49.Документи з оформлення результатів інвентаризації.

Інвентаризаційний опис складається під час перевірки і відразу — в чистовому варіанті. Складання чорнових варіантів категорично за- бороняється. Після закінчення перевірки фактичної наявності ціннос- тей матеріально відповідальна особа в спеціальній «Розписці» зазначає, що вона не має претензій до інвентаризаційної комісії, що все переві- рено в її присутності і відповідає дійсності, а особливо — що ціннос- ті після інвентаризації залишаються на її відповідальному зберіганні. Для порівняння даних, встановлених під час зняття фактичних за- лишків, крім документальних відомостей, складається також порів- няльна, за допомогою якої можна виявити різницю між фактичними і документальними даними у вигляді залишків чи нестачі цінностей.

Після списання нестачі та залишків, що утворилися внаслідок пересортиці та природного збитку в межах допустимих норм, визначається кінцевий підсумок інвентаризації, який фіксується у порів- няльній відомості.

До інвентаризаційного опису та порівняльної відомості обов’язково додаються пояснення матеріально відповідальних осіб про причини утворення нестачі чи залишків, висновок інвентаризаційної комісії щодо цих пояснень, рішення керівника організації за підсумками ін- вентаризації. Заходи з інвентаризації вважаються завершеними тільки після повного з’ясування причин виявлених розбіжностей з обліковими даними, відрегулювання цих розбіжностей щодо законодавства та їх- нього відображення на рахунках бухгалтерського обліку. 50. Структура бухгалтерського балансу згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку.

Баланс складається з двох частин: Активу, де представлені господарські засоби, і Пасиву, де згруповані їхні джерела. Основним елементом бухгалтерського Балансу є стаття (активна чи пасивна). За вищезазначеним стандартом Актив Балансу складається з трьох розділів: І. Необоротні активи. II. Оборотні активи. III. Витрати майбутніх періодів. Пасив Балансу складається з п'яти розділів: І. Власний капітал. II. Забезпечення наступних витрат і платежів. III. Довгострокові зобов'язання. IV. Поточні зобов'язання. V. Доходи майбутніх періодів.

51Аналіз причин виникнення збитків та залишків за допомогою документів та використання їх в судово-слідчій практиці

Аналіз виробничої і фінансової діяльності на окре­мих ділянках здійснюється шляхом вивчення даних не тільки планової, а й бухгалтерської та іншої звітності, об­лікових реєстрів, оборотних відомостей тощо. У разі потре­би вивчаються первинні документи. Такий аналіз дає змо­гу глибоко досліджувати окремі сторони діяльності підприємства, викривати негативні явища, які неможли­во встановити при вивченні лише загальних звітних показ­ників його роботи.

52.План рахунків бухгалтерського обліку і його значення в господарстві. Структура плану.

Центральне місце в побудові бухгалтерського обліку, організації всього облікового процесу займає план рахунків

Саме ним визначаються основні методологічні рішення з ведення обліку, забезпечення однаковості відображення відповідних операцій і процесів, нагромадження облікової інформації, необхідної для систематичного контролю, складання звітності та проведення економічного аналізу.

Планом рахунків бухгалтерського обліку називається систематизований перелік рахунків, який забезпечує групування необхідної інформації про господарську діяльність підприємств, визначає побудову всієї системи бухгалтерського обліку з метою одержання необхідних даних для управління, контролю і звітності. План рахунків та інструкцію щодо його застосування розробляє Міністерство фінансів. Зараз в Україні діє план рахунків, який є єдиним для всіх галузей народного господарства, крім кредитних та бюджетних установ. В основу побудови плану рахунків покладено їх класифікацію за економічним змістом з урахуванням ролі обліковуваних ресурсів, характеру їхньої участі в кругообігу засобів та особливостей відповідних господарських процесів.

План рахунків охоплює 9 класів і поділяється на три логічні частини: балансові рахунки, бюджетні рахунки (рахунки доходів і видатків бюджету), меморандні і позабалансові рахунки: І. Балансові рахунки: Клас перший. Активи. Клас другий. Зобов'язання. Клас третій. Кошти бюджетів та розпорядників бюджетних коштів. Клас четвертий. Розрахунки. П.Рахунки доходів та видатків бюджету (бюджетні рахунки): Клас п'ятий. Результат виконання бюджету. Клас шостий. Доходи бюджету. Клас сьомий. Видатки бюджету. Ш. Меморандні і позабалансові рахунки: Клас восьмий. Управлінський облік. Клас дев'ятий. Позабалансовий облік.

53 Випадки обов'язкового призначення інвентаризації. інвентаризація - це спосіб перевірки відповідності об'єктів обліку в натурі даним бухгалтерського обліку і підтвердження правильності та достовірності бухгалтерського обліку та звітності.

проведення є обов'язковим:

• перед складанням річної фінансової звітності;

• при передачі майна державного підприємства в оренду, приватизації державного підприємства, перетворення державного підприємства в акціонерне товариство;

• зміни матеріально-відповідальних осіб (на день приймання-передачі справ);

• встановлення фактів крадіжок або зловживань, псування цінностей, а також за приписом судово-слідчих органів;

• ліквідації підприємства, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Правові підстави призначення і проведення судово-економічної експертизи.

Судово-бухгалтерську експертизу на стадії попередньо­го слідства призначають тоді, коли перед слідчим після проведення ним слідчих дій виникають конкретні запитан­ня, вирішувати які може лише фахівець, і коли у справі є досить матеріалів, необхідних бухгалтеру-експерту. Судо­во-бухгалтерську експертизу призначає слідчий у таких випадках:

• висновки ревізії суперечать матеріалам справи;

• ревізором не прийнято пред’явлені матеріально відпо­відальними особами документи — акти про нестачу і псу­вання товарів, накладні, розписки на відпуск товарів через невчасне їх пред’явлення та неправильне оформлення;

• заявлено обґрунтоване клопотання обвинуваченого про призначення судово-бухгалтерської експертизи;

• висновки первинної і повторної ревізій суперечать один одному;

• застосовані ревізором методи визначення матеріаль­них збитків є сумнівними;

• необхідність експертизи випливає з висновку експер­та іншого фаху;

• виникає потреба дослідження питань, що вимагають застосування фахових знань бухгалтера-експерта, зокрема питання про правильність використання підприємством одержаної ним з банку короткотермінової позички;

• необхідно визначити обсяг матеріальних збитків;

• виникає потреба вирішити питання про можливість заліку товарів різного ґатунку.