- •1 Трипільська культура
- •2 Ліквідація Запорозької січі
- •3 Визволення України від німецько-фашистських загарбників
- •4 Основні етапи розвитку державності Київської Русі
- •5 Діяльність Малоросійської колегії
- •6 Лютнева революція в Росії
- •7 Основні етапи формування Українського народу
- •8 Конституція Пилипа Орлика
- •9 Масові репресії
- •10 Київська Русь за князювання Ігоря
- •11 Причини національно-визвольної війни б. Хмельницького
- •12 Встановлення радянської влади на Україні
- •13 Становлення державності в Київській Русі за князювання Олега і Ольги
- •14.Військові походи укр. Козацтва
- •15. Причини поразок Червоної Армії в початковий період війни:
- •16. Теорії походження Київської Русі
- •17.Скасування кріпосного права в Російській імперії
- •18. Розгром військ Врангеля. Встановлення радянської влади
- •19.Походження та розселення слов’ян.
- •20. Кирило-Мефодіївське братство
- •21. Велика Вітчизняна війна на Україні
- •22. Соціально-економічний розвиток к/р
- •23. Буржуазні реформи 60-80х рр. Та їх значення на Україні
- •24. Фашистський окупаційний режим на Україні
- •25. Гайдамацький рух. Коліївщина
- •28. Розквіт Київської Русі за часів Ярослава Мудрого
- •29. Створення і розвиток укр. Козацтва
- •30. Україна на завершальному етапі війни (1943 – 1945)
- •31. Політична система в Київській Русі
- •32. Загострення соц. Суперечностей на початку хх ст.
- •33. Голодомор 1946-47 рр.
- •34. Реформи Володимира Великого в Київській Русі
- •35. Початок національного відродження на початку хіх ст.
- •36. Запровадження неПу
- •37. Зовнішня політика Київської Русі
- •38. Революція 1905-1907 рр. Її розвиток на Укр.
- •39. Внутрішня і зовнішня політика директорії
10 Київська Русь за князювання Ігоря
Наступник Олега князь Ігор I (912—945 рр.) продовжував справу свого попередника, хоч і не так вдало. Перш за все він приборкав непокірних древлян, приєднав землі тиверців та уличів між Дністром і Дунаєм. Двічі ходив на схід: у 913 році за угодою з хазарами пройшов до берегів Каспійського моря і дістався до Баку, руйнуючи і грабуючи все на своєму шляху. У 943 році ходив на багаті мусульманські міста Кавказу, де захопив велику здобич.В роки князювання Ігоря на кордонах Київської Русі вперше з'явилися печенізькі племена. У 915 році вони уклали договір з Києвом і відкочували до Дунаю, однак у 930 році порушили угоду і почали напади.У 30-ті рр. X ст. економічна, військова і політична міць Русі продовжувала зростати. Русь посилює свої намагання міцно утвердитися в Причорномор'ї, а також на східних торговельних шляхах, особливо в Приазов'ї, Поволжі, Закавказзі. Але найбільші зусилля руські керівники спрямовують на боротьбу проти Візантії. На початку 40-х років X ст. імперія припинила виплату Русі щорічної данини і у 941 році починається війна. Ігор організував похід на Візантію великої флотилії, однак у морській битві біля Константинополя греки використали пальну суміш — «грецький вогонь», яким спалили багато човнів і примусили слов'ян відступити. Після цієї невдачі Ігор організував у 943 році новий похід, однак імператор Візантії запропонував мир і відновлення виплати данини. Русичі отримали дари і від Дунаю повернули додому. У 944 році було укладено новий русько-візантійський договір, який увібрав в себе статті угод 907 і 911 років. Однак умови торговельної діяльності руських купців були погіршені.Загинув Ігор у 945 році під час спроби вдруге зібрати з древлян данину. Така форма збирання, відсутність законодавчо встановлених розмірів податку приводили до того, що у населення часто забиралося майно, руйнувалося господарство. У країні в цілому, а особливо у волелюбних древлян та інших племен, зростало невдоволення. Древляни влаштували під Іскоростенем засідку, в якій загинули Ігор і його невелика дружина.
11 Причини національно-визвольної війни б. Хмельницького
Причини війни: 1)посилення феодально-кріпосницького гніту, 2)загострення релігійних та національних протиріч, 3)утиски православної церкви, національних прав укр. народу, 4)порушення королівських гарантій українців шляхтою та магнатами, 5)наступ польської влади на права і вольності козацтва, 6)порушення прав реєстрового та нереєстрового козацтва, 7)посилення панщини (5-6 днів) і збільшення податків, 8)політика полонізації укр. населення.
12 Встановлення радянської влади на Україні
Встановлення більшовицької радянської влади в Україні відбулося при зовнішньому збройному втручанні з боку комуністичної Росії. Після ультиматуму 4 грудня 1917 р. Центральній Раді більшовицькі війська наступного дня розпочали наступ на територію УНР і 8 грудня зайняли Харків. Там, під захистом московських багнетів, зібрався I Всеукраїнський з'їзд Рад, повністю контрольований Москвою, і 12 грудня 1917 р. резолюцією "Про організацію влади в Україні" проголосив в Українській Народній Республіці радянську владу. Одночасно обрано вищий розпорядчий і законодавчий орган влади на період між з'їздами Рад - Центральний виконавчий комітет (ЦВК) на чолі з Ю. Медведєвим. ЦВК 17 грудня сформував уряд - Народний Секретаріат у складі 11 секретарств, який очолив М. Скрипник. Місцевими органами радянської влади проголошувалися губернські, повітові, волосні, сільські та міські ради робітничих, селянських і солдатських депутатів та надзвичайні органи влади - ревкоми, реввійськревкоми, надзвичайні комісії.Перша радянська влада протрималася до березня 1918 р., коли більшовицьку армію витіснили з України німецько-австрійські війська, які відновили УНР. Вже в умовах кризи гетьманського режиму, 28 листопада 1918 р. більшовики створили в Курську Тимчасовий робітничо-селянський уряд України а чолі з Ю. П'ятаковим. За допомоги російських радянських військ цей уряд 6 січня 1918 р. захопив Харків, проголосив Україну соціалістичною радянською республікою - УСРР, декларувавши її федерацію з Росією. 29 січня ЦВК, який очолював В. Затонський, призначив новий уряд - Раду Народних Комісарів (Раднарком, РНК) і голову Раднаркому - X. Раковського. Місцевими органами влади залишилися ради, ревкоми та створені комітети бідноти.12 грудня 1917 р. - проголошення радянської влади в Україні.
