Контрольні запитання

1. Сіткові моделі й методи в практиці управлінської діяльності. 2. Критерії оптимізації й обмежень при обґрунтуванні управлін­ських рішень. 3. Суть понять: подія, робота, шлях, резерви. 4. Методи розрахунку основних параметрів сіткових моделей. 5. Сіткові й лінійні графіки складних комплексів робіт. 6. Критерії оптимізації планів виконання комплексів робіт. 7. Методи оптимізації планів виконання комплексів робіт. 8. Вартісна оцінка варіантів оптимізації планів виконання ком­плексів робіт.

Рекомендована література

1. Мескон М.Х., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента / Пер. с англ. - М.: Дело, 1992. 2. Разумов И.Н. и др. Сетевые графики в планировании / Учеб­ное пособие. - М.: Высшая школа, 1981. 3. Перегудов Ф.И., Парасенко Ф.П. Введение в системный ана­лиз / Учебное пособие для вузов. - М.: Высшая школа, 1989. 4. Таранец Н.Ф. Пути повышения эффективности труда работ­ников туристско-экскурсионных предприятий в новых условиях хозяйствования / Учебное пособие. - М.: МЦРИБ «Турист», 1989. 5. Маркова В.Д., Кузнецова С.А. Стратегический менедж­мент. - М.: Сибирское соглашение, 1999.

Розділ IX. Значення системи методів менеджменту в роботі підприємств готельно-ресторанного бізнесу

Сучасні умови господарювання вимагають творчого підходу до вирішення проблем менеджменту підприємств готельно-ресторанно­го бізнесу, який ґрунтується на широкому використанні досягнень науки й глибокому систематичному вивченні методів управління. Успішне вирішення управлінських завдань потребує не лише творчо­го й наукового підходу, але й певних навичок і досвіду. Тому зрос­тання професійного потенціалу керівника, рівня його компетент­ності у вирішенні дедалі складніших ситуацій залежить насамперед від тривалості його практичної діяльності. Практичний досвід допо­магає керівникові віднаходити найефективніші методи управління, озброює його вмінням раціонально організувати працю підлеглих, ефективно мобілізовувати творчу ініціативу колективу. Методи управління - це сукупність прийомів впливу на колек­тив для активізації його діяльності з метою досягнення поставлених перед ним цілей. Виділяють такі сфери активізації діяльності працівників: організаційна, адміністративна, економічна та соці­ально-психологічна. Вплив в цих сферах здійснюється за допомо­гою певних систем активізації, які охоплюють різні за змістом, на­прямом, організаційними формами, характером методи та прийоми. За змістом методи управління слід розглядати з позицій вимог основних законів виробництва, управління, специфіки відносин. Відповідно виділяють економічні, організаційно-адміністративні та соціально-психологічні методи управління. За напрямом методи управління поділяють за рівнем впливу та об'єктом впливу. Розрізняють три групи методів: орієнтовані на підприємство в цілому, на структурні підрозділи, та на окремих працівників. Залежно від організаційних форм методи управління реалізу­ються в таких видах як: тип впливу, спосіб здійснення впливу; ха­рактеристика впливу (одноразова, періодична, тактична, стра­тегічна, довгострокова, короткострокова). За характером розрізняють прямий та побічний управлінський вплив. Прямий вплив (наказ, розпорядження) передбачає конкрет­ний результат. Побічний (непрямий) - передбачає створення ком­плексу умов для досягнення кінцевого результату. При класифікації методів управління значна увага приділяється їх правовому аспекту - тому що всі методи управління повинні відповідати чинному законодавству. Методи управління, які класифікуються за їх змістом, напрям­ком, організаційними формами та характером впливу, на практиці в чистому вигляді не використовуються. Вони є системою методів, що реалізуються в процесі формування й розвитку управлінських відносин на основі законів та принципів управління.