3.4. Значення колонізації греками Північного Причорномор’я

Залучення варварського населення до сфери торговельної діяльності греків, до політичних взаємин – чи то в межах союзницьких відносин і навіть об’єднань (Боспорська держава), чи то у вигляді стягування кочовиками данини з античних міст (Ольвія) або навіть військової боротьби, - все це не могло не позначитися на соціально-економічному, політичному, культурному розвитку цього населення. Під безпосереднім впливом північнопричорноморських античних держав у скіфів формувалася своя державність, виникали міста й поселення з рисами, притаманними грецькій містобудівній традиції.

Особливо глибокий вплив антична цивілізація мала на культуру варварського світу. Це виявлялося у спорудженні фортець (Неаполь Скіфський), запозиченні містобудівних і житлобудівних прийомів, виконанні кружальної античної кераміки, а також виготовлених греками високохудожніх прикрас і прикладних мистецьких виробів із дорогоцінних металів. Уже сам факт яскравого відображення в цих речах повсякденного побуту скіфів свідчить про тісні культурні контакти між античними Північним Причорномор’ям та Степом. Поряд зі скіфами під цивілізуючу дію давньогрецьких держав півдня України підпадали й інші тогочасні племена – меоти, савромати, черняхівці та ін.

Взагалі, північнопричорноморські держави впливали не лише на кочові племена, а й мали велике значення для метрополій, які встановлювали тісні економічні зв’язки з колоніями, підтримували контакти з «варварським» світом, звідки в Грецію стали надходити хліб, інші продукти харчування, сировина для ремесла і раби. Поява нових ринків збуту прискорила розвиток ремесел, сприяла розподілу праці і спеціалізації по виготовленню окремих виробів. Регулярне надходження на ринки рабів збільшило масштаби рабства, число міських рабовласників і сприяло укріпленню їх позицій в суспільстві. Позиції ж родової знаті слабіли, так як родова власність на землю з розвитком приватної власності все більше підривалася. Це привело до подальшого загострення соціальної боротьби.

Роль та значення античних держав і античної культури в історії Європи важко переоцінити. Їхні досягнення лягли в основу багатьох сфер сучасного життя. Насамперед це мистецтво, філософія, історія, математика, поезія, театр, юриспруденція. На думку Русяєвої А.С. майже немає такої галузі людських діянь, яка б не мала свого зародження ще за античних часів

[21, с. 343].

Висновки

Колонізація Північного Причорномор'я була частиною так званої Великої Грецької колонізації VIII-VI ст. до н.е. Колонізація, яка розпочалася у VIII ст. до н.е., була у різних місцях і на різних хронологічних етапах обумовлена різними причинами: війнами, внутрішніми політичними поразками певних груп населення, пошуком ринків збуту виробів розвиненого грецького ремісництва, а також джерел отримання сировини, зокрема металів: заліза, міді, олова, свинцю, золота, срібла тощо. Проте найголовніша причина масової колонізації VII ст. до н.е. полягала в стрімкому зростанні кількості населення, що примушувало надлишки жителів окремих полісів і навіть цілих регіонів шукати вільні землі.

Дослідження пам'яток античної культури на території України почалося ще наприкінці ХVІІІ ст., але регулярного характеру розкопки пам'яток античної культури Причорномор'я набули у кінці ХІХ ст. Саме завдяки багаторічній праці вітчизняних дослідників кількох поколінь стало можливим ґрунтовне дослідження різних аспектів історичного розвитку античних міст-держав, та їх впливу на сусідні народи. На сучасному етапі розвитку історичної науки вчені-історики та археологи приділяють особливу увагу дослідженню античних пам’яток на території України, так як багато питань ще залишаються невирішеними через бідність джерельної бази (особливо писемної). Це, неточність датування певних подій, незнання історичних осіб, які жили, діяли і творили на теренах нашої держави та ін.

Прогресивна роль античних держав-полісів полягає насамперед у тому, що вони вплинули на прискорення економічного, політичного, культурного розвитку місцевих племен. Шляхом тісних контактів з античними містами місцеве населення було втягнуте у постійні взаємовідносини з найпередовішою на той час античною культурою. Цей процес торкнувся скіфо-сарматських та зарубинецьких племен, багатоетнічної черняхівської культури. Багато речей античного походження (амфори, червоно лаковий і скляний посуд, прикраси тощо) знайдено під час розкопок поселень предків слов’ян.

Місцеве населення античних міст, по суті, починає писемну історію України. Завдяки стародавнім грекам до нас дійшли описи тогочасної природи та географії півдня України, звичаїв, господарства, культури місцевих племен тощо. Античні міста-держави стали фактично першими державними утвореннями на українській території, що поклало початок урбанізаційним процесам, розвитку товарно-грошових відносин та становленню державотворчої традиції на теренах сучасної України та культурному розвитку тутешніх племен.

Слід наголосити, що значення античних держав Північного Причорномор’я в історії давнього населення, яке проживало на теренах сучасної України, не вичерпується лише її взаєминами з навколишніми племенами, котрі жили у той же час. Епоха існування античної цивілізації в Північному Причорномор’ї глибоко відбилася на житті та культурі наступних поколінь. Її традиції лягли в основу духовного розвитку населення Криму і культури усієї Східної Європи.

Давня історія України надзвичайно багатогранна, і однією з її найцікавіших сторінок є грецька колонізація, що поклала початок цілому періоду, який прийнято називати античним. Саме в цей час Північне Причорномор’я було включене до орбіти всесвітнього цивілізаційного процесу, а потім політики Понтійської держави, Римської імперії і, нарешті, Візантійської імперії.