15. Сприйняття та індивідуальна поведінка

Сприйняття – це сукупність процесів, завдяки яким особа усвідомлює й інтер­претує інформацію про середовище.Головними процесами сприйняття, які стосуються, передусім, організацій є вибіркове сприйняття і форму­вання стереотипів.Вибіркове сприйняття. Вибіркове сприйняття полягає в ігноруванні інформації, яка є для особи незручною чи суперечить її переконанням. Наприклад, припустимо, що менеджер дуже задоволений одним із своїх працівників – добре до нього ставиться і вважає його першокласним виконавцем. Одного ж дня він помічає халатність цього працівника, та внаслідок вибіркового сприйняття швидко забуває інцидент.. З одного боку, вибіркове сприйняття має переваги, оскільки дає змогу проігнорувати несуттєву інформацію. Звичайно, це справджується лише в тому випадку, коли головне сприйняття є правильним. Якщо ж унаслідок вибіркового сприйняття проігнорована важлива інформація, то воно завдає шкоди.Формування стереотипів. Формування стереотипів – це процес категоризації і навішування ярликів на людей на підставі певної позиції. Загальними ознаками, за якими формуються стереотипи, є раса і стать.Наприклад, припустимо таке: у менеджера сформовані стереотипи щодо того, що жінки можуть виконувати лише прості завдання, складніші ж під силу тільки чоловікам. Якщо такий менеджер найматиме людей на роботу, то це, по-перше, може позбавити організацію цінного талановитого працівника, по-друге, зумовить порушення законодавства і, по-третє, не відповідатиме етичним нормам.

З іншого боку, деякі стеретипи можуть бути корисними й ефективними. Припус­тимо, наприклад, що менеджер вважає комунікативні здібності важливими для кон­кретної роботи, а випускники класів риторики мають особливі таланти у цій сфері. Тому, проводячи інтерв’ю з претендентами на робоче місце, цей менеджер звертає особливу увагу на риторичні здібності претендента. З огляду на те, що комунікативні здібності справді впливають на діяльність організації, а спеціалізація в сфері розмовних комунікацій потребує таких здібностей, такі стереотипи можуть бути корисними.Сприйняття й обґрунтування

Сприйняття також тісно пов’язане з процесом, який називають обґрунтуванням -механізмом, за допомогою якого спостерігають за поведінкою і з ‘ясовують її причи­ни. Досліджувати можна власну поведінку, а також поведінку інших людей. Поширенішим є пошук причин поведінки інших людей.Базовими умовами, на підставі яких формують обґрунтування, є консенсус (сту­пінь, до якого люди в однакових ситуаціях поводяться однаково), послідовність (сту­пінь, до якого та сама людина поводиться однаково завжди) і визначеність (ступінь, до якого одна людина поводиться однаково в різних ситуаціях). Наприклад, припустимо таке: менеджер виявив, що працівник спізнився на збори. Згодом він з’ясував, що цей працівник – єдиний, який запізнився (низький рівень консенсусу), пригадав, що він і раніше запізнювався на збори (високий ступінь послідовності), а також згадав, що цей працівник інколи запізнюється на роботу і не вчасно повертається з обідньої перер­ви (низький ступінь визначеності). В цьому випадку менеджер може дійти висновку, що такому працівникові треба змінити поведінку. У випадку ж його подальших запіз­нень він може вжити певних каральних заходів.

16. Стрес та індивідуальна поведінкаСтрес, звичайно, – явище складне.До стресу можуть призвести різноманітні причини. Причини стресу. Пов’язані з роботою стресори можна розділити на чотири категорії- виробничі завдання, фізичні умови праці, вимоги ролей, стосунки між людьми.Виробничі завдання безпосередньо пов’язані з професіями. Деякі професії є більш стресовими, ніж інші. Це пов’язано з потребою ухвалювати термінові рішення та ін.Професії хірурга, авіапілота чи брокера на фондовій біржі є більш стресовими, ніж терапевта, вантажника чи секретаря. Хоча терапевт також ухвалює важливі рішення, в нього достатньо часу, щоб обґрунтувати діагноз і проаналізувати альтернативні методи лікування, тоді як хірург на операції змушений ухвалювати термінові рішення, усвідомлюючи, що помилка може коштувати пацієнту життя.Фізичні умови праці—це стресори, пов’язані з фізичним середовищем праці. Робота надворі в спеку чи на морозі або в надмірно зігрітому чи холодному приміщенні може спричинити стрес.. Роль – це набір можливих способів поведінки, які асоціюються з позицією в групі чи організації. Стрес може бути результатом неоднозначності ролей чи конфлікту ролей у групі. Наприклад, якщо, з одного боку, шеф зобов’язує працівника проводити більше часу на роботі, а з іншого, це саме вимагають члени сім’ї, то таке становище викличе в працівника стресс.Стосунки між працівниками також можуть бути джерелом стресів, наприклад, якщо група чинить тиск на працівників, які перевищують прийняті нею середні норми виробітку. Стиль керування теж може призвести до стрессу. Наслідки стресу.  Негативні наслідки поділяють на поведінкові, психологічні та медичні.Психологічні наслідки стресу тісно пов’язані з моральною стійкістю і добробутом особи. Такі наслідки передбачають появу безсоння, депресію, сімейні та інтимні проб­леми. Медичні наслідки стресу впливають на фізіологічний стан, зумовлюючи інфаркти та інсульти, біль голови, біль у спині, виразкові хвороби, захворювання шкіри, особливо алергічного характеру.Особисті стреси також впливають на ефективність роботи. В робітника внаслідок стресу може погіршитись якість роботи і знизитись продуктивність праці.