1.4. Сучасна авторське телебачення

У сучасному телебаченні переважну частину ефірного часу займають сцени насильства, жорстокості по відношенню до людей і тварин, аморальної поведінки. Саме тому багато вчених психологів, закликають дорослих захистити дітей від перегляду вищеперелічених сцен хоча б по можливості до 7 років. Це, мабуть, і є єдиний і дуже вагомий недолік сучасного телебачення.

Телебачення здатне повідомити в аудіовізуальній формі про дію в момент її звершення. Одночасність події та її відображення на телевізійному екрані є чи не самою унікальною властивістю телебачення. Симультантність присутня в телевізійних передачах постійно, однак, має велике значення для психології глядацького сприйняття, мовби нагадуючи про достовірність дії, що відбувається на екрані.

Саме від цих специфічних властивостей телебачення залежать, у свою чергу, багатофункціональні, структурні, виразні, естетичні особливості і можливості телебачення, яке зайняло в міру розвитку та вдосконалення технічної бази особливе місце в системі засобів масової комунікації. Сьогодні телебачення буквально переповнене різного роду програмами, які мають успіх у масової аудиторії. Найчастіше такі програми розважальні. Вони спрямовані на завоювання аудиторії, кожна телепередача бореться за свою аудиторію, прагне ло підвищення рейтингу, адже телебачення сьогодні це в першу чергу, на жаль, бізнес.

Журналістика - це синтез суспільно-політичної діяльності та творчості, що передбачає необхідний рівень професійногомайстерності. Перше визначає вибір проблем і тем, розуміння соціальної значущості журналістського матеріалу та рівень відповідальності за можливі соціальні наслідки. Це як би суть, зміст професії. Друге впливає на форму її реалізації - вибір жанру і необхідних зображувально-виразних інструментів.

Природно, що на телебаченні, а особливо на регіональних каналах, зустрічаються люди, які далекі від професії, і тим більше від творчості в цілому. При цьому якість подачі матеріалу (інформації) залишає бажати кращого. Так з’являються передачі-одноденки, це ті проекти, які незабаром закривають, через брак креативних ідей, або просто програма не користується успіхом в аудиторії. Тому авторські програми займають особливе місце на телебаченні, це свого роду продукт, який не завжди може знайти свого споживача, не зважаючи на те, що у кожного товару є свій покупець.

У кожному авторському стилі є своя індивідуальність, своя система, свій «історизм».

Індивідуальний авторський стиль - це родзинка журналіста. В залежності від того, як він буде писати, з якою інтонацією, на яку тему, і буде формуватися його читацька аудиторія. Стиль позначає не тільки специфіку і характер сприйняття, але ідею відтворення і взаємодії журналіста з дійсністю і аудиторією.

Саме поняття індивідуальної стилістики має кілька ознак. Перша ознака фіксує положення про те, що авторський стиль є сукупністю методологічних і методичних приписів, якими керується журналіст у своїй професії. Друга - що існує взаємозв'язок між різними вимогами, рекомендаціями і нормами. Третя - що ця сукупність утворюється і розвивається у часі.

Таким чином, найбільш важливий фактор впливу на потенційну читацьку аудиторію - це індивідуальність автора. Будь-яка стаття, будь-який журнальний пролог або анонс будуть мати успіх в тому випадку, якщо вони «зачепили» читача не лише темою, але й змістом, стилістикою, «родзинкою».

Сучасні авторські програми, залишаючи формальні ознаки перших авторських проектів, які сформували у глядача стереотипи щодо якості інформаційного продукту, переважно змінилися і зараз являють собою не стільки авторське, скільки персоніфіковане ТБ. Водночас принцип персоніфікації інформації, який має значний потенціал для подальшого комерційного успіху телекомпаній, нині не використовується максимально.

Промоушн окремих телепрограм і їхніх ведучих поступово став формотворчим для сучасного телебачення, оскільки він дає змогу компенсувати авторське телебачення персоніфікованим. При цьому брендинг здатен на певний час долати кадровий дефіцит телекомпаній.

Проте українські телевиробники можливості персоніфікації і промоушн реалізують лише частково, що веде до періодичного загострення дискусії про вплив іноземної продукції на вітчизняний телевізійний простір. Результатом недостатньої насиченості інформаційного горизонту телеглядача яскравими образами, які ще не сформовані українськими виробниками, стає домінування старих, стійких брендів, «розкручених», як правило, більш потужними зарубіжними телеіндустріями.

Одне з головних завоювань сучасного телебачення – розкріпачення особистості. Сьогодні кожен журналіст має право вільно висловлювати свою думку. Яскравим прикладом цього і є авторські програми на телебаченні. Вони у великій кількості представлені на центральних та регіональних телеканалах. Навіть термін передбачає деяку елітарність, особливе значення автора.

Висновок

Наведена вище класифікація свідчить, що авторські програми виконують всі функції журналістики: інформаційну, ідеологічну, освітню, рекреативну, за виключенням інформаційно-довідкової, що ,у свою чергу, визначає характер відношень автора з аудиторією. Ці стосунки регулюються ступенями персоніфікації. Історія телебачення чітко показує нам еволюцію авторського самовираження на телеекрані. Сьогодні воно досягло своєї вершини. Це пояснюється не тільки бажанням журналіста підкреслити своє «Я», але й потребою аудиторії спілкуватися з особистістю.

РОЗДІЛ ІІ. Характеристика медійного продукту Дмитра Гордона

«Бульвар Гордона» – газета заснована у 1995 році Дмитром Гордоном, який був і залишається її головним редактором. До редакційного складу газети потрапило чимало відомих постатей, таких як Йосип Кобзон, Роман Віктюк, Олександр Розембаум, Софія Ротару, Олег Блохін, Михайло Боярський, Анатолій Кашпіровський, Тамара Гварцителі, Павло Глоба, Валерій Леонтьєв, Микола Мозговий, Аллан Чумак, Євгенія Мірошниченко та інші. У 1998 році редакторську раду очолив Віталій Коротич.

Газета виходить у друкованому варіанті та має електронну версію (www.bulvar.com.ua). З приводу створення електронної версії Д. Гордон висловився так: «Идея моего сайта "Бульвара Гордона" возникла давно, но всегда катастрофически не хватало на это времени. Последним аргументом стало веское слово моего друга Анатолия Кашпировского. "Надо!" - сказал он, как отрезал. Ну, раз надо...». Як зазначається на сайті видання, газета розрахована на людей різних вікових категорій, соціальних прошарків та інтелектуального рівня. Згідно опублікованої на сайті інформації, читачами видання є близько 2.5 млн. осіб.

Тижневик «Бульвар Гордона» поширюється не лише в Україні, а й за її межами ( Росія, США, Ізраїль, Іспанія, Італія, Германія). наклад друкованої версії газети складає 570.000 екземплярів. Видавець – ТОВ «Видавничий Дім «Кручі Дніпра»».

Робота в "Бульварі Гордона" поєднується з видавництвом власних книг Д.Гордона (їх вже вийшло 38, у тому числі восьмитомник "Герои смутного часу") і випуском телепрограми "В гостях у Дмитра Гордона", героями якої стали понад 400 знаменитостей - від Горбачова до Блохіна.

З номера в номер Гордон наводить схвальні відгуки відомих людей про свій проект. Як зразок наведемо висловлення. Як зразок наведемо повний текст висловлення одного з героїв: «Бульвар Гордона» № 10, 11 березня 2014р. Івара Кальнинша: «Писать предисловие к новой книге Дмитрия Гордона — большая для меня честь, ведь сознаю, насколько эти книги ценны — и для нынешнего поколения, и для последующих. Одно только имя автора на обложке интригует и обещает читателю интересную беседу с актером, музыкантом, спортсменом, политиком — свидетелем эпохи, которая безвозвратно уходит, и никуда от этого, увы, не денешься.

Конечно, в кругу выдающихся современников находиться мне очень приятно, лестно, что Дмитрий меня таковым счел и включил интервью со мной в этот сборник. Несколько его книг у меня есть, я их с интересом читаю и по-новому открываю людей, с которыми когда-либо встречался и общался, узнаю тех, кого видел лишь издали или на экране. Все герои его абсолютно разные, с непохожими судьбами, у каждого свои взгляды, привычки, вкусы, а объединяет их, пожалуй, лишь то, что они великолепны (это часть нашей истории!), и то, что Гордону удалось разговорить их и подтолкнуть к неожиданным — порой даже для них самих! — признаниям.

Интервью Дмитрия, которых, насколько я знаю, за долгие годы работы в журналистике он взял около пятисот, напоминают неотъемлемые составляющие одной большой мозаики, красочной картины мира — благодаря им мы познаем эпоху, имеем возможность запомнить лица тех, кого искренне любим и уважаем. Лично мне, когда книги его листаю, кажется, будто нахожусь в прекрасном саду со скульптурами или в картинной галерее, где собраны портреты тех, кого действительно стоило рисовать…»

Тижневик "Бульвар Гордона" — це видання, на сторінках якого в цікавій і динамічній формі розповідається про найбільш яскравих зірок мистецтва, політики, спорту, як у вигляді інтерв'ю, так і в жанрі світської хроніки.

За час свого існування «Бульвар Гордона» пройшов кілька періодів. Перші номери газети відзначалися відвертістю: еротичні фотографії, фоторепортаж з моргу. Це була реакція на довгі роки недозволенності. Редактор вважав, що саме «жовтизна» принесе найбільший успіх, тоді читачеві не були потрібні аналітичні матеріали, великі інтерв’ю, але з часом все змінюється, з часом читачу схотілося глибини та відвертих зізнань на 2,3 і 4 полоси. Д. Гордон підкреслював, що читач прагнув зануритися у внутрішній світ відомих людей, відчути , чим вони живуть, які вони в побуті, за зачиненими дверима.

Концепція газети відбита і в назві. На обкладинці видання зображення – молодий денді з газетою в руці йде по бульвару. Картинка нагадує Францію «салонного» періоду, коли на Бульварі (конкретний район Парижа) зустрічались люди певного кола, коли мірилом людини було визнання у світському середовищі. В. Коротич, один з найактивніших авторів газети, підкреслює, що «Бульвар Гордона» пройшов путь від відверто жовтого видання до газети, яка замінила інтелігенції «Литературную газету», оскільки масова інтелігенція не мала в нашій країні загальнодоступної сучасної газети, яку б хотіла читати. Щодо цільової аудиторії то головний редактор вважає, що воно задовольняє запити самих різних прошарків населення. Редакцією видання аудиторія визначається так: «По бульвару ходять всі». Виходячи з такого редакторського розуміння, можна зробити висновок, , що воно орієнтовано, за висловом В. Коротича, на масову інтелігенцію, під якою розуміються читачі пострадянського простору, що звикли читати газети книги. Це багато в чому зумовлює зміст видання, адже воно насичене матеріалами-спогадами радянських часів.

Тематика газети «Бульвар Гордона» дещо відрізняється від тематики бульварних газет світу. Тут відсутня політична і кримінальна тематика, значні сенсаційні повідомлення, як-то: НЛО, пацюки-мутанти. А приватне життя зірок займає приблизно 60% тематичного комплексу газети. Певна вузькість тематики дозволяє газеті збільшувати читацьку аудиторію, оскільки за браком справжніх героїв, читачу доводиться задовольнятися псевдо-героями: зірками естради, кіно тощо.

Звернемо увагу, що одними подробицями світського життя тематика видання не вичерпується. У тематичному комплексі представлені також спорт, культура, література. Для багатьох читачів інтерес становлять рецензії на прем’єри кінофільмів, театральні прем’єри, концерти зірок.

У газеті все розглядається крізь призму відомої особистості. І класичні теми бульварного видання – кримінал, секс, самозбереження, аномальні явища, спорт, приватне життя відомих людей – у «Бульварі» теж розглядаються через особистість.

Однією з найвідоміших робіт Дмитра стала газета «Бульвар Гордона». Це щотижневе видання, яке в динамічній і цікавій формі розповідається про найбільш яскравих представників політики, науки, мистецтва, естради та спорту у вигляді світської хроніки або інтерв'ю. Обмежень за віком видання практично не має, тому захоплює велику глядацьку аудиторію. Газета цікава людям з різних соціальних верств, різного інтелектуального рівня і віку, що говорить про високий професіоналізм її головного редактора.

Паралельно з газетою Гордон випускає телепрограму «В гостях у Гордона». Це – авторська програма Дмитра Гордона, яка з 2000 року виходить на українському телебаченні.

Формат програми - бесіди з видатними сучасниками. В гостях у Дмитра Гордона відомі діячі культури, мистецтва, науки, спорту і політики - люди, яким є що сказати про себе і про епоху. В студії вже побувало 400 знаменитостей – письменники, політики, громадські діячі, спортсмени. Недавно журналіст заявив, що залишилося приблизно 100-200 чоловік, яких він має бажання запросити до себе в студії та поспілкуватися. На це має піти 2-3 роки. Після цтого Гордон плану є зайнятися написанням мемуарів.

Програма виходить на телеканалах та має інтернет версію http://gordonua.com/, яка виходить у наступний день після випуску на телебаченні.

На сьогодні Д. Гордон створив офіційний сайт «Дмитрий Гордон» http://www.gordon.com.ua/. На якому викладена вся історія життя журналіста, ведучого, співака та письменника. Кожна зірка має можливість написати свою думку про Д. Гордона. На сайті існує адреса пошти http://dmytriy.gordon@gmail.com куди люди присилають свої коментарії та питання. Та авжеж, у Д. Гордона є група в контакті https://vk.com/gordondmitry та сторінка на Facebook і аудиторія його складається з 41тис. прихильників.

Матеріали численних інтерв’ю Д. Гордони були цілісно опубліковані в книзі «Між минулим і майбутнім». На сторінках книги можна побачити бесіди з Андрієм Макаревичем, Михайлом Горбачовим, Віталієм Кличком, Костянтином Райкіним та іншими. Також була видана серія книг, що об’єднала відомих людей. У ній вийшли книги: «Лица Украины», «Звезды спорта», «Звезды театра и кино», «Звезды эстрады».