- •Курсова робота
- •2009 Р. Зміст
- •1.1. Аналіз свідчень давніх авторів
- •1.2. Аналіз праць сучасних науковців
- •1.3. Міфи про маловідомий Північно-причорноморський край
- •2.1. Причини грецької колонізації
- •2.2. Характеристика колонізаційного процесу
- •2.3. Періодизація грецького періоду історії античних держав
- •3.1. Перші грецькі поселення на території України
- •3.2. Політичний та соціально-економічний устрій колоній
- •3.3. Культура
- •3.4. Значення колонізації греками Північного Причорномор’я
- •Висновки
- •Список використаних джерел та літератури
2.3. Періодизація грецького періоду історії античних держав
Освоєння грецькими переселенцями узбережжя Північного Причорномор’я відбувалося поступово, в цілому в напрямі із заходу на схід. VI ст. до н.е. загалом було часом заснування більшості північно причорноморських держав. Кожна з них мала власну історію, але оскільки всі вони тісно взаємодіяли з античним світом, а також із варварським оточенням, в їхньому розвитку простежується багато спільного. Історія цих держав за абсолютного домінування в матеріальному і духовному житті колоністів еллінських традицій поділяється на три етапи: архаїчний, класичний та елліністичний, що охоплюють значний проміжок часу, який тривав від другої половини VI і приблизно до середини І ст. до н.е.
На архаїчному етапі (друга половина VI – початок Vст. до н.е.) на Півдні нинішньої України відбувається становлення держав, розбудова міст, яка полягала у будівництві храмів, формуванні агори; розпочинаються активні контакти з грецькими містами Східного Середземномор’я, зокрема Іонії, та острівними центрами: Родосом, Хіосом, Самосом та ін. Аналізуючи археологічні дані українські вчені (Зубар В.М., Крижицький С.Д. та ін) зробили висновок, що на даному етапі перед жителями новоутворених держав загроза з боку сусідніх кочових племен не поставала [21, с. 28]. Як доказ, вони наводять відсутність укріплень на перших грецьких поселеннях. Зароджуються ремесла, розвивається торгівля, виникає монетна справа.
На класичному етапі (початок V – друга третина IV ст. до н.е.) розпочинається поступовий розквіт держав, середземноморськими державами починає усвідомлюватися економічна значимість Північного Причорномор’я, його роль у постачанні метрополіям зерна, шкіри, рабів тощо, посилюються контакти з кочовиками та племенами Лісостепу. Активізується культурний розвиток міст-держав, помітну роль починає відігравати наука, література, мистецтво – зростає значення цих центрів у грецькому світі.
Елліністичний етап (остання третина IV – середина І ст. до н.е.) позначився максимальним економічним розвитком, піднесенням сільського господарства, ремесел, торгівлі, культури в цілому. Розвиваються міжнародні зв’язки, зокрема з Південним Понтом, Малою Азією, а також між самими північнопричорноморськими містами. Ці процеси вчені схильні пов’язувати з діяльністю Олександра Македонського, а саме з його східними походами, які призвели до синтезу східної і західної культур. Однак вже з другої половини ІІІ ст. до н.е. поступово назріває криза – скіфська агресія, пересування варварських племен у Нижньому Побужжі і Подніпров’ї, входження до складу римської провінції – Нижньої Мезії.
Отже, можна сказати, що в цей період своєї історії грецькі міста-держави у Північному Причорномор’ї досягли піку свого розвитку. На першому етапі своєї історії вони були сировинним придатком метрополій, а також головним постачальником харчових та сировинних ресурсів. Для другого етапу характерний активний розвиток всіх галузей матеріальної і духовної культури, і добрі відносини з сусідніми кочовими племенами. А третій етап характеризується самостійним виходом міст на міжнародну арену, початком занепаду грецької цивілізації у Північному Причорномор’ї, та переходом цих територій під владу Римської імперії.
РОЗДІЛ 3. Загальна характеристика колоній