Відомості про церкву та віросповідання людей

Алта^рь (вівтар), -я, -ьом. Вівтар. Ал^׀тар’ но^׀виǐ зро^׀били (Підгурська Н.М.).

Батюшка, -и, -ою. Священик. А йак ^׀виǐде ^׀бат’ушка с’в·а^׀тити/ так у нас ^׀вули^ец’а ^׀б·іл’а ^׀церкви/ ^׀доўга ж/ ту^׀ди ў ^׀поле// так о^׀то та ^׀ули^ец’а ^׀поўнос’т’у ў два р’а^׀да/ а/ бу^׀ва ǐ ў три (Підгурська Н.І.).

День.  Храмовий день. 1 жовтня і 9 травня, які святкуються в Олексіївці на честь зведення церкви. При неимоверныхъ усилияхъ со стороны храмосоздателя, каменная церковь съ колокольнею была совершенно окончена и въ томъ же 1833 году 1 октября по архипастерскому благословлению освящена [Харк. зб., 940].

Клі^рос (кри^лас), -а, -ом. Крилас. Церьковь холодная; солея возвышена на ½ ар., здесь же устроены и клиросы [Харк. зб., 941]. Ну/ буў ^׀дуже ха^׀рошиǐ/ йак це ска^׀зат’/ к^׀л’ірос ч’і к^׀рилас// Це/ зна^׀ч’іт’/ там/ де ^׀п·іўч’і/ т’і/ шо ^׀бат’ушк·і п·ідс’^׀п·івували (Підгурська Н.І.).

Празник. à Пристольний празник. Свято на честь зведення церкви. У нас ў Оле^ик^׀с’ійіўц’і два ^׀рази на год храм/ при^ес^׀тол’ниǐ п^׀разни^ек (Підгурська Н.І.).

Тринадцятий.  Тринадцята дитина. Дитина, народжена для того, щоб служити богові. Мо^׀йа ^׀бабушка/ Йе^іфро^׀с’ін’йа Пе^ит^׀роўна Куд^׀лаǐ/ рос^׀казувала ми^е׀н’і/ у ^׀нейі/ з^׀нач’іт’/ три^е׀нац’:ату си^ест^׀ричку/ йі^׀йі отда^׀ли\ Гор^׀пина з^׀вали/ отда^׀ли ў ^׀Кийіўс’ку Пе^и׀ч’ерс’ку ^׀лаўру// Ш·ч’е ди^е׀тинкойу во^׀на бу^׀ла на^׀м·іч’ена о^׀д:ати ^׀Богов·і/ три^е׀нац’:ата ди^е׀тина/ ^׀Божа ди^е׀тина (Підгурська Н.І.).

Житло

Віко^нниці (віко^ниці), зату^лки, мн. Віконниці. Ставни всегда красятъ желтой или красной краской, а по средине ставни или, как они называются, «виконницы» красуется какая-нибудь звезда, разукрашенная синькой и меломъ [Харк. зб., 943]. За^׀тулки ўс’іг^׀да роск^׀рашували (Підгурська Н.І.).

Двір, -а, -ом; подві^рок, -рка, -рком, поса^да, -и, -ою. Подвір’я. Расположение дворовъ у всехъ почти одинаково съ тою только разницею, что въ некоторыхъ крестьянъ амбары ставятся черезъ улицу противъ хаты, у которыхъ дворы больше или построекъ меньше, амбары ставят здесь же, во дворе противъ хаты. Загороды, хлевы для овецъ, свиней и домашней птицы позади, а все чистые постройки – впереди [Харк. зб., 944]. І ў ^׀нейі бу^׀ло два х^׀лопц’і/ і йі^׀йі о^׀це ос’у^׀ди отд’і^׀лили на сво^׀йу по^׀саду/ на с’в·іĭ ого^׀род/ дв·ір [Дубова М.П.].

Кімна^та, -и, -ою. Допоміжна кімната, відпочивальня. Въ хате большею частью две хаты – хата и кимната [Харк. зб., 944].

Ла^ва, -и, -ою; лави^ця, -і, -ьою. Лава. Въ хате стоитъ большой столъ, подле стола съ двухъ сторонъ широкія лавы (скамьи) [Харк. зб., 944]. Та^׀киǐ ^׀б·ідниǐ/ н’і ^׀печ’і/ н’і ^׀лави [Харк. зб., 944].

Пере^дній у^гол, по^куть, -я, -ем. Центральний куток у хаті. Первое место въ избе – это передний уголъ. Священникъ ли придетъ для молитвы, его посадятъ «на покути», также куму, зятя и вообще всехъ уважаемыхъ гостей [Харк. зб., 944].

Пол (піл), -у, -ом. Настил з дощок для спання. Въ переднемъ углу стоятъ иконы, въ другомъ «полъ»; т.е. помощены доски, которыя заменяютъ кровать [Харк. зб., 944].

Сі^ни, мн. Сіни. ...а также чуланъ и большие сени [Харк. зб., 944].

Ха^та, -и, -ою; дом, -а, -ом. Сільський житловий будинок. Хаты въ слободе Алексеевка деревянные, большей частью съ навесомъ и крылечкомъ во дворъ. Въ хате большей частью две комнаты – хата и кимната [Харк. зб., 943, 944]. А дру^׀га ^׀хата/ о^׀то он за^׀вали^ена/ то Ми^ех·і^׀йіў бу^׀ла. На сте^и׀пу/ там бу^׀ли до^׀ма (Дубова М.П.).

Хлів, -а, -ом; сара^й, -я, -єм. Господарська будівля для утримування худоби. ...многія хаты, а также сараи и хлевы делаются из мела [Харк. зб., 944].

Чула^н, -а, -ом; хи^жка, -и, -ою. Неопалюване приміщення в будинку для зберігання їстівних припасів. ...а также чуланъ [Харк. зб., 944].

Шпалє^ра (шпале^ра), обо^ї, -и, -ою; -їв, -ями. Кольоровий папір, яким у давнину прикрашали покуття, а зараз обклеюють стіни. Первое место въ избе – это передний уголъ, въ немъ всегда стоятъ иконы. Оне занимаютъ въ избе ½ стены и почти всегда бываютъ украшены бумажными яркими цветами, крокосомъ и волошками, а внизу иконъ прибиваютъ цветную бумагу, на подобие дешевыхъ обоевъ [Харк. зб., 944].

Одяг

Запа^ска, -и, -ою. Жіночий одяг, що заміняв спідницю. У многихъ женщин сохранились еще запаски, заменяющие собой спидницы. Запаска – это кусокъ грубой шерстяной материи, которою обворачиваются вокругъ стана, подвязываютъ поясомъ [Харк. зб., 945].

Жилє^т, -а -ом. Різновид чоловічого одягу без коміра і рукавів. Жилетъ черкасиновый со спинкой изъ серого коленкора и картуз [Харк. зб., 945].

Капо^р, -а, -ом. Буденний головний убір заміжньої жінки. ...Головной уборъ пожилой женщины – очипокъ, повязанный темнымъ платкомъ, а въ будничные дни – ситцевый капоръ [Харк. зб., 945].

Карту^з, -а, -ом. Літній чоловічий головний убір. Жилетъ черкасиновый со спинкой изъ серого коленкора и картуз [Харк. зб., 945].

Ко^зики (ко^сики), -ів, -ами. Прикраси з пір’я головного убору, який носили молоді дівчата. Праздничный же головной уборъ девушки следующій: шолковый или шерстяной платокъ они сварачиваютъ на подобіе того, какъ подвязываютъ шею мужчины, и повязываютъ вокругъ головы; сверхъ платка накалываютъ много блестящихъ булавокъ разноцветныхъ; поверхъ же платка накалываютъ цветы, павлиные перья, а на вискахъ на подобіе еврейскихъ пейсовъ спускаются у нихъ перья изъ селезня [Харк. зб., 945]. Ну/ не^и так/ йак те^и׀пер/ ^׀б·іле п^׀лат’:а/ а ^׀вопшч’им ота^׀к·і ке^ир^׀сетки бу^׀ли/ о^׀тут ^׀поўно бу^׀ло/ ру^׀каў/ ру^׀башка ^׀виши^ета// са^׀м·і ви^еши^׀вали/ на^׀мисто о^׀це од ^׀самойі ^׀шийі//Тут ^׀дуже на^׀мисто к^׀расне/ а то^׀д’і на ^׀самиǐ краǐ при^е׀паǐки// Рушни^е׀ком п·ідпе^и׀резана/ ну/ йак о^׀бич’но/ х^׀вартух/ а на голо^׀в·і ц’в·і^׀ток та^׀киǐ// ^׀Разн’і ц’в·і^׀точ’ки/ ^׀разн’і/ кра^׀с’ів·і/ а з^׀верху із гуса^׀ка ко^׀сиц’і/ кру^׀гом о^׀то поўст^׀ромле^ин’і/ а то^׀д’і за ^׀вуха так ко^׀сиц’і// Так о^׀то на н’іǐ і тре^и׀пеш·ч’е^иц’:а ўсе (Скороход П.З.).

Очі^пок, -пка, -пком. Головний убір заміжньої жінки. Будничнымъ головнымъ уборомъ девушки, подъ влияніемъ города, сталъ ситцевый платокъ; головной уборъ пожилой женщины – очипокъ, повязанный темным платкомъ [Харк. зб., 945].

Руба^шка, -и, -ою. Жіноча вишита сорочка. Ру^׀башка ^׀вишита/ са^׀м·і виши^׀вали (Скороход П.З.)

Сви^та, -и, -ою. Верхній одяг. Верхнее летнее платье: белая свита съ комиремъ (воротникомъ), обшитым черным плисомъ [Харк. зб., 945].

Соро^чка, -и, -ою. Чоловіча вишита сорочка. ...Сорочка, вышитая мережкой и красной бумагой на выпускъ [Харк. зб., 945].

Та^лер, -а, -ом. Хрест, який носять на шиї літні жінки. Старухи носятъ намисто очень редко, а носятъ довольно брльшой крестъ или таллеръ [Харк. зб., 946].

Чина^рка, -и, -ою. Верхній чоловічий одяг. Въ праздничные дни: чинарки черкасиновые съ передомъ, расшитымъ строчкой цветными нитками, причемъ молодые подпоясываются краснымъ или зеленымъ поясомъ [Харк. зб., 945].

Ю^пка, -и, -ою. Кофта. ...другіе же въ «спиднице» (юбке) и «юпке» (кофте) съ рукавами [Харк. зб., 945].

Їжа

Горя^шки, -ів, -ами. Гриби. Ну/ так ўже/ на^׀в·ерно Бог даў/ так ^׀думайу/ шо ро^׀дило та^׀ке по сойаш^׀нишч’у/ йа^׀к·іс’ го^׀р’ашки рос^׀ли та^׀к·і/ йак гра^׀натки// Б^׀рат’ік с^׀таршиǐ м·іǐ соби^е׀раў і но^׀сиў нам і ^׀мамка об^׀вар’увала (Підгурська Н.І.)

Капу^ста, -и, -ою. Страва із квашеної капусти, капусняк. Въ постные дни: капуста варенная или борщ [Харк. зб., 945].

Ло^кша, -і, -ою. Суп із риби. Въ постные дни:… локша (супъ изъ рыбы) съ картофелемъ [Харк. зб., 945]/

Рік. àГолодний рік. Голодівка. Между темъ наступилъ самый бедственный 1833 роковой, голодный год [Харк. зб., 940]. Го^׀лодними бу^׀ли д^׀вадц’ат’ т^׀рет’іǐ/ т^׀риц’:ат’ т^׀рет’іǐ// У ^׀сорок ^׀шостому ^׀тоже бу^׀ла ве^и׀лика ^׀засуха (Підгурська Н.І.).

Узвар, -а, -ом. Компот із сушених фруктів. ...узваръ (варенные вишни),квашенные яблоки, теренъ [Харк. зб, 945].