203. Цілі і завдання митної діяльності України і її вплив на розвиток національних зовнішньоекономічних відносин.

Успішний розвиток будь-якої країни значною мірою залежить від уміння організувати захист її економічних інтересів. Одним із важливих способів такого захисту є правильно організована і чітко налагоджена митна справа, в межах якої визначається порядок переміщення через митний кордон товарів та інших предметів, вирішуються питання митного регулювання, пов'язані з установленням мита та митних зборів, процедури митного контролю, використовуються інші засоби про­ведення в життя митної політики. Для України митна діяльність - відносно нова справа.

Митна служба України - це досить складна і розгалужена си­стема.

Створення митної служби в Україні зумовило необхідність розроблення і прийняття відповідних законодавчих та інших нор­мативних актів, які б забезпечили правове регулювання її діяль­ності. 12 грудня 1991 р. Верховною Радою України був прийня­тий Митний кодекс України, в якому визначалися принципи ор­ганізації митної справи в нашій державі з метою сприяння фор­муванню ринкової економіки та активізації її зовнішньоекономіч­ної діяльності на основі єдності митної території, мита та митних засобів.

Основними завданнями даної служби є: забезпечення реаліза­ції державної політики у сфері митної справи; захист економіч­них інтересів України; контроль за дотриманням законодавства України про митну справу; використання засобів митно-тариф­ного та нетарифного регулювання під час переміщення через мит­ний кордон України товарів та інших предметів; удосконалення митного контролю, митного оформлення товарів та інших пред­метів, що переміщуються через митний кордон України; здійс­нення разом з Національним банком України комплексного конт­ролю за валютними операціями; здійснення разом з іншими уповноваженими центральними органами виконавчої влади захо­дів щодо захисту інтересів споживачів товарів і дотримання уча­сниками зовнішньоекономічних зв'язків державних інтересів на зовнішньому ринку; боротьба з контрабандою та порушеннями митних правил; розвиток міжнародного співробітництва у сфері митної справи.

Крім того, Держмитслужба України узагальнює практику за­стосування законодавства з питань, що належать до її компетен­ції, розробляє пропозиції про вдосконалення законодавства та в установленому порядку вносить їх на розгляд Президентові України, Кабінету Міністрів України. У межах своїх повнова­жень вона організовує виконання актів законодавства, здійснює систематичний контроль за їх реалізацією.

204. Шляхи та способи вирішення міжнародних торговельних суперечок.

Міжн торговельні спори – публ-правові спори між д-ми, пов»яз зі застос-ням або загрозою застос-ня заходів, що обмежують доступ на певні ринки товарів, капіталів, послуг, роб сили, окремих д-в або груп д-в.

Для вирішення суперечок, що виникають у міжнародній торгівлі, найчастіше використовується третейський суд, або арбітраж.

Застосування арбітражу додає учасникам торгівлі більше впевненості. Сторони можуть самостійно визначити склад суддів, установлювати право, застосовуване для вирішення суперечки, при цьому забезпечується конфіденційність інформації в ході судового розгляду, досягається економія часу.

Для того щоб справа розглядалася в третейському суді, сторони повинні про це домовитися. Для цього вони можуть включити в договір контракту арбітражне застереження або укласти арбітражний договір.

При укладенні арбітражного договору в ньому необхідно передбачити:

– місце розгляду спору;

– норми права, від яких не можна відступати;

– вибір, матеріального права1, відповідно до якого буде розглядатися суперечка;

– межі дії арбітражного застереження;

– вибір арбітрів;

– оплату третейського суду по розгляду суперечки;

– мова, на якій буде розглядатися суперечка;

– характер розгляду справи (ступінь відкритості, термін);

– процедуру, якої повинні дотримуватися арбітри (на основі тільки документів, усного розгляду, опитування свідків і т.ін.);

– третейський суд зобов'язаний винести рішення, якщо тільки сторони не вирішать суперечки мирно;

Несудові (альтернат) способи врегул між нар спорів:

-консульт з урядами

-консульт з ініціаторами заходів

-консульт з урядами третіх к-н, які мають спільні інтереси

-відповідні заходи абр загроза їх застосування

-діагональні поступки (негативний принцип взаємності)

-застос-ня антидемпінгових, анти субсидіарних та ін. процедур (мито, квоти)

204. ЮНКТАД, як регулятор міжнародних економічних відносин.

ЮНКТАД — орган Генеральної Асамблеї ООН, заснована в 1964 р. Її утворення ґрунтувалося на тій підставі, що ГАТТ була на-півзакритою організацією, своєрідним «клубом обраних», вхід до якого був закритим для багатьох країн. Тому за ініціативою соціалістичних і низки країн, що розвиваються, було вирішено створити орган у системі ООН, який би регулював міжнародну торгівлю за принципами, як передбачалося, справедливішими. Головна ідея полягає в перенесенні наголосу в механізмі регулювання на користь країн, що розвиваються, особливо найменш розвинутих. Ці принципи особливо відбиті в «Хартії економічних прав і обов’язків держав», яку було розроблено ЮНКТАД і прийнято Генеральною Асамблеєю в 1976 р.

Головна мета ЮНКТАД — сприяння розвиткові міжнародної торгівлі для прискорення міжнародного розвитку, особливо країн, що розвиваються.

Цілі:

• активізація міжурядового співробітництва розвинутих країн, що розвиваються;

• зміцнення співробітництва країн, що розвиваються, між со-бою;

• координація дій багатосторонніх інститутів в галузі міжнарод-ної торгівлі й розвитку;

• мобілізація людських і матеріальних ресурсів через спільні дії урядів і суспільства;

• активізація співробітництва між державним і приватним сек-торами.

Цілі ЮНКТАД визначили її функції:

. Регулювання торговельних й економічних відносин між дер-жавами.

2. Розроблення заходів з регулювання міжнародної торгівлі си-ровиною.

3. Розроблення принципів торговельної політики.

4. Аналіз тенденції світового розвитку й міжнародної торгівлі.

5. Обговорення актуальних проблем міжнародних економічних відносин.

6. Координація діяльності органів і закладів ООН з питань між-народної торгівлі й розвитку.

7. Співробітництво з міжнародними організаціями в сфері між-народної торгівлі (насамперед із СОТ).

Оскільки сировина залишається поки що основним експортним товаром для найменш розвинутих країн, ЮНКТАД надає торгівлі сировиною особливої уваги. Утворено спеціальні дослідні групи з си-ровинних товарів, укладено відповідні міжнародні угоди, підписано конвенції щодо умов торгівлі сировиною. За ініціативою ЮНКТАД була розроблена й прийнята Інтегрована програма для сировинних товарів (ІПСТ) у 1976 р.; метою програми є стабілізація цін на сиро-вину й сприяння найменш розвинутим країнам щодо її промислового оброблення.

У розробленні міжнародного механізму торговельної політики важливе місце посідають заходи по визначенню преференцій для країн, що розвиваються, по усуненню тарифних перепон, щодо по-ліпшення структури їхнього експорту. Особлива увага приділяється найменш розвинутим країнам, що не мають виходів до моря (таких багато в Африці), й острівним країнам.

Крім суто торговельних, ЮНКТАД відає й іншими питаннями міжнародного економічного співробітництва. Це валюта і фінанси; морські перевезення; страхування передачі технологій; міжнародні інвестиції.

Аналітична діяльність ЮНКТАД охоплює такі сфери :тенденції світової економіки та їхній вплив на процес розвитку; макроекономічна політика; конкретні проблеми розвитку, використання успішного досвіду розвитку країнами, що розвиваються, й країнами з перехідною економікою; питання, пов’язані з фінансовими потоками й заборгованостями. За результатами досліджень складається банк інформації, яка надається країнам-членам.

204. Юридична природа та особливості діяльності міжнародних фінансових організацій.

Група Світового банку (The World Bank Group) складається з чотирьох основних інститутів - Міжнародного банку реконструкції й розвитку (МБРР), Міжнародної фінансової корпорації (МФК), Міжнародної асоціації розвитку (МАР), Багатосторонньої агенції з гарантій інвестицій (БАГІ); до цієї ж групи належить також Міжнародний центр з урегулювання інвестиційних спорів (МЦУІС), який має специфічні функції, але організаційно пов'язаний із Світовим банком

Формування Групи Світового банку було розпочато рішенням Бреттон-Вудської Конференції про заснування МБРР водночас з МВФ. Ці два інститути тісно зв'язані між собою за основними цілями, а також організаційно. Так, членом МБРР може стати тільки учасник МВФ. Структурою обидва вони входять до системи ООН.

Незважаючи на певну різницю у функціях, всі організації Світового банку тісно зв'язані, перш за все, єдністю цілей: сприяння стабільному економічному зростанню країн-членів, допомога в реконструкції господарства країн, що розвиваються, заохочення розвитку приватного сектора, заохочення іноземного інвестування. Група єдина й організаційно: практично всі структури підпорядковані єдиному керівникові - Президенту Світового банку, мають спільну адміністративну систему. Водночас за функціями інститути Світового банку мають специфічні розбіжності .Розглянемо їх детальніше.

МБРР Цілі:¦ Сприяння економічному розвитку країн-членів, Заохочення іноземних інвестицій, Підтримка збалансова-ності платіжних балансів країн-членів.

Джерела формування ресурсів:¦ Внески країн-членів в уставний капітал, Позикові кошти із зовнішніх джерел, Платежі в рахунок погашення боргу,

Основні функції: Кредитування країн-членів під урядові гарантії,¦ Технічна допомога країнам, що розвиваються

МФК. Цілі: Сприяння економічному зростанню країн, що розвиваються, шляхом заохочення приватного підприємництва ¦ Внески в уставний капітал

Джерела формування ресурсів: Кредити МБРР, Відрахування від прибутків, Платежі в рахунок погашення боргу, Позикові кошти із зовнішніх джерел

Основні функції: Кредитування високорентабельних об'єктів без урядових гарантій, Інвестування в акціонерний капітал об'єктів з нacтyпним перепродажем акцій приватним підприємцям, Технічна допомога

МАР. Цілі: Сприяння економічному зростанню країн, що розвиваються

Джерела формування ресурсів: Прибутки від МБРР, Внески країн-донорів, Платежі в рахунок погашення боргу

Основні функції: Безпроцентні позики найменш розвинутим країнам під урядові гарантії., Надання урядам кредиту під певний процент

БАГІ Цілі: Сприяння притоку інвестицій в країни, що розвіваються

Джерела формування ресурсів: Внески в уставний капітал

Основні функції: Страхування некомерційних ризиків, Консультативні послуги

МЦУІС Цілі: Урегулювання інвестиційних спорів

Основні функції: Примирення, Арбітраж

1. Альтернативні способи розв’язання міжнародних економічних спорів.

2. Арбітражна і судова практика та правова доктрина, як допоміжні джерела міжнародного економічного права.

3. Види зовнішньоекономічної діяльності за законодавством України.

4. Види і загальна характеристика регіональних інтеграційних економічних об’єднань держав.

5. Види і характеристика міжнародної правосуб’єктності держав.

6. Види імунітетів держав у міжнародному економічному праві.

7. Види міжнародних економічних договорів та їх характеристика.

8. Види міжнародних економічних спорів і загальна характеристика порядку їх розв’язання.

9. Види та загальна характеристика міжнародних багатосторонніх товарних угод.

10. Види та загальна характеристика міжнародних комерційних арбітражів (третейських судів).

11. Види та загальна характеристика об’єктів міжнародного торгового права.

12. Винятки з принципу/режиму найбільшого сприяння: види, характеристика, нормативно-праве закріплення.

13. Віденська конвенція ООН «Про договори міжнародної купівлі-продажу товарів» 1980 р.

14. Врегулювання торговельних суперечок в рамках СОТ.

15. ГАТТ про основні принципи регулювання міжнародної торгівлі.

16. Генеральна угода з тарифів та торгівлі (ГАТТ) про методи регулювання міжнародної торгівлі.

17. Група Світового банку в системі міжнародних економічних організацій: склад, особливості діяльності.

18. Дайте порівняльну характеристику принципу (режиму) найбільшого сприяння і національного режиму.

19. Дати порівняльну характеристику Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ) і Світової Організації Торгівлі (СОТ).

20. Дати характеристику судового імунітету держави як суб’єкта міжнародного економічного права.

21. Держава як суб’єкт міжнародного економічного права: правосуб’єктність, групи, форми співробітництва, нормативно-правове регулювання.

22. Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні: нормативно-правове закріплення, система державних органів (організацій).

23. Державні органи України у сфері валютного регулювання і валютного контролю.

24. Джерела міжнародного економічного права: система, види, співвідношення, загальна характеристика.

25. Дія міжнародних економічних договорів на території України.

26. Діяльність Комісії ООН з права міжнародної торгівлі (ЮНСІТРАЛ) у сфері міжнародного економічного права.

27. Діяльність міжнародних організацій в сфері уніфікації міжнародного економічного права.

28. Діяльність ООН в регулюванні міжнародних економічних відносин.

29. Договірний та інституційний механізмами регулювання міжнародних економічних відносин.

30. Доктрини державних імунітетів в міжнародному економічному праві.

31. Допоміжні джерела міжнародного економічного права: види, загальна характеристика.

32. Економічна комісія ООН для Європи (ЄЕК): мета створення, основні напрямки діяльності та нормативно-правові акти.

33. Економічна та Соціальна Рада ООН: структура, функції, нормотворча діяльність.

34. Економічні права і обов’язки держав: види, характеристика, міжнародно-правове закріплення.

35. ЄС як суб’єкт міжнародного економічного права.

36. Загальна характеристика Віденської конвенції ООН «Про договори міжнародної купівлі-продажу товарів» 1980 р.

37. Загальна характеристика Конвенції ООН 1965 р. «Про порядок вирішення інвестиційних спорів між державами та іноземними особами».

38. Загальна характеристика міжнародних організацій, як суб’єктів міжнародного економічного права.

39. Загальна характеристика міжнародного механізму гарантування іноземних інвестицій.

40. Загальна характеристика основних джерел міжнародного економічного права.

41. Загальна характеристика правового регулювання міжнародних транспортних перевезень.

42. Загальна характеристика сучасної міжнародної валютної системи та її організаційно-правового механізму.

43. Загальна характеристика та види суб’єктів міжнародного економічного права.

44. Загальна характеристика та класифікація цінних паперів, як об’єктів міжнародного торгового права.

45. Загальна характеристика та особливості діяльності фінансових установ ООН.

46. Загальна характеристика та особливості системи джерел міжнародного економічного права.

47. Загальні принципи міжнародного економічного права: види, характеристика, нормативно-правове закріплення.

48. Законодавство України про правове регулювання вирішення спорів у сфері зовнішньоекономічної діяльності (загальна характеристика).

49. Звичай як джерело міжнародного економічного права: поняття, види, особливості.

50. Зміст (умови) арбітражної угоди.

51. Значення та правові засади регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні.

52. Імунітети держав у міжнародних економічних відносинах.

53. Класифікація міжнародних економічних організацій, як суб’єктів міжнародного економічного права.

54. Концепції міжнародного економічного права: види, загальна характеристика.

55. МВФ в міжнародному економічному праві.

56. Митна політика і митна справа в Україні: поняття та загальна характеристика їх нормативно-правового регулювання.

57. Митно-тарифне регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні.

58. Міжнародне економічне право і поділ в ньому держав за ступенем економічного розвиту.

59. Міжнародне економічне право як галузь міжнародного права: поняття, особливості суб’єктного складу та системи джерел.

60. Міжнародне економічне право: поняття, предмет, особливості, джерела, суб’єкти, концепції.

61. Міжнародне економічне співробітництво держав в рамках міжнародних організацій, його види та характеристика.

62. Міжнародне інвестиційне право: поняття, особливості, предмет та їх правове регулювання на міжнародному та національному рівнях.

63. Міжнародне інвестиційне право: поняття, сутність, особливості, предмет, джерела та суб’єкти.

64. Міжнародне митне право як складова міжнародного економічного права: поняття, зміст, предмет, характеристика.

65. Міжнародне митне право: поняття, предмет, система, особливості.

66. Міжнародне торгове право: поняття, особливості, джерела, суб’єкти, об’єкти.

67. Міжнародне транспортне право: поняття, загальна характеристика та основні джерела.

68. Міжнародний валютний фонд (МВФ) в систем міжнародних економічних організацій та регулювання міжнародних економічних відносин.

69. Міжнародний економічний договір, як джерело міжнародного економічного права: поняття, класифікація, види та особливості.

70. Міжнародні економічні відносини і міжнародне економічне право: поняття, зміст, особливості співвідношення.

71. Міжнародні економічні обов’язки держав: різновиди, нормативно-правове закріплення.

72. Міжнародні економічні організація на пострадянському просторі: загальна характеристика, участь України.

73. Міжнародні економічні права держав: різновиди, нормативно-правове закріплення.

74. Міжнародні організації в сфері міжнародного інвестиційного права.

75. Міжнародні організації в сфері міжнародного митно-тарифних регулювання.

76. Міжнародні організації і акти в сфері міжнародного митного права.

77. Міжнародні організації та багатосторонні угоди в сфері міжнародної торгівлі окремими видами товарів.

78. Міжнародні товарні організації: поняття, види, особливості діяльності.

79. Міжнародно-правова уніфікація діяльності комерційного арбітражу.

80. Міжнародно-правове забезпечення створення та діяльності Міжнародного центра з урегулювання інвестиційних суперечок (МЦУІС/ICSID).

81. Міжнародно-правове забезпечення тарифного регулювання міжнародної торгівельної діяльності.

82. Міжнародно-правове регулювання автомобільних перевезень.

83. Міжнародно-правове регулювання валютно-фінансових і кредитних відносин.

84. Міжнародно-правове регулювання діяльності транснаціональних компаній (ТНК).

85. Міжнародно-правове регулювання залізничних перевезень.

86. Міжнародно-правове регулювання інвестиційної діяльності.

87. Міжнародно-правове регулювання кредитних відносин.

88. Міжнародно-правове регулювання міжнародних морських перевезень.

89. Міжнародно-правове регулювання науково-технічного співробітництва держав.

90. Міжнародно-правове регулювання промислового міжнародного співробітництва.

91. Міжнародно-правове рулювання торгівлі результатами інтелектуальної діяльності.

92. Міжнародно-правове та національне закріплення порядку укладання договорів міжнародної купівлі-продажу товарів.

93. Міжнародно-правовий механізм регулювання співробітництва держав у галузі сільського господарства.

94. Міжнародно-правовий статус держав: поняття, види, загальна характеристика.

95. Міжнародно-правові механізми міжнародного співробітництва в галузі науки і техніки.

96. Місце і роль ЮНКТАД в системі міжнародних економічних організацій та регулювання міжнародних економічних та міжнародних торговельних відносин держав.

97. Місце міжнародного економічного права в системі міжнародного права.

98. Національне законодавство України, як джерело нормативно-правового регулювання розв’язання комерційних суперечок.

99. Національне законодавство України, як джерело регулювання міжнародних економічних відносин.

100. Нетарифне регулювання та його міжнародне та національне (на прикладі Україні) нормативно-правове оформлення.

101. Нетарифне регулювання та його міжнародно-правове оформлення.

102. Нормативно-правове закріплення диференціації держав у міжнародних економічних відносинах: ознаки та характеристика.

103. Нормативно-правове регулювання іноземних інвестицій в Україні.

104. Нормативно-правове регулювання розв’язання міжнародних комерційних спорів за законодавством України.

105. Обов’язки держав у міжнародних економічних відносинах та їх нормативно-правове закріплення.

106. Організаційні форми участі держав у міжнародному економічному співробітництві: види, особливості, приклади.

107. Організаційно-правові форми міжнародного митного співробітництва.

108. Організаційно-правові форми співробітництва держав у сфері валютних відносин.

109. Основні вимоги до форми і змісту зовнішньоекономічних договорів (контрактів) за законодавством України.

110. Основні джерела міжнародного економічного права: види загальна характеристика.

111. Основні положення Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» 1994 р.

112. Особливості діяльності держави, як суб’єкта міжнародної інвестиційної діяльності.

113. Особливості міжнародного співробітництва в сфері промисловості і його правове регулювання.

114. Особливості правового регулювання міжнародних морських перевезень.

115. Особливості правового режиму іноземних інвестицій на території України та його нормативно-правове закріплення.

116. Офшорні зони та компанії: поняття, види, особливості створення та нормативно-правового забезпечення діяльності.

117. Охарактеризувати принцип взаємності в міжнародному економічному праві.

118. Підгалузі міжнародного економічного права: система, види, характеристика.

119. Поняття і види міжнародних торговельних договорів.

120. Поняття і основні правові форми співробітництва держав у сфері міжнародних кредитних відносин.

121. Поняття і предмет міжнародного торгового права.

122. Поняття і предмет регулювання міжнародного транспортного права.

123. Поняття і система міжнародного економічного права.

124. Поняття та види імунітетів держав та їх прояви в міжнародних економічних відносинах.

125. Поняття та види міжнародних економічних спорів.

126. Поняття та джерела міжнародного транспортного права.

127. Поняття та характеристика міжнародного митного права.

128. Поняття та характеристика предмету міжнародного економічного права.

129. Поняття та характеристика товару та грошей (коштів), як об’єктів міжнародного торгового права.

130. Поняття, зміст і види міжнародних кредитних угод.

131. Поняття, зміст та особливості міжнародного економічного права.

132. Поняття, класифікація та характеристика міжнародних економічних договорів, як джерел міжнародного економічного права.

133. Поняття, ознаки та місце міжнародного торгового права в системі міжнародного економічного права.

134. Поняття, правові підстави та сфери застосування режиму найбільшого сприяння.

135. Поняття, предмет, джерела міжнародного інвестиційного права.

136. Поняття, предмет, методи міжнародного економічного права.

137. Поняття, предмет, особливості та система міжнародного економічного права.

138. Поняття, система, предмет та особливості міжнародного торгового права.

139. Поняття, суб’єкти та джерела міжнародного митного права.

140. Порівняльна характеристика міжнародних економічних договорів та зовнішньоекономічних договорів (контрактів).

141. Порівняльна характеристика принципів міжнародного економічного права та принципів зовнішньоекономічної діяльності України.

142. Порядок укладання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) за законодавством України.

143. Послуги, роботи як об’єкт міжнародного торгового права.

144. Права та обов’язки держав у міжнародних економічних відносинах: види, характеристика, нормативно-правове закріплення.

145. Правова природа, види та зміст арбітражних угод.

146. Правове закріплення і зміст принципів юридичної рівності та економічної недискримінації держав та національного режиму.

147. Правове закріплення і зміст принципу невід’ємного суверенітету держав над їх багатствами та природними ресурсами.

148. Правове закріплення і зміст принципу свободи вибору форми організації зовнішньоекономічних зв’язків держав.

149. Правове регулювання міжнародних автомобільних перевезень.

150. Правове регулювання міжнародних залізничних перевезень.

151. Правове регулювання міжнародних повітряних перевезень.

152. Правове регулювання обкладання митом товарів та інших предметів що переміщуються з/на територію України. Види мита.

153. Правове регулювання питань вступу і членства в СОТ.

154. Правовий звичай, як джерело міжнародного економічного права: поняття, види, загальна характеристика, особливості.

155. Правовий режим здійснення операцій з валютними цінностями за законодавством України.

156. Правовий статус Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України.

157. Правовий статус Міжнародної Торгової Палати (ІСС) та основні напрямки її діяльності.

158. Правовий статус Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України.

159. Правові та інституційні механізми міжнародного співробітництва держав у галузі сільського господарства.

160. Правосуб’єктність держав в міжнародному економічному праві.

161. Правосуб’єктність міжнародних економічних організацій у міжнародному економічному праві.

162. Предмет регулювання міжнародного валютного права: поняття, особливості.

163. Предмет та методи міжнародного економічного права: поняття, особливості.

164. Принцип взаємності: поняття, види, зміст та особливості його застосування в економічних відносинах між державами.

165. Принцип найбільшого сприяння і національного режиму: поняття, зміст, сфери застосування і правове закріплення.

166. Принципи зовнішньоекономічної діяльності України: види, характеристика, нормативно-правове закріплення.

167. Принципи міжнародного економічного права: система, види, загальна характеристика, нормативно-правове закріплення.

168. Принципи міжнародного торгового права: види, характеристика, нормативно-правове закріплення.

169. Принципи регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні.

170. Принципи-режими: види, поняття, зміст, характеристика, нормативно-правове закріплення та сфери застосування.

171. Природа і особливості реалізації правосуб’єктності держав у міжнародному економічному праві.

172. Ратифікація міжнародних договорів за законодавством України: поняття, процедура і юридичне значення.

173. Регіональне міжнародно-правове регулювання діяльності ТНК.

174. Регіональні економічні інтеграції: поняття, види та роль у розвитку сучасних міжнародних економічних відносин.

175. Регіональні економічні комісії ЕКОСОР: види, загальна характеристика, нормотворча діяльність.

176. Рішення міжнародних економічних організацій в системі джерел міжнародного економічного права.

177. Розгляд міжнародних інвестиційних суперечок: нормативно-правове та інституційне забезпечення.

178. Роль і значення групи Світового банку в регулюванні міжнародних валютних відносин.

179. Роль і значення ЮНСІТРАЛ в регулюванні міжнародних економічних відносин.

180. Роль і характеристика Віденської Конвенції ООН «Про право міжнародних договорів» 1969 р. в регулюванні порядку укладання міжнародних економічних договорів.

181. Роль ЮНІДО в регулюванні міжнародних економічних відносин.

182. Світова Організація Торгівлі: загальна характеристика та організаційна структура.

183. Сеульська конвенція про створення Багатосторонньої агенції з гарантування інвестицій 1985 р.: загальна характеристика.

184. Система багатостороннього регулювання міжнародної торгівлі в рамках СОТ.

185. Система державних органів України в сфері регулювання зовнішньоекономічної діяльності та нормативно-правове закріплення їх повноважень.

186. Система міжнародного економічного права.

187. Система міжнародного економічного права: структура та характеристика елементів.

188. Спеціалізовані установи ООН з економічних питань: види та загальна характеристика діяльності.

189. Спеціальні (галузеві) принципи міжнародного економічного права: види, характеристика, нормативно-правове закріплення.

190. Способи укладання міжнародних комерційних договорів (контрактів): загальна характеристика та нормативно-правове регулювання.

191. Стан, проблеми та перспективи створення універсального механізму міжнародно-правового регулювання діяльності транснаціональних компаній (ТНК).

192. Суб’єкти міжнародного економічного права: види, загальна характеристика.

193. Суб’єкти та види зовнішньоекономічної діяльності за законодавством України.

194. Тимчасові арбітражі: порядок створення та функціонування арбітражу ad hoc.

195. ТНК: ознаки, види, нормативно-правове регулювання та його особливості.

196. Укладання міжнародних економічних договорів за законодавством України.

197. Україна як суб’єкт міжнародного економічного права.

198. Характеристика основних (загальних) принципів міжнародного економічного права.

199. Характеристика основних етапів укладання міжнародних договорів України.

200. Характеристика та умови застосування допоміжних джерел міжнародного економічного права.

201. Хартія економічних прав та обов’язків держав 1974 року: загальна характеристика та зміст.

202. Цілі і завдання зовнішньоекономічної політики України.

203. Цілі і завдання митної діяльності України і її вплив на розвиток національних зовнішньоекономічних відносин.

204. Шляхи та способи вирішення міжнародних торговельних суперечок.

205. ЮНКТАД, як регулятор міжнародних економічних відносин.

206. Юридична природа та особливості діяльності міжнародних фінансових організацій.