Зеленая книга Украины - 2009 / Зеленая книга Украины - 2009

152. Угруповання формації пухирника малого (Utricularieta minoris)

Асоціації. Альдровандово–малопухирникова (Utricularietum (minoris) aldrovandosum (vesiculosae)), малопухирникова чиста (Utricularietum minoris purum), триборозенчасторясково–малопухирникова (Utricularietum (minoris) lemnosum (trisulcae)).

Cинфітосозологічний індекс, клас, категорія, статус угруповань: 10,5–13,4; І,ІІ; 3,4; «рідкісні».

Поширення в Україні. Широколистянолісова, лісостепова і степова зони.

Азовське

море

Фізико-географічні умови. У мезотрофних, мезоевтрофних та евтрофних непроточних або слабопроточних водоймах з мулисто-піщаними донними відкладами, слабокислою або нейтральною реакцією середовища, товщею води до 10–30 (50) см та коливанням рівня води протягом вегетації. В озерах, старицях, водоймах боліт, ставках, штучних водосховищах, занедбаних меліоративних каналах. У непроточних водоймах трапляються на ділянках із товщею води 50–150 см. Зниження рівня води до 40–50 см стимулює розвиток угруповань.

Біотоп. Непроточні прісноводні водойми мезотрофного і евтрофного типу, зона вільноплаваючих водних макрофітів.

Фітоценотична та аутфітосозологічна значущість. Звичайний тип асоційованості домінуючих видів. Співдомінант – альдрованда пухирчаста (Aldrovanda vesiculosa) – занесений до ЧКУ та Додатку І Бернської конвенції.

Ботаніко-географічна значущість. Домінуючі види в межах ареалу.

Ценотична структура та флористичне ядро. Травостій середньогустий (60–80%), складається із двох під’ярусів. Перший, наводний, – розріджений. Його формують (з проективним покриттям 1–10%) ряска мала (Lemna minor), спіродела багатокоренева (Spirodela polyrrhiza), жабурник звичайний (Hydrocharis morsus-ranae), сальвінія плаваюча (Salvinia natans) (рідше). Підводний під’ярус – густий (60–80%). Його утворюють едифікатор – пухирник малий (Utricularia minor) (25–30%) – і альдрованда пухирчаста (15–20%), ряска триборозенчаста (Lemna trisulca) (10–15%), а також кушир напівзанурений (Ceratophyllum submersum) (1–5%), пухирник звичайний (Utricularia vulgaris) (1–3%), елодея кaнадська (Elodea canadensis) (1–3%). Переважають названі плюризональні види, а також види, що зростають у водоймах хвойнолісової і широколистянолісової зон – рдесник стиснутий (Potamogeton compressus), р. Фріса (P. friesii), р. волосовидний (P. trichoides) та ін.

Потенціал відновлюваності. Незадовільний.

Режим збереження. Абсолютної заповідності.

Забезпеченість охороною. Охороняються у Дунайському БЗ, НПП «Прип’ять–Стохід», Шацькому НПП.

Біотехнічні та созотехнічні рекомендації. Дотримання режиму абсолютної заповідності, включення місцезростань рослинних угруповань до природнозаповідного фонду. Пошук нових місцезнаходжень угруповань, моніторинг за їх станом.

Джерела інформації. Дубына, Шеляг-Сосонко, 1989; Шеляг-Сосонко, Дидух, Дубына и др., 1991; Дубына и др., 1993; Дубина, 2006; Чорна, 2006.

Д.В. Дубина

153. Угруповання формації рдесника альпійського (Potamogetoneta alpini)

Асоціації. Альпійськордесникова чиста (Potamogetonetum alpini purum), зануренокуширово–альпійськордесникова (Potamogetonetum (alpini) ceratophyllosum (demersi)), напівзануренокуширово–альпійськордесникова (Potamogetonetum (alpini) ceratophyllosum (submersi)), триборозенчасторясково– альпійськордесникова (Potamogetonetum (alpini) lemnosum (trisulcae)).

Cинфітосозологічний індекс, клас, категорія, статус угруповань: 11,1–12,0; І; 3; «рідкісні».

Поширення в Україні. Дуже рідко на території Українського Полісся, Лісостепу та у водоймах Українських Карпат (Сумська, Житомирська, Рівненська, Хмельницька, Закарпатська області).

Азовське

море

Фізико-географічні умови. У мезотрофних, мезоевтрофних і евтрофних проточних і слабопроточних водоймах з нейтральною або слаболужною реакцією середовища, помірним поверхневим і протягом вегетації коливанням рівня води, на мулисто-піщаних донних відкладах з товщею води 50–90 (150) см. У руслах малих річок, ділянках локальних течій штучних водойм, у озерах. Зниження рівня води до 50 см стимулює розвиток угруповань.

Біотоп. Непроточні і слабопроточні прісноводні водойми мезотрофного і евтрофного типу, зона занурених прикріплених водних макрофітів.

Фітоценотична та аутфітосозологічна значущість. Звичайний тип асоційованості домінуючих видів.

Ботаніко-географічна значущість. Едифікатор на південно-східній межі ареалу.

Ценотична структура та флористичне ядро. Травостій середньогустий (70–80%), складається із двох під’ярусів. Перший, наводний, розріджений утворений такими видами, як глечики жовті (Nuphar lutea), ряска мала (Lemna minor), спіродела багатокоренева (Spirodela polyrrhiza), жабурник звичайний (Hydrocharis morsus-ranae) (всі по 1–5%). На проточних ділянках він слабо виражений. Другий, підводний під’ярус, більш густий, утворює едифікатор – рдесник альпійський (Potamogeton alpinus) (25–70%) – і кушир занурений (Ceratophyllum demersum) (1–20%), к. напівзанурений (C. submersum) (1–15%), ряска триборозенчаста (Lemna trisulca) (1–20%) за участю рдесника блискучого (Potamogeton lucens), р. маленького (P. pusillus), водяного жовтецю закрученого (Batrachium circinatum) (усі по 1–10%). Переважають вищеназвані види, що зростають у водоймах хвойнолісової, широколистянолісової і лісостепової зон – пухирник звичайний (Utricularia vulgaris), рдесник пронизанолистий (Potamogeton perfoliatus), р. стиснутий (P. compressus), р. кучерявий (P. crispus), р. плаваючий (P. natans), р. вузлуватий (P. nodosus), р. довгий (P. praelongus), водопериця кільчаста (Myriophyllum verticillatum).

Потенціал відновлюваності. Незадовільний.

Режим збереження. Абсолютної заповідності.

Забезпеченість охороною. Охороняються у ботанічному заказнику місцевого значення «Корнинський» (Рівненська обл.).

Біотехнічні та созотехнічні рекомендації. Включення місцезнаходжень до об’єктів природно-заповідного фонду та екомержі. Пошук нових місцезнаходжень. Моніторинг за станом угруповань.

Джерела інформації. Шеляг-Сосонко и др., 1991; Дубына и др., 1993; Дубина, 2006; Чорна, 2006.

Д.В. Дубина

154. Угруповання формації рдесника довгого (Potamogetoneta praelongi)

Асоціації. Берхтольдордесниково–довгордесникова (Potamogetonetum (praelongi) potamogetosum (berchtoldii)), довгордесникова чиста (Potamogetonetum praelongi purum), канадськоелодеєво–довгордесникова (Potamogetonetum (praelongi) elodeosum (canadensis)), маленькордесниково–довгордесникова (Potamogetonetum (praelongi) potamogetosum (pusilli)).

Cинфітосозологічний індекс, клас, категорія, статус угруповань: 8,1; ІІ; 4; «рідкісні».

Поширення в Україні. Водойми широколистянолісової і лісостепової зони.

Азовське

море

Фізико-географічні умови. У мезотрофних та евтрофних прісноводних слабопроточних водоймах з нейтральною реакцією середовища, незначним поверхневим і протягом вегетації коливанням рівня води, мулисто-піщаними донними відкладами і товщею води 50–100 (150) см.

Біотоп. Непроточні і слабопроточні прісноводні водойми мезотрофного і евтрофного типу, зона занурених прикріплених водних макрофітів.

Фітоценотична та аутфітосозологічна значущість. Звичайний тип асоційованості домінуючих видів.

Ботаніко-географічна значущість. Домінуючі види в межах ареалу.

Ценотична структура та флористичне ядро. Травостій середньогустий (70–80%), складається з двох під’ярусів. Перший, наводний, розріджений,

його утворюють жабурник звичайний (Hydrocharis morsus-ranae) (5–7%), спіродела багатокоренева (Spirodela polyrrhiza) (5–7%), ряска мала (Lemna minor) (3–5%), різак алоевидний (Stratiotes aloides) (3–5%), а також у південних місцезростаннях – сальвінія плаваюча (Salvinia natans) (5–7%), а в північних – рдесник плаваючий (Potamogeton natans) (5–7%). Другий під’ярус, підводний, густий, утворений едифікатором – рдесником довгим (Potamogeton praelongus) (60–70%), а також такими видами, як елодея канадська (Elodea canadensis) (1-30%), рдесник Берхтольда (Potamogeton berchtoldii)(1–30%),р.маленький(P.pusillus)(1–25%),куширнапівзанурений (Ceratophyllum submersum) (3–7%), водопериця колосиста (Myriophyllum spicatum) (1–5%), рдесник стиснутий (Potamogeton compressus) (усі по 1–5%). Переважають вищеназвані види, що зростають у водоймах хвойнолісової, широколистянолісової і лісостепової зон.

Потенціал відновлюваності. Незадовільний.

Режим збереження. Заповідний та заказний.

Забезпеченість охороною. Охороняються у НПП «Прип’ять–Стохід» , Шацькому НПП, Деснянсько-Старогутському НПП.

Біотехнічні та созотехнічні рекомендації. Включення місцезростань рослинних угруповань до природно-заповідного фонду. Моніторинг за станом угруповань.

Джерела інформації. Дубина, Чорна, 1987; Дубына и др., 1993; Дубина, 2006; Чорна, 2006.

Д.В. Дубина

155. Угруповання формації рдесника сарматського (Potamogetoneta sarmatici)

Асоціації. Гребінчастордесниково–сарматськордесникова (Potamogetonetum (sarmatici) potamogetosum (pectinati)), зануренокуширово–сарматсько- рдесникова (Potamogetonetum (sarmatici) ceratophyllosum (demersi)), колосистоводоперицево–сарматськордесникова (Potamogetonetum (sarmatici) myriophyllosum (spicati)), сарматськордесникова чиста (Potamogetonetum sarmatici purum).

Cинфітосозологічний індекс, клас, категорія, статус угруповань: 10,0; ІІ; 4; «рідкісні».

Поширення в Україні. Лісостепова і степова зони.

Азовське

море

Фізико-географічні умови. В евтрофних непроточних або малопроточних слабосолонуватоводних і прісноводних водоймах зі слаболужною реакцією середовища, помірним поверхневим і значним протягом року коливанням рівня води, мулистими донними відкладами і товщею води 30–100 см. В озерах, затоках річок, внутріплавневих водоймах. Зниження рівня води до 30 см стимулює розвиток угруповань.

Біотоп. Непроточні і слабопроточні прісноводні і слабосолонуватоводні водойми евтрофного типу, зона прикріплених занурених водних макрофітів.

Фітоценотична та аутфітосозологічна значущість. Звичайний тип асоційованості домінуючих видів.

Ботаніко-географічна значущість. Едифікатор на північно-західній межі ареалу.

Ценотична структура та флористичне ядро. Травостій середньогустий (60– 80%), складається з трьох під’ярусів. Перший, надводний, розріджений під’ярус (заввишки до 100 см) утворюють бульбокомиш морський (Bolboschoenus maritimus) (4–5%), ситняг болотний (Eleocharis palustris) (1–5%), їжача голівка зринувша (Sparganium emersum) (1–5%), лепешняк великий (Glyceria maxima) (1–5%), стрілолист стрілолистий (Sagittaria sagittifolia) (1–3%); він виражений не у всіх асоціаціях. Другий, наводний, теж розріджений під’ярус утворюють спіродела багатокоренева (Spirodela polyrrhiza), ряска мала (Lemna minor) (усі від 1 до 5%). Третій, підводний, густий під’ярус утворює едифікатор – рдесник сарматський (Potamogeton sarmaticus) (50–70%), а також кушир занурений (Ceratophyllum demersum) (5–20%), водопериця колосиста (Myriophyllum spicatum) (1–30%), рдесник гребінчастий (Potamogeton pectinatus) (1–20%), елодея канадська (Elodea canadensis) (1–10%), рдесник волосовидний (Potamogeton trichoides) (1–5%). Переважають вищеназвані плюризональні види – елодея канадська, ситняг болотний, ряска мала, кушир занурений, стрілолист стрілолистий, а також види, що ростуть у лісостеповій і степовій зонах – цанікелія болотна (Zannichellia palustris), рдесник Берхтольда (Potamogeton berchtoldii), різуха морська (Najas marina), каулінія мала (Caulinia minor).

Потенціал відновлюваності. Незадовільний.

Режим збереження. Абсолютної заповідності.

Забезпеченість охороною. Охороняються у Дунайському БЗ, лісовому заказнику загальнодержавного значення «Бакайський», ландшафтному заказнику місцевого значення «Олександрівський» і ботанічному заказнику місцевого значення «Інгулецький лиман» (Херсонська обл.).

Біотехнічні та созотехнічні рекомендації. Включення місцезнаходжень до об’єктів природно-заповідного фонду та екомережі. Пошук нових місцезнаходжень. Моніторинг за станом угруповань.

Джерела інформації. Дубина, Чорна, Борімська, 1985; Дубина, Чорна, 1987; Дубына, Шеляг-Сосонко, 1989; Дубына и др., 1993; Дубина, 2006; Чорна, 2006.

Д.В. Дубина

156. Угруповання формації рдесника туполистого (Potamogetoneta obtusifolii)

Асоціації. Берхтольдордесниково–туполистордесникова (Potamogetonetum (obtusifolii) potamogetosum (berchtoldii)), волосовиднордесниково– туполистордесникова (Potamogetonetum (obtusifolii) potamogetosum (trichoidii)), канадськоелодеєво–туполистордесникова (Potamogetonetum (obtusifolii) elodeosum (canadensis)), маленькордесниково–туполистордесникова (Potamogetonetum (obtusifolii) potamogetosum (pusilli)), напівзануренокуширово– туполистордесникова (Potamogetonetum (obtusifolii) ceratophyllosum (submersi)), туполистордесникова чиста (Potamogetonetum obtusifolii purum).

Cинфітосозологічний індекс, клас, категорія, статус угруповань: 9,4; ІІ; 3; «рідкісні».

Поширення в Україні. Широколистянолісова, лісостепова і степова зони (в озерах і заплавних водоймах Верхнього і Середнього Дніпра, річок Десни, Тетерева, Ужа, Здвижа, Уборті, Горині, Случі, Турії, верхньої течії річок Південного Бугу, Сули, Ворскли, Псла, Сіверського Дінця, нижньої течії р. Дунаю, позазаплавних озерах Українського Полісся).

Азовське

море

Фізико-географічні умови. У мезоевтрофних і евтрофних проточних водоймах, з нейтральною або слабокислою реакцією середовища, мулисто-піщаними та мулисто-торф’янистими донними відкладами, помірним поверхневим і протягом вегетації коливанням рівня води, на ділянках з товщею води 50–100 (150) см. В озерах, старицях, рукавах, каналах, на мілководдях штучних водосховищ. Найчастіше трапляються на ділянках конусів виносу алювіальних донних відкладів. Зниження рівня води до 50 см стимулює розвиток угруповань.

Біотоп. Проточні прісноводні водойми евтрофного і мезотрофного типу, зона прикріплених занурених водних макрофітів.

Фітоценотичната та аутфітосозологічна значущість. Звичайний тип асоційованості домінуючих видів.

Ботаніко-географічна значущість. Угруповання на південній межі ареалу.

Ценотична структура та флористичне ядро. Травостій середньогустий (60– 80%), складається з трьох під’ярусів. Перший, надводний, розріджений (заввишки до 70 см) утворюють стрілолист стрілолистий (Sagittaria sagittifolia) (1–5%), їжача голівка мала (Sparganium minimum) (1–5%), лепешняк великий (Glyceria maxima) (1–5%). Цей під’ярус виражений не в усіх асоціаціях. Другий, наводний, більш густий під’ярус утворюють ряска мала (Lemna minor) (5–10%), спіродела багатокоренева (Spirodela polyrrhiza) (1–15%), а також жабурник звичайний (Hydrocharis morsus-ranae), рдесник плаваючий (Potamogeton natans), р. злаколистий (P. gramineus) (усі по 1–5%). Третій, підводний, густий під’ярус утворюють едифікатор – рдесник туполистий (Potamogeton obtusifolius) (30–70%) – та р. Берхтольда (P. berchtoldii) (1–30%), р. маленький (P. pusillus) (1–20%), р. волосовидний (P. trichoides) (1–20%), кушир напівзанурений (Ceratophyllum submersum) (1–25%); беруть участь пухирник звичайний (Utricularia vulgaris), елодея канадська (Elodea canadensis), водяний жовтець закручений (Batrachium circinatum) (усі 1–5%). Переважають вищеназвані плюризональні види і види, що ростуть у водоймах хвойнолісової, широколистянолісової і лісостепової зон – кушир напівзанурений, рдесник стиснутий (Potamogeton compressus), р. волосовидний, р. маленький, р. Фріса (P. friesii), р. Берхтольда та ін.

Потенціал відновлюваності. Незадовільний.

Режим збереження. Абсолютної заповідності.

Забезпеченість охороною. Охороняються на території Поліського ПЗ і Черемського ПЗ, НПП «Прип’ять–Стохід», Шацького НПП, ДеснянськоСтарогутського НПП, РЛП «Сеймський» (Сумська обл.).

Біотехнічні та созотехнічні рекомендації. Моніторинг за станом угруповань, включення місцезнаходжень до об’єктів природно-заповідного фонду і екомережі.

Джерела інформації. Дубина, Чорна, 1987; Дубына и др., 1993; Карпова, Зуб, 2004; Дубина, 2006; Чорна, 2006.

Д.В. Дубина