Зміна показників імунограми при основних імунопатологічних синдромах ( в.В.Чоп’як, і.Я. Господарський)

Синдром	Показники імунограми
Варіант норми	Відхилення показника в межах 10-15 %
Імунорегуляторні розлади	Дисоціації показників Т-лімфоцити/В-лімфоцити, CD4/CD8,IgG/IgM тa iн.
Зниження природної (неспецифічної) резистентності	Лейкопенія, лімфопенія, зниження рівня лізоциму, інтерферонів, показників фагоцитозу, збільшення титру комплементу
Ураження гуморальної ланки	Зниження вмісту В-лімфоцитів, Ig основних класів, гетерофільних аглютинінів, низькі титри AT після вакцинації
Ураження клітинної ланки	Зниження вмісту Т-лімфоцитів, Т-хелперів і Т-цитотоксичних, ІЛ-2, експресії HLA-DR
Ознаки алергії	Зниження вмісту Т-лімфоцитів, підвищення рівня В-лімфоцитів, еозинофілів, IgE (>175 МО), позитивні тести ГЧНТ чи/і ГЧСТ, часто зростання співвідношення Т-хелпери/Т-супресори
Ознаки авто імунізації	Зниження вмісту Т-лімфоцитів, зростання співвідношення CD4/CD8, позитивні тести ГЧНТ чи/і ГЧСТ з тканинними АГ
Імунопроліферативний синдром	Різке збільшення вмісту окремого клону дефектних клітин (найчастіше - В-лімфоцитів) чи факторів (Ig при парапротеїнеміях) і низькодиференційованих клітин. Пріоритет абсолютних показників
Неопластичний синдром	Лімфопенія (особливо - великі грануловмісні клітини), зниження рівня Т- і В-лімфоцитів, NK-клітин, неспецифічної цитотоксичності, вмісту IgA
Комбіновані розлади	Поєднання перелічених змін, які свідчать про майже рівноцінне ураження кількох ланок

Первинні й набуті імунодефіцити, незважаючи на чимало спільних і подібних клінічних ознак і даних лабораторного обстеження, мають багато відмінних рис. Про це необхідно пам'ятати, оскільки тактика лікування і ведення таких хворих принципово відрізняється.

Імунопатологічні синдроми

Інфекційний синдром:

• тривалий субфебрилітет, лихоманка неясної етіології;

• хронічні інфекції ЛОР-органів (синусити, отити), лімфаденіти;

• часто рецидивуючі та хронічні бронхіти та пневмонії (в т.ч. у сполученні з інфекцією ЛОР-органів);

• висока частота ГРВІ (у дорослих більше 4 разів і у дітей більше 6 разів на рік);

• бактеріальні інфекції шкіри та підшкірної клітковини (піодермії, фурункульози, абсцеси, флегмони, рецидивуючі парапроктити у дорослих);

• грибкові інфекції шкіри, слизових оболонок та нігтів;

• паразитарні інфекції;

• афтозні стоматити, захворювання пародонта, карієс;

• рецидивуючі гнійні кон’юнктивіти;

• рецидивуючий герпес різної локалізації;

• повторні лімфаденіти;

• хронічні урогенітальні інфекції (хронічний гнійний вульвит, уретрит, часто рецидивуючі цистити та пієлонефрити);

• дисбактеріоз, хронічна гастроентеропатія з діареєю неясної етіології;

• генералізованя інфекції (сепсис).

Алергічний синдром:

• алергопатологія шкіри (атопічний та контактний дерматит, кропив’янка, набряки Квінке, феномен Артюса, екзема);

• алергопатологія ЛОР-органів;

• бронхіальна астма, поліноз, хронічний астматичний бронхіт, гіперчутливі пневмоніти;

• непереносимість харчових продуктів, ліків, хімічних сполук та ін.

Аутоімунний синдром:

• запальні захворювання опорно-рухового апарату (ревматоїдний артрит, синдром Шегрена, синдром Фелті та ін.);

• СЧВ, дерматоміозит, склеродермія;

• системні васкуліти (гранулематоз Вегенера, вузликовий периартеріїт та ін.);

• гломерулонефрити;

• патологія щитовидної залози, інсулінзалежний цукровий діабет, хвороба Адісона та інші гормональні порушення;

• неврологічні захворювання (розсіяний склероз, міастенія Гравіс, тощо);

• неспецифічний виразковий коліт;

• цитопенічні хвороби крові;

• аутоімунні захворювання печінки;

• аутоімунні форми безпліддя, патологія вагітності, важкі форми перебігу клімактеричного синдрому;

• деякі види психопатології (шизофренія).

Первинні імунодефіцити (у дітей):

• синдром Луї-Бар – атаксія в сполученні з телеангіектазіями, плямами гіпер- та депігментації;

• синдром Віскота-Олдріча – геморагічний симптомокомплекс в сполученні з екземою та тромбоцитопенією у хлопчиків;

• синдром Ді-Джорджи – судомний синдром з гіпокальціємією, вадами розвитку лицевого скелету й серцево-судинної системи, гіпоплазією тимусу;

• спадкові ангіоневротичні набряки різної локалізації (недостатність С1-інгібіторів).