Лекція 5. Організація і проведення соціологічних досліджень

У проведенні наукових досліджень суттєву роль відіграє соціологія. Соціологія – наука про закони й форми соціального (громадського) життя людей у його конкретних проявах у різних соціальних системах, спільнотах, інститутах, процесах. У її структурі особливе місце посідає прикладна соціологія – наука про закони становлення, розвитку й функціонування конкретних соціальних систем, процесів, структур, організацій та їхніх елементів (соціологія культури, соціологія вільного часу, соціологія читання та ін.).

Частиною прикладної соціології є конкретні соціологічні дослідження. Соціологічні дослідження – своєрідна відзнака соціологів, що виділяє їх серед представників інших соціальних та гуманітарних наук. Оволодіння соціологічними методами вимагає від дослідника ґрунтовної про­фесійної підготовки не тільки з виключно соціологічних дисциплін, а також із соціальної філософії, психології, етнографії, але й, що зовсім особливо не просто для гуманітаріїв, потрібні певні знання математики, статистичних методів, інформатики і т. ін.

Соціологічне дослідження – це система логічно пос­лідовних методологічних, методичних, організаційно-технічних процедур, яка передбачає отримання достовірних даних та фактів про явища чи процеси, що вивчаються, для їх подальшого використання в соціальному управлінні.

Соціологічне дослідження – це особливий вид соціального дослідження, коли соціальний об'єкт вивчається комплексно, багатопланово, в усій сукупності зв'язків та залежностей за допомогою послідовних логічних, методологічних та організаційно-технічних процедур.

Для науковця першочергового значення набуває засвоєння теоретичних основ, методики й практичних навичок проведення соціологічних досліджень у відповідній сфері, знання їхніх типів і видів.

Соціологічні дослідження за глибиною розробки головних елементів дослідження – програми та вибірки – поділяють на два типи: опитування громадської думки й власне соціологічні дослідження.

Опитування громадської думки – це збирання інформації про спільну думку певного контингенту населення з актуального питання. Воно в останній час широко використовується в соціокультурній сфері. Ці дослідження проводять за неповною програмою чи взагалі без неї.

Результати опитування громадської думки викладаються у вигляді простих таблиць (одновимірних розподілів) відповідей респондентів; назвами таблиць слугують запитання анкети чи інтерв'ю у тому ж вигляді, як їх пропонували респондентам. Зазначають обсяги генеральної та вибіркової сукупностей, як і в інших видах досліджень.

Власне, соціологічне дослідження є вивченням суті предмета дослідження та його зв'язків з іншими елементами соціального світу. У цих дослідженнях найважливішим етапом роботи є підготовка програми.

Залежно від глибини аналізу предмета вивчення і складності завдань, що розв'язуються, розрізняють три основні види соціологічного дослідження: розвідувальне (пілотажне, зондувальне), описове й аналітичне.

Розвідувальне (зондувальне) – найпростіший вид конкретного соціологічного дослідження, яке використовується, коли предмет дослідження недостатньо чи взагалі не вивчався, коли необхідно виявити ступінь задоволення користувачів роботою закладу в цілому та його окремих підрозділів, оціночну реакцію користувачів на заходи, події, що відбулися чи відбуватимуться в певному закладі тощо. Воно будується на спрощеній програмі й охоплює невеликі су­купності, має стислий за обсягом інструментарій. Інструментарій – це методичні документи, за допомогою яких здійснюється збір первинної соціологічної інформації (анкети, бланк-інтерв'ю, питальники, картки для фіксації результатів спостереження чи аналізу документів тощо). У цих дослідженнях використовується лише один із найдоступніших методів збирання інформації, зокрема анкетне опитування чи інтерв'ю. Різновидом розвідувального дослідження є експрес-опитування, мета якого – оперативне одержання окремих відомостей, особливо необхідних у цей час чи за даних умов. Ці дослідження, як і опитування громадської думки, організовують за неповною програмою чи взагалі без неї.

Описове дослідження є більш складним видом соціологічного аналізу. Його проводять для одержання більш повної, різнобічної емпіричної інформації про об'єкт, що вивчається, його структуру, виявлення зв'язків між його елементами. Дослідження такого типу проводяться за повною програмою і на базі апробованого інструментарію і застосовується відносно великої спіль­ності людей (наприклад, колектив великого підприємства). Методи збирання інформації в цих дослідженнях визначаються їхніми завданнями та напрямами, можуть бути доповнені методами спостереження,. Крім письмових та усних опитувань використовується ще аналіз документів (звітів, планів тощо).

Аналітичне дослідження – найбільш поглиблений вид вивчення, метою якого є не тільки описування структурних складових об'єкта, що розглядається, а й з'ясування причин, які лежать в його основі й зумовлюють характер, поширеність та інші притаманні йому властивості. Підготовка аналітичного дослідження вимагає значного часу, ретельно розробленої програми, інструментарію, попередньої уяви про об'єкт, який вивчається. За методами збору інформації даний вид соціологічного дослідження носить комплексний характер. З гносеологічної точки зору соціологічне дослідження за об'єктом та процедурою є емпіричним, а за рівнем узагальнення воно може бути й емпіричним, і теоретичним.

Основне завдання соціологічних досліджень – добування фактів про соціальну дійсність, її окремі явища, сторони. Соціальний факт – це певним чином фіксований, описаний фрагмент соціальної дійсності. Як же вибрати саме ті факти, які допоможуть знайти науково достовірну відповідь на запитання, що цікавлять дослідника, заохотять його до проведення дослідження? Для цього необхідно виокремити випадковий для явища, що вивчається, факт від невипадкових, сконцентрувавши свою увагу на регулярних, масових, інакше кажучи, – типових фактах. Саме для цього соціологічна наука розробила цілу систему наукових процедур. Ці процедури – результат глибоких теоретичних і багаторазових дослідницьких проробок – є надбанням наукової корпорації соціологів.