Зовнішній вигляд людини

Мо­дель 1. “Худий ( тон­кий і т. ін.) + як + на­зва тва­ри­ни = ду­же ху­дий (тон­кий)”: глист: ху­дий як глист, за­по­різ. ху­дий як глист [Грица, 133], дро­х­ва: тон­кий (ху­дий) як дро­х­ва, жи­раф: тон­кий як жи­раф, щу­ка: ху­дий як щу­ка (підкреслені ФО належать ссл і сст); та­рань (тарань­ка): за­по­різ. як та­рань су­ха, су­ха як та­ра­нь­ка [Грица, 173  174].

Модель у ссл і сст малопродуктивна, має обме­же­ну кількість образ­них конкретизаторів (ОК – термін А. Івченка) (усього виявле­но чотири).

Мо­дель 2. “Хоч + на­зва тва­ри­ни + бий = ду­же по­в­ний, оду­т­лий, де­фор­мо­ва­ний ожи­рін­ням”: кіт: хоч ко­тів бий, ко­ро­ва: хоч ко­ров бий, по­ро­ся: хоч по­ро­сят бий, сви­ня: хоч сви­ней бий, ко­ше­ня: хоч ко­ше­нят бий (Па­нас Ми­р­ний), па­цюк: літ. хоч па­цю­ки бий [ФСУМ], со­ба­ка: ів.-фр. хоч со­бак бий [ВК].

Най­біль­шу фра­зе­о­п­ро­ду­к­ти­в­ність у ссл і сст ви­яв­ля­є ОК сви­ня (за­фі­к­со­ва­ний ли­ше в схі­д­но­с­ло­бо­жан­сь­ких і сте­по­вих го­вір­ках). Мо­дель ма­ло­про­ду­к­ти­в­на.

Мо­дель 3. “Личити (па­су­ва­ти і т. ін.) + як + назва тварини + еле­мент люд­сь­ко­го одя­гу = аб­со­лю­т­но не ли­чи­ти, не па­су­ва­ти”: ба­ран: ли­чи­ти як ба­ра­нý оку­ля­ри, блоха: личити як блосí кеди, во­ро­на: ли­чи­ти як во­ро­ні на­ми­с­то, ко­би­ла: ли­чи­ти як ко­би­лі се­ре­ж­ки, ко­за: личити як козі вінок, ли­чи­ти як ко­зі в кар­ту­зі, ли­чи­ти як ко­зі в кар­ту­зі, а цапові в намисті, личити як козі в спідниці (А. Івченко по­дає ФО з ОК ко­за як ЗФ поль­сь­ко-­че­сь­кої вну­т­рі­ш­ньо­мо­де­ль­ної фра­зе­о­г­ло­си) [Ів­чен­ко 1996, 66]), ли­чи­ти як ко­зі в са­ра­фа­ні, ли­чи­ти як ко­зі се­ре­ж­ки, ми­ша: ли­чи­ти як ми­ші у са­ра­фа­ні, му­ха: ли­чи­ти як му­сі у спі­д­ни­ці, ри­ба: ли­чи­ти як ри­бі па­ра­соль­ка, ли­чи­ти як ри­бі зо­н­тик, сви­ня: ли­чи­ти як сви­ні в бе­ре­ті, ли­чи­ти як сви­ні в на­ми­с­ті, ли­чи­ти як сви­ні гре­бінь, ли­чи­ти як сви­ні світер, ли­чи­ти як сви­ні шля­па, ли­чи­ти як сви­ні ка­пе­люх, ли­чи­ти як сви­ні ка­ф­тан, ли­чи­ти як сви­ні па­ра­соль­ка, ли­чи­ти як сви­ні сви­т­ка; гал. як сви­ні в ко­ра­льох, па­сує як сви­ні на­ми­с­то, га­р­но як сви­ні в на­ми­с­ті, па­сіє як на сві­ню ві­нець, па­сіє як на сві­ню ри­зи, па­сує як сви­ні дзе­р­ка­ло, па­сує як сви­ні ко­ро­ми­с­ло, по­до­бає як сви­ні ко­ра­лі, жи­том. па­сує як сви­ні бан­тик [Ів­чен­ко 1996, 66], ів.-фр. ли­чи­ти як сви­ні ві­льок [ВК], львів. ли­чи­ти як сви­ні ка­пе­люх [ВК], лемк. па­сíє як на свí­ню вí­нец [Вар­хІ, 119], лемк. па­сíє як на свí­ню рú­зы [Вар­хІ, 119], черк. йде як сви­ні на­ми­с­то [Не­пий­во­да 1999, 206], харк. ли­чить як сви­ні зо­н­тик [ЮІС, 132], львів. па­сує як сви­ні па­ра­со­ля [ВК], ів.-фр. ли­чи­ти як сви­ні ка­п­ро­ни [ВК], біл. ідзе як свін­ні па­це­р­кі [Ів­чен­ко 1996, 66], болг. при­ли­ча ка­то на сви­ня оби­ца [ФРБЕ І, 497], болг. при­ли­ча ка­то на сви­ня бо­ту­ши [ФРБЕ І, 496], кашуб. pasёje jak svińi nocnica [Sychta IV, 39], пол. pasuje jak świni czepiec [NKP ІІ, 825], пол. przystoi jak świni w magierce [NKP ІІ, 1139], чес. slušit co svini pentlik [Zaor, 590], чес. прост. sluši jak praseti vesta, букв. “личить як сви­ні жи­лет” [RČS, 287].

Модель продуктивна для слов’янського мегаконтинууму. Найужи­ва­ні­ши­ми за ареалом і за кількісним показником є ЗФ з ОК свиня. Типологічно споріднені образи зустрічаємо й у неслов’ян­ських мовах, наприклад: англ. a hog in armour, букв. “свиня в ла­тах” [Ку­нин 1984, 388]. На території ссл і сст модель виявляє значну ак­тив­ність: 9 ОК і 16 образних ви­знач­ни­ків (ОВ – тут нефаунонімний компонент ФО, термін В.Ужченка).

Мо­дель 4. “Личити (па­су­ва­ти і т. ін.) + як + не­уп­ря­ж­ній тва­ри­ні + еле­мент упря­жі = аб­со­лю­т­но не ли­чи­ти, не па­су­ва­ти”: ко­ро­ва: ли­чи­ти як ко­ро­ві під­ко­ви, ли­чи­ти як ко­ро­ві сі­д­ло, літ. ли­чи­ти як ко­ро­ві сі­д­ло [ФСУМ], рос. при­ста­ло (идёт) как [к] ко­ро­ве се­д­ло [СРФ, 305  306], сви­ня: ли­чи­ти як сви­ні хо­мут; літ. при­ста­ло як сви­ні на­ри­т­ни­ки [ФСУМ], літ. йде як до сви­ні сі­д­ло, ли­чи­ти як сви­ні сі­д­ло, ли­чить як сви­ні хо­мут [ЮІС, 132], че­р­нів. па­сує як сви­ні в яр­мі [ЮІС, 133], літ. при­ста­ло як сви­ні на­ри­т­ни­ки [Но­мис, №11207], літ. не при­па­дає як сви­ні сі­д­ло [Но­мис, №11208], поліс. вибрався, іек свіня в набедрики, подобае, іек свіні набедрика [Грищенко 1975, 162, 170], біл. ідзе (па­ды­хо­дзіць) як свін­ні на­бэ­д­ры­кі [Ян­ко­ў­с­кі 1972, 250], болг. при­ли­ча му ка­то на сви­ня звънец [БРФС, 516], пол. przystoi jak świni siodło [ NKP II, 1139], ко­за: ів.-фр. ли­чи­ти як ко­зі сі­д­ло [ВК], віл: літ. ли­чи­ти як во­ло­ві сі­д­ло [ВирП, № 8, 109].

Модель характерна для слов’янського мегаконтинууму. Мож­ли­во, іс­нує генетичний зв’язок зі стародавніми образами, наприк­лад: лат. clitellae bovi impositae sunt [Ти­мо­шен­ко 1987, 85; СРФ, 305  306]. У ссл і сст неактивна, хоч вирази з ОК корова фіксуються по­всюд­но.

Мо­дель 5. “Личити + як + назва тва­ри­ни + зо­всім сто­рон­ній пре­д­мет = ні­як не ли­чи­ти, не па­су­ва­ти”: ко­би­ла: ли­чи­ти як ко­би­лі пи­рі­жок, ко­за: ли­чи­ти як ко­зі про­пе­лер, сви­ня: ли­чи­ти як сви­ні під ло­пу­хом, львів. ли­чи­ти як сви­ні під ло­пу­хом [ВК], черкас. ли­чить як сви­ні під ло­пу­хом [Не­пий­во­да 1999, 206], жи­том. па­сує як сви­ні дзе­р­ка­ло, па­сує як сви­ні ко­ро­ми­с­ло [Ів­чен­ко 1996, 66], львів. па­сує як сви­ні в дощ [ЮІС, 132], ів.-фр. па­сує як сви­ні в рі­пі [ЮІС, 132], слон: ли­чи­ти як сло­ну про­пе­лер, со­ба­ка: за­по­різ. ли­чи­ти як со­ба­ці про­пе­лер [Грица, 171], щу­ка: ли­чи­ти як щу­ці пре­зер­ва­тив; пес: лемк. па­сýє як псу дзвó­нок [Вар­хІ, 100].

Мо­дель вла­с­ти­ва го­вір­кам укра­їн­сь­кої мо­ви. Найа­к­ти­в­ні­шим у фра­зе­о­т­во­рен­ні ви­сту­пає фа­у­но­нім сви­ня. У ссл і сст ак­ти­в­на (6 ОК / 4 образних визначники).

Мо­дель 6. “Схожий + як + на­зва тва­ри­ни + на + на­зва тва­ри­ни = зо­всім не схо­жий”: бу­ль­дог  но­со­рог: як бу­ль­дог на но­со­ро­га, змій  їж: як змій на їжа, півень  курка: як півень на курку, сви­ня  їжак (єж, їж, йож): як сви­ня з єжом, як сви­ня на їжа, як сви­ня на їжа­ка, як сви­ня на йо­жа, сви­ня  кінь: як сви­ня на ко­ня, тіль­ки гри­ва не та, як сви­ня на ко­ня, тіль­ки хвіст і гри­ва не та, літ. як сви­ня на ко­ня [ФСУМ], сви­ня  кіт: як сви­ня на ко­та, тіль­ки шерсть не та­ка, сви­ня  ко­би­ла: як сви­ня на ко­би­лу, сви­ня  со­ба­ка: як сви­ня на со­ба­ку, со­ба­ка  кі­ш­ка: як со­ба­ка на кі­ш­ку.

Модель активно функціонує в східнослобожанських і степових го­вір­ках української мови (зафіксовано 9 опозицій образів). ЗФ цієї моделі в узусі часто вводяться в ширші фразеологічні контексти  паремії.

Поведінка та якісна характеристика людини

Мо­дель 7. “Сидіти + як + на­зва тва­ри­ни + на (в) + мі­с­це си­дін­ня = не­зру­ч­но, не­впе­в­не­но си­ді­ти”: бло­ха: си­ді­ти як бло­ха на гребінці, ве­д­мідь: як ве­д­мідь на ве­ло­си­пе­ді, го­ро­бець: си­ді­ти як го­ро­бець на гі­л­ці, си­ді­ти як го­ро­бець на дрó­ті, си­ді­ти як го­ро­бець на мо­ро­зі, си­ді­ти як го­ро­бець на при­пі­ч­ку, си­ді­ти як го­ро­бець на сі­да­лі, си­ді­ти як го­ро­бець на те­р­ни­ні, львів. си­ді­ти як го­ро­бець на дрó­ті [ВК], гу­с­ка: си­ді­ти як гу­с­ка на мо­то­ци­к­лі, гусь: си­ді­ти як гусь на мо­то­ци­к­лі, за­єць: си­ді­ти як за­єць на хво­с­ті, кво­ч­ка: си­ді­ти як кво­ч­ка на гні­з­ді, си­ді­ти як кво­ч­ка на яй­цях, кіт: си­ді­ти як кіт на про­во­дах, англ. like a cat on hot bricks, букв. “як кіт на роз­жа­ре­них це­г­ли­нах” [Ку­нин 1984, 133], ко­за: си­ді­ти як ко­за на ве­ло­си­пе­ді, ко­ро­ва: си­ді­ти як ко­ро­ва на ве­ло­си­пе­ді, си­ді­ти як ко­ро­ва на гні­з­ді, си­ді­ти як ко­ро­ва на си­діл­ку, си­ді­ти як ко­ро­ва на сі­да­лі, си­ді­ти як ко­ро­ва на (в) сі­д­лі, львів. си­ді­ти як ко­ро­ва на сі­да­лі [ВК], кур­ка: си­ді­ти як кур­ка на дра­би­ні, си­ді­ти як кур­ка на сі­да­лі, си­ді­ти як кур­ка у су­пі, си­ді­ти як кур­ка на яй­цях, англ. like a hen ona hot gridle (griddle), букв. “як кур­ка на га­ря­чій ско­во­ро­ді” [Ку­нин 1984, 384], пі­вень: си­ді­ти як пі­вень на дро­ті, си­ді­ти як пі­вень на жер­ди­ні, си­ді­ти як пі­вень на за­бо­рі, си­ді­ти як пі­вень на сі­да­лі, си­ді­ти як пі­вень на ше­с­ті, сви­ня: си­ді­ти як сви­ня на мо­то­ци­к­лі, со­ро­ка: си­ді­ти як со­ро­ка на жер­ди­ні, си­ді­ти як со­ро­ка на при­пі­ч­ку, си­ді­ти як со­ро­ка на те­р­ни­ні, літ. си­ді­ти як со­ро­ка на ти­ну (кіл­ку, ко­лу, те­р­ни­ні) [ФСУМ], львів. си­ді­ти як со­ро­ка на пар­ка­ні [ВК], вош: ів.-фр. си­ді­ти як вош на мо­то­ци­к­лі [ВК], ма­в­па: нім. wie ein Affe auf dem Schleifstein sitzen, букв. “як ма­в­па на го­с­т­ри­ль­но­му ка­ме­ні” [НУФС І, 24].

Як бачимо, до­сить гу­с­тою для ре­гі­о­ну ви­яви­ла­ся сі­т­ка про­ти­ста­в­лень у цій мо­де­лі й за скла­дом об­ра­з­них кон­к­ре­ти­за­то­рів (13), і за скла­дом об­ра­з­них ви­зна­ч­ни­ків (21). Для схі­д­них го­ві­рок не­ха­ра­к­те­р­ним є вжи­ван­ня ОК вош на від­мі­ну від значної йо­го про­ду­к­ти­в­но­с­ті в ін­ших мі­с­це­во­с­тях: Сло­в­ник стій­ких на­род­них по­рі­в­нянь (О. Юрченка та А. Івченка) по­дає 15 ФО із цим фа­у­но­ні­мом. “Чужим” для укра­їн­сь­кої фра­зе­о­ло­гії є ОК ма­в­па.

Мо­дель 8. “Вертітися (кру­ти­ти­ся і т. ін.) + як + на­зва тва­ри­ни + на ( в) + на­зва се­ре­до­ви­ща = бу­ти постій­но за­йня­тим, за­кло­по­та­ним”: вош: вертітися як вош на гребíнцí, вуж: вер­ті­ти­ся як вуж на скó­во­ро­дí, ка­рась: вер­ті­ти­ся [як] ка­рась на скó­во­ро­дí, му­ха: вер­ті­ти­ся як му­ха в окро­пі, поліс. звиваеця, іек муха в смолі [Грищенко 1975, 165], риба: вертітися як риба на скóвородí, біл­ка: літ. кру­ти­ти­ся як біл­ка в ко­ле­сі [ФСУМ], в’юн: літ. вер­ті­ти­ся на­че в’юн в опо­ло­н­ці [ВирП], літ. вер­ти­ц­ця як оюн в опо­ло­н­ці [Но­мис, №3124], літ. вер­ті­ти­ся на­че в’юн на ско­во­ро­ді [ВирП], кур­ка: літ. вер­ті­ти­ся на­че кур­ка в ре­ше­ті [КолР], собака: поліс. зви­ва­е­ця іек собака в коноплях [Грищенко 1975, 165], со­ро­ка: літ. вер­ти­ц­ця як со­ро­ка на ти­ну [Но­мис, №3125], пес: літ. зви­ва­є­ц­ця (ве­ре­тú­ни­ц­ця, кру­ти­ц­ця, вер­тú­ц­ця) як пес в сли­вах [Но­мис, №3128].

Модель властива українській літературній мові та її говіркам, хоча можна припустити наявність типологічно споріднених ФО і в інших мовах, наприклад: англ. as a hen with one chick, букв. “як кур­ка з єди­ним ку­р­чам” [Ку­нин 1984, 384].

Мо­дель 9. “Бігати + як + на­зва тва­ри­ни = ду­же, над­то бі­га­ти”: бик: бігати як бик по зáгороді, бі­га­ти як бик по че­ре­дí, бі­га­ти як при­пе­че­ний бик по че­ре­ді, жеребець: як жеребець по горóду, за­єць: бі­га­ти як ска­же­ний за­єць, бі­га­ти як жа­ре­ний за­єць, бі­га­ти як за­єць по ка­пу­с­ті, бі­га­ти як смá­ле­ний за­єць, бі­га­ти як сóле­ний за­єць, бі­га­ти як сма­же­ний за­єць, бі­га­ти як шпá­ре­ний за­єць, звір: бі­га­ти як звір по­ра­не­ний, кінь: бі­га­ти як кінь по че­ре­ді, кі­ш­ка: бі­га­ти як кі­ш­ка під­пе­че­на, ко­ня­ка: бі­га­ти як ко­ня­ка, кур­ка: бі­га­ти як жа­ре­на кур­ка, Най­да: бі­га­ти як Най­да по ха­т­кáх, собака: бі­га­ти як заяшна собака, бігати як скажена собака.

Мо­дель ак­ти­в­на на те­ри­то­рії ссл і сст й має зна­ч­не на­по­в­нен­ня (ви­яв­ле­но 10 об­ра­з­них кон­к­ре­ти­за­то­рів, ЗФ пре­д­ста­в­ле­ні чи­с­лен­ни­ми фі­к­са­ці­я­ми). Мо­ж­ли­ва ти­по­ло­гі­ч­на спо­рі­д­не­ність із пол. biegać, latać [za kim] jak kot z pęcherzem , biegać, latać [za kim] jak kot zagorzały [Sk, 351]. Най­біль­шу фра­зе­о­п­ро­ду­к­ти­в­ність у цій мо­де­лі ви­яв­ляє фа­у­но­нім-­ком­по­нент за­єць.

Мо­дель 10. “Тягти (тя­г­ну­ти) + [як] + на­зва тва­ри­ни + за + хвіст (ро­ги, жа­б­ри) = не по­спі­ша­ти, зво­лі­ка­ти з чим-н.; по­ві­ль­но го­во­ри­ти”: бик: тя­г­ну­ти би­ка за ро­ги, тя­г­ти як би­ка за ро­ги, тя­г­ти би­ка за язи­ка, тя­г­ти би­ка за хвіст, тя­г­ну­ти [як] би­ка за хвіст, жа­ба: тя­г­ну­ти жа­бу за жа­б­ра, кінь: тя­г­ти ко­ня за хвіст, кіт: тя­г­ну­ти ко­та за хвіст, тя­г­ти ко­та за хвіст, ко­би­ла: тя­г­ну­ти ко­би­лу за хвіст, ко­ро­ва: тя­г­ну­ти як ко­ро­ву за хвіст, ів.-фр. тя­г­ну­ти як ко­ро­ву за хвіст [ВК], ко­зел: тя­г­ти ко­з­ла за хвіст, ри­ба: тя­г­ти ри­бу за хвіст, со­ба­ка: тя­г­ну­ти со­ба­ку за хвіст, сір­ко: літ. тя­г­ти сір­ка за хвіст [ФСУМ].

Модель продуктивна, високоактивна в східносло­бо­жан­ських і сте­по­вих говірках (вислови з дев’ятьма ОК). В інших українських говорах зафік­со­вані ЗФ з двома ОК  корова і сірко.

Мо­дель 11. “[І] + на­зва тва­ри­ни + сви­с­не (за­кує і т. ін.) = ду­же до­в­го щось ро­би­ти”: зо­зу­ля: [і] зо­зу­ля за ро­бо­тою за­кує, п.-к. за робóтôў зузýл’а закуйé (заспíват’) [Лавер 1975, 181], мамонт: швидше мамонт оживе, рак: [і] рак на го­рі за­сви­с­тить, [і] рак на го­рі сви­с­не, [і] рак у мо­рі сви­с­не, [і] рак у пе­ре­ла­зі сви­с­не, [і] рак сви­с­не, і рак у рі­ч­ці сви­с­не, [і] рак за го­рою сви­с­не, ів.-фр. [і] рак на го­рі за­сви­с­тить [ВК].

Варіанти зоовиразів названої моделі, зафіксовані на терені ссл і сст, свідчать про її малу продуктивність. Найуживанішими є ЗФ з ОК рак.

Мо­дель 12. “Битий (стрі­ля­ний і т. ін.) + на­зва тва­ри­ни = бу­ва­ла, з до­сві­дом лю­ди­на”: во­ро­на: стрі­ля­на во­ро­на, пор.: стрhля­на# во­ро­на хо[ч] к бhсу ле­ти[т] уже не­ха[и] [КлЗін, №961], за­єць: би­тий (стрі­ля­ний) за­єць, нім. ein alter Hase, букв. “старий за­єць” [Ду­б­ро­вин 1997, 202], со­ба­ка: би­тий со­ба­ка, со­ба­ка бритий, пол. bitemu psu [tylko] kij pokazać [dosyć] [St, 270], го­ро­бець: літ. стрі­ля­ний го­ро­бець [ФСУМ], гу­сак: літ. би­тий гу­сак (Ф.Абрамов), жук: літ. би­тий жук [ФСУМ], кінь: сум. об’їж­дже­ний кінь “про бу­ва­лу лю­ди­ну”, пес: ів.-фр. би­тий пес [ВК], гал. би­тий то пес [Фр Х, 35]; вовк, го­ро­бець: біл. бі­ты воўк, ста­ры ве­ра­бей, стре­ля­ны ве­ра­бей (по­від. І. Ле­пе­ше­ва), пор. у па­ре­мії: пол. stary wróbel nie da się na plewach złapаć [Ad, 613], starego wróbla na plewy nie złapiesz [Ad, 613], starego wróbla na miękinę nie złapiesz [Ad, 613], starego wróbla nie brać na plewy [Sk ІІ, 616], starego wróbla nie weźmiesz na plewy [St, 219], лис: пол. szczwanego lisa nie wyprowadzisz w pole [St, 219], шпак: пол. starego szpaka nie zwаbisz na plewy [Ad, 543], бик: ісп. toro corrido, букв. “бик, що брав участь у ко­ри­ді” [Ду­б­ро­вин 1997, 202], фр. un vieux lapin, букв. “старий за­єць”, птах: англ. a [knowing] old bird, букв. “старий птах” [Ку­нин 1984, 84; Ду­б­ро­вин 1997, 202].

У ссл і сст най­ужива­ні­ши­ми є ЗФ з ОК за­єць (25 н. п.), хоч ви­ра­зи тільки з трьома ОК дають змогу ви­зна­чи­ти мо­дель як не­про­ду­к­ти­в­ну. На­зва­ний ча­с­то­т­ний об­ра­з­ний кон­к­ре­ти­за­тор зу­стрі­ча­є­ть­ся й у ви­сло­вах ні­ме­ць­кої та фра­н­цу­зь­кої мов. Зна­ч­ну фра­зе­о­п­ро­ду­к­ти­в­ність в укра­їн­сь­кій і поль­сь­кій мо­вах ви­яв­ля­ють ви­до­ві на­зви во­ро­на, го­ро­бець. Для ан­г­лій­сь­кої мо­ви ха­ра­к­те­р­не ви­ко­ри­с­тан­ня ро­до­вої на­зви  птах.

Мо­дель 13. “Назва тва­ри­ни + со­ма­тизм + кру­ти­ти (ко­ло­ти) = бай­ди­ку­ва­ти”: бик: би­кам хво­с­ти кру­ти­ти, літ., запоріз. би­кам хво­с­ти кру­ти­ти [ФСУМ; Грица, 128], рос. новг., смол. бы­кáм хво­с­т^׀ы кру­тúть, жа­ба: жа­бам очі ко­ло­ти, кінь: кó­ням хво­с­ти кру­ти­ти, ко­ро­ва: ко­ро­вам хво­с­ти кру­ти­ти, ірк. ко­рó­вам хво­с­т^׀ы кру­тúть [Ивашко 1981, 14], кіт: ко­там хво­с­ти кру­ти­ти, сви­ня: свú­ням хво­с­ти кру­ти­ти, со­ба­ка: со­ба­кам хво­с­ти кру­ти­ти.

Модель продуктивна й для ссл і сст  серед зоо­фра­зео­логізмів зафіксовані вислови із сімома ОК (бик, жаба, кінь, корова, кіт, свиня, собака); представлена вона і в східнослов’янському континуумі.

Мо­дель 14. “Ганяти (ло­ви­ти і т. ін.) + на­зва тва­ри­ни = ні­чо­го не ро­би­ти; бай­ди­ку­ва­ти”: вовк: вов­кíв га­ня­ти, во­ро­на: во­рон га­ня­ти, во­рон лі­чи­ти, ло­ви­ти во­рон, за­по­різ. во­рон га­ня­ти [Грица, 130], літ. ло­ви­ти во­рон [ФСУМ], лемк. пітú зогнáти ворóну з плóта [Вар­хІ, 34], біл. варон шчытаць [Шугурова, Аксамитов 1975, 124], го­луб: га­ня­ти го­лу­бів, го­ро­бець: га­ня­ти го­ро­б­ців, го­ро­б­цям ду­лі кру­ти­ти, за­по­різ. го­ро­б­ців га­ня­ти [Грица, 136], жа­ба: жаб ко­ло­ти, жаб ло­ви­ти, жаб штри­ка­ти, лемк. жá­бы дó­ма ду­сú­ти [Вар­хІ, 55], ко­за: коз пá­с­ти, за­по­різ. ко­зу па­с­ти [Грица, 148], п.-к.: кóзы пá­с­ти [Лавер 1975, 182], ко­зел: ко­з­ла га­ня­ти, кри­са: крис га­ня­ти, му­ха: га­ня­ти мух, мух ло­ви­ти, мух щи­тать, за­по­різ. [по­під но­сом] мух ло­ви­ти [Грица, 155], лемк. смо­т­рí­ти за му­хá­ми [Вар­хІ, 87], рос. дон. ло­вúть мух но­з­д­р^׀я­ми “болтать, по­пу­с­ту тра­тить вре­мя” [СРДГ ІІ, 118], біл. діал. мух ганяць [РБШ, 73], пол. goni (łapie, łowi, ściga) muchy po ścia­nie [NKP II, 548], нім. fliegen fangen “мух ло­ви­ти” [НУФС І, 216], сви­ня: сви­ней пá­с­ти, п.‑к.: свú­н’і пá­с­ти [Лавер 1975, 182], со­ба­ка: со­ба­кам ду­лі да­ва­ти, п.-к. со­бáк го­нú­ти [Лавер 1975, 178], за­по­різ. со­бак па­с­ти [Грица, 171], за­по­різ. со­бак га­ня­ти [Грица, 170], рос. пск. го­н^׀ять (бить) со­бáк, новг., смол. со­бáк дра­з­нúть [Ивашко 1981, 12], біл. со­бак га­няць [ТСБМ ІІ, 27], па­с­віць са­бак [Юрчанка 1972, 235], со­ро­ка: со­рок ло­ви­ти, те­ля: те­лят па­­ти, білей: п.-к. білійí гонúти (білей – кличка собаки) [Лавер 1975, 178], бло­ха: літ. га­ня­ти (ля­ка­ти) бліх [ФСУМ], п.-к. блы­хú пý­ди­ти (пý­дж'а­ти) [Лавер 1975, 182], во­ша: п.-к. вó­ши бú­ти (по­рó­ти, го­нú­ти, имá­ти, с’кá­ти) [Лавер 1975, 178], грак: літ. ло­ви­ти гра­ки [ФСУМ], ґа­ва: літ. ло­ви­ти ґа­ви (ґав) [ФСУМ], кінь: п.-к. кô­ні пá­с­ти [Лавер 1975, 182], пес: п.-к. псы бú­ти (имá­ти), псы го­нú­ти [Лавер 1975, 178, 179], тур: літ. ту­рів га­ня­ти [Мо­ки­ен­ко 1980, 65], ме­те­лик: пол. motyl gonić (łapać) [NKP II, 527].

У ссл і сст мо­дель осо­б­ли­во ак­ти­в­на, ЗФ ці­єї мо­де­лі ха­ра­к­те­ри­зу­ю­ть­ся зна­ч­ною кіль­кі­с­тю ОК (13). Ак­ти­в­но во­на про­ду­кує ЗФ і на те­ри­то­рії укра­їн­сь­ко­го кон­ти­ну­у­му та сло­в’ян­сь­ко­го ме­га­ко­н­ти­ну­у­му.

Внутрішній стан людини

Мо­дель 15. “[І] + на­зва тва­ри­ни + з’їв би (ко­в­т­нув би, про­гло­тив би, про­ко­в­т­нув би) = ду­же го­ло­д­ний хто”: бе­ге­мот: бе­ге­мо­та з’їв би, бик: [і] би­ка з’їв би, [і] би­ка про­ко­в­т­нув би, за­по­різ. і би­ка про­гло­тив би [Грица, 124], бу­гай: [і] бу­гая з’їв би, віл: [і] во­ла з’їв би, [і] во­ла ко­в­т­нув би, вовк: вов­ка б з’їв, львів. вов­ка б з’їв [ВК], жирафа: жирафу проковтнув би, їжак: [і] їжа з’їв би, [і] їжа­ка з’їв би, ка­бан: [і] ка­ба­на з’їв би, кінь: [і] ко­ня з’їв би, гал. ззів би коня з копитами [Фр XXIV, 186], ко­ро­ва: [і] ко­ро­ву з’їв би, ко­ро­ву б про­ко­в­т­нув, львів. [і] ко­ро­ву з’їв би [ВК], кіт: [і] ко­та з’їв би, ма­монт: [і] ма­мо­н­та з’їв би, сви­ня: [і] сви­ню з’їв би, слон: [і] сло­на б з’їв, со­ба­ка: [і] со­ба­ку б з’їв, біл. діал. зъеў бы і сабаку [РБШ, 71].

У східнослобожанських і степових говірках зафіксовано 15 ОК цієї мо­де­лі, причому зустрічаються навіть екзотичні (бегемот, мамонт).

Мо­дель 16. “Дивитися + як + на­зва тва­ри­ни + на + на­зва тва­ри­ни = ла­со ди­ви­ти­ся”: вовк  ко­ро­ва: ди­ви­ти­ся як вовк на ко­ро­ву, львів. ди­ви­ти­ся як вовк на ко­ро­ву [Бо­ри­с­лав; ВК], вовк  яг­ня: ди­ви­ти­ся як вовк на яг­ня, ів.‑фр., львів. ди­ви­ти­ся як вовк на яг­ня [ВК], кіт  ми­ша: ди­ви­ти­ся як кіт на ми­шу, од­на фі­к­са­ція ЗФ із ОК со­ва  за­єць (ми­ша): ди­ви­ти­ся як со­ва на зай­ця [ми­шу], собака  кішка: дивитися як собака на кішку, вовк  ві­в­ця: львів. ди­вит сі як вовк на ві­в­цю [ЮІС, 27], вовк  ко­за: лемк. по­зе­рá­ти са як вовк на кó­зу [Вар­хІ, 30], ди­ви­ть­ся як вовк на ко­зу [ЮІС, 27], собака: біл. діал. аблізваецца як сабака на сало [БРШ, 67].

Ти­по­ло­гі­ч­но спо­рі­д­не­ни­ми є ЗФ із ОК во­ро­на та ви­зна­ч­ни­ком кі­с­т­ка: за­по­різ. як во­ро­на на кі­с­т­ку ди­ви­ти­ся “жадібно ди­ви­ти­ся” [Грица, 130], кіт  са­ло: ди­вит сі як кіт на са­ло [ЮІС, 68], пор. пол. patrzeć na co jak kot na szperkę [Sk, 351]. Осо­б­ли­ві­с­тю моделі є своє­рі­д­на кон­це­п­ту­аль­на сі­т­ка зоо­ні­мів, яка ча­с­т­ко­во збі­га­є­ть­ся із сі­т­кою за­галь­но­ук­ра­їн­сь­ко­го кон­ти­ну­у­му (вовк  ко­ро­ва, вовк  яг­ня, кіт  ми­ша) і зрід­ка містить ло­каль­не про­ти­ста­в­лен­ня: со­ва  за­єць (ми­ша). Мо­дель ак­ти­в­на.

Час

Мо­дель 17. “Як + на­зва тва­ри­ни + на­зва дії = ні­ко­ли”: го­ро­бець: як го­ро­б­ці впе­ред хво­с­та­ми по­ле­тять, ко­ро­ва: як ко­ро­ва за­спі­ває, англ. when the cows come home, букв. “коли ко­ро­ви по­ве­р­ну­ть­ся до­до­му” [Ку­нин 1984, 182], рак: як рак сви­с­не, як рак на го­рі сви­с­не, літ. як (ко­ли, до­ки, по­ки) рак сви­с­не [ФСУМ], на Юрія о цій пóрі, як рак свисне на оборі [Номис, №5492], лемк. як на гó­рі рак свú­с­не [ВархІ, 42], бабак: літ. як бабак свисне [Но­мис, №5491], пол. kiedy (jak) rak świśnie [, a ryba piśnie] [St, 95], пол. jutro o tej porze, jak rak świśnie na ugorze, jak rak świśnie na gorącym lodzie [Ad, 461, 669], зо­зу­ля: лемк. як зо­зý­ля на Нó­вый рік за­кý­кат «ніколи» [Вар­хІ, 59], пес: лемк. ко­лú де­ре­в’^׀я­ны псы бý­дуть бре­хá­ти [Вар­хІ, 100], свиня: літ. як свиня на небо гляне; тоді це буде, як свині з череди йтимуть [Но­мис, №5487, 5488], англ. when pigs fly, букв. “коли сви­ні по­ле­тять” [Ку­нин 1984, 579], со­ба­ка: нім. wenn die Hunde mit dem Schwanz bellen “коли со­ба­ка хво­с­том гав­ка­ти­ме” [НРФС, 302].

Малопродуктивна для ссл і сст фразеомодель релевантна для спільно­єв­ро­пейського мегакон­ти­нууму. Вона побудована за “фор­му­лою неможливого” й ти­пологічно спо­рід­не­на з ви­разами типу болг. ко­га­то из­ра­с­нат на ко­ня ро­го­ве [БРФС, 278].

Мо­дель 18. “У + фаунонім + го­лос (свист і т. ін.) = ду­же пі­з­но, не­сво­є­ча­с­но”: пес: у пся­чі го­ло­си, поділ. в псячий голос [Доленко 1975, 18], по­ро­ся: у по­ро­ся­чий свист, сви­ня: у сви­ний го­лос, у сви­ня­чі го­ло­си, у сви­ня­чий час, у сви­ня­чу по­ру, у сви­ня­чий го­лос, у сви­ня­чий визг, у сви­ня­чу ча­ш­ку, ів.-фр. у сви­ня­чий визг [ВК], літ. у сви­ня­чий го­лос [ФСУМ], рос. дон. в сви­ня­чий го­лос [СРДГ ІІІ, 109], кри­чат в свин го­лос [Ма­к­си­мов 1955, 236], со­ба­ка: у со­ба­чий го­лос, поліс. у собачий голос [Грищенко 1975, 174].

Модель функціонує в східнослов’янському континуумі. У ссл і сст ма­ло­ак­тивна (співвідношення ОК і образних визначників  4 / 6). Релевантним для всіх говірок і найактивнішим у фразеотворенні як образний конкре­ти­за­тор виявляє себе фаунонім свиня.

Розумові здібності

Мо­дель 19. “Розбиратися (ро­зу­мі­ти­ся і т. ін.) + як + на­зва тва­ри­ни + в, на + людській їжі = зо­всім не роз­би­ра­ти­ся”: ба­ран: роз­би­ра­ти­ся як ба­ран в апе­ль­си­нах, ко­зел: роз­би­ра­ти­ся як ко­зел в апе­ль­си­нах, сви­ня: роз­би­ра­ти­ся як сви­ня в апе­ль­си­нах, літ. зна­є­ц­ця як сви­ня на пе­р­ці, роз­би­ра­є­ть­ся як сви­ня в ана­на­сах [ЮІС, 133], херс. по­ни­ма­їшь як сви­ня в опа­ль­си­нах, гал. знає сі як сви­ня на пе­р­ци [Ів­чен­ко 1996, 53], біл. зна­е­ц­ца як свін­ня на пе­р­цу [Ів­чен­ко 1996, 53], бу­ков. роз­би­рá­я­са, як сви­н^׀я в ґрú­сі (“ґрис” – ви­сів­ки) [МСБГ ІІ, 15], біл. діал. так ты знаеш, як свіння на перцу [РБШ, 78], болг. знае [ли] сви­ня що е ди­ня; ра­з­би­ра ка­то сви­ня от кла­де­н­чо­ва во­да [БРФС, 516], пол. zna się by świnia na pieprzu [NKP III, 911], кур­ка: лемк. ро­зу­мú­ти шя як кýр­ка до пú­ва [Вар­хІ, 76], за­по­різ. роз­бі­ра­ти­ся як кур­ка в про­сі [Грица, 150], пол. znać się tyle, co kura [koza] na pieprzu [Гес­сен, Сты­пу­ла 1967, 667], ма­в­па: ів.-фр. роз­би­ра­ти­ся як ма­в­па в го­ро­сі [ВК], те­ля: літ. ро­зу­мі­є­ть­ся як те­ля на пи­ро­гах [ЮІС, 150], ко­за: пол. znać się jak koza na pieprzu [ПРС, 219], пол. znać się na czym tyle, co koza na pieprzu [Sk, 351], чес. rozumi tomu jako koza petrželi [Неруш 1987, 157].

Три ОК для схі­д­но­с­ло­бо­жан­сь­ких і сте­по­вих го­ві­рок (ба­ран, ко­зел, сви­ня) й один ви­зна­ч­ник (апе­ль­син) пре­д­ста­в­ля­ють цю мо­дель як не­ак­ти­в­ну. У за­хі­д­них українських го­вір­ках, а та­кож поль­сь­кій і бо­л­гар­сь­кій мо­вах най­ча­с­то­т­ні­шим є ви­зна­ч­ник пе­рець. ОК сви­ня є спі­ль­ним для всьо­го аре­а­лу функці­о­ну­вання вка­за­ної мо­де­лі.

Мо­дель 20. “Розбиратися (ро­зу­мі­ти­ся і т. ін.) + як + на­зва тва­ри­ни + в + науках (релігійних книгах і т. ін.) = зо­всім не роз­би­ра­ти­ся”: ба­ран: роз­би­ра­ти­ся як ба­ран в ап­те­ці, роз­би­ра­ти­ся як ба­ран у Бі­б­лії, роз­би­ра­ти­ся як ба­ран у кни­зі, роз­би­ра­ти­ся як ба­ран у ма­те­ма­ти­ці, роз­би­ра­ти­ся як ба­ран у фі­н­від­ді­лу, літ., запоріз., поліс. роз­би­ра­ти­ся як ба­ран в ап­те­ці [ФСУМ; Грица, 123; Грищенко 1975, 170], поліс. знаеця, іек баран на зорах [Грищенко 1975, 165], ів.‑фр. ро­зу­мі­ти­ся як ба­ран на зві­з­дах [ВК], за­єць: роз­би­ра­ти­ся як за­єць в гео­ме­т­рії, їжак: роз­би­ра­ти­ся як їжак у ма­те­ма­ти­ці, бик: лемк. розумúти са як бувáк до кóча [Вар­хІ, 24], ве­д­мідь: лемк. ро­зу­мú­ти­ся як мé­д­відь на звí­з­дах [Вар­хІ, 30], вовк: лемк. ро­зу­мú­ти­ся як вовк на звí­з­дах [Вар­хІ, 30], бу­ков. ро­зу­мі­ти­си (ро­зу­мі­ти­са), як вовк на звí­з­дах [МСБГ ІІІ, 54], пол. zna się na tym jak wilk na gwizdach [Ad, 645], сви­ня: лемк. знá­ти як свí­ня по-­ла­тúн­сь­кы [Вар­хІ, 119], поліс. розбіраеця, іек свіня на зорак [Грищенко 1975, 172], болг. ра­з­би­рам / ра­з­бе­ра ко­л­ко­то сви­ня от гръе­ц­ки [Ів­чен­ко 1996, 59], гусь: пол. zna się jak gęś na szafranie [Ad, 645], корова: пол. zna się jak krowa na kompasie (na rodzynkach) [Ad, 645], нім. verstehen, wie die Kuh vom Sonntag, букв. “розуміти як та ко­ро­ва в не­ді­лі” [НУФС І, 413], нім. hinein, wie eine Kuh in die Akademie, букв. “заглиблюватися, як ко­ро­ва в ту ака­де­мію” [НУФС І, 413], пес: пол. zna się jak pies na gwiazdach (na konfiturach) [Ad, 645], пі­вень: нім. soviel verstehen wie der Hahn vom Eierlegen “так роз­би­ра­ти­ся як пі­вень у не­сен­ні яєць” [НУФС І, 294; НРФС, 246].

Щодо вживання образних визначників за­хі­д­но­у­к­ра­їн­сь­кі го­вір­ки тя­жі­ють до ас­т­ро­но­мі­ч­них назв та кла­си­ч­них мов (на теренах ссл і сст  до назв вла­с­не на­ук  ма­те­ма­ти­ки, фі­нан­со­вої спра­ви і т. п.). У єв­ро­пей­сь­ких мо­вах пре­д­ста­в­ле­ні ли­ше ти­по­ло­гі­ч­но спо­рі­д­не­ні ЗФ із ви­зна­ч­ни­ка­ми-­по­нят­тя­ми, не спів­від­но­с­ни­ми зі сло­в’ян­сь­кими ре­пре­зен­тан­та­ми мо­де­лі. У ссл і сст модель ма­ло­активна.

Несумісність

Мо­дель 21. “Потрібний + як + на­зва тва­ри­ни + му­зи­ч­ний ін­ст­ру­мент = зо­всім не по­трі­б­ний”: бо­бик: по­трі­б­ний як бо­би­ку дзві­нок, за­єць: по­трі­б­ний як зай­це­ві дзво­ни­ки, по­трі­б­ний як зай­цю гі­та­ра, літ. по­трі­б­ний як зай­це­ві бу­бон [ФСУМ], ко­за: по­трі­б­ний як ко­зі ба­ян, за­по­різ. по­трі­б­ний як ко­зі акор­де­он [Грица, 148], поділ. потрібний як козі баян [Доленко 1975, 16].

Модель середньопродуктивна. Найактивнішими в ній постають ОК заєць і коза. Усього у фраземах ссл і сст зафіксовано три ОК (бобик, заєць, коза) і чотири визначники (дзвінок, дзвоник, гітара, баян).

Мо­дель 22. “Потрібний + як + на­зва тва­ри­ни + тех­ні­ч­ний при­лад (термін і т. ін.) = зо­всім не по­трі­б­ний”: бло­ха: по­трі­б­ний як бло­сí ае­ро­дром, го­ро­бець: по­трі­б­ний як го­ро­б­цю ро­га­т­ка, заєць: по­трі­б­ний як зай­цю алі­мен­ти, по­трі­б­ний як зай­цю стоп-­си­г­нал, по­трі­б­ний як зай­цю тор­мо­за, поділ. потрібний як зайцеві “стопкран” [Доленко 1975, 16], ко­за: по­трі­б­ний як ко­зі ве­ло­си­пед, по­трі­б­ний як ко­зі но­ві во­ро­та, корова: по­трі­б­ний як ко­ро­ві сі­да­ло, по­трі­б­ний як ко­ро­ві сі­д­ло, ів.-фр. по­трі­б­ний як ко­ро­ві сі­д­ло [ВК], со­ба­ка: по­трі­б­ний як со­ба­ці пал­ка, за­по­різ. по­трі­б­ний як со­ба­ці про­пе­лер [Грица, 171], сви­ня: че­р­кас. по­трі­б­ний як сви­ні пе­ре­лаз [ЮІС, 133], по­трі­б­ний як сви­ні ка­ди­ла [ЮІС, 133], пес: пол. potrzebny jak psu kij [NKP II, 1037].

Мо­дель ре­ле­ван­т­на для укра­їн­сь­ких го­ві­рок. Ха­ра­к­те­ри­зу­є­ть­ся зна­ч­ною ва­рі­ан­т­ні­с­тю в ссл і сст-ко­н­ти­ну­у­мі: шість ОК та десять ви­зна­ч­ни­ків; найа­к­ти­в­ні­ши­ми у фра­зе­о­т­вор­чо­му про­це­сі є ОК за­єць і со­ба­ка.

Мо­дель 23. “Потрібний + як + на­зва тва­ри­ни + непри­род­ний орган = зо­всім не по­трі­б­ний”: жа­ба: по­трі­б­ний як жа­бі ро­ги, заєць: по­трі­б­ний як зай­цю дру­гий хвіст, по­трі­б­ний як зай­цю п’я­та но­га, по­трі­б­ний як зай­цю ро­ги, ко­би­ла: по­трі­б­ний як ко­би­лі дру­гий хвіст, по­трі­б­ний як ко­би­лі п’я­та но­га, ко­за: по­трі­б­ний як ко­зі п’я­та но­га, со­ба­ка: по­трі­б­ний як со­ба­ці п’я­та ла­па, по­трі­б­ний як со­ба­ці п’я­та но­га, пес: пол. potrzebny jak psu drugi ogon, potrzebny jak psu piąta noga [NKP, II 1037].

Мо­дель ак­ти­в­на в ссл і сст, най­більш про­ду­к­ти­в­ні ОК за­єць і со­ба­ка. Се­ред ви­зна­ч­ни­ків най­ча­с­ті­ше по­вто­рю­є­ть­ся ком­по­нент но­га.

Мо­дель 24. “Потрібний + як + на­зва тва­ри­ни + елемент людського одягу, прикраса та ін. = зо­всім не по­трі­б­ний”: ко­би­ла: по­трі­б­ний як ко­би­лі се­ре­ж­ки, ко­за: по­трі­б­ний як ко­зі бю­с­т­га­л­тер, по­трі­б­ний як ко­зі лі­фик, по­трі­б­ний як ко­зі са­ра­фан, по­трі­б­ний як ко­зі сережки, ко­ро­ва: по­трі­б­ний як ко­ро­ві бю­с­т­га­л­тер, ри­ба: по­трі­б­ний як ри­бі па­ра­соль­ка, свиня: ну­ж­ний як сви­ні ар­хи­рей, харк. по­трі­б­ний як сви­ні зо­н­тик, по­трі­б­ний як сви­ні хля­с­тик [ЮІС, 133], со­ба­ка: по­трі­б­ний як со­ба­ці ко­в­тун.

Модель зафіксована на терені всіх трьох діалектних груп української мови, проте відсутня в більшості слов’янських мов [Ів­чен­ко, 67]. Шість кон­к­ре­ти­за­то­рів і вісім ви­зна­ч­ни­ків у ви­сло­вах на те­ре­ні ссл і сст дають змогу вва­жа­ти її ак­ти­в­ною. Найу­жи­ва­ні­ший ОК  ко­за  утво­рює ЗФ з чотирма ви­зна­ч­ни­ка­ми. ЗФ з ін­ши­ми ОК є пооди­ноки­ми.

Мо­дель 25. “Приший (при­че­пи) + на­зва тва­ри­ни + со­ма­тизм = не­по­т­рі­б­ний”: вовк: при­ший вóв­кý ву­хо, ко­би­ла: не при­ший ко­би­лі хвіст, при­че­пи ко­би­лі хвіст, при­ший ко­би­лі хвіст, со­ба­ка: при­че­пи со­ба­ці ву­хо.

Зафіксовані в східнослобожанських і степових говірках української мови ЗФ свідчать про обмежену кількість ОК (3), хоч ЗФ з ОК корова характерні для значного ареалу.

Умови життя

Мо­дель 26. “Жити + як + на­зва тва­ри­ни + у (в) + на­зва се­ре­до­ви­ща = ду­же до­б­ре жи­ти”: бобер: жити як бобер у салі, кіт: жи­ти як кіт у ма­с­лі, жи­ти як кіт у сме­та­ні, ів.-фр. жи­ти як кіт у сме­та­ні [ВК], лемк. як старóму коцурóві на підскíні [Вар­хІ, 72], ко­за: жи­ти як ко­за в ма­с­лі, ри­ба: жи­ти як ри­ба у во­ді, лемк. ж^׀ы­ти як р^׀ы­ба у вó­ді [Вар­хІ, 112], літ. як ри­ба у во­ді [ФСУМ], лемк. ж^׀ы­ти як р^׀ы­ба в дó­б­рій ка­лу­бá­ні [Вар­хІ, 112], болг. чув­с­т­ву­вам се ка­то ри­ба във во­да [БРФС, 501], чес. jako ryba ve vodĕ [RČS, 684], ісп. como pez en el agua, букв. “як ри­ба у во­ді” [Ду­б­ро­вин 1997, 124], нім. fűhlt sich wie ein Fish im Wasser, букв. “почуватися як ри­ба у во­ді” [НУФС І, 213; НРФС, 181; Ду­б­ро­вин 1997, 124], фр. comme un poisson dans l’eau, букв. “як ри­ба у во­ді” [Ду­б­ро­вин 1997, 124], горобчик: буков. жити як горобчик на коловатници [Бабич 1975, 12], ку­лик: за­по­різ. жи­ти як ку­лик у бо­ло­ті [Грица, 125], паця: лемк. мáти шя як пáця в ж^׀ыті [Вар­хІ, 99], пес: лемк. ж^׀ыти як пес на хрýщох [Вар­хІ, 100], сви­ня: лемк. ж^׀ы­ти як сві­н^׀я в ж^׀ы­ті [Вар­хІ, 118], лемк. ж^׀ы­ти як сві­н^׀я в рí­пі [Вар­хІ, 119], корова: рос. как корова на отаве [БСГ, 39], миша: рос. жить как мыши в крупе, чес. žije si jako myš v otrubach [Бирих 1998, 24] , нім. wie Mäuse in der Speckseite leben, букв. “жити як ми­ша в са­лі” [НУФС ІІ, 48], порося: чес. má se jako prase v žite [ЧРС, 118], слов. mat’ sa jako prase v žite [РСС, 629], ка­ч­ка: англ. to take to something like a duck to water, букв. “при­в’я­за­ти­ся до чо­го‑н. як ка­ч­ка до во­ди” [Ду­б­ро­вин, 124], пі­вень: фр. vivre comme un coq en pâte, букв. “жити як пі­вень у ма­р­ме­ла­ді” [Ду­б­ро­вин 1997, 136], птах: нім. wie dem Vogel im Hanfsamen, букв. “як птах у на­сін­ні ко­но­пель” [НУФС ІІ, 289], чер­в’як: нім. wie die Made im Speck leben, букв. “жити як чер­в’як у са­лі” [Ду­б­ро­вин 1997, 136].

Численність фіксацій моделі в говірках української мови, в інших мо­вах свідчить про активність її функціонування не тільки в слов’янському, а і в європейському мегаконтинуумі, що вказує на її можливу архаїчність. На те­ре­ні ссл і сст майже скрізь зустрічається опозиція кіт  масло.

Мо­дель 27. “Жити + як + на­зва тва­ри­ни + з (і)+ на­зва тва­ри­ни = жи­ти без зла­го­ди, постій­но во­ро­гу­ю­чи, сва­ря­чись”: ка­рась  щу­ка: жи­ти як ка­рась із щу­кою, кі­ш­ка  ми­ш­ка: жи­ти як кі­ш­ка з ми­ш­кою, кіт  кі­ш­ка: жи­ти як кіт з кі­ш­кою, со­ба­ка  кі­ш­ка (кіт): жи­ти як со­ба­ка з кі­ш­кою, літ. жи­ти як кіт (кі­ш­ка) з со­ба­кою [ФСУМ], за­по­різ. жи­ти як кіт і со­ба­ка [Грица, 147], нім. wie Hund und Katze [sein], букв. “як кі­ш­ка з со­ба­кою [жи­ти]” [НРФС, 300; Ду­б­ро­вин, 80], англ. a cat-and-dog existence “життя як у кі­ш­ки з со­ба­кою” [Ку­нин 1984, 135], англ. to live a cat and dog life, букв. “жити як кі­ш­ка з со­ба­кою” [Ду­б­ро­вин 1997, 80], фр. s’entendre comme chien et chat, букв. “уживатися як со­ба­ка з кі­ш­кою” [Ду­б­ро­вин 1997, 80], ісп. vivir como el perro y el gato, букв. “жити як со­ба­ка з кі­ш­кою” [Ду­б­ро­вин 1997, 80], пес  кіт: ів.-фр. жи­ти як пес з ко­том [ВК], пол. drą się jak pies z kotem [NKP II, 893], пол. żyć jak pies z kotem [Sk, 674], чес. mit se rádi jako pes s kočkou [RČS, 290], пес  пес: пол. gryźć się jak dwa psy, jak psy o kość [Sk, 674].

Ця ак­ти­в­на за­галь­но­єв­ро­пей­сь­ка мо­дель яс­к­ра­во ілю­с­т­рує бі­на­р­ні зі­ста­в­но-­про­ти­с­та­в­ні спів­від­но­шен­ня фа­у­но­ні­мів-­ком­по­нен­тів у ме­жах ЗФ. Се­ред чи­с­лен­них ва­рі­ан­тів зоо­фра­зем часто вживаними в єв­ро­пей­сь­ко­му ме­га­ко­н­ти­ну­у­мі є ЗФ з об­ра­з­ни­ми кон­к­ре­ти­за­то­ра­ми кі­ш­ка  со­ба­ка. На­по­в­нен­ня мо­де­лі на те­ри­то­рії ссл і сст не­зна­ч­не.

Таким чином, серед ви­яв­ле­них на те­ри­то­рії схі­д­но­с­ло­бо­жан­сь­ких і сте­по­вих го­ві­рок се­ман­ти­ко-­ст­ру­к­ту­р­них мо­де­лей з компо­нен­та­ми-фаунонімами най­біль­шу ак­ти­в­ність ви­яв­ля­ють (№№ 3, 5 –7, 9, 10, 13 – 16, 22 – 24, 26). Аре­аль­ний опис ЗФ за прин­ци­пом стру­к­ту­р­но-­се­ман­ти­ч­но­го мо­де­лю­ван­ня дозволив: 1) ви­ді­ли­ти на­бір найу­жи­ва­ні­ших фа­у­но­ні­мів-­ета­ло­нів і вста­но­ви­ти ам­п­лі­ту­ду ва­рі­ю­ван­ня кон­к­ре­ти­за­то­рів і ви­зна­ч­ни­ків (у ком­па­ра­ти­в­них ЗФ), 2) здо­бути пе­в­ним чи­ном систематизований ма­те­рі­ал для ін­тер­пре­та­ції ЗФ у пла­ні їх ге­не­зи, се­ман­ти­ки, об­ра­з­ної ос­но­ви та ко­но­та­ції, 3) ви­зна­чи­ти найактивніші ССМ в межах певних ФТГ, що вказує на своєрідність інтерпретації позамовних явищ фразеологічними засобами в окре­мих діалектних групах.

Література

Бабич 1975 – Бабич Н.Д. О Фразеологическом словаре буковинских го­во­ров // Вопр. фразеологии.  Самарканд, 1975.  Вып. 272.  С. 5 – 13.

Бирих 1998 – Би­рих А. К со­по­с­та­ви­те­ль­но-­ис­то­ри­че­с­ко­му изу­че­нию стру­к­ту­р­но-­се­ман­ти­че­с­ких мо­де­лей в че­ш­с­кой, рус­с­кой, хо­р­ва­т­с­кой и се­р­б­с­кой фра­зе­о­ло­гии // Ис­то­ри­ко-­эти­мо­ло­ги­че­с­кое изу­че­ние сла­вян­с­ких фра­зе­о­ло­ги­че­с­ких си­с­тем: До­кл. к ХІІ Ме­ж­ду­на­р. съе­з­ду сла­ви­с­тов, Кра­ков, 27 ав­г.  2 сен­т. 1998 г.  СПб., 1998.  С. 15  34.

БРФС – Ко­ше­ле­в А.К., Ле­о­ни­до­ва­ М.А. Бо­л­гар­с­ко-­рус­с­кий фра­зе­о­ло­ги­че­с­кий сло­варь.  М.; София, 1974.

ВархІ – Вархол Н., Iвченко А. Фразеологiчний словник лемкiвських говiрок Схiдної Словаччини. – Братислава, 1990.

ВирП – Вирган І., Пилинська М. Російсько-український фразеоло­гіч­ний словник / За ред. М.Ф.Наконечного // Прапор. – 1958. – № 9; 1965. – № 8; 1966. – № 10; 1967. – № 1; 1971. – № 10.

ВК – Власна картотека.

Гес­сен, Сты­пу­ла 1967 – По­ль­с­ко-­рус­с­кий сло­варь.  М.; Вар­ша­ва, 1967.

Грица – Гри­ца Т.Г. Ма­те­рі­а­ли до фра­зе­о­ло­гі­ч­но­го сло­в­ни­ка Гу­ляй­піль­сь­ко­го ра­йо­ну За­по­рі­зь­кої об­ла­с­ті // Фра­зе­о­ло­гія го­во­рів Гу­ляй­піль­сь­ко­го ра­йо­ну За­по­рі­зь­кої об­ла­с­ті: Дис. … канд. фі­лол. на­ук. – Х., 1996. – С. 121 – 181 (До­да­ток 1).

Грица 1996 – Гри­ца Т.Г. Фра­зе­о­ло­гія тво­рів Гу­ляй­піль­сь­ко­го ра­йо­ну За­по­рі­зь­кої об­ла­с­ті: Ав­то­реф. дис. … канд. фі­лол. на­ук. – Х., 1996.

Грищенко 1975 – Грищенко П.П. Материалы для диалектного фра­зе­о­ло­ги­чес­ко­го словаря украинского Полесья // Вопр. фразеологии.  Самар­канд, 1975.  Вып. 272.  С. 162 – 177.

Доленко 1975 – Доленко М.Т. О диалектной фразеологии Подолья Украинской ССР // Вопр. фразеологии.  Самарканд, 1975.  Вып. 272.  С. 14 – 20.

Дубровин 1997 – Ду­б­ро­ви­н М.И. Ил­лю­с­т­ри­ро­ван­ный сбо­р­ник иди­ом на пя­ти язы­ках.  М., 1997.

Єрмоленко 1987 – Єрмоленко С.Я. Фольклор і літературна мова. – К., 1987.

Ивашко 1981 – Ивашко Л.А. Очерки русской диалектной фразеоло­гии. - Л., 1981.

Івченко 1996 – Івченко А. Українська народна фразеологія: ареали, етимо­ло­гія. – Х., 1996.

КлЗін – Зіновіїв Климентій. Вірші. Приповісті посполиті. – К., 1971.

КолР – Ко­ло­мі­єць М.П., Ре­гу­шев­сь­кий Є.С. Ко­ро­т­кий сло­в­ник пе­ри­ф­раз. – К., 1985.

Кунин 1984 – Кунин А.В. Англо-русский фразеологический словарь. – 4-е изд., перераб. и доп. – М., 1984.

Лавер 1975 – Лавер В.И. Семантико-структурные варианты диа­лект­ных фра­­зеологизмов в южно-карпатских украинских говорах и их лин­гвогеографическая интерпретация // Вопр. фразеологии.  Самар­канд, 1975.  Вып. 272.  С. 178  191.

Максимов 1955 – Максимов С. Крылатые слова.  М., 1955.

Мокиенко 1980 – Мокиенко В.М. Славянская фразеология. – М., 1980.

Мокиенко 1989 – Мо­ки­ен­ко В.М. Сла­вян­с­кая фра­зе­о­ло­гия. – 2‑е изд., испр. и доп. – М., 1989.

МСБГ – Матеріали до словника буковинських говірок. – Чернівці, 1971 – 1979. – Вип. 1 – 6.

Непийвода 1999 – Не­пий­во­да­ Ф. Ді­а­ле­к­т­ні ри­си у фра­зе­о­ло­гі­з­мах укра­їн­сь­кої мо­ви // Ак­ту­аль­ні про­б­ле­ми мен­та­лін­г­ві­с­ти­ки.  К.; Че­р­ка­си, 1999.  С. 204  207.

Неруш 1987 – Неруш Г.І. Зіставний аналіз чесько-української анімаліс­тич­ної фразеології // Зіставне дослідження української, чеської та росій­ської мов. – К., 1987. – С. 152 – 181.

Номис – Українські приказки, прислів’я і таке інше / Спорудив М. Но­мис. – СПб., 1864.

НРФС – Би­но­ви­ч Л.Э., Гри­ши­н Н.Н. Не­ме­ц­ко-­рус­с­кий фра­зе­о­ло­ги­че­с­кий сло­варь / Под ред. д-ра Ма­ли­ге-­Кла­п­пе­н­бах и К. Агрикола.  2‑е изд., испр. и доп.  М., 1975.

НУФС – Ні­ме­ць­ко-­ук­ра­їн­сь­кий фра­зе­о­ло­гі­ч­ний сло­в­ник: У 2 т. – Т. І. А – К. – 416 с.; Т. 2. L – Z. – 382 с. / Укл. В.І. Гаврись, О.П. Пророченко. – К., 1981.

Основи – Го­луб Н.Б., Дя­чен­ко Л.М., Ос­та­пен­ко Н.М. Ос­но­ви на­у­ко­вих до­слі­джень. – Че­р­ка­си, 1999.

ПРС – По­ль­с­ко-­рус­с­кий сло­варь. 7-е изд., сте­рео­тип. / Под ред. М.Ф. Ро­з­вадовской.  М., 1963.

РБШ – Ройзензон Л.И., Балясников А.В., Шугурова З.А. Словарь бе­ло­русской диалектной фразеологии деревни Гребени (Лельчицкого района Гомельской области) // Вопр. фразео­ло­гии.  Самарканд, 1975.  Вып. 272.  С. 67 – 81.

РСС – Доротьянова В., Филкусова М., Коллар Д. и др. Русско-словацкий словарь. – М., 1989.

СРДГ – Словарь русских донских говоров: В 3 т. – Ростов н/Д, 1975 – 1976.

СРФ – Бирих А.К., Мокиенко В.М., Степанова Л.И. Словарь рус­ской фразеологии: историко-этимологический справочник. – СПб., 1998.

Тимошенко 1987 – Тимошенко И.Е. Литературные первоисточники и про­то­ти­пы 300 русских пословиц и поговорок. – К., 1897.

ТСБМ – Тлумачальны слоўнік беларускай мовы: У 5 т. – Мінск, 1977 – 1984.

Фр – Галицько-руськi народні приповiдки: В 3 т. / Зібрав, упорядкував i пояснив д-р Іван Франко // Етнографiчний збірник. – Т. 10 – 28. – Львiв, 1901 – 1910.

ФРБЕ – Ни­че­ва­ К., Спа­со­ва-­Ми­хай­ло­ва­ С., Чо­ла­ко­ва­ Кр. Фра­зе­о­ло­ги­чен ре­ч­ник на българ­с­кия език. – Т. 1 – 2. – Со­фия, 1974 – 1975.

ФСУМ – Фра­зе­о­ло­гі­ч­ний сло­в­ник укра­їн­сь­кої мо­ви: В 2 кн. – К., 1993.

ЧРС – Чешско-русский словарь: В 2 т. / Под ред. Л.В. Ко­пец­ко­го и Й. Филипца.  2-е изд., стереотип.  М.; Прага, 1976.  Т. 2.

Шугурова, Аксамитов – Шугурова И.Л., Аксамитов А.С. Пер­вый опыт создания фра­зе­о­логического словаря одного говора // Вопр. фразеологии.  Самарканд, 1975.  Вып. 272.  С. 120 – 130.

Юрчанка 1972 – Юрчанка Г.Ф. І коціцца і валіцца: Устойлівыя словазлу­чэн­ні ў гаворцы Мсціслаўшчыны. – Мінск, 1972.

ЮІС – Юрченко О.С., Івченко А.О. Словник стійких народних по­рів­нянь. – Х., 1993.

Янкоўскі 1972 – Янкоўскі Ф. Роднае слова. – Мінск, 1972.

Ad – Księga przysłów, przypowieści i wyrażeń przysłowiowych polskich. Zebrał i opracował Samuel Adalberg. – Warszawa, 1889 – 1894.

NKP – Nowa księga przysłów i wyrażeń przysłowiowych polskich / Pod red. akad. J.Krzyżanowskiego. – Warszawa, 1969 – 1972. – T. 1 – 3.

RČS – Влчек Й. Русско-чешский словарь: 40000 слов. – М., 1968.

Sk – Skorupka S. Słownik frazeologiczny języka polskiego: W 2 t.  Warszawa, 1974.

St – Stypuła R. Słownik przysłów rosyjsko-polski i polsko-rosyjski.  War­sza­wa, 1974.

Sychta – Sychta B. Słownik gwar kaszubskich na tle kultury ludowej. – Wrocław – Warszawa – Kraków, 1967 – 1969. – T. 1 – 3.

Zaor – Zaorálek J. Lidová rčeni. – Praha: Nakladatelství Českosloven­ské aka­demie Vĕd, 1963.