Питання для засвоєння матеріала

1. У відношенні яких патологічних станів використовують термін “імунодефіцити”?

2. Охарактеризуйте поняття “інфекційний синдром”.

3. Чим імунодефіцитні стани відрізняються від імунодефіцитних хвороб?

4. Яка різниця між специфічними і неспецифічними імунодефіцитами?

5. На основі чого імунодефіцити розподіляють на первинні і вторинні?

6. Надайте класифікацію первинних імунодефіцитів в залежності від генетичного дефекту тої чи іношої ланки імунітету.

7. Які хвороби відносять до імунодефіцитів В-типу, Т-типу, комбінованих?

8. Які синдроми спостерігаються при дефектах фагоцитарної системи та системи комплементу?

9. Які підходи існують у лікуванні первинних імунодефіцитів?

10. Надайте характеристику вториннм імунодефіцитам.

11. Назвіть етіологічні фактори, що викликають зворотні і незворотні імунодефіцити.

12. Які мікроорганізми здатні спричиняти імунодефіцитні стани?

13. Які властивості характерні для синдрому хронічної втоми?

14. На основі чого кортикостероїди вважають природними імуномодуляторами?

15. Використання яких препаратів цитостатиків спричиняє вторинні імунодефіцити?

16. Надайте загальну характеристику ВІЛ-інфекції та СНІД.

17. Перелічте основні шляхи зараження ВІЛ.

18. Охарактеризуйте структуру та антигенні властивості ВІЛ.

19. Які клітини організму за сучасними уявленнями можуть бути мішенями для ВІЛ.

20. Наведіть симптоми, характерні для основних клінічних стадій ВІЛ.

21. Які опортуністичні інфекції розвиваються при СНІД.

22. Охарактеризуйте основні напрямки в стратегії профілактики і лікування ВІЛ / СНІД.

ТЕСТИ

1. До специфічних імунодефіцитів відносяться дефекти імунної системи, які викликані недостатністю:

А) інтерлейкінів; Б) системи комплемента;

В) фагоцитоза; Г) Т-системи; Д) В-системи.

2. Вада імунної системи, що виникає внаслідок генетичного дефекту, має спадковий характер і супроводжуються розвитком рекурентних і опортуністичних інфекцій – це:

А) інфекційний синдром; Б) імунодефіцитний стан;

В) первинний імунодефіцит; Г) вторинний імунодефіцит;

Д) імунодефіцитна хвороба.

3. При імунодефіцитних станах можуть розвиватися рекурентні і опортуністичні інфекції. Які з перелічених нижче збудників викликають рекурентні інфекції?

А) стафілококи і стрептококи; Б) дріжджі і цвільові гриби;

В) мікобактерії; Г) найпростіші; Д) віруси.

4. Агамаглобулінемія швейцарського типу відноситься до первинних імунодефіцитів такого типу:

А) В-клітинна недостатність; Б) Т-клітинна недостатність;

В) комбінований імунодефіцит; В) дефіцит цитокінів;

Д) дефіцит системи комплементу.

5. Такі клінічні прояви імунодефіциту, як вірусні інфекції зі схильністю до рецидивів, підвищена частота виникнення злоякисних пухлин і лімфопроліферативних захворювань, характерні для дефекту:

А) В-системи; Б) Т-системи; В) Т- і В-систем;

Г) фагоцитозу; Д) системи природних кілерів;

6. З дефектами В-системи пов’язані такі первинні імунодефіцити:

А) агамаглобулінемія брутоновського типу; Б) синдром Незелофа;

В) селективна дисгамаглобулінемія; Г) синдром Ді-Джорджі;

Д) синдром Луї-Бар.

7. До важких комбінованих імунодефіцитів відносяться:

А) синдром Віскотта-Олдрича; Б) синдром Луї-Бар;

В) агамаглобулінемія Брутона; Г) селективний дефіцит IgA;

Д) хронічний слизово-шкіряний кандидоз.

8. При діагностиці якого первинного імунодефіциту показовою є тріада ознак – тромбоцитопенія, екзема, рекурентні інфекції:

А) синдром Віскотта-Олдрича; Б) синдром Ді-Джорджі;

В) синдром Луї-Бар; Г) синдром Незелофа;

Д) хронічний гранульоматоз.

9. При якому імунодефіциті у хворих спостерігаються: параліч Т-клітинної імунної відповіді внаслідок аплазії або гіпоплазії тимуса, недоразвинуті щитовидні і паращитовидні залози, формується характерний тип обличчя – широко розставлені очі, низько розташовані вуха, вкорочена верхня губа?

А) синдром Віскотта-Олдрича; Б) синдром Ді-Джорджі;

В) синдром Луї-Бар; Г) синдром Незелофа;

Д) імунодефіцит з синдромом карликовості.

10. При лікуванні первинних імунодефіцитів не використовують такі заходи:

А) антибіотико- і хіміотерапія інфекцій;

Б) активна імунізація хворих живими вакцинами проти найбільш частих інфекцій;

В) введення заморожених та опромінених еритоцитів для подолання нестачі аденозиндезамінази і пуриннуклеозидфосфорилази;

Г) введення імуноглобулінів і препаратів тимусу;

Д) пересадка кісткового мозку.

11. Відмітьте засоби, які використовуються для неспецифічної імуностимуляції при імунодефіцитних станах і хворобах:

А) ліпополісахаридні препарати із бактерій;

Б) препарати женьшеня, елеутерокока, ехінацеї, радіоли рожевої;

В) антиоксиданти: альфа-токоферол, каротин, вітамін С, убіхінон;

Г) синтетичні імуномодулятори (левомізол тощо);

Д) всі перелічені.

12. Вада імунної системи, що не має генетичного підгрунтя, а виникає внаслідок дії різноманітних внутрішніх та зовнішніх факторів і супроводжується частими інфекційними захворюваннями – це:

А) авітаміноз; Б) інфекційний синдром;

В) первинний імунодефіцит; Г) вторинний імунодефіцит;

Д) імунодефіцитна хвороба.

13. Серед перелічених етіологічних факторів вторинних імунодефіцитів виберіть ті, що викликають необоротні імунодефіцити:

А) голодування, дієти; Б) дефіцит вітамінів, мікроелементів;

В) опіки, травми, операції, кровотечі; Г) злоякісні новоутворення;

Д) іонізуюче випромінювання у великих дозах.

14. Які з перелічених мікроорганізмів не справляють пошкоджуючої дії на імунну систему і не можуть бути причиною вторинних імунодефіцитів?

А) вірус Епштейна-Бар, цитомегаловірус, герпес-вірус, ВІЛ;

Б) стафілококи і стрептококи;

В) збудники малярії, токсоплазмозу, лейшманіозу;

Г) TORCH-інфекція та інфекції асоційовані з трихомонадою;

Д) молочнокислі бактерії, біфідобактерії, хлібні дріжджі.

15. Кортикостероїди, які часто використовують в якості протизапальних засобів, є сильними імуномодуляторами і можуть спричиняти вторинні імунодефіцити. Виберіть вірні твердження відносно впливу кортикостероїдів на клітини крові.

А) підвищують рівень нейтрофілів у 2,5 раза;

Б) знижують кількість лімфоцитів і еозинофілів у 4 рази;

В) знижують кількість моноцитів у 6 разів;

Г) знижують кількість базофілів практично до 0;

Д) все вірно.

16. Недостатність якого мікроелементу не може спричинити розвиток вторинного імунодефіциту?

А) цинк; Б) залізо; В) селен; Г) мідь; Д) калій.

17. ВІЛ відноситься до родини:

А) ортоміксовіруси; Б) ретровіруси; В) тогавіруси;

Г) коронавіруси; Д) реовіруси.

18. Які поверхневі і трансмембранні антигени ВІЛ можуть бути використані при діагностиці ВІЛ?

А) gP 120; Б) gP 41; В) P53; Г) CD4; Д) CC-CKR5.

19. Згідно з сучасними даними відносно різних квазивидів ВІЛ їх мішенями можуть бути:

А) різні субпопуляції Т-лімфоцитів і В-лімфоцити;

Б) моноцити, макрофаги, дендритні клітини, клітини ендотелію;

В) нейрони, фібробласти, хондроцити;

Г) стовбурові кровотворні клітини, промієлоцити;

Д) всі перелічені клітини.

20. Для якої стадії ВІЛ-інфекції характерно зниження Т-лімфоцитарного індекса (співвідношення Т-хелперів і Т-супресорів) до 0,5 і нижче?

А) І-а; Б) ІІ-а; В) ІІ-а і ІІІ-я; Г) ІІІ-а; Д) IV-а.

21. Яка стадія ВІЛ-інфекції супроводжується розвитком опортуністичних інфекцій і пухлин та кваліфікується як СНІД?

А) І-а; Б) ІІ-а; В) ІІ-а і ІІІ-я; Г) ІІІ-а; Д) IV-а.

22. Які терапевтичні заходи не використовують при лікуванні ВІЛ-інфекції?

А) антивірусна терапія; Б) підтримуюча терапія (вітаміни);

В) лікування опортуністичних інфекцій; Г) УФП-опромінення;

Д) імунотерапія і імунопрофілактика.

23. Комплексна високоактивна антиретровірусна терапія (HAART), що використовується при лікуванні ВІЛ, спрямована на:

А) інгібування протеази віруса;

Б) інгібування зворотньої транскриптази;

В) зниження кількості вірусних часток, РНК і ДНК-копій вірусу;

Г) запобігання інтеграції віруса у хромосому;

Д) все перелічене.