56. В чому суть соціального страхування від нещасних випадків і професійних захворювань і що є джерелом фінансування соціального страхування?

Закон визначає такі завдання страхування від нещасного випадку (ст. 1):

— вжиття профілактичних заходів, спрямованих на усунення шкідливих і небезпечних виробничих факторів, запобігання не­щасним випадкам на виробництві, професійним захворюванням та іншим випадкам загрози здоров'ю застрахованих, викликаним умовами праці;

• відновлення здоров я та працездатності потерпілих на ви­робництві від нещасних випадків або професійних захворювань;

• відшкодування матеріальної й моральної шкоди застрахо­ваним і членам їх сімей.

Найголовнішим завданням вважається не відшкодування шкоди _від нещасного випадку, як випливає з назви Закону, а завдання що­до вжиття профілактичних заходів, спрямованих на запобігання нещасним випадкам та профзахворюванням на виробництві.

Основними принципами страхування від нещасного випадку (ст.5)є:

• паритетність держави, представників застрахованих осіб і роботодавців в управлінні страхуванням від нещасного випадку;

• своєчасне й повне відшкодування шкоди страховиком;

• обов'язковість страхування від нещасного випадку осіб, працюючих на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством про працю, а також до­бровільність такого страхування для осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, і громадян — суб'єктів підприємницької ді­яльності;

• надання державних гарантій реалізації застрахованими громадянами своїх прав;

• диференціація страхового тарифу з урахуванням умов і стану безпеки праці, виробничого травматизму та професійної захворюваності на кожному підприємстві;

• формування й витрачання страхових коштів на солідарній основі;

• економічна заінтересованість суб'єктів страхування в по­ліпшенні умов і безпеки праці;

• цільове використання коштів страхування від нещасного випадку.

Сам факт вступу на роботу або до навчального закладу людини свідчить про те, що вона застрахована незалежно від фактичного виконання роботодавцем своїх зобов'язань щодо сплати страхових внесків. Застрахованій особі видається свідоцтво вста­новленого зразка. Страхування від нещасного випадку здійснює Фонд соціаль­ного страхування. Управління ним здійснюється на паритетній основі державою, представниками застрахованих осіб і роботодавців.

57. Назвіть мету, функції та завдання управління охороною праці на підприємстві.

Управління охороною праці на підприємстві є складовою, підсистемою загальної системи управління підприємством, оскільки лише за високого рівня охорони праці може бути забезпечено ефективне виконання завдань, що постають перед підприємством, і досягнення найкращих економічних результатів.В узагальненому вигляді процес управління охороною праці повинен передбачати такий алгоритм дій, виконуваних за замкнутим циклом: діагностику (аналіз та оцінку) стану системи про­гнозування виробничого ризику й можливих наслідків плануванні запобіжних заходів прийняття управлінських рішень; організацію виконання; контроль за виконанням, процесом виробництва і діями персоналу діагностики.Метою управління охороною праці є забезпечення безпеки збереження здоров'я та працездатності людини під час трудової діяльності. Мета управління може бути досягнута шляхом виконання певних функцій управління. Функція управління —це комплекс взаємозв'язаних видів діяльності, що здійснюються суб'єктом управління при цілеспрямованому впливі на об'ємі управління. Управління охороною праці забезпечує виконання таких функцій: 1.організацію й координацію робіт з охорони праці; 2. контроль стану охорони праці; 3. облік, аналіз та оцінку показників стану умов і безпеки праці; 4. планування та фінансування робіт з охорони праці; 5.стимулювання забезпечення високого рівня охорони праці. Управління охороною праці має включати виконання таких основних завдань: 1. навчання працівників безпеці праці та пропаганду питань охорони праці; 2. забезпечення безпеки виробничого обладнання; 3. забезпечення безпеки виробничих процесів;4. забезпечення безпеки будівель і споруд; 5. нормалізацію санітарно-гігієнічних умов праці;6. забезпечення працівників засобами індивідуального захисту; 7. санітарно-побутове обслуговування працівників; 8. професійний відбір працівників за певними спеціальностями.Важливе значення має створення системи управління охоро­ною праці. З методологічних позицій системного підходу визначається перелік і склад спеціальних функцій (завдань) управління охороною праці в їх безпосередньому зв'язку з функціональними підсистемами управління підприємством зі встановленням локальних цілей роботи.