- •Сесія весна 2014. Топографія з основами геодезії, 1курс.
- •1. Предмет курсу. Вивчення топографії та геодезії. Їх зв’язок з іншими науками.
- •2. Визначення топографічної карти. Топографічний план. Відмінність топографічних кар від топографічних планів.
- •4.Масштаби топографічних карт
- •5. Поняття про повноту, достовірність та точність топографічних карт.
- •6.Пряма та обернена геодезичні задачі
- •7. Кути орієнтування та зв’язок між ними. Визначення азимутів географічних, азимутів магнітних, дирекцій них кутів та румбів за топографічною картою
- •8. Система географічних координат. Визначення географічних координат
- •9. Ситсема прямокутних координат
- •10.Полярна система координат.
- •11. Розграфлення та номенклатура топографічних карт та планів. Визначення номенклатури та масштабу катри за географічними координатами .Визначення географічних координат за номенклатурою карти.
- •13.Особливості оформлення топографічних карт і планів
- •14.Лінійні умовні знаки. Зображення об`єктів за допомогою лінійних умовних знаків
- •16. Площинні умовні знаки. Зображення обєктів за допомогою площинних умовних знаків
- •17.Картографічні умовні знаки для зображення елементів ситуацій та рельєфу земної поверхні та їх класифікація.
- •18. Визначення кількісних характеристик рельєфу за топографічною картою. Абсолютна та відносна висота та точність їх визначення.
- •19. Послідовність побудови профілю за топографічною картою.
- •24.Принцип вимірювання горизонтальних кутів та прилад для їх вимірювання .
- •25. Класифікація теодолітів
- •26.Горизонтальні кути,їх вимірювання.Журнал горизонтальних кутів
- •13.1. Мета роботи
- •13.2. Загальні теоретичні відомості
- •27. Теодолітні ходи та їх види. Порядок виправлення горизонтальних кутів
- •28. Визначення загальної абсолютної та відносною похибки теодолітного ходу
- •30.Сутність поняття та основні методи нівелювання
- •31. Методика виконання геометричного нівелювання. Прилади та приладдя для виконання геометричного нівелювання. Журнал гео. Нів. Обчислення похибок при проведенні геометричного нівелювання.
- •33.Тахеометрична зйомка
11. Розграфлення та номенклатура топографічних карт та планів. Визначення номенклатури та масштабу катри за географічними координатами .Визначення географічних координат за номенклатурою карти.
В Україні прийнятий стандартний ряд масштабів:
• топографічних карт –
1: 1 000 000; 1: 500 000; 1: 300 000; 1: 200 000; 1:100 000;
1: 50 000; 1: 25 000; 1: 10 000; 1: 5 000; 1: 2 000
• планів –
1: 5 000; 1: 2 000; 1: 1 000; 1: 500.
Топографічні карти (крім карти масштабу 1: 1 000 000) складають у рівнокутній проекції Гаусса-Крюгера і усі вони багатоаркушні.
Поділ карти на окремі аркуші за певною системою називається розграфленням , а система позначень окремих аркушів - номенклатурою.
В основу розграфлення і номенклатури топографічних карт усіх масштабів покладене міжнародне розграфлення аркушів карти масштабу 1: 1 000 000. Аркуші карти цього масштабу обмежені меридіанами і паралелями і мають ряди розміри за широтою 4 і колони - за довготою 6.
Кожен ряд позначається великою літерою латинського алфавіту від А до V, починаючи від екватора на північ і південь від нього. Кожна колона нумерується арабськими цифрами від 1 до 60. Їх номер рахується від меридіану з довготою 180 із заходу на схід (Рис. 1).
Номенклатура аркуша карти масштабу 1:1 000 000 складається з букви ряду і номера колони, з'єднаних рискою. Розграфлення топографічних карт більших масштабів проводиться з дотриманням наступних умов :
• розміри аркушів карти повинні бути зручними для видання і практичного використання;
• аркуш карти обмежується меридіанами і паралелями;
• аркуш карти масштабу 1: 1 000 000 повинен містити ціле число аркушів карт більшого масштабу;
• номенклатура аркушів карт має ієрархічну структуру, тобто складається з номенклатури аркуша масштабу 1:1000000 і позначення, притаманного даному масштабу, а для карт, починаючи з масштабу 1:50000, - з номенклатури аркуша 1:10000 і позначення, притаманого даному масштабу. Номенклатура аркуша карти будь-якого масштабу підписується над північною стороною його рамки, а номенклатура суміжних аркушів – у розривах рамки з чотирьох сторін (північної, південної, східної і західної) .
При зніманні території міст і ділянок місцевості площею менше 20 км2 застосовують квадратне розграфлення планів місцевості з розмірами рамок 40х40 см для масштабу 1: 5 000 і 50х50 см для масштабів 1: 2 000, 1: 1 000 і
1: 500
Номенклатура топографічних карт визначає координати території, що відображена, дає можливість швидко визначати номенклатуру сусідніх аркушів і підбирати карти потрібного масштабу. Знаючи номенклатуру ар-куша карти, можна визначити еліпсоїдальні (геодезичні) координати кутів топографічної карти, і, навпаки, знаючи геодезичні координати кутів рамки топографічної карти, можна визначити її номенклатуру. При визначенні координат аркушів інших масштабів неоохідно розмір вихідного аркуша по довготі і широті розділити на відповідну кількість частин, одержуючи в результаті розмір аркуша потрібного масштабу
13.Особливості оформлення топографічних карт і планів
Кожен аркуш карти або плану має закінчену оформлення . Основними елементами аркуша є: 1 ) власне картографічне зображення ділянки земної поверхні , координатна сітка ; 2 ) рамка листа , елементи якої визначені математичною основою ; 3 ) зарамкове оформлення ( допоміжне оснащення ) , яке включає дані , що полегшують користування картою .
Картографічне зображення аркуша обмежується внутрішньої рамкою у вигляді тонкої лінії. Північна і південна сторони рамки - відрізки паралелей , східна і західна - відрізки меридіанів , значення яких визначається загальною системою разграфки топографічних карт. Значення довготи меридіанів і широти паралелей , що обмежують аркуш карти , підписуються біля кутів рамки: довгота на продовженні меридіанів , широта на продовженні паралелей .
На деякій відстані від внутрішньої рамки викреслюється так звана хвилинна рамка , на якій показані виходи меридіанів і паралелей . Рамка являє собою подвійну лінію , розкреслену на відрізки , відповідні лінійної протяжності 1 ' меридіана або паралелі. Кількість хвилинних відрізків на північній і південній сторонах рамки дорівнює різниці значень довготи західної та східної сторін . На західній і східній сторонах рамки кількість відрізків визначається різницею значень широти північної та південної сторін .
Завершальним елементом є зовнішня рамка у вигляді потовщеною лінії. Часто вона складає одне ціле з хвилинної рамкою. У проміжках між ними дається розмітка хвилинних відрізків на десятісекундного , межі яких відзначені точками . Це спрощує роботу з картою .
На картах масштабу 1 : 500 000 і 1 : 1 000 000 дається картографічна сітка паралелей і меридіанів , а на картах масштабу 1 : 10 000 - 1: 200 000 - координатна сітка , або кілометрова , оскільки лінії її проводяться через ціле число кілометрів ( 1 км в масштабі 1 : 10 000 - 1 : 50 000 , 2 км в масштабі 1 : 100 000 , 4 км в масштабі 1 : 200 000 ) .
Значення кілометрових ліній підписуються в проміжках між внутрішньою і хвилинної рамками: абсциси на кінцях горизонтальних ліній , ординати на кінцях вертикальних . У крайніх ліній вказуються повні значення координат , у проміжних - скорочені (тільки десятки і одиниці кілометрів). Крім позначень на кінцях частина кілометрових ліній має підпису координат всередині листа