78.Методика підрахунку резерву зниження собівартості продукції.

Зниження соб-ті од. продукції і витрат на 1 грн. продукції досягається 2-ма способами: 1)збільшення обсягу виробленої продукції, 2)ліквідацією непродуктивних витрат і невиправданих превитрат за елементами і калькуляційними статтями витрат, економнішим витрачанням мат., труд., і грош.запасів і запровадженням прогресивних організац. і техн.. заходів підвищення ефек-ті вир-ва.Збільшення випуску продукції сприяє зниженню її соб-ті за рах. економії умовно-пост. витрат.Для початку знаходимо розмір зниження собівартості продукції.Для цього множимо планову соб. дод.прод. на питому вагу ум.-пост. витрат і результ. ділимо на 100.Далі знаходимо величину резеру зниження соб. шляхов додавання всіх можливих сум скорочення невиправданих перевитрат або непродуктивних витрат.

79.Аналіз чистого прибутку підприємства.

Чистий дохід розраховується як різниця між доходом від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) Др і податком на додану вартість (ПДВ), акцизним збором (Ак) та іншими відрахуваннями з доходу (Ді): Дч = Др – ПДВ – Ак – Ді.

80.Аналіз виконання договірних зобов’язань з поставок продукції.

Аналіз реалізації продукції тісно пов’язаний з аналізом виконання договірних зобов’язань щодо поставок продукції. Невиконання договірних зобов’язань спричиняє зменшення виручки, прибутку, штрафні санкції. Крім того, за умов конкуренції підприємство може втратити ринки збуту продукції, що призведе до спаду виробництва.Особливо важливе значення для підприємства має виконання міжнародних угод та державних контрактів. Це гарантує підприємству збут продукції, своєчасну її оплату, податкові та кредитні пільги.Під час аналізу визначають виконання плану поставок за місяць та наростаючим підсумком у цілому по підприємству щодо окремих споживачів та видів продукції, з’ясовують причини невиконання плану та оцінюють стан виконання договірних зобов’язань Відсоток виконання договірних зобов’язань розраховують діленням різниці між плановим обсягом відвантаження за договірними зобов’язаннями та його недовиконанням на плановий обсяг.

81. Аналіз повноти використання календарного, планового та режимного фонду роботи обладнання.

Календарний фонд часу — це максимально можливий період роботи одиниці обладнання за умови його неперервної цілодобової роботи. Він обчислюється як добуток кількості календарних днів у звітному періоді (році, кварталі, місяці) на кількість годин у добі.

Календарний фонд часу поділяють на режимний фонд часу і позаре-жимний час. Режимний фонд часу роботи одиниці обладнання визначають множенням кількості робочих днів у звітному періоді на тривалість робо­чого дня в годинах з урахуванням коефіцієнта змінності. Останній визна­чають як відношення суми відпрацьованих машино-змін за добу, тобто

кількості одиниць устаткування, яке працювало в першу, другу та третю зміни, до загальної кількості встановленого обладнання. Позарежимний час — це вихідні та святкові дні, час невиробничих змін, міжзмінні та обідні перерви.

Плановий фонд часу роботи обладнання — це період, протягом якого за планом обладнання повинно працювати; визначається відніманням від режимного фонду часу роботи обладнання часу його перебування в пла­новому простої (на ремонті, в резерві).

Рівень використання обладнання за часом характеризується системою показників — коефіцієн­тів використання, які визначаються як відношення фактично відпрацьо­ваного обладнанням часу до загального фонду часу:

Коефіцієнт використання календарного фонду часу:

Коефіцієнт використання режимного фонду часу:

Коефіцієнт використання планового фонду часу: ,

де Тф час фактичної роботи обладнання, машино-годин.