Структура уроку
І. Організаційний момент.
ІІ. Мотивація навчальної діяльності.
ІІІ. Актуалізація опорних знань.
ІV. Вивчення нового матеріалу
1. Причини та напрями колонізації.
2. Колонії в Північному Причорномор’ї.
3. Відносини з місцевими племенами.
V. Закріплення нових знань.
VI. Підсумки уроку.
VII. Домашнє завдання.
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент.
ІІ. Мотивація навчальної діяльності.
Вчитель. Грек Деметрій сидів на камені біля своєї недобудованої оселі. Настрій був поганий. Уже кілька днів вирувало море, з півночі дув сильний пронизливий вітер. Небо було затягнуте хмарами, і ось-ось мав розпочатися дощ. Поношені туніка і гіматій Деметрія були зовсім непридатні для цього клімату. Тутешні греки носили куртки, теплі плащі, штани і кроєні на скіфський манер чоботи. Але щоб придбати усе це, потрібні були гроші, а у Деметрія й переселенців, які прибули разом з ним, їх було обмаль. Під час подорожі їхній одяг сильно подерся. Їм розповідали, що тут їх чекає достаток, що найбідніший із них стане тут заможною людиною. Вони залишили батьківщину, і ось тепер переконалися, що їх обдурили.
Перед очима Деметрія було ще кілька жалюгідних, складених нашвидкуруч із сирцевої цегли й вапняного каменю осель. На порозі однієї з них сиділа сусідка й чистила рибу. Як їм усім набридла риба! Їсти її доводилося без приправ і соусу, тому що для їх приготування потрібні були цибуля, часник й оливкова олія, до яких вони так звикли на батьківщині. Тут олії не було, її привозили з Греції й продавали втричі дорожче, а цибулю і часник вони мусили купувати у скіфів чи на базарі в місті.
Стіни й вежі міста було добре видно Деметрію. Люди, які за ними жили, оселились тут 50 років тому, встигли обжитися, побудувати міцні будинки, храм богині Афродіти й обнести місто муром.
Здавалося б, чому б Деметрію й людям, що приїхали з ним, не приєднатися до громадян цього міста? Та де там…
Що відбулося насправді з греком Деметрієм і чому він залишив свою вітчизну, ми дізнаємося, «навідавшись» до Греції VIII-VI ст. до н.е.
ІІІ. Актуалізація опорних знань.
Робота зі стрічкою часу (розвиток хронологічних вмінь)
Завдання. Давайте пригадаємо, що таке хронологічна стрічка, як розташовуються на ній століття і де слід шукати відтинок часу, який нас цікавить, тобто VIII-VІ ст. до н.е.:
9 8 7 6 5 4 3 2 1 0 1 2
3 4 5 6 7
до н.е. початок ери н.е.
ІV. Вивчення нового матеріалу
Розповідь вчителя супроводжується демонстрацією електронної презентації. Складання учнями короткого конспекту
1. Причини та напрями колонізації.
Учитель. Сьогодні ми з вами здійснимо історичну подорож до міст, заснованих грецькими колоністами у Північному Причорномор’ї.
Робота з термінами
Колонізація – (від лат. “заселяти”) - заселення незайманих земель або захоплення чужих територій із подальшим їх заселенням.
Метрополія - материнське місто, у Стародавній Греції так називали місто-державу, яка заснувало свої поселення (колонії) на інших землях.
За розповіддю вчителя учні визначають причини колонізації
Учитель. У VIII-VI ст. до н.е. греки заснували на берегах Середземного і Чорного морів багато нових поселень-колоній. Вільної землі в гористій Греції й островах було обмаль. Тож доводилося безземельним вирушати в далекий путь. Переселяючись греки рятувалися від бідності, голоду і рабства. На берегах Понту Евксинського греки з’явилися близько VI ст. до н.е. У гирлі річки Буг вони заснували Ольвію, яку заселили вихідці з Мілету. Потім у Криму виникають Тіра, Керкінітіда, Пантікапей і Херсонес.
Демонстрація вчителем напрямків грецької колонізації на стінній карті.
Виконання учнями завдань з контурною картою (розвиток просторових компетенцій).
Завдання:
стрілками показати основні напрямки грецької колонізації;
зафарбувати територію Північного Причорномор’я, освоєну греками;
підписати «сусідів» греків-колоністів у Північному Причорномор’ї.