65. Порядок призначення документальної ревізії за вимогою слідчого. Форма і зміст постанови слідчого про призначення проведення ревізії.

Ревізії на вимогу органів дізнання, слідства проводяться або до порушення кримінальної справи або після її порушення при наявності фактичних підстав вважати що є склад злочину у матеріалі або у зв’язку з матеріалами кримінальної справи. Потрібно пам’ятати, що слідчий може вимагати проведення не тільки первинної ревізії, але також повторної і додаткової.

Фактичними підставами для проведення первинної ревізії можуть бути: наявність в кримінальній справі даних про окремі факти злочину, з яких визначається необхідність перевірки за первинними документами всієї діяльності організації і посадових осіб, якщо за цей період часу планова ревізія не проводилася; обґрунтоване клопотання обвинуваченого (що підозрюється) про перевірку, його свідчення, що спростовує пред’явлене обвинувачення або підозру, що виникла (на- приклад, витребування первинних документів, які не були повністю перевірені, заперечення проти визначеної інвентаризаційної різниці).

Відомо, що призначення ревізії після порушення кримінальної справи регламентоване ст.93 КПК. Право вимагати призначення документальної ревізії до порушення кримінальної справи, тобто за перевірочним матеріалом, передбачено Законом України «Про міліцію» ст. 11. Саме цим правом користуються співробітники ДСБЕЗ при призначенні ревізій, оскільки більшість кримінальних справ порушується за фактами скоєння злочинів у сфері економіки лише після проведення документальної ревізії.

Як зазначалось, ревізія, що проводиться з ініціативи правоохоронних органів, залишаючись формою господарського контролю, у той же час стає способом збирання доказів.

66. Правила виведення сальдо в активних і пасивних рахунках.

1. Отже, щоб знайти кінцеве сальдо за активними та пасивними рахунками, до сальдовим показником на початок оборотного місяці приплюсуйте показник за оборотами, який розташовується в тій же частині рахунку прямо під сальдо. І відніміть оборотний показник, який знаходиться на іншій стороні рахунку. В результаті ви отримаєте кінцеве сальдо за звітний місяць і сальдовий показник на початок наступного місяця.

2. Для спрощення скористайтеся формулою, яка коротко виводить те, що описувалося вище: Ск = Сп ± (Д — К). Ск і Сн — початкове і кінцеве сальдо, Д і К — дебетові та кредитні обертів. При активному рахунку перед дужкою буде стояти плюс, при пасивному — мінус.

3. Щоб обчислити кінцеве сальдо за групами активно-пасивних рахунків, призначених для розрахункових відносин з різними дебіторами і кредиторами, скористайтеся іншим правилом.

4. Для цього показник початкового сальдо складіть з оборотом, який значиться в рахунку на тому ж боці, де і початкове сальдо. Позитивний результат буде кінцевим сальдо, яке розташовується в тій же частині рахунку, що і початкова. Негативний буде означати, що сальдовий показник пересунеться на іншу сторону рахунку.

5. Якщо у вас немає даних початкового сальдо по активно-пасивного рахунку, то визначте кінцеве сальдо, порівнявши обороти за місяць і відобразивши в тій частині рахунку, де оборотний показник більше. Розгорнуте сальдо неможливо вивести звичайним методом в активно-пасивних рахунках. Для цього знадобляться дані аналітичного обліку.

6. Зауважте, що універсальна формула для вираховування кінцевого сальдо по будь-якому бухгалтерському рахунку виглядає так: Ск = Д — К ± Сн. Знак початкового сальдо буде позитивним, якщо цей показник знаходиться в дебетової частині рахунка і негативним, якщо — в протилежній, тобто в кредиті.