Komentar_KPK_2012
.pdf5. Особа, яка подає заяву, має право додати до неї документи або копії документів, які мають значення для кримінального провадження і не були відомі на час ухвалення судового рішення.
1.Коментована стаття стандартизує форму і структуру заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами - містить перелік елементів (реквізитів), що дають необхідну інформацію для вирішення судом питання про відкриття провадження за нововиявленими обставинами.
2.Заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами подається лише у письмовій формі (частина перша коментованої статті), тобто вона повинна бути виготовлена на аркуші (аркушах) паперу рукописним або друкарським способом. Цей документ викладається державною мовою (або з перекладом державною мовою).
У заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами мають бути зазначені:
а) найменування суду, до якого подається заява про перегляд (суд визначається відповідно до вимог статті 463 КПК);
б)прізвище, ім'я, по батькові (найменування), поштова адреса особи, яка подає заяву, а також номер телефону, факсу тощо, адреса електронної пошти, якщо такі є;
в)реквізити судового рішення, про перегляд якого за нововиявленими обставинами ставиться питання (принаймнінеобхідно зазначити назвусудового рішення, номер справи, дату ухвалення; ця інформація необхідна суду для того, щоб віднайти справу); закон цього не вимагає, але це дозволить пришвидшити провадження, оскільки для розсилання ухвали про відкриття провадження за нововиявленими обставинами разом із копіями заяви іншим особам, які беруть участь у справі, не потрібно чекати, поки надійде справа до суду, якщо вона знаходиться в іншому суді;
г)зазначення конкретної нововиявленої обставини, тобто обставини, що відповідно до ч. 2ст. 459 КПКможебути підставою для переглядусудового рішення заново-виявленими обставинами;
д) обґрунтування з посиланням на докази, що підтверджують наявність нововиявленої обставини, та зміст вимог особи, яка подає заяву про перегляд (у такому обґрунтуванні обов'язково слід підтвердити нововиявлену обставину посиланням на докази та пояснити, як цяобставинамоглавплинути на судове рішення, також слід навести проханняособи про бажане для неїрішення судуза наслідками провадження за нововиявленими обставинами);
е) перелік документів та інших матеріалів, які додаються (довіреність на представництво, копіїзаяви для інших осіб, якіберуть участь усправі, копію судового рішення, про перегляд якого ставиться питання, інші документи чи їхні копії, що можуть мати значення для правильного вирішення справи, тощо).
Уразі необхідності у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами особа може навести свої клопотання до суду. Це можуть бути вмотивовані клопотання про: поновлення строку подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, зупинення виконання судового рішення тощо. Ці клопотання можуть бути викладені також окремими заявами, що додаються до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
3. Якщо заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами подає захисник або представник, то у ній (як правило, після зазначення інформації про особу, в інтересах якої подається заява) слід зазначити прізвище, ім'я, по батькові захисника або представника, його поштову адресу, а також номер телефону, факсу тощо, адресу електронної пошти, якщо такі є.
Заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами має бути підписана особою, яка її подає, або її захисником чи представником (частина третя коментованої статті) із зазначенням дати підписання.
Якщо заяву підписав представник, то разом із нею подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника, незалежно від того, чи подавався цей документ раніше. Замість оригіналу такого документа до заяви може бути додана і належним чином засвідчена копія. Зазначені документи необхідні, оскільки суд при вирішенні питання щодо відкриття провадження за нововиявленими обставинами
перевіряє повноваження представника, а матеріали кримінальної справи у нього можуть бути відсутні.
4.Принцип змагальності (ст. 22 КПК) передбачає право ознайомлення із заявою про перегляд судового рішення занововиявленимиобставинами іншихосіб, якіберуть участь у справі, томудо заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами слід додати її копії в кількості, необхідній для їх надіслання сторонам кримінального провадження та іншим учасникам судового провадження, а також бажано приєднати копії доданих до неї письмових матеріалів у такій же кількості.
Якщо особа не дотримала якоїсь із вимог до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, зазначених у коментованій статті, і відсутність певної інформації не дає можливості суду вирішити питання про відкриття провадження за нововиявленими обставинами, суд залишає заяву без руху і пропонує особі виправити виявлені недоліки (див. ч. 2 ст. 464 і ч. 3 ст. 429 КПК).
5.До заяви можуть бути подані документи або їх копії, які можуть мати значення для кримінального провадження і не були відомі під час ухвалення судового рішення.
Стаття 463
Порядок подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами
1.Заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами подається до судутієїінстанції, який першим допустив помилкувнаслідок незнанняпро існування таких обставин.
2.Заява про переглядсудового рішення занововиявленимиобставинами уразівчинення суддею злочину, внаслідок якого ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення, подається до суду тієї інстанції, суддею якого він був.
1. Стаття встановлює правила визначення суду, до якого належить подавати заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами (правила підсудності).
Суть статті полягає в тому, що перегляд за нововиявленими обставинами повинен здійснювати той суд, який першим допустив помилку внаслідок незнання про обставину, яку особа розцінює як нововиявлену.
Заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами належить подавати безпосередньо до того суду, який першим допустив помилку при вирішенні справи внаслідок незнання про існування цієї обставини. Конкретні форми звернення законом не передбачені, вона може звернутися особисто, а може використати відповідні засоби зв'язку - пошта, кур'єр і т.ін. При цьому не має значення та обставина, чи знаходиться у цьому суді справа.
Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами здійснює суд, який ухвалив це рішення, а якщо раніше його було оскаржено, то той суд, для рішення якого нововиявлена обставина була важливою у першу чергу. Тобто провадження за нововиявленими обставинами здійснює суд, який першим припустився помилки при вирішенні справи внаслідок незнання про існування цих обставин.
Це зумовлене тим, що нововиявлена обставина мала значення для ухвалення судового рішення судом першоїінстанції, та, незважаючи наподальшіпомилковірішеннянаступних інстанцій, необхідним і достатнім обсягом повноважень для перегляду наділений насамперед суд першої інстанції. Якщо ж ця обставина мала значення для ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, але не судом першої інстанції, то необхідним і достатнім обсягом повноважень для перегляду наділений лише він. Наприклад, свідок у справі дав неправдиві показання в суді апеляційної інстанції. Рішення апеляційного суду було оскаржене на підставі неправильного застосування судом закону, а лише з часом встановлено неправдивість показань свідка через обвинувальний вирок суду. У цьому випадку суд касаційної інстанції не може переглянути судове рішення за нововиявленими обставинами, оскільки не наділений повноваженням встановлювати нові обставини в адміністративній справі, але таке повноваження має суд апеляційної інстанції, на правильність судового рішення якого і вплинула перш за все неправдивість показань свідка.
Саме суд апеляційної інстанції у цій ситуації повинен здійснити перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
2. Загальномуправилуповністю відповідає правило частини другоїкоментованоїстатті про те, що заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у разі встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необгрунтоване рішення, подається до суду тієї інстанції, суддею якого він був.
Недотримання правил підсудності, що встановлені цією статтею, є підставою для повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами для поданнядо належного суду. Якщо порушення правилпідсудностівиявлено після відкриття провадження за нововиявленими обставинами, тоді застосовуються правила ст. 34 КПК щодо передачі справи.
Стаття 464
Відкриття кримінального провадження за нововиявленими обставинами
1.Заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, що надійшла до суду, передається в порядку черговості судді суду. У розгляді заяви та перегляді судового рішення за ново виявленими обставинами не має права брати участь суддя, який брав участь в ухваленні судового рішення, про перегляд якого порушується питання.
2.Не пізніше наступного дня після надходження заяви до суду суддя перевіряє її відповідність вимогам статті 462 цього Кодексу і вирішує питання про відкриття кримінального провадження за нововиявленими обставинами.
3.До заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, яка не оформлена згідно з вимогами, передбаченими статтею 462 цього Кодексу, застосовуються правила частини третьоїстатті429 цього Кодексу. Копія ухвали невідкладно надсилається особі, яка її подала, разом із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами й усіма доданими до неї матеріалами.
4.Відкривши кримінальне провадження за нововиявленими обставинами, суддя надсилає учасникам судового провадження копії ухвали про відкриття провадження, заяви про перегляд і призначає дату, час та місце судового засідання, про що повідомляє зазначених осіб.
1. Коментована стаття визначає дії, які вчиняються в суді після надходження заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. Зокрема, у загальному вигляді регламентує порядок вирішення питання щодо відкриття провадження за нововиявленими обставинами, спрямованим на забезпечення неупередженого розподілу судових справ в суді та на відкриття провадження за нововиявленими обставинами за відсутності для цього перешкод.
Заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, що надійшла до суду, реєструється в день її надходження до суду у відповідному підрозділі апарату суду. Не пізніше наступного робочого дня після реєстрації апарат суду повинен передати заяву разом з усіма доданими матеріалами судді цього суду, який визначається у порядку черговості. Однак це не повинен бути суддя, який брав участь в ухваленні судового рішення, про перегляд якого ставиться питання (частина перша коментованої статті).
2.Суддя, якому передано заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, не пізніше наступного робочого дня після надходження заяви до суду повинен вирішити питання щодо відкриття провадження за нововиявленими обставинами.
3.Якщо заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами подано без додержання встановлених ст. 462 КПК вимог щодо форми, структури заяви та додатків до неї, суддя постановляє ухвалу про залишення заяви без руху. В ухвалі суддя вказує на недоліки заяви, спосіб їх усунення і встановлює строк, достатній для усунення недоліків. Якщо недоліки не будуть усунуті у встановлений строк, суддя постановляє ухвалу про повернення заяви (ч. 3 ст. 429 КПК).
У випадку якщо особа подала заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами з пропущенням строку на подання такої заяви, суддя постановляє ухвалу про повернення заяви у разі відсутності клопотання про поновлення цього строку.
Пропущення строку на подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами за наявностіклопотання про його поновлення не є перешкодою для відкриття провадження за нововиявленими обставинами, але суд надалі повинен вирішити питання щодо поновлення пропущеного строку. Так, він своєю ухвалою відмовляє у поновленні строку і залишає заяву без розгляду, якщо будуть відсутні поважні причини пропущення цього строку.
За аналогією з процесом у суді першої інстанції суддя своєю ухвалою повертає заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами також, якщо:
1)особа, яка її подала, до відкриття провадження за нововиявленими обставинами подала заяву про відкликання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами;
2)заяву подано особою, яка не має відповідної процесуальної дієздатності;
3)заяву від імені особи, яка бере участь у справі, подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.
У разі залишення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами без руху копія ухвали про це направляється особі, яка її подала. Якщо ж заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами буде повернуто особі, яка
їїподала, суд направляє копію ухвали про це разом із доданими до заяви матеріалами, але заява залишається в суді і зберігається разом із відповідною ухвалою. Інші особи, які беруть участь у справі, про такі судові рішення не повідомляються, оскільки провадження за нововиявленими обставинами не розпочалося.
Ухвалу про залишення без руху заяви про перегляд судового рішення за нововиявленимиобставинами або про їїповернення може бути оскаржено до судувищоїінстанції залежно від того, який суддя та якого суду постановив таку ухвалу.
4. За відсутності зазначених вище перешкод суддя постановляє ухвалу про відкриття провадження за нововиявленими обставинами. Після цього він надсилає разом із копією ухвали особам, які беруть участь у справі, копії заяви про перегляд.
Відповідно до частини четвертої коментованої статті суддя може призначити дату, час та місце судового засідання відразу в ухвалі про відкриття провадження за нововиявленими обставинами або після цього, наприклад, після проведення відповідної підготовки справи до розгляду. Про дату, час та місце судового засідання суд повідомляє осіб, які беруть участь у справі.
У вирішенні питання щодо відкриття провадження за нововиявленими обставинами та у здійсненні цього провадження не повинен брати участь суддя, який брав участь в ухваленні судового рішення, про перегляд якого ставиться питання (частина перша коментованоїстатті), оскільки унього уже склалася думка усправіійого участь уновомуїї розгляді може викликати сумніви у його неупередженості. Якщо неможливо утворити новий склад суду, тоді необхідно вирішити питання про передачу справи до іншого суду тієї самої інстанції на підставі ст. 34 КПК.
Стаття 465
Відмова від заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та її наслідки
1.Особа, яка подала заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, має право відмовитися від заяви до початку судового розгляду. У разі прийняття відмови від заяви суд закриває кримінальне провадження за нововиявленими обставинами, про що постановляє ухвалу.
2.Особа, яка відмовилася від заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, не має права повторно звертатися до суду з такою самою заявою з тих самих підстав.
1. Особа, яка подала заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, можевідмовитисявід заяви до початкурозглядусправи усудовомузасіданні. У разі прийняття відмови від заяви суд закриває провадження за нововиявленими обставинами, про що постановляє ухвалу.
Увипадку прийняття відмови від заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами інші особи, які брали участь у справі, можуть вимагати компенсації особою, яка і подала, судових витрат, понесених ними під час перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.
Особа, яка відмовилася від заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, не може повторно звертатися до суду із такою ж заявою на тих самих підставах.
Стаття надає можливість відмовитися від заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами особі, яка її подала, а також визначає правові наслідки вчинення таких дій.
Право відмовитися від заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами випливає із принципу диспозитивно сті. Відмова від заяви про перегляд судового рішення за нововиявленимиобставинами має наметіприпиненняпровадження за нововиявленими обставинами.
Особа, яка подала заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, має право у будь-який час до початку розгляду справи по суті у судовому засіданні відмовитися від заяви. Таке саме право має її представник.
Відмова від заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами викладається уписьмовій формі. На початкусудового засіданняможлива відмова від заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами в усній формі.
До прийняття рішення у зв'язку із відмовою від заяви суд заслуховує у судовому засіданнідумкуосіб, якіберуть участь усправі, та повиненпояснитинаслідки задоволення цієї заяви.
2. У разі прийняття судом відмови від заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами:
а)з особи, яка її подала і відмовилася від неї, можуть бути присуджені судові витрати, які понесли інші особи, які брали участь у справі, під час перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами (за їхнім клопотанням);
б)особа, яка її подала івідмовилася від неї, втрачає можливість повторно звертатися до суду із такою ж заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами на тих самих підставах.
Уразі прийняття судом відмови від заяви про перегляд судового рішення суд своєю ухвалою закриває провадження за нововиявленими обставинами, що означає збереження законної сили судового рішення, про перегляд якого ставилося питання. Якщо виконання цього рішення було зупинено, тоді ухвалою про закриття провадження за нововиявленими обставинами виконання рішення відновлюється.
Ухвалу про закриття провадження за нововиявленими обставинами може бути оскаржено до суду вищої інстанції з відповідних підстав залежно від того, який суд постановив таку ухвалу.
Стаття 466
Порядок здійснення перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами
1.Заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами розглядається судом протягом двох місяців з дня її надходження згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом для кримінального провадження в суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд.
2.Учасники судового провадження повідомляються про дату, час та місце розгляду заяви. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду заяви і перегляду судового рішення.
3.Суд своєю ухвалою має право зупинити виконання судового рішення, яке переглядається за нововиявленими обставинами, до закінчення перегляду.
4.Суд має право не досліджувати докази щодо обставин, що встановлені в судовому рішенні, яке переглядається за нововиявленими обставинами, якщо вони не оспорюються.
1. Коментована стаття визначає порядок провадження в кримінальній справі за нововиявленими обставинами після його відкриття, а також встановлює особливості
такого провадження з метою досягнення процесуальної економії і справедливих результатів.
Провадження за нововиявленими обставинами має бути закінчено протягом розумного строку, але не пізніше двох місяців. Цей строк відраховується не з дня відкриття такого провадження, а з дня надходження заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. Двомісячний строк застосовується в усіх випадках, незалежно від того, суд якої інстанції здійснює перегляд.
Відповідно до частини першої коментованої статті суд здійснює провадження за нововиявленими обставинами за правилами кримінального судочинства, що встановлені для провадження у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд. Тобто якщо це провадження здійснює суд першої інстанції, він керується правилами розд. IV; якщо суд апеляційної інстанції, -правилами гл. 31 розд. V; якщо суд касаційної інстанції, -гл. 32 розд. V; якщо ж ВСУ, -гл. 33 розд. V КПК.
При цьому застосовують правила щодо підготовки справи до розгляду, правила про склад суду, порядок та межі розгляду, а також правила про ухвалення судового рішення, його оформлення, проголошення, направлення та видачу його копій особам, які беруть участь у справі.
Якщо справа знаходиться в іншому суді, тоді суддя після відкриття провадження за нововиявленими обставинами повинен витребувати її.
2.Відповідно до частини другої коментованої статті розгляд заяви за нововиявленими обставинами завжди відбувається у судовому засіданні. Особи, які беруть участь у справі, мають бути своєчасно повідомленіпро дату, час тамісце розглядузаяви. Однак неприбуття
усудове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду заяви і перегляду судового рішення.
3.Подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами автоматично не зупиняє його виконання. Однак суд (у тому кількісному складі, у якому було ухвалено судове рішення) під час підготовки справи до розгляду або під час розгляду своєю ухвалою може зупинити виконання судового рішення, яке переглядається, до закінчення перегляду (частина третя коментованої статті). Таку ухвалу може бути постановлено судом як з власної ініціативи, так і за клопотанням особи, яка бере участь у справі.
4.При перегляді справи за нововиявленими обставинами суд першої чи апеляційної інстанції не зобов'язаний знову досліджувати докази. Вони можуть повторно не досліджувати докази стосовно обставин, що належним чином були досліджені й оцінені при попередньому вирішенні справи, якщо ніхто їх не оспорює і щодо яких не виникає сумніву у зв'язку з нововиявленою обставиною. Якщо перегляд здійснює суд касаційної інстанції (зокрема, ВСУ), то він не має повноважень досліджувати докази та встановлювати обставини у справі.
Стаття 467
Судове рішення за наслідками кримінального провадження за нововиявленими обставинами
1.Суд має право скасувати вирок чи ухвалу і ухвалити новий вирок чи постановити ухвалу або залишити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами без задоволення. При ухваленні нового судового рішення суд користується повноваженнями суду відповідної інстанції.
2.Судове рішення за наслідками кримінального провадження за нововиявленими обставинами може бути оскаржене в порядку, передбаченому цим Кодексом для оскарження судових рішень суду відповідної інстанції. З набранням законної сили новим судовим рішенням втрачають законну силу судові рішення інших судів у цьому кримінальному провадженні.
Коментована стаття визначає повноваження суду за наслідками розгляду заяви та перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, види судових рішень, їх правові наслідки, а також порядок оскарження.
При вирішення справи суд може задовольнити заявупро перегляд судового рішення або залишити її без задоволення. Задовольняючи заяву, суд скасовує ухвалену цим же судом
постанову чи ухвалу у справі і приймає нову постанову чи ухвалу. Особливість провадження за нововиявленими обставинами саме полягає в тому, що суд може скасувати своє ж рішення у справі.
Ухвалюючи нове рішення, суд користується повноваженнями тієї інстанції, судом якої він є.
Порядок ухвалення і проголошення судового рішення за наслідками провадження за нововиявленими обставинами, видачі і направлення його копій визначено статтями
374-376 КПК.
За структурою судове рішення за наслідками провадження за нововиявленими обставинами має відповідати структурі судового рішення відповідної інстанції. Однак у ньому має бути відображено нововиявлену обставину та те, як вона вплинула на нове судове рішення.
Судове рішення за наслідками провадження за нововиявленими обставинами набирає законноїсиливідповідно до ст.532КПК з урахуванням того, судом якоїінстанціїйого було ухвалено. Після набрання законної сили новим судовим рішенням у кримінальній справі втрачають законну силу не лише скасоване рішення, а й автоматично судові рішення судів вищих інстанцій у цій справі.
ГЛАВА 39
КРИМІНАЛЬНЕ ПРОВАДЖЕННЯ ЩОДО ЗАСТОСУВАННЯ ПРИМУСОВИХ ЗАХОДІВ МЕДИЧНОГО ХАРАКТЕРУ
Стаття 503
Підстави для здійснення кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру
1. Кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, провадиться за наявності достатніх підстав вважати, що:
1)особа вчинила суспільно небезпечне діяння, передбачене законом України про кримінальну відповідальність, у стані неосудності;
2)особа вчинила кримінальне правопорушення у стані осудності, але захворіла на психічну хворобу до постановлення вироку.
2. Якщо під час досудового розслідування будуть встановлені підстави для здійснення
кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру, слідчий, прокурор виносить постанову про зміну порядку досудового розслідування і продовжує його згідно з правилами, передбаченими цією главою.
3.Кримінально-правова оцінка суспільно небезпечного діяння, вчиненого у стані неосудності, повинна ґрунтуватися лише на відомостях, які характеризують суспільну небезпеку вчинених дій. При цьому не враховуються попередня судимість, факт вчинення раніше кримінального правопорушення, за який особу звільнено від відповідальності або покарання, факт застосування до неї примусового заходу медичного характеру.
4.Примусові заходи медичного характеру застосовуються лише до осіб, які є суспільно небезпечними.
1. Згідно зі ст. 19 КК не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння перебувала в стані неосудності. Не підлягає покаранню також особа, яка вчинила кримінальне правопорушення у стані осудності, але захворіла на психічну хворобу до постановлення вироку, що позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії або керувати ними.
Стаття 503 КПК формулює принципові положення, що стосуються підстав для здійснення кримінального провадженнящодо застосування примусовихзаходів медичного характеру. У ній вказується, що можна застосовувати лише тіпримусовізаходи медичного характеру, які передбачені ст. 92 КК, а саме: надання амбулаторної психіатричної допомоги або поміщення особи в спеціальний лікувальний заклад з метою її обов'язкового лікування.
Згідно зіст. 94КК застосовуються такіпримусовізаходи медичного характеру: надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку; госпіталізація до психіатричного закладу із звичайним наглядом; госпіталізація до психіатричного закладуз посиленим наглядом; госпіталізація до психіатричного закладу із суворим наглядом.
Право застосування примусових заходів медичного характеру до осіб, які вчинили суспільно небезпечне діяння в стані неосудності або захворіли після вчинення злочину на душевну хворобу, яка виключає кримінальне покарання, належить лише суду першої інстанції (п. 21 ст. 3 КПК).
2.Підставами застосування судом примусових заходів медичного характеру є: 1) наявність суспільно небезпечного діяння, передбаченого КК; 2) доведеність вчинення цього діяння даною особою; 3) встановлення того факту, що особа в момент вчинення суспільно небезпечного діяння була в стані неосудності, чи захворіла після цього психічною хворобою, яка виключає застосування кримінального покарання; 4) визнання цієїособинебезпечною для суспільства в силуїї хворобливого стануіхарактерувчиненого нею діяння.
Відсутність хоча б однієї з цих підстав не дає суду права застосовувати вказані заходи. Коментована стаття передбачає, що коли під час досудового розслідування будуть встановлені підстави для здійснення кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру, слідчий, прокурор виносить постанову про зміну порядку досудового розслідування і продовжує його згідно з правилами, перед-
баченими цією главою.
3.Суд першої інстанції, даючи кримінально-правову оцінку суспільно небезпечного діяння, вчиненого у стані неосудності, повинен ґрунтуватись лише на відомостях, які характеризують суспільну небезпеку вчинених дій. Відповідно до ч. 3 ст. 503 КПК, при цьому не враховуються попередня судимість, факт вчинення раніше кримінального правопорушення, за який особу звільнено від відповідальності або покарання, факт застосування до неї примусового заходу медичного характеру.
4.Досудове розслідування і судовий розгляд справи про суспільно небезпечні діяння, вчиненіособою устанінеосудності, проводяться за загальними правилами, встановленими КПК.
Разом з тим особливості цих справ (душевна хвороба особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і неможливість застосування до неї кримінального покарання) зумовили введення спеціальних норм при розслідуванні і судовому розгляді таких справ.
Стаття 504
Порядок здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характерута щодо обмежено осудних осіб
1.Досудове розслідування у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється слідчим згідно із загальними правилами, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цієї глави.
2.Досудове розслідування щодо осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення у стані обмеженої осудності, здійснюється слідчим згідно із загальними правилами, передбаченими цим Кодексом. Суд, ухвалюючи вирок, може врахувати стан обмеженої осудності як підставу для застосування примусових заходів медичного характеру.
1. Коментована стаття визначає загальні положення проведення досудового розслідування у кримінальному проваджені щодо застосування примусових заходів медичного характеру та щодо обмежено осудних осіб.
Закон не містить вказівок на якийсь особливий порядок здійснення досудового розслідування за фактом вчинення душевнохворим суспільно небезпечного діяння. У деяких випадках слідчому чи прокурору може бути відомо, що суспільно небезпечну дію, передбачену КК, вчинив душевнохворий. Наявність таких даних зобов'язує їх внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування.
Згідно з частиною першою коментованої статті досудове розслідування провадиться слідчим відповідно до загальних правил, передбачених КПК, з урахуванням положень гл. 39. Це розслідування провадиться за загальними правилами без будь-яких винятків до встановлення психічного стану особи, яка вчинила суспільно небезпечні дії. Психічний стан такоїособи встановлюється психіатричною експертизою (див. ст.242 та ст. 509 КПК).
Відповідно до ст. 20 КК особа, яка в стані обмеженої осудності вчинила злочин, залишається його суб'єктом та підлягає кримінальній відповідальності. Мова йде лише про зменшену винуватість і можливість пом'якшення покарання та застосування примусового заходу медичного характеру.
2. Із законодавчого формулювання (ч. 2 ст. 504 КПК) можна зробити висновок, що досудове розслідування щодо осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення у стані обмеженої осудності, здійснюється слідчим згідно із загальними правилами, передбаченими КПК.
Відповідно до ч. 4 ст. 374 КПК, суд, який ухвалює вирок, може врахувати стан обмеженої осудності як підставу для застосування примусового заходу медичного характеру.
Пленум ВСУ у постанові від 3 червня 2005 р. № 7 «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування» роз'яснив: враховуючи те, що згідно зі ст. 20 КК особа, визнана обмежено осудною, підлягає кримінальній відповідальності, слід визнати, що справу щодо такої особи необхідно направити до судуз обвинувальним висновком,в якомумають міститися даніпро психічне захворювання цієї особи (п. 6).
Стаття 505
Обставини, що підлягають встановленню під час досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру
1. Під час досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру встановлюються:
1)час, місце, спосіб та інші обставини вчинення суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення;
2)вчинення цього суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення цією особою;
3)наявність у цієї особи розладу психічної діяльності в минулому, ступінь і характер розладу психічної діяльності чи психічної хвороби на час вчинення суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення чи на час досудового розслідування;
4)поведінка особи до вчинення суспільно небезпечного діяння, кримінального правопорушення і після нього;
5)небезпечність особи внаслідок її психічного стану для самої себе та інших осіб, а також можливість спричинення іншої істотної шкоди такою особою;
6)характер і розмір шкоди, завданої суспільно небезпечним діянням або кримінальним правопорушенням.
1. Обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному проваджені (ст. 91 КПК), отримали в теорії доказів назву загального предмета доказування. Обставини загального предмета доказування конкретизуються законодавцем укримінальномупровадженніщодо неповнолітніх (ст. 485 КПК), а також у кримінальному проваджені щодо застосування примусових заходів медичного характеру (ст. 505 КПК).
Предмет доказування під час досудового розслідування щодо застосування примусових заходів медичного характеру має ряд особливостей, що випливають із системного застосування коментованої статті та ст. 91 КПК, яка визначає коло обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. По-перше, у цій статті не ставиться питання про винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального провадження, а йдеться про вчинення певною особою суспільно небезпечного діяння. По-друге, найважливіше значення має питання про наявність у цієї особи розладу психічної діяльності в минулому, ступінь і характер розладу психічної діяльності чи психічної хвороби на час вчинення суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення чи на час досудового розслідування.
Слід мати на увазі, що небезпечність особи внаслідок їїпсихічного станудля самоїсебе та інших осіб, а також можливість спричинення іншої істотної шкоди такою особою має важливе значення для обґрунтованого експертного висновку про неосудність або обмежену осудність особи, що вчинила суспільно небезпечне діяння. Визнання особи обмежено осудною враховується судом при призначенніпокарання іможе бути підставою для застосування примусових заходів медичного характеру (ч. 2 ст. 20 КК).
Стаття 506
Права особи, яка бере участь у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру
1. Особа, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, користується правами підозрюваного та обвинуваченого в обсязі, який визначається характером розладу психічної діяльності чи психічного захворювання відповідно до висновку судово-психіа- тричної експертизи, та здійснює їх через законного представника, захисника.
2. Якщо характер розладу психічної діяльності чи психічного захворювання особи перешкоджає проведенню процесуальних дій за її участю або участі у судовому засіданні, прокурор, суд мають право прийняти рішення про проведення відповідних процесуальних дій без участі такої особи.
1.Коментована стаття визначає, що особа, до якої можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру або вирішується питання про їх застосовування, користується правами підозрюваного, обвинуваченого (ст. 42 КПК) та здійснює їх через законного представника (ст. 44 КПК) чи захисника (ст. 52 КПК).
Характер розладу психічної діяльності чи психічного захворювання такої особи визначається відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи (ст. 509 КПК).
Слідчіта процесуальнідіїза участю такоїособи можуть бути проведенілише тоді, коли
їїпсихічний стан це дозволяє.
2.Прокурор має право прийняти рішення про проведення відповідних процесуальних дій без участіособи, якщо характер розладупсихічного захворюванняперешкоджає цьому.
Частина друга цієї статті також передбачає, що у випадку розладу психічної діяльності чи психічного захворювання особи, яке перешкоджає її участі у судовому засіданні, суд має право прийняти рішення про проведення відповідних процесуальних дій без участі такої особи.
Стаття 507
Участь захисника
1. У кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру участь захисника є обов 'язковою.
1. Конституційне право громадян на кваліфіковану юридичну допомогу в кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру набуває першочергового значення тому, що мова йде про захист законних інтересів осіб, які самі такий захист не здійснити неспроможні взагалі або хоча б частково.
Викладене в коментованій статті правило конкретизує положення ч. 1 ст. 45 та п. 5 ч. 2 ст. 52 КПК про те, що участь захисника є обов'язковою, оскільки особа в силу свого психічного стану не може самостійно здійснити своє право на захист. Забезпечити захист прав та законних інтересів такої особи, створити їй справжнє процесуальне рівноправ'я призначений інститут обов'язкового захисту.
Як захисники у такій специфічній, надзвичайно складній категорії справ повинні допускатися лише досвідчені адвокати.
Захисник допускається з моменту призначення психіатричної експертизи, якщо він раніше не брав участі в цьому кримінальному провадженні.