари по металургійному комбінату

Прибуло		Витрати
Джерела	ТДж	Споживачі	ТДж
1. Котли ПВС	14714,8	1. Турбоповітродувки	2200
2. Котли утилізатори	3100	2. Турбогенератори	7700
3. Система парового охолодження:	300	3. Цехи комбінату:
4. Центральне пароперегрівне обладнання	5	− на власні потреби	8900,8
		− на опалення	30
		Усього по комбінату:	18830,8
		4. Сторонні споживачі	4500
		5. Втрати при передачі	659
Всього:	18119,8	Всього:	18171,8