Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Diplom_Vyshinskaya.doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
23.03.2015
Размер:
455.17 Кб
Скачать

3.2.2. Освітленість

Зв'язок організму з навколишнім світом, світло є сигнальним подразником для органа зору й організму в цілому: достатнє освітлення діє тонізуюче, поліпшує протікання основних процесів вищої нервової діяльності, стимулює обмінні й імунобіологічні процеси, впливає на формування добового ритму фізіологічних функцій людини. Основна інформація про навколишній світ - близько 90% - надходить через зорове сприйняття.

Виробниче освітлення буває трьох видів: природне - за рахунок сонячного випромінювання (прямого і дифузно-розсіяного світла небесного купола); штучне - за рахунок джерел штучного світла; суміщене [31].

Нормованим параметром природного освітлення являється коефіцієнт природного освітлення (КПО). У відповідності із ДБН В.2.5-28-2006 характер виконуваної роботи можна віднести до розряду IV, тобто робота середньої точності (найменший розмір об'єкту розрізнення 0,5-1 мм). Для даної роботи КПО при бічному освітленні повинен складати не менше 1,5%[32].

КПО в даному приміщенні на робочому місці складає 1,7%, що цілком задовольняє норму.

Нормування штучного освітлення здійснюється за допомогою мінімальної освітленості робочого місця згідно розряду точності зорової роботи. Для IV розряду рівень освітленості повинен складати 150-200 Лк при загальній системі освітлення та 300 Лк – при комбінованій [32]. На досліджуваному робочому місці рівень штучного освітлення відповідає нормативним значенням.

3.2.3. Небезпека при роботі з пк

За правилами, світло при роботі з комп'ютером повинен падати зліва, а відстань від очей до екрана повинна бути близько 50 сантиметрів. Крім того, крісло слід відрегулювати так, щоб очі були на одному рівні з центром монітора. Фахівці говорять, що саме очі найбільш страждають при роботі з комп'ютером. Виявляється, коли довго дивишся на екран, перестаєш моргати. Тому очі червоніють, сльозяться, а значить, знижується зір.

Допустимі значення параметрів неіонізуючих електромагнітних випромінювань від монітору комп'ютера представлені в табл.3.

Таблиця 3. Допустимі значення параметрів неіонізуючих електромагнітних випромінювань.

Найменування параметра

Допустимі значення

Напруженість електричної складової електромагнітного поля на відстані 50см від поверхні відеомонітора

10 В/м

Напруженість магнітної складової електромагнітного поля на відстані 50см від поверхні відеомонітора

0,3 А/м

Напруженість електростатичного поля не повинна перевищувати:

для дорослих користувачів

для дітей дошкільних установ і що вчаться середніх спеціальних і вищих учбових закладів

20кВ/м

15кВ/м

Нормованим параметром невикористаного рентгенівського випромінювання виступає потужність експозиційної дози. На відстані 5 см від поверхні екрану монітору її рівень не повинен перевищувати 100 мкР/год. Максимальний рівень рентгенівського випромінювання на робочому місці оператора комп'ютера зазвичай не перевищує 20 мкР/год.

Джерел випромінювання два. Системний блок і монітор.

1. Системний блок створює тільки електромагнітне поле (випромінювання). Шкода від електромагнітного поля однозначно є при високому рівні поля.

2. Монітор має два основних шкідливих фактора. Бета-випромінювання (а простіше, потік електронів), яке власне кажучи і створює картинку на екрані, і висока напруга (як і в будь-якому телевізорі, воно досягає 16-20 кВ), що викликає іонізацію повітря. Бета-випромінювання поширюється монітором у двох напрямках - вперед і назад.

Дисплей - головне джерело небезпеки. Він випускає випромінювання декількох видів: рентгенівське, ультрафіолетове, інфрачервоне, електромагнітне. Для кожного з цих випромінювань розроблені гранично допустимі норми, проте вони досить умовні й різняться у кожній країні. Норми передбачають, що опромінюється весь організм людини, тоді як на ділі впливу піддається лише верхня частина тулуба. Згадані норми встановлені з розрахунку на кожен вид опромінення в окремо, хоча реально всі поля діють одночасно, а їх комплексний вплив досі не досліджено.

Будь-яка поза при тривалій фіксації шкідлива для опорно-рухового апарату, веде до застою крові в органах. Це особливо проявляється при фізіологічному положенні різних частин тіла і тривало повторюваних одноманітних рухах. Небезпека для здоров'я представляє не тільки втома тих груп м'язів, які ці рухи виконують, але і психологічна фіксація на них (утворення стійких вогнищ збудження ЦНС з компенсаторним гальмуванням інших її ділянок). Хоча найбільш шкідливі саме повторювані одноманітні навантаження. Під час роботи за комп'ютером людина сидить кілька годин поспіль в незручному становищі. Це не тільки загрожує втомою, а й може призвести до розвитку остеохондрозу різних ділянок хребта - шийного, грудного, попереково-крижового.

Якщо в процесі роботи ви постійно горбиться, навантаження на хребет збільшується, що приводить до надмірного розтягування м'язів. Згорблене положення може стати причиною синдрому зап'ястного каналу, грижі між хребцевих дисків поперекового і шийного відділів.

Багато хто, дивлячись на екран монітора, витягають шию вперед. Часто це пов'язано з тим, що монітор відсунутий занадто далеко. У результаті навантаження на м'язи підстави голови і шиї зростає приблизно в три рази, судини шиї здавлюються, погіршуючи кровопостачання голови.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]