3.2.6. Рекомендації щодо покращення робочих умов в офісі

Оцінка напруженості праці здійснюється на підставі обліку всіх наявних значущих показників, які можуть перевищувати нормативні рівні. Спочатку встановлюється клас кожного з показників, що визначались. Кінцева оцінка напруженості праці встановлюється за показником, який має найвищий ступінь напруженості. У тих випадках, коли більше трьох показників мають оцінку 3.1 та 3.2, напруженість трудового процесу оцінюється на один ступінь вище, тобто класами 3.2-3.3.

При атестації робочого місця користувача ПК значущими є такі показники:

Інтелектуальні навантаження - належить до класу 3.1 (Передбачає рішення складних завдань з вибором за відомим алгоритмом (робота за серією інструкцій).

Розподіл функцій за ступенем складності завдання - належить до класу 2 (Обробка, виконання завдання та його перевірка).

Характер виконуваної роботи - належить до класу 2 (Робота за встановленим графіком з можливим його коректуванням у ході діяльності).

Для забезпечення оптимальної працездатності і збереження здоров'я протягом часу роботи з комп'ютером повинні встановлюватися регламентовані перерви.

Перед початком роботи необхідно переконатися, що монітори комп'ютера мають антібліковое покриття з коефіцієнтом відбиття не більше 0,5.

Покриття повинне також забезпечувати зняття електростатичного заряду з поверхні екрана, іскріння і накопичення пилу. Корпус монітора повинен забезпечувати захист від іонізуючих та неіонізуючих випромінювань.

Екран відеомонітора повинен знаходитися від очей на оптимальній відстані 600-700мм, але не ближче 500мм.

Висота робочої поверхні столу повинна регулюватися а межах 680-800 мм, при відсутності такої можливості висота робочої поверхні столу повинна бути 725 мм.

Клавіатуру слід розташовувати на поверхні столу на відстані 100-300 мм від краю, зверненого до користувача. Тривалість безперервної роботи з комп'ютером без регламентованого перерви не повинна перевищувати 2 годин.

3.2.7. Важкість праці

Оцінка важкості праці здійснюється на підставі обліку всіх наявних значущих показників. При цьому спочатку встановлюється клас кожного із вимірюваних показників, а кінцева оцінка важкості праці встановлюється за показником, який має найвищий ступінь важкості.

При атестації робочого місця користувача ПК значущими є такі показники:

Стереотипні робочі рухи (кількість за зміну):

При локальному навантаженні (за участю м'язів кистей та пальців рук) – належить до класу 1 (до 20000).

При загальному навантаженні (при роботі з переважною участю м'язів рук та плечового поясу) - належить до класу 1 (до 10000).

Робоча поза - належить до класу 2 (Періодичне перебування в незручній позі (робота з поворотом) тулуба, незручним розташуванням кінцівок) та/або фіксованій позі (неможливість зміни взаєморозташування різних частин тіла відносно одна одної) до 25 % часу зміни.)

Нахили корпуса (вимушені, більше 30), кількість за зміну - належить до класу 1 (до 50).

Переміщення у просторі (переходи, обумовлені технологічним процесом протягом зміни), км:

По горизонталі - належить до класу 1 (до 4).

По вертикалі - належить до класу 1 (до 2).

Отже за даними атестації робоче місце за показниками важкості трудового процесу відноситься до класу 2 – Допустимий, середнє фізичне навантаження.

Висновок до розділу

У розділі дипломної праці ми дослідили робоче місце журналіста 9 телеканалу. Створені умови забезпечують комфортну роботу. З вивченої літератури з цієї проблеми, було вказано оптимальні розміри робочого столу, робочої поверхні, і навіть проведено вибір системи та розрахунок оптимального висвітлення виробничого приміщення на робочому місці. Та досліджено що 9 телеканал за електробезпекою – немає підвищенної небезпеки та за пожежною безпекою – категорія В. Дотримання умов що ви значають оптимальну організацію робочого місця робітника ЗМІ, дозволить зберегти добру працездатність протягом усього робочого дня, і підвищить як кількісні, так і якісні відносини продуктивності праці робітника, що у свою чергу сприятиме налагодженню програмного продукта.

ВИСНОВОК

Дослідження сучасної авторської журналістики процес досить цікавий, перспективний і повний усіляких надмірностей. У даному дослідженні ми вивчили авторські прийоми відомого журналіста, письменника і ведучого Дмитра Гордона, довели значимість і сутність його індивідуального авторського стилю.

Звичайно, повністю проаналізувати творчу індивідуальність журналіста в тексті неможливо, але були розкриті основні принципи побудови публіцистичного тексту, статей і т.д. складовою частиною сенсу яких був стиль ведучого, його творча ідея і задум. Метою даної роботи було показати авторську журналістику з позиції світогляду та моральних та етичних норм по відношенню до методу і предмету їх складових. Проблема об'єктивності-суб'єктивності, про яку так багато говорять аналітики, безперечно існує. Але як показало дослідження, в журналістиці, як і в будь-якому іншому творчості об'єктивності не буває. Крім цього, показали, чим керується Д. Гордон при виборі теми, її розробки й подачі інформації. При написанні матеріалу автор керується не тільки етичними нормами, запропонованими йому, а на нього також впливають його бажання, переконання, досвід.

Під кінець телепередачі Д. Гордон може пригадати щось важливе, зронити якісь цікаві зауваження, доповнити свою розповідь. Ведучий дуже уважно ставиться до заключним словами, не пропускає того значного, що може в них міститися.  Прощаючись, Дмитро Гордон не тільки обумовлює на всяк випадок можливість повторної бесіди, але і дає зрозуміти, що зустріч була цікавою, плідною. Крім того, таким чином Д. Гордон закладає основу подальших зустрічей з цією людиною для самого себе і своїх колег.

На закінчення потрібно сказати про те, що авторська журналістика, незважаючи на критику, має перед собою перспективу розвинутися і обійти численні заборони держави і «протестантів» цієї сфери і все більше доносити до людей істота інформації, яка вбереже або попередити громадськість, розповість і виправдає громадську думку.  Обрана нами тема може бути вивчена в декількох напрямках - заглиблення в теорію маніпулювання, в теорію жанрів, історичний погляд на проблему об'єктивності-суб'єктивності, докладне дослідження «жанру» журналіста як виду авторської журналістики, авторські проекти в періодичних виданнях, на телебаченні та їх специфіка і сутність.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Беланівського С.А. глибоке Індивідуальне інтерв'ю. - М.: Ніколо-Медіа, 2001. 2. Кім М.Н. Технологія створення журналістського твори. - СПб.: Изд-во Михайлова В.А., 2001. 3. Князєв А. Основи журналістики і телерепортажу. - Бішкек: КРСУ, 2001. 4. Кузнєцов Г.В., Цвік В.Л., Юровський А.Я. Телевізійна журналістика. - М: Вища школа, 2002. 5. Лукіна М.М. Технологія інтерв'ю. - М: Аспект Прес, 2003. 6. Муратов С.А. " Телевізійне спілкування в кадрі та за кадром. - М: Аспект Прес, 2003. 7. Смирнов В.В. Жанри радіожурналістики. - М: Аспект Прес, 2002. 8. Тертичний А.А. Жанри періодичної преси. - М: Аспект Прес, 2000. 9. Шаповал Ю.Г. Зображення і слово в журналістиці. - Львів, 1985. 10.Ворошилов Ст. Ст. Журналістика. - Підручник. - СПб.: Изд-во Михайлова Ст. А., 1999. - 304с. 11. Грабельников А. А. Робота журналіста у пресі: Уч. посібник. - М: Вид. РИП-холдинг, 2001. - 274 с. 12. Муратов Сергій Олександрович. Діалог: Телевиз. спілкування в кадрі та за кадром. - М: Мистецтво, 1983. - 159с. 13. Парфьонов Л., Чекалова Е. Нам повертають наш портрет: нотатки про телебачення. - М: Мистецтво, 1990. - 207с. 14. Плешаков Л. Інтерв'ю - початок всіх початків // Професія - журналіст. 2000. № 10 15. Телевізійна журналістика: Підручник. 2-е видання, перероблене і доповнене // Редколегія: Г. В. Кузнєцов, Ст. Л. Цвік, А. Я. Юровський. - М: Изд-во МГУ, 1998:-288с. 16. Шостак М.І. Репортер: професіоналізм і етика. М.: Видавництво "РИП-холдинг", 2003. 17. Мельник Г.С., Тепляшина О.М. Основи творчої діяльності журналістів. Короткий курс. С.Пб.: Пітер, 2004. 18. Цвік В.Л. Телевізійна журналістика: Історія, теорія, практика. М.: Аспект-Прес, 2004. 19. Аграновський В.А. Друга найдавніша. Бесіди про журналістику. М., 1999. 20. Антонов В.І. Інформаційні жанри журналістики. Саратов, 1994. 21. Введення в теорію журналістики. /Упоряд. Прохоров О.П. - М., 1992. 22. Лазутіна Г.В. Основи творчої діяльності журналіста. М., 2000. 23. Шостак М. Інтерв'ю. Метод і жанр. М., 1997. 24. Смелкова З.С., Ассуирова Л.В., Савова М.Р., Сальникова О.А. Риторичні основи журналістики. М. 2000. 25. Кисельова Н.В. «Інтерв'ю як мовленнєвий жанр» /Аграновський В.А. Друга найдавніша. Бесіди про журналістику. М., 1999. 26. Дев'ятка В.В. «Як підготуватися до інтерв'ю» www.arsenalgroup.ru 1999. 27. Кім М.Н. Жанри сучасної журналістики. СПб., 2004.28. Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин ДСанПIН 3.3.2.007-98.

29. Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень ДСН 3.3.6.042-99.

30. Я.І. Щедрій, Ю.Л., Дещинський, О.С. Мурін та ін. Основи охорони праці: Навчальний посібник/ За ред. Я.І. Бедрія. – 3-тє вид., переробл. і доп. – Львів: “Магнолія плюс”, видавець СПД ФО В.М. Піча, 2004.- 240с.

31. Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку ДСН 3.3.6.037-99.

32. ДБН В.2.5-28-2006 «Природне і штучне освітлення».

33. http://www.bulvar.com.ua/

34. http://ord-02.com/

35. http://argumentua.com/

36. http://www.gordon.com.ua/

37. http://www.youtube.com/user/vgostyahugordona