Висновки

В ході написання кваліфікаційної роботи на тему: «Формування предметно-історичних вмінь та навичок шестикласників засобом використання дидактичних ігор при вивченні суспільно-політичного устрою міст-держав Північного Причорномор’я» нами було вирішено ряд поставлених завдань. Проаналізувавши історичні джерела та літературу можна сказати, що дослідження пам'яток античної культури на території України почалося ще наприкінці ХVІІІ ст., але регулярного характеру розкопки пам'яток античної культури Причорномор'я набули у кінці ХІХ ст. Саме завдяки багаторічній праці вітчизняних дослідників кількох поколінь стало можливим ґрунтовне дослідження різних аспектів історичного розвитку античних міст-держав, та їх впливу на сусідні народи. На сучасному етапі розвитку історичної науки вчені-історики та археологи приділяють особливу увагу дослідженню античних пам’яток на території України, так як багато питань ще залишаються невирішеними через бідність джерельної бази (особливо писемної). Це, неточність датування певних подій, незнання історичних осіб, які жили, діяли і творили на теренах нашої держави та ін.

Місцеве населення античних міст, по суті, починає писемну історію України. Завдяки стародавнім грекам до нас дійшли описи тогочасної природи та географії півдня України, звичаїв, господарства, культури місцевих племен тощо. Античні міста-держави стали фактично першими державними утвореннями на українській території, що поклало початок урбанізаційним процесам, розвитку товарно-грошових відносин та становленню державотворчої традиції на теренах сучасної України.

Особливої уваги заслуговує Боспорське царство, яке вважається унікальним явищем в історії нашої держави. Воно було винятком із загальної республіканської тенденції розвитку держави і права давньогрецьких колоній, тут сформувалася монархічна форма правління, на відміну від інших колоній. Цю державу створили не лише грецькі поселенці, до неї входила територія місцевих племен. За історичним типом Боспорське царство було рабовласницькою державою, як і міста-держави, що увійшли до його складу. За формою правління це був один із різновидів деспотичної монархії. Ольвійська держава була однією з перших колоній у Північному Причорномор’ї і належала до загальної республіканської тенденції міст-держав. За своїм політичним укладом це була демократичний рабовласницька республіка у всякому випадку з V ст. до н.е.

В сучасних умовах розвитку шкільної історичної освіти процес навчання необхідно перетворити в активний процес, що стимулює дослідницьку діяльність, вимагає від учнів аналізувати власні висновки та умовиводи, розвиває вміння висловлювати свою думку. Зокрема, в процесі навчання шестикласників на уроках історії є доцільним використовувати різні ігрові методики з огляду реалізації за їх допомогою високого рівня мотивації, результативності, відповідності соціальним нормам і активізації діяльності тих, хто навчає, внаслідок продуманих, цілеспрямованих педагогічних дій і вдалої організації педагогічної взаємодії.

Ігрове навчання, як активна пізнавальна діяльність дозволяє учням, які являються учасниками ігрової ситуації, проявляти ініціативу, самодіяльність та дух змагання, оволодівати знаннями, уміннями, навичками, відпрацьовувати активну позицію та творчий стиль діяльності. Використання дидактичних ігор на уроках історії, забезпечує процес формування і розвитку людини, як освіченої, творчої особистості, яка здатна не тільки побудувати суспільство, але і ефективно функціонувати в ньому.

Методисти прийшли до висновку, що: ігрові завдання можна використовувати на всіх рівнях: репродуктивному, реконструктивному і творчому; такі завдання дозволяють закріпити знання, терміни, дати, географічні назви та ін., тобто всі складові елементи історичних знань школярів; найбільш ефективними ігрові завдання виявляються під час повторювально-узагальнюючих уроків. Це пояснюється тим, що для використання ігрових завдань учні повинні мати певний запас знань і володіти певними уміннями та навичками, які формуються при вивченні історії Стародавнього світу; ігрові завдання можна використовувати під час проведення уроків будь-якого типу; ігри допомагають урізноманітнити позаурочну діяльність під час вивчення курсу історії; використання ігрових завдань дозволяє суттєво урізноманітнити методику та підвищити рівень пізнавального інтересу школярів. Правильне застосування методів, прийомів і засобів ігрового навчання сприяє підвищенню ефективності викладання. 

Нами було розроблено методику формування предметно-історичних вмінь та навичок шестикласників засобом використання дидактичних ігор при вивченні суспільно-політичного устрою міст-держав Північного Причорномор’я. Дана методика проілюстрована розробкою уроку на тему: «Античні міста-держави в Північному Причорномор’ї» (використано імітаційну дидактичну гру-подорож і неімітаційну одновекторну гру - кросворд) та фрагментами уроків наведених в додатках з тем: «Греко-перські війни 490-449 рр. до н.е.» (використано неімітаційну одновекторну гру «Продовж розповідь») і «Грецька культура» (використано неімітаційну одновекторну гру «Снігова куля»).

Таким чином, мета дослідження досягнута, завдання виконані.