- •1_Предмет і метод екологічного права України.
- •2_Система та джерела екологічного права України.
- •3_Основні принципи екологічного права.
- •1) Принцип пріоритетності охорони життя і здоров'я людини.
- •2) Принцип оптимального поєднання екологічних і економічних інтересів суспільства.
- •3) Правове забезпечення раціонального та ефективного використання природних об'єктів.
- •4) Запобіжний характер заходів щодо охорони навколишнього природного середовища.
- •5) Гласність і демократизм при прийнятті рішень, пов'язаних із впливом на довкілля.
- •6) Забезпечення міжнародного співробітництва в галузі охорони навколишнього природного середовища.
- •4_Конституція України, екологічні права та обов’язки громадян України.
- •5_Екологічні права та обов’язки громадян України.
- •6_Право власності на природні ресурси.
- •7_Види природокористування.
- •8_Законодавчі акти в галузі природокористування.
- •9_Раціональне природокористування.
- •10_Користування надрами, атмосферним повітрям, водокористування.
- •11_Органи управління природокористуванням і охороною навколишнього природного середовища в Україні.
- •12_Компетенція органів управління природокористуванням і охороною навколишнього середовища.
- •13_Характеристика Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” від 25 червня 1991р.
- •14_Інформування про стан навколишнього середовища.
- •15_Конституція України 1996 року. Положення про охорону навколишнього середовища.
- •16_Основні принципи охорони навколишнього природного середовища.
- •17_Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
- •18_Повноваження місцевих Рад народних депутатів в галузі охорони навколишнього природного середовища.
- •19_Об’єкти правової охорони навколишнього природного середовища.
- •20_Плата за забруднення навколишнього природного середовища.
- •21_Контроль і нагляд у сфері охорони навколишнього природного середовища.
- •22_Державний нагляд і контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища.
- •23_Громадський нагляд і контроль в сфері охорони навколишнього природного середовища.
- •24_Екологічна безпека в Україні.
- •25_Зу “Про відходи”.
- •26_Раціональне використання і зберігання відходів виробництва і побутових відходів. Ядерна і радіаційна безпека.
- •27_Поняття екологічних надзвичайних ситуацій, зон та їх класифікація.
- •28_Правове забезпечення запобігання надзвичайним екологічним ситуаціям та їх ліквідація.
- •29_Екологічна експертиза, її види та завдання.
- •30_Зу“Про екологічну експертизу” від 9 лютого 1995р.
- •31_Державний екологічний моніторинг.
- •32_Моніторинг навколишнього природного середовища.
- •34_Екологічні програми.
- •35_Види екологічних програм.
- •36_Склад екологічних порушень.
- •37_Відповідальність за екологічні правопорушення.
- •38_Цивільно-правова відповідальність за екологічні правопорушення.
- •39_Кримінальна та цивільно-правова відповідальність за екологічні правопорушення.
- •40_Адміністративна відповідальність за екологічні правопорушення.
- •41_Адміністративна та дисциплінарна відповідальність за екологічні правопорушення.
- •41_Загальна характеристика права використання тваринного світу.
- •42_Право загального та спеціального використання об’єктів тваринного світу.
- •43_Правова охорона тваринного світу. Червона книга України.
- •44_Правове регулювання мисливства.
- •45_Характеристика Закону України “Про мисливське господарство та полювання” від 22.02.2000р.
- •46_Правове регулювання рибальства.
- •47_Відповідальність за порушення законодавства про охорону, використання і відтворення тваринного світу.
- •48_Права та обов’язки громадян України в сфері землекористування.
- •49_Виникнення, здійснення і припинення права землекористування.
- •50_Загальна характеристика права землекористування.
- •51_Види права землекористування.
- •52_Форма власності на землю, їх характеристика.
- •53_Набуття і реалізація права на землю.
- •54_Право земельного сервітуту.
- •55_Право власності на землю в Україні.
- •56_Права власників та користувачів земельних ділянок.
- •57_Земельний кодекс України від 25.10.2001р. Загальна характеристика.
- •58_Відповідальність за порушення земельного законодавства
- •59_Характеристика водного законодавства України.
- •60_Загальна характеристика права водокористування.
- •61_Права та обов’язки водокористувачів.
- •62_Підстави виникнення права водокористування.
- •63_Види права водокористування.
- •64_Державне управління природокористуванням, його види.
- •65_Порядок користування землями водного фонду.
- •66_Відповідальність за порушення водного законодавства.
- •67_Характеристика надрового законодавства України.
- •68_Поняття, об’єкти та суб’єкти права користування надрами.
- •69_Права та обов’язки користувачів і нагляд за їх здійсненням.
- •70_Види права користування надрами.
- •71_Відповідальність за порушення законодавства про надра.
- •72_Атмосферне повітря як об’єкт правової охорони.
- •73_Державний контроль у галузі охорони атмосферного повітря.
- •74_Вирішення спорів, що виникають при використанні та охороні атмосферного повітря.
- •75_Відповідальність за порушення законодавства у галузі охорони атмосферного повітря.
- •76_Поняття та види рекреаційних, курортних і лікувально-оздоровчих зон.
- •77_Особливості права використання рекреаційних, курортних і лікувально-оздоровчих зон.
- •78_Правова охорона рекреаційних, курортних і лікувально-оздоровчих зон.
- •79_Порядок надання дозволів на користування об’єктами заповідного фонду.
- •80_Особливості охорони природно-заповітного фонду та відповідальності за порушення права користування ним
- •81_Поняття і правова класифікація територій та об’єктів природно-заповідного фонду.
- •82_Поняття права лісокористування.
- •83_Суб’єкти та об’єкти права лісокористування.
- •84_Права та обов’язки користувачів і нагляд за їх здійсненням.
- •85_Види права лісокористування.
- •86_Виникнення права лісокористування.
- •87_Виникнення права спеціального використання лісових ресурсів.
- •88_Припинення права лісокористування.
- •89_Характеристика лісового законодавства України.
- •90_Поняття і види порушень лісового законодавства.
- •91_Види відповідальності за порушення лісового законодавства.
- •92_Використання нелісових рослинних ресурсів.
28_Правове забезпечення запобігання надзвичайним екологічним ситуаціям та їх ліквідація.
Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій — підготовка і реалізація комплексу правових, соціально-економічних, політичних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних та інших заходів, спрямованих на регулювання техногенної та природної безпеки, проведення оцінки рівнів ризику, завчасне реагування на загрозу виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру на основі даних моніторингу, експертизи, досліджень та прогнозів щодо можливого перебігу подій з метою недопущення їх переростання у надзвичайну ситуацію техногенного та природного характеру або пом'якшення її можливих наслідків (ст. 1 Закону України «Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру», п. 2 Положення про єдину державну систему запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру, затверджене постановою КМУ від 3.08.1998 р.2, п. 2.6 Порядку обслуговування об'єктів та окремих територій державними аварійно-рятувальними службами, затвердженого наказом МНС України від 17.11.2003 р.).
Запобігання виникненню надзвичайних екологічних ситуацій передбачає здійснення комплексу заходів стосовно об'єктів та діяльності, що можуть спричинити виникнення надзвичайної екологічної ситуації, є потенційно небезпечними. Основні вимоги до таких об'єктів пред'являються Законом України «Про об'єкти підвищеної небезпеки», Законом України «Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру» а також спеціальним екологічним законодавством. Зокрема, правовими засобами попередження виникнення надзвичайних екологічних ситуацій можна виділити:
— визначення правових та організаційно-технічних вимог до проектування, будівництва, введення в експлуатацію, а також безпосередньої експлуатації промислових підприємств, інших об'єктів, матеріалів. Такі вимоги забезпечення екологічної безпеки містяться в Законі України «Про охорону навколишнього природного середовища», Законі України «Про охорону атмосферного повітря», Водному кодексі, Лісовому кодексі та інших (встановлення нормативів екологічної безпеки в галузі охорони атмосферного повітря, охорони і використання вод, обмежень і заборон на здійснення діяльності, що може призвести до заподіяння шкоди довкіллю і людині тощо);
— реалізація екологічної експертизи стосовно запроектованої діяльності на предмет дотримання екологічних вимог і недопущення в майбутньому настання шкоди довкіллю та здоров'ю людей;
— ідентифікація, облік та паспортизація об'єктів підвищеної небезпеки (в тому числі екологічної), що передбачено ст. 9 Закону України «Про об'єкти підвищеної небезпеки» та ст. 25 Закону України «Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру». Ідентифікація об'єктів підвищеної небезпеки — порядок визначення об'єктів підвищеної небезпеки серед потенційно небезпечних об'єктів. Ідентифікацію здійснює суб'єкт господарської діяльності відповідно до кількості порогової маси небезпечних речовин. На підставі повідомлень про результати ідентифікації уповноважені державні органи ведуть облік об'єктів підвищеної небезпеки. Постановою КМУ від 11.07.2002 р. затверджені нормативи порогових мас небезпечних речовин для ідентифікації об'єктів підвищеної небезпеки та Порядок ідентифікації та обліку об'єктів підвищеної небезпеки. Паспортизація потенційно небезпечного об'єкта — процедура підготовки і надання паспорта потенційно небезпечного об'єкта, тобто документа визначеної форми, який містить структуровані дані про окремий потенційно небезпечний об'єкт. Положення про паспортизацію потенційно небезпечних об'єктів затверджене наказом МНС України від 16.08.2005 р.;
— декларація безпеки об'єкта підвищеної небезпеки. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про об'єкти підвищеної небезпеки» декларація безпеки — документ, який визначає комплекс заходів, що вживаються суб'єктом господарської діяльності з метою запобігання аваріям, а також забезпечення готовності до локалізації, ліквідації аварій та їх наслідків. Суб'єкт господарської діяльності, у власності або користуванні якого є хоча б один об'єкт підвищеної небезпеки, організовує розроблення і складання декларації безпеки об'єкта підвищеної небезпеки відповідно до Порядку декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки, затвердженого постановою КМУ від 11.07.2002 р.. Декларація безпеки складається на основідослідження суб'єктом господарської діяльності ступеня небезпеки та оцінки рівня ризику виникнення аварій, що пов'язані з експлуатацією цих об'єктів;
— розроблення і затвердження планів локалізації та ліквідації аварій. Зокрема, постановою КМУ від 16.11.2001 р. затверджений План реагування на надзвичайні ситуації державного рівня. План реагування на надзвичайні ситуації державного рівня призначений для: організації і здійснення взаємоузгодженого комплексу організаційних та практичних дій (заходів) щодо проведення аварійно-рятувальних робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру державного рівня Державною комісією з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, центральними органами виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями (незалежно від форми власності і господарювання). План визначає організаційні і практичні заходи та порядок дій, терміни їх виконання, порядок роботи органів управління, сил і засобів системи, необхідні для цього фінансові, матеріальні та інші ресурси і відповідальних виконавців щодо реагування на надзвичайні ситуації державного рівня, а також основні заходи організації та проведення робіт з ліквідації їх наслідків. Закон України «Про об'єкти підвищеної екологічної небезпеки» встановлює необхідність розроблення відповідними суб'єктами господарювання, що експлуатують або планують таку діяльність плану локалізації, ліквідації аварій на об'єктах підвищеної екологічної небезпеки. Слід зазначити, що такі плани розробляються і затверджуються одночасно з розробленням декларації безпеки для кожного екологічно небезпечного об'єкта на 5 років і переглядаються через кожний вищезазначений термін;
— спостереження за станом потенційно небезпечних об'єктів, яке здійснюється в рамках моніторингу потенційно небезпечних об'єктів, Положення про який затверджене наказом МНС України від 6.11.2003 р.. Відповідно до п. З Положення моніторинг потенційно небезпечних об'єктів передбачає спостереження за якісними і кількісними параметрами стану потенційно небезпечних об'єктів, збирання, оброблення, передавання та збереження інформації про стан потенційно небезпечних об'єктів;
— визначення і формування матеріальних та фінансових ресурсів для використання у випадках виникнення надзвичайних екологічних ситуацій. Постановою КМУ від 4.02.1999 р. затверджений Порядок фінансування робіт із запобігання і ліквідації надзвичайних ситуацій та їх наслідків, а постановою КМУ від 29.03.2001 р. затверджений Порядок створення і використання матеріальних резервів для запобігання, ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру та їх наслідків3;
— встановлення обов'язкового страхування відповідальності за спричинення шкоди при експлуатації об'єкта підвищеної небезпеки. Так, постановою КМУ від 16.11.2002 р. затверджений Порядок і Правила проведення обов'язкового страхування цивільної відповідальності суб'єктів господарювання за шкоду, яка може бути заподіяна пожежами та аваріями на об'єктах підвищеної небезпеки, включаючи пожежо-вибухонебезпечні об'єкти та об'єкти, господарська діяльність на яких може привести до аварій екологічного та санітарно-епідеміологічного характеру;
— здійснення державного контролю та нагляду за діяльністю та об'єктами підвищеної небезпеки в загальному порядку, визначеному законодавством.
На відміну від техногенних аварій та катастроф, надзвичайні аварії, що викликані дією стихійних явищ, людина, як правило, не в змозі попередити, однак певною мірою їх можна передбачити і здійснити заходи по зменшенню можливих негативних наслідків. На це спрямовується діяльність відповідних державних органів, науково-дослідних організацій, зокрема Міжвідомчої комісії із сейсмічного моніторингу, затвердженої постановою КМУ від 11.09.1995 р.