Komentar_KPK_2012

2.Не пізніше наступного дняпісля реєстрації ухвала про допуск справи до провадження разом із заявою та доданими документами передається судді-доповідачу ВСУ, визначеному відповідно до ст. 35 КПК автоматизованою системою документообігу, чим забезпечується об'єктивний та неупереджений розподіл справ між суддями, який протягом трьох днів постановляє ухвалу про відкриття провадження, а далі протягом 15 днів з дня відкриття провадження ухвалою витребує справу та здійснює необхідну підготовку до перегляду судового рішення ВСУ.

3.За результатами підготовчих дій суддя-доповідач готує доповідь та постановляє ухвалу про закінчення підготовки та призначення справи до розгляду ВСУ. При цьому в ухвалівизначається відповідно до ст. 27 КПК порядок судового провадження увідкритому або закритому судовому засіданні. Зокрема, якщо у справі обвинуваченим є неповнолітній або йдеться про злочин проти статевої недоторканості, якщо необхідно запобігти розголошенню відомостей про особисте та сімейне життя або розголошенню таємниці, що охороняється законом, а також у випадку необхідності забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, розгляд справи визначається в закритому судовому засіданні.

Якщо ВССУ не було розглянуто заяву про поновлення строку для подання заяви про перегляд судового рішення або про залишення заяви без розгляду, це питання вирішується суддею-доповідачем ВСУ.

Відповідно до змісту п. 4 ст. 452 КПК суддя-доповідач, за наявності клопотання заявника про поновлення строку для подання заяви, залишеного без розгляду ВССУ, розглядає його по суті і за наявності поважних причин пропуску поновлює цей строк, а за відсутності таких відмовляє у його задоволенні. У випадку допуску ВССУ заяви про перегляд ВСУ судового рішення, поданої з пропущенням строку, передбаченого ст. 447 КПК без порушення питання про його поновлення, суддя-доповідач відповідно до вимог статей 448-449 КПК повідомляє заявника про цей недолік заяви та встановлює строк, протягом якого він зобов'язаний його усунути.

У разі якщо заявник не усунув зазначений недолік заяви протягом наданого йому для цього строку, заява залишається без розгляду і повертається заявнику, про що постановляється відповідна ухвала.

Під час підготовки справи до розгляду суддя-доповідач вирішує питання про необхідність виклику до суду представників органу державної влади, які можуть дати пояснення, корисні для розгляду справи, а також при необхідності доручити науковоконсультативній раді при ВСУ підготувати науковий судовий висновок щодо норми закону, яка неоднаково застосована судом касаційної інстанції у подібних справах.

Стаття 453

Порядок розгляду справи Верховним Судом України

1.У Верховному Суді України справа про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 445 цього Кодексу, розглядається на засіданні Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України. Засідання є правомочним за умови присутності на ньому не менше двох третин суддів від складу Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України.

2.Справа про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 2 частини першої статті 445 цього Кодексу, розглядається на спільному засіданні всіх судових палат Верховного Суду України. Засідання є правомочним за умови присутності на ньому не менше двох третин складу Верховного Суду України, визначеного законом.

3.Відкриття судового засідання, роз 'яснення його учасникам прав та обов 'язків, оголошення складу суду і роз 'яснення права відводу здійснюються за правилами параграфа 3 глави 28 цього Кодексу.

4.Після проведення процесуальних дій, зазначених у частині третій цієї статті, та розгляду клопотань учасників судового провадження суддя-доповідач доповідає в необхідномуобсязіпро зміст вимог, викладених узаяві, яка надійшла до Верховного Суду України, та результати проведених ним підготовчих дій.

5.Особа, яка подала заяву до Верховного Суду України, у разі її прибуття у судове засідання має право надати пояснення по суті заявлених вимог. Якщо такі заяви, крім сторони обвинувачення, подали інші особи, першою дає пояснення сторона об-

винувачення. Для з'ясування сутності норми закону України про кримінальну відповідальність, яка неоднаково застосована, можуть заслуховуватися пояснення представників органів державної влади.

6.Неприбуття учасників судового провадження, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, для участі у судовому засіданні не перешкоджає судовому розгляду справи.

7.Після закінчення заслуховування пояснень осіб, зазначених у частині п 'ятій цієї статті, суд виходить до нарадчої кімнати для ухвалення судового рішення.

8.Нарада суддів проводиться з додержанням вимог, передбачених статтями 367 і 375 цього Кодексу.

9.Строк розгляду заяви про перегляд судового рішення Верховним Судом України не може перевищувати одного місяця з дня надходження справи до суду.

1.Згідно з ч.1ст. 39 «Про судоустрій істатус суддів»до складучотирьохсудовихпалат різної юрисдикції ВСУ входять сорок вісім суддів. Персональний склад судових палат, зокрема палати у кримінальних справах, визначає ПВСУ за пропозицією суддів ВСУ. Засідання судовоїпалати укримінальних справах ВСУ при переглядікримінальноїсправи

зпідстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 445 КПК, як про це застерігається ч. 1 ст. 453 КПК, є правомочним, за умови присутності на ньому не менше двох третин суддів від складу палати, тобто не менше восьми суддів із дванадцяти.

2.Частиною 2 ст. 453 КПК визначена особлива вимога до складу суддів ВСУ при перегляді судового рішення з підстави, передбаченої п. 2 ч. 1 ст. 445 КПК. Така справа розглядається на спільномузасіданнівсіх чотирьох судових палат ВСУ. При цьомусудове засідання визнається правомочним за умови присутності на ньому не менше двох третин суддів від складу ВСУ, визначеного законом, що становить 32 особи.

3.Частинами 3, 4 і 5 ст. 453 КПК детально визначено однакову процедуру процесуальних дій під час перегляду судових рішень з підстав, передбачених частинами 1 і 2 ст. 455 КПК. Учасники судового провадженнямають право заявляти відводи іклопотання, давати пояснення, надавати додаткові матеріали та знайомитися з матеріалами, наданими іншими учасниками процесу.

4.Учасники процесу повідомляються про місце і час розгляду справи, але їх неявка в судове засідання не є перешкодою для її розгляду по суті.

5.Доповідаючи суть судового рішення, про перегляд якого йдеться, основні доводи заяви тазаперечень проти неї, суддя-доповідач не повинен висловлювати своюдумкущодо обґрунтованості та переконливості доводів та законності судового рішення.

6.Оскільки протокол судового засідання під час перегляду судового рішення не ведеться, суть пояснень учасників процесу та думка прокурора викладаються в ухвалі.

7.Рішення у справі приймаються в нарадчій кімнаті простою більшістю голосів суддів та підписується всім складом суду, незалежно від наявності окремої думки, викладеної письмово.

Стаття 454

Повноваження Верховного Суду України

1.За наслідками розгляду справи більшістю голосів від складу суду постановляється одна з таких ухвал:

1) про повне або часткове задоволення заяви;

2) про відмову в задоволенні заяви.

2.Судді, які не погоджуються з ухвалою, можуть висловити окрему думку, що

додається до ухвали.

3. Ухвала Верховного Суду України є остаточною і не може бути оскаржена, крім як з підстави, передбаченої пунктом 2 частини першої статті 445 цього Кодексу.

1. Статтею 454 КПК визначено загальні повноваження ВСУ за наслідками розгляду справи з підстав, передбачених ч. 1 ст. 445 КПК. Він наділений правом повністю або частково задовольнити заяву про перегляд судового рішення або відмовити у задоволенні такоїзаяви, про що постановляється відповідна ухвала більшістю голосів від складу суддів Судової палати у кримінальних справах ВСУ, якщо підставою його перегляду було

неоднакове застосування закону про кримінальну відповідальність судом касаційної інстанції, та більшістю голосів складу суддів ВСУ у разі розгляду заяви з підстави, передбаченої п. 2 ч. 1 ст. 445 КПК.

2.У цій коментованій статтіКПК робитьсязастереження про те, що під час перебування

внарадчій кімнаті і прийнятті відповідного рішення ніхто із суддів не має права утримуватися від голосування. Ухвалене рішення підписується всіма суддями, які брали участь у розгляді справи, в тому числі і тими, які не погоджуються з прийнятим рішенням. Судді, які не погоджуються з ухвалою, можуть скористатися правом висловити окрему думку у письмовому вигляді і додати її до матеріалів справи. Окрема думка судді або суддів не оголошується, але є відкритою для ознайомлення.

3.Постановлена ухвала ВСУ є остаточною і не може бути оскаржена, за винятком підстави, зазначеноїв ч. 3 ст. 454 КПК. За її змістом рішення ВСУ, прийняте за наслідками розгляду заяви з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 445 КПК (неоднакового застосування закону про кримінальну відповідальність судом касаційної інстанції), може бути оскаржене до міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною. На підставі рішення міжнародної судової установи, яка визнала порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом, така ухвала Судової палати у кримінальних справах ВСУ може бути предметом перегляду з підстави, передбаченої п. 2

ч. 1 ст. 445 КПК.

Стаття 455

Ухвала Верховного Суду України про задоволення заяви

1.Верховний Суд України задовольняє заяву в разі наявності однієї з підстав, передбачених частиною першою статті 445 цього Кодексу.

2.Якщо Верховний Суд України встановить, що судове рішення у справі, яке переглядається з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 445 цього Кодексу, є незаконним, він скасовує його повністю чи частково, змінює його і ухвалює нове судове рішення або направляє справу на новий розгляд до суду касаційної інстанції. У мотивувальній частині ухвали має міститися обґрунтування помилковості висновків суду касаційної інстанції з цього питання. У резолютивній частинінового судового рішення має міститися висновок про те, як саме має застосовуватися відповідна норма закону України про кримінальну відповідальність щодо подібних суспільно небезпечних діянь.

3.Якщо судове рішення у справі переглядається з підстави, передбаченої пунктом 2 частини першої статті 445 цього Кодексу, Верховний Суд України скасовує оскаржуване рішення повністю або частково і має право ухвалити нове судове рішення або направити справу на новий судовий розгляд до суду, який виніс оскаржуване рішення.

4.Ухвала Верховного Суду України про задоволення заяви має бути вмотивованою.

1.Статтею 455 КПК більш детально викладено повноваження ВСУ у разі задоволення заяви про перегляд судового рішення з підстав, передбачених ч. 1 ст. 445 КПК.

2.Якщо ВСУ при перегляді судового рішення з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 445 КПК, дійде висновку, що касаційною інстанцією було допущено неоднакове застосування одних і тих самих норм закону про кримінальну відповідальність щодо подібних діянь (крім призначення покарання, звільнення від покарання та від кримінальної відповідальності), тобто визнає його незаконним, то він скасовує його повністю або частково, змінює його і ухвалює нове судове рішення або направляє справу на новий розгляд до суду касаційної інстанції. При цьому у мотивувальній частині ухвали має міститися обґрунтування помилковості висновків суду касаційної інстанції щодо неоднакового застосування норми закону про кримінальну відповідальність, а в резолютивній частині ухвали зазначатися, як саме має застосовуватися норма закону щодо подібних суспільно небезпечних діянь.

3.Якщо ВСУ переглядає судове рішення з підстави, передбаченоїп.2ч. 1ст. 445КПК, у випадку визнання міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при розгляді справи судом, він скасовує оскаржуване рішення повністю або частково ізалежно від обставин конкретноїсправи має право ухвалити нове судове рішення або направити справу на новий судовий розгляд до суду, який виніс оскаржуване рішення.

4. У статті звертається увага на те, що ухвала ВСУ має бути належно вмотивованою, щоб висновки, викладені в ухвалі, були ясними і зрозумілими.

Стаття 456

Ухвала Верховного Суду України про відмову в задоволенні заяви

1.Верховний Суд України відмовляє в задоволенні заяви, якщо обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися.

2.Ухвала про відмову в задоволенні заяви повинна бути вмотивованою. У мотивувальній частині ухвали про відмову в задоволенні заяви у зв 'язку з правильним застосуванням судом касаційної інстанції норми закону України про кримінальну відповідальність має міститися обґрунтування з цього питання, а в резолютивній частині - висновок про те, як саме має застосовуватися відповідна норма закону України про кримінальну відповідальність щодо подібних суспільно небезпечних діянь.

1.Як і в попередній статті, про необхідність належного мотивування ухвали ВСУ у випадку відмови в задоволенні заяви про перегляд судового рішення йдеться і в коментованій КПК. Ухвала повинна повністю відповідати тим самим вимогам, як і до судових рішень, постановлених судом першої інстанції. Постановлені ВСУ ухвали мають бути законними і обґрунтованими.

2.Якщо доводи, викладені у заяві про перегляд судового рішення, не знайшли свого підтвердження, ВСУ відмовляє в їїзадоволенні. При цьомув мотивувальній частиніухвали зазначається про правильність застосування судом касаційної інстанції норми закону про кримінальну відповідальність та наводиться обґрунтування такого висновку, а в резолютивній частині наводиться припис, як саме має застосовуватися закон щодо подібних суспільно небезпечних діянь.

Стаття 457

Повідомлення про ухвалення рішення та його виготовлення

1. Ухвала Верховного Суду України повинна бути виготовлена та направлена учасникам судового провадження не пізніше п'яти днів з дня закінчення розгляду справи.

1. У коментованій статті, як і у ст. 453 КПК, не розкривається порядок проголошення судового рішення ВСУ, прийнятого за наслідками перегляду судового рішення з підстав, передбачених ч. 1 ст. 445 КПК, а йдеться лише про те, що ВСУ зобов'язаний повідомити учасників судового провадження про ухвалення рішення у справі та про те, що ухвала має бути виготовленою не пізніше п'яти днів з дня закінчення розгляду справи.

За змістом цієї статті ухвала ВСУ публічно не проголошується, оскільки вона виготовляється протягом встановленого цією статтею строку, і лише після її виготовлення вона обов'язково направляється учасникам судового провадження і офіційно опри-

люднюється. Стаття 458

Обов'язковість судових рішень Верховного Суду України

1.Висновки Верховного Суду України, викладені у його ухвалах, у випадках, передбачених у частині другій статті 445 і частині другій статті 456 цього Кодексу, є обов 'язковими для всіх суб 'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності відповідну норму закону, та для всіх судів України.

2.Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

3.Рішення Верховного Суду України, ухвалені за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстав, передбаченихстаттею 445 цього Кодексу, підлягають оприлюдненню на офіційному веб-сайті Верховного Суду України не пізніш як через десять днів з дня їх ухвалення.

1. Ухвали ВСУ, прийнятіза наслідками розглядузаяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм закону України про кримінальну відповідальність у подібних правовідносинах, а також з

підстави, передбаченої п. 2 ч. 1 ст. 445 КПК, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативноправовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України.

2.Статтею 13 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом. Так, умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню тягне за собою кримінальну відповідальність (ст. 382 КК).

3.Висновки ВСУ, викладені в його ухвалах при перегляді кримінальних справ із підстав, передбачених ст. 445 КПК, хоч і не є прецедентом, але їх слід розглядати як тлумачення матеріального (кримінального) закону при його практичному застосуванні. Тобто цією нормою фактично закладено конструкцію правотворчої діяльності ВСУ, внаслідок якоїйого рішення щодо застосування норм матеріального праванабувають ознак джерела права через їх загальнообов'язковість.

Залучення провідних науковців (члени НКР при ВСУ) до формування позиції найвищого судового органу в системі судів загальної юрисдикції щодо розгляду справ свідчить про важливість прийнятих рішень для доктрини вітчизняного права.

Ураховуючи, що рішення ВСУ, ухвалені за результатами розгляду заяв про перегляд судових рішень з підстав, передбачених ст. 445 КПК, мають особливе значення для спрямування судової практики та для відома громадськості, вони підлягають обов'язковому оприлюдненню на офіційному веб-сайті ВСУ.

ГЛАВА 34

ПРОВАДЖЕННЯ ЗА НОВОВИЯВЛЕНИМИ ОБСТАВИНАМИ

Стаття 459

Підстави для здійснення кримінального провадження за нововиявленими обставинами

1.Судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами.

2.Нововиявленими обставинами визнаються:

1)штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок;

2)зловживання слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду під час кримінального провадження;

3)скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути;

4)визнання Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом;

5)інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.

3. Обставини, передбачені пунктами 2 і 3 частини другої цієї статті, повинні бути

встановленівироком суду, що набрав законноїсили, а при неможливості ухвалення вироку

-підтверджені матеріалами розслідування.

4.Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами у разі прийняття нових законів, інших нормативно-правових актів, якими скасовані закони та інші нормативно-правові акти, що діяли на час здійснення провадження, не допускається.

1.Судові рішення у кримінальних справах (вироки, ухвали), що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами тільки на підставах, що зазначені в ч. 2 ст. 459 КПК.

2.Нововиявлені обставини - це встановлені розслідуванням або вироком суду, що набрав законноїсили, івикладеніузаявіучасників судового провадження юридичніфакти, які знаходяться в органічному зв'язку з елементами предмета доказування у кримінальній справі і спростовують їх через попередню невідомість та істотність висновків, що містяться у вироку, ухвалі, як такі, що не відповідають об'єктивній дійсності.

Нововиявленими слід вважати обставини (як фактичного, так і правового характеру),

які:

1)об'єктивно існували на момент вирішення кримінальної справи;

2)не були відомі і не могли бути відомі на той час суду та хоча б одній особі, яка брала участь у справі.

Наявність обохцих умов для визнанняобставини нововиявленою єобов'язковою. Тобто це випадки, коли немає вини суду у неправосудності судового рішення, за винятком, коли «невідомість обставини суду» не властива лише такій підставі, як злочинні зловживання суддів (п. 3 ч. 2 коментованої статті).

До нововиявлених обставин частина друга коментованої статті відносить:

1)істотні обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою про перегляд;

2)сфальсифіковані докази і завідомо неправильний переклад;

3)зловживання суддів;

4)скасування преюдиційного судового рішення;

5)неконституційність правового акта, що був застосований судом.

Цей перелік хоч і є вичерпним, однак перша обставина, яка зазначена у ньому, сформульована доволі гнучко, власне, як визначення нововиявленої обставини.

Важливо не порушувати балансу між можливістю переглянути судове рішення за нововиявленими обставинами і принципом юридичної визначеності, який є складовою верховенства права. Принцип юридичної визначеності вимагає, серед іншого, що якщо суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не повинне братися під сумнів. Юридична визначеність передбачає повагу до принципу гез ^іигїісаіа, що є принципом остаточності рішень. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не повинна вимагати перегляду остаточного і обов'язкового судового рішення лише з метою повторного слухання та ухвалення нового рішення у справі. Відхилення від цього принципу можна виправдати лише наявністю обставин суттєвого і непереборного характеру. ЄСПЛ допускає можливість судового переглядусудових рішень за нововиявленими обставинами, але лише в межах, що не порушують принципу юридичної визначеності.

Нововиявлені обставини характеризуються такими ознаками:

1)їх невідомість суду з причин, від нього незалежних;

2)їх суттєве значення для справи;

3)їх наявність в об'єктивній дійсності до постановлення вироку;

4)неможливість урахування під час провадження в справі постановлення вироку в зв'язку з невідомістю їх суду;

5)їх відкриття тільки після набрання вироком суду законної сили;

6)їх спеціальне розслідування прокурором або, за його дорученням, слідчим.

Обов'язковою умовою розгляду справи за нововиявленими обставами є те, що обставини, які наводяться як підстава для поновлення справи, повинні бути абсолютно новими, раніше невідомими слідчим органам і суду, такими що у матеріалах справи не висвітлені і потребують окремого розслідування.

За нововиявленими обставинами можуть бути переглянуті судові рішення (вироки, постанови, ухвали) всіх судів.

Новими визнаються обставини незалежно від того, чи були вони відомікому-не- будь із учасників процесу, головне, щоб вони не були відомі органам, які проводили розслідування, і суду.

Штучне створення або підроблення доказів означає їхню завідому неправильність, розраховану на введення суду в оману, наприклад внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей або інше підроблення документів (ст. 366 КК); підроблення документа, який надає права або звільняє від обов'язків, іншими особами (ст. 358 КК); штучне створення доказів (занесення в квартиру особи, не причетної до вчинення злочину, предметів, що були викрадені в потерпілого, або таких, за

збереження яких передбачена кримінальна відповідальність, - зброї, наркотиків; знищення, підміна речових доказів та ін.).

Штучне створення або підроблення доказів може бути вчинене як учасниками процесу, так і іншими особами (наприклад, їхніми родичами, друзями, іншими особами, - як за винагороду, так і з інших мотивів).

Штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, а також завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, обвинуваченого, підсудного, на яких ґрунтується вирок, можуть бути підставою для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами, якщо вони спричинили постановлення необґрунтованого або незаконного судового рішення.

Під зловживанням суддів слід розуміти вчинення ними умисних дій, які містять склад злочину і спричинили винесення завідомо неправосудного вироку, постанови, ухвали.

Вчинення злочину суддею, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення (наприклад, зловживання посадовим становищем, одержання хабара, ухвалення завідомо неправосудного рішення тощо), може вважатися нововиявленою обставиноюза п. 3ч. 2 коментованоїстатті, якщо винусуддівстановлено вироком суду, що набрав законної сили. Про кримінальну відповідальність суддів за такі злочини див. ст. 374, 375 КК.

Під зловживанням прокурора, слідчого слід розуміти притягнення ними до кримінальної відповідальності завідомо невинних, примушення давати показання, завідомо незаконне затримання, привід або арешт, порушення права на захист (ст. 371, 372, 373, 374 КК).

Факти неправильної оцінки доказів, неправильного застосування закону, призначення несправедливого покарання, якщо вони не були результатом зловживання суддів або осіб, що проводили розслідування, не можуть бути визнані нововиявленими обставинами.

Установлення після винесення вирокунових епізодів злочинних дій засудженого, якщо справущодо них можна розслідувати ірозглядати окремо, не може служити підставою для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами.

Відповідно до правил ст. 90 КПК рішення національного суду або міжнародної судової установи, яке набрало законної сили і ним встановлено порушення прав людини і основоположних свобод, гарантованих Конституцією України і міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана ВРУ, має преюдиціальне значення для суду, який вирішує питання про допустимість доказів. Тому обставину, встановлену судовим рішенням, що набрало законної сили, не потрібно доводити при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі сторони чи особа, щодо якої встановлено обставину. Така обставина при розгляді іншої справи вважається встановленою на підставі преюдиційного судового рішення. Однак якщо таке рішення буде скасоване, наприклад у касаційному порядку, тоді виникне підстава для перегляду ухваленого на його основі судового рішення, тобто з урахуванням відповідної обставини, встановленої преюдиційним рішенням (п. 4 ч. 2коментованоїстатті). При переглядісудового рішення за нововиявленими обставинами обставину, яка раніше була встановлена іншим судовим рішенням, через його скасування треба буде довести чи, навпаки, спростувати.

Неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, які застосував суд при вирішеннісправи, теж може бути нововиявленою обставиною (за п.4 ч. 2 коментованої статті), але за умов, що така неконституційність встановлена КСУ.

До інших нових обставин, на які вказується у п. 5 ч. 2 коментованої статті, належать: дані про вчинення злочину іншою особою, а не тим, кого засуджено у справі; виявлення живою особи, що вважалася вбитою; виявлення факту неосудності засудженого в момент вчиненняним суспільно небезпечного діяння;даніпро невинуватість засудженого в тій або іншій частинізлочинів, що ставлятьсяйомуувину;виявлення раніше невідомихучасників злочину; встановлення більшого розміру викраденого майна; викриття обману, якщо засуджений видавав себе за іншу особу; установлення факту смерті потерпілого у випадках, коли винний був засуджений за заподіяння тілесних ушкоджень, іншіобставини.

Ураховуючи те, що згідно з п. 1 ч. 2 ст. 459 КПК нововиявленими обставинами визнано лише неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, а також завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок, тому неправильні показання свідка, потерпілого, дані в результаті добросовісної помилки, слід також відносити до інших обставин.

Висновок і пояснення судового експерта будуть неправильними як у випадку дачі завідомо неправильного висновку або пояснення, так і внаслідок помилки цього спеціаліста при вирішенні питань, що вимагають спеціальних знань, і їх також слід відносити до інших обставин.

Факт добросовісної помилки свідка, потерпілого, експерта, перекладача, а також неправильність показань обвинуваченого, підсудного встановлюється матеріалами розслідування.

Проосіб, що мають право порушувати питанняпро перегляд судового рішення узв'язку

знововиявленими обставинами, див. коментар до ст. 460 КПК.

3.Такі нововиявлені обставини, як штучне створення або підроблення доказів, неправильний переклад висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, завідомо неправильний висновок і пояснення судового експерта, зловживання прокурорів, дізнавачів, слідчих і суддів, повинні бути установлені вироком суду, а при неможливості його постановлення - матеріалами розслідування. Поновленню справи за такими нововиявленими обставинами обов'язково повинно передувати притягнення до кримінальної відповідальності й засудження осіб, винних у штучному створенні або підробленні доказів, у дачі свідомо неправдивих показань та ін. (свідка, потерпілого, експерта, перекладача, прокурора, судді та ін.).

Смерть такої особи не є перешкодою до провадження справи з метою реабілітації живого, як і смерть незаконно засудженого з вини цієї особи не може бути перешкодою до поновлення справи з метою реабілітації померлого. Однак через недоцільність засудження мертвого і зайвого затягування реабілітації живого закон надає можливість установлення названих обставин шляхом їх розслідування без наступного судового розгляду і винесення вироку.

Неможливість постановлення обвинувального вироку стосовно осіб, що вчинили злочинне посягання проти правосуддя, може мати місце у випадках наявності нереабілітуючих підстав:

- закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності; - видання акта про амністію або помилування, який спричиняє винесення постанови

про відмову в порушенні кримінальної справи або про закриття порушеної справи.

4.КПК не передбачається можливість перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами у разі прийняття нових законів, інших нормативно-правових актів, якими скасовані закони та інші нормативно-правові акти, що діяли на час здійснення кримінального провадження.

Стаття 460

Право подати заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами

1. Учасники судового провадження мають право подати заяву про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили.

1. Дана стаття визначає коло осіб, які мають право подати заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами (суб'єкти звернення за нововиявленими обставинами), зокрема, до них відносять учасників судового провадження. При цьомуслід розмежовувати поняття «учасники судового провадження» та «учасники кримінального провадження».

Відповідно до п. 26 ст. 3 КПК учасниками судового провадження є сторони кримінального провадження, потерпілий, його представник та законний представник, цивільний позивач, його представник та законний представник, цивільний відповідач та його представник, а також інші особи, за клопотанням або скаргою яких у випадках, передбачених КПК, здійснюється судове провадження.

При поданні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення будь-якої інстанції слід враховувати вимоги п. 1 ст. 463 КПК про те, що заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами подається до суду тієї інстанції, який першим допустив помилку внаслідок незнання про існування таких обставин.

Обмеження зазначеними в законі строками перегляду в порядку виключного провадження виправдувальних вироків, ухвал і постанов суду про закриття справи, а також вироків, ухвал і постанов з мотивів необхідності застосування закону про більш тяжкий злочин є однією з істотних процесуальних гарантій для виправданих і засуджених, а також для осіб, справи стосовно яких закриті.

Оскільки невинний повинен бути реабілітований незалежно від будь-яких строків, що пройшли з моменту його засудження або відкриття нововиявлених обставин, перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами з метою повної або часткової реабілітації засудженого або застосування до нього закону про менш тяжкий злочин не обмежений ніякими строками.

Відбування покарання засудженим або його смерть не перешкоджають перегляду судових рішень стосовно нього в порядку виключного провадження в інтересах його реабілітації.

КПК не визначив наслідків пропущення строку звернення про перегляд за нововиявленими обставинами, тому належить за аналогією керуватися правилами, що діють при переглядісудовихрішень в апеляційному, касаційномупровадженняхіпровадженніза винятковими обставинами. Так, якщо особа хоче ініціювати перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, але пропустила визначений коментованою статтею строк оскарження, тоді у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами або поданій разом знеюокремій заявіслід зазначити причини пропущення строкуізаявити клопотання про його поновлення. До заяви слід додати матеріали, що підтверджують поважність причини пропущення строку.

За відсутності клопотання про поновлення строку суд повертає заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Якщо ж таке клопотання було заявлено, суд своєю ухвалою відмовляє у поновленні строку ізалишає заявупро перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами без розгляду, якщо не знайде підстав для поновлення строку, тобто не визнає, що строк було пропущено з поважних причин (статтю 116-117 КПК). Вирішуючи питання щодо поновлення строку, суд повинен враховувати також і принцип юридичної визначеності.

Ухвалу про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами чи відмову упоновленністроку і залишення цієї ухвали без розглядуможе бути оскаржено до суду вищої інстанції залежно від того, який суд постановив таку ухвалу.

Стаття 462

Вимоги до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами

1. Заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами подається в письмовій формі.

2. У заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами зазначаються:

1)найменування суду, до якого подається заява про перегляд;

2)прізвище, ім'я, по батькові (найменування), поштова адреса особи, яка подає заяву, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;

3)судоверішення, про перегляд якого занововиявленимиобставинами подається заява;

4)обставини, що могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою, під час судового розгляду;

5)обґрунтування з посиланням на обставини, що підтверджують наявність нововиявлених обставин, та зміст вимог особи, яка подає заяву, до суду;

6)перелік документів та інших матеріалів, які додаються.

3.Заява підписується особою, яка її подає. Якщо заяву подає захисник, представник потерпілого, то до неї додаються оформлені належним чином документи, що підтверджують його повноваження відповідно до вимог цього Кодексу.

4.До заяви додаються копії заяви в кількості, необхідній для їх надіслання сторонам кримінального провадження та іншим учасникам судового провадження. Ця вимога не поширюється на особу, яка тримається під вартою.