83_Суб’єкти та об’єкти права лісокористування.

Суб'єкти лісокористування – постійні, тимчасові лісокористувачі.

Постійне користування лісами (ст. 17, 18 ЛК) здійснюється на землях державної та комунальної власнос­ті для ведення лісового господарства без встановлення строку спеціалізованими державними чи комунальними лісогосподар­ськими підприємствами, іншими державними чи комунальни­ми підприємствами, установами чи організаціями, у яких ство­рені спеціалізовані лісогосподарські підрозділи, і посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.

Тимчасове користування (довгострокове (від одного до п'ятдесяти років) або короткострокове (до одного року)), об'єктом якого можуть бути всі ліси, що перебувають у державній, комунальній або приватній власності здійснюється на мовах платності підприємствами, установами, організаціями, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, іноземними юридичним особам.

Об'єкти права лісокористування - ділянки лісового фонду, ділянки лісів, що не входять до складу лісового фонду

Лісова ділянка — ділянка лісового фонду України з визначеними межами, виділена відповідно до ЛК для ведення лісового господарства та використання лісових ресурсів без вилучення її у землекористувача або власника землі.

До лісового фонду України належать лісові ділянки, в тому числі захисні насадження лінійного типу, площею не менше 0,1 гектара та земельні ділянки, не вкриті лісовою рослинністю, але надані для потреб лісового господарства.

До лісового фонду України не належать:

-зелені насадження в межах населених пунктів (парки, сади, сквери, бульвари тощо), які не віднесені в установленому порядку до лісів;

-окремі дерева і групи дерев, чагарники на сільськогосподарських угіддях, присадибних, дачних і садових ділянках.

Землі лісового фонду поділяють на:

лісові землі

-вкриті лісовою (деревною і чагарниковою) рослин­ністю;

-не вкриті лісовою рослин­ністю, які підлягають залі­сенню (зруби, згаригца, рідколісся, пустирі тощо), зайняті лісовими шляхами, просіками, протипожеж­ними розривами тощо.

нелісові землі

-зайняті спорудами, пов'я­заними з веденням лісового господарства, трасами ліній електропередач, продукто-проводів і підземними ко­мунікаціями тощо

-зайняті сільськогосподар­ськими угіддями (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища, нада­ні для потреб лісового господарства).

-зайняті болотами і водо­ймами в межах земельних ділянок лісового фонду, наданих для потреб лісо­вого господарства.

Ліс — тип природних комплексів, у якому поєднуються переважно деревна та чагарникова рослинність з відповідними ґрунтами, трав’яною рослинністю, тваринним світом, мікроорганізмами та іншими природними компонентами, що взаємопов’язані у своєму розвитку, впливають один на одного і на навколишнє природне середовище.

Ліси України за екологічним і господарським значенням поділяють на:

ліси І групи - водоохоронні захисні, полезахисні лісо­ві смуги, захисні лісові насадження на смугах відводу залізниць, захисні лісові насадження на смугах відводу автомобі­льних доріг санітарно гігієнічні та оздоровчі

ліси на територіях при­родно-заповідного фонду, лісоплодові насадження і субальпійські деревні та чагарникові угрупування;

ліси II групи - ліси, що поряд з екологі­чним мають експлуата­ційне значення і для збе­реження захисних функ­цій, безперервності та невиснажливості викори­стання яких встановлю­ється режим обмеженого лісовикористання.