37.Основні вимоги до аналітичної інформації

Аналітична інформація,яка використовується в економічному аналізі, має відповідати певним вимогам:

1-ша вимога – це якість, вірогідність даних, тобто відповідність їх реальному стану речей і явищ. Досягається це шляхом усунення передумов викривлень інформації, застосуванням досконаліших систем реєстрації, методів її вимірювання та прийомів наступного контролю

2-га вимога – повнота і різнобічність даних. Однак збирання якомога більшої кількості даних може створити проблему зайвої інформації. Надлишок інформації підвищує витрати на її фіксацію, опрацювання та зберігання.

3-я вимога – оперативність, своєчасність і безперервність. Інформація має надходити до користувача перш ніж застаріє, інакше вона частково або повністю втрачає свою користь.

4-та вимога – порівнюваність даних за складом, у часі ї просторі. Передусім слід вказати на проблему порівняння вартісних показників і застосування одиниць їх вимірювання.

5-та вимого – доступність, гласність даних. Не завжди можна одержати все необхідне для виконання аналітичних досліджень. І якщо аналіз все-таки проводиться в умовах певного браку даних, це не може не зашкодити якості роботи і висновків.

Аналітична інформація відрізняється від облікової: дані для аналізу беруть з одного або кількох різновидів економічної інформації (планової, облікової, нормативної). Аналітична інформація нагромаджується, зберігається та використовується відповідно до планів та програм аналітичної роботи на підприємстві згідно з визначеною організаційною формою. На відмінну від облікової інформації, коло споживачів результатів аналітичних розрахунків є значно ширшим і різноманітнішим. Аналітична інформація має бути релевантною, тобто відповідати вимогам розв’язання відповідних функціональних управлінських завдань.

38. Система техніко-економічних показників як база економічного аналізу.

Більшість інформації , яка використовується в аналізі, має форму показників. Причому глибина аналізу та обґрунтованість висновків і заходів за його результатами значною міро залежить від добору показників, які у своїй сукупності формують цілі ланцюги, окремі групи і комплекси даних. Уся система показників дає кількісні та якісні характеристики різних сторін господарської діяльності підприємства або окремих економічних явищ і процесів. Кількість показників може зростати через диференціацію або інтеграцію їх залежно від мети і змісту аналізу, глибини вивчення відповідних об’єктів і процесів.

Показники класифікують за різними ознаками, у практиці аналітичних досліджень розрізняють такі:

1.Кількісні та якісні

2.натуральні, трудові, вартісні

3.абсолютні й відносні

4.Загальні і часткові

5. планові (нормативні) й фактичні (звітні)

6.основні й допоміжні

7. вихідні й розрахункові (похідні)

39. Прийоми перевірка достовірності джерел аналітичної інформації

Для того, щоб аналіз правильно відображав стан господарської діяльності, він повинен використовувати достовірні й узгоджені показники, бо недостовірна інформація – це недостовірні висновки, а отже й управлінські рішення.

Основні прийоми перевірки достовірності джерел аналітичної інформації:

1. Логічний контроль показників обліку та звітності

2. Зустрічна перевірка

3. Інвентаризація

4. Документальна ревізія

5. Перевірка узгодженості показників різних форм звітності

Загалом, відібрані для використання в економічному аналізі джерела інформації підлягають технічній (формальній) і суттєвій (логічній) перевіркам.

При технічній перевірці встановлюють: правильність оформлення відповідних документів, звітів з точки зору наявності і заповнення реквізитів, підписів, таблиць, перевірка арифметичних сум, підсумків, підрахунків при виведенні окремих показників, а також показаних у звіті відносних величин, зокрема процентів, відповідність і спадкоємність цифр, перенесених з інших документів і попередніх років; погодженість цифр у різних формах звітності; погодженість взаємозалежних величин та ін.

При суттєвій (логічній) перевірці виявляють доброякісність аналітичних матеріалів, їх відповідність об'єктивній дійсності, можливість використання для економічного аналізу, перевіряють обґрунтованість і напруженість планових завдань через порівняння їх з наявними у підприємства ресурсами і нормами використання їх.