§ 5. Функції тлумачення

Тлумачення як специфічна юридична діяльність має важливе значення для правового регулювання, є не­обхідною умовою існування і розвитку українського пра­ва. Воно виконує наступні функції:

1. Пізнавальна функція. Вона випливає з самого . змісту, сутності тлумачення, під час якого суб'єкти пізна­ють право, зміст правових приписів.

2. Конкретизаційна функція. При тлумаченні правові приписи, як правило, конкретизуються, уточнюються з врахуванням конкретних обставин.

3. Регламентуюча функція. Тлумаченням у формі офіційного роз'яснення неначе завершується процес нор­мативної регламентації суспільних відносин. Це означає, що громадяни і організації, а також органи держави і посадові особи, які застосовують право, повинні керува­тися не тільки юридичними нормами, але й актами їх офіційного тлумачення.

4. Правозабезпечувальпа функція. Деякі акти тлума­чення видаються для забезпечення єдності і ефективності

208

правозастосовчої практики. Таким є, наприклад, роз'яснення Центральної виборчої комісії щодо порядку застосування норм закону про вибори.

5. Сигналізуюча функція. Тлумачення нормативних актів дозволяє виявити їх недоліки технічного і юридич­ного характеру. Це є "сигналом" для законодавця про не­обхідність удосконалення норм.

У кінцевому рахунку тлумачення як юридична діяльність є запорукою забезпечення законності і підви­щення ефективності правового регулювання. В сучасних умовах його актуальність значно зросла. Це пояснюється тим, що в останні роки українське законодавство грун­товно оновилось, в ньому появились нові норми і цілі галузі, розділи права (наприклад, екологічне, космічне право). Правотворчість сьогодні здійснюється на інших принципах, застосовуються нові юридичні терміни і кон­струкції, цілком інший тип регулювання. В законодавчій практиці все ширше використовується зарубіжний досвід. В цих умовах тлумачення і повинно відігравати свою місію як важливий інструмент пізнання, реалізації і удо-фоналення права.

Д Інтерпретаціііні акти. Щоб отримати обов'язковий ха­рактер, результати офіційного Ілумачення повинні бути формально закріплені. Для цього існують інтерпретаційні акти (акти тлумачення), які можна визначити як правові акти компетентних державних органів, що вміщують ре­зультати офіційного тлумачення.

У першу чергу слід відзначити, що дані акти є пра­вовими. Вони видаються компетентними державними ор­ганами і мають обов'язковий характер, формально за­кріплені, їх реалізація забезпечу! ться державою. В цьому полягає їх схожість з іншими правовими актами (нормативними і казуальними) За іншими ознаками інтерпретаційні акти суттєво відрізняються від норма­тивних і правозастосовчих.

1. Інтерпретаційні — правові акти, які мають норма­тивний характер, є загальнообов'язковими для всіх суб'єктів суспільних відносин, оскільки вони виходять від

209

імені держави. Акти казуального тлумачення мають обов'язковий характер тільки для даної конкретної си­туації або справи.

2. Ці акти мають певну форму, як і інші правові ак­ти: постанови, укази, накази, положення, інструкції.

3. Такі акти мають певну систему і ієрархічність. Во­ни мають різну юридичну силу, яка визначається юри­дичною силою суб'єктів правотворчості.

4. Ці акти не замінюють нормативно-правових актів, а є лише допоміжними правовими актами, спрямованими на розуміння змісту норм права при їх застосуванні.

5. Такі акти діють на протязі часу дії нормативно-правових актів. Вони можуть відмінятись і змінюватись залежно від конкретних ситуацій, в тому числі без зміни нормативно-правових актів.

6. Інтерпретаційно-правові акти мають письмову форму виразу і публікуються в офіційних джерелах. На­приклад, інтерпретаційні акти Верховного Суду України видаються в формі постанов Пленуму Верховного Суду і публікуються в "Бюлетнях Верховного Суду України". Конституційний Суд видає свої акти в формі висновків та рішень, які публікуються у "Віснику Конституційного Су­ду України".

Інтерпретаційні акти можна класифікувати за різними критеріями:

1. За зовнішньою формою вони можуть бути письмо­вими або усними. Письмові акти тлумачення мають відповідну структуру, тобто в них повинні виділятися певні реквізити: хто видав цей акт. коли, до яких норм права (інституту, галузі, нормативного акту) він відно­ситься, коли набрав чинності.

2. За юридичною значимістю розрізняють акти нор­мативного тлумачення і казуального.

Акти нормативного тлумачення поширюють свою дію на невизначене коло суб'єктів і розраховані на застосу­вання кожний раз, коли реалізується норма, яка тлума­читься. В цьому розумінні вони носять загально­обов'язковий характер.

210

Казуальні акти відносяться до конкретного випадку і стосуються конкретних осіб; з цієї точки зору їх можна назвати індивідуальними.

3. За суб'єктами їх прийняття можуть бути: акти тлумачення виконавчо-розпорядчих, судових, проку­рорських органів державної влади.

4. У залежності від того, хто видав акт тлумачення і нормативне - правовий акт, вони можуть бути аутентич­ними та легальними. Якщо акт приймає і дає тлумачення один і той ж суб'єкт, тоді це аутентичне (авторське) тлу­мачення.

Якщо норму права тлумачить суб'єкт, який на це уповноважений і якому це право делеговано (дозволено) законом (наприклад. Конституційний Суд України дає офіційне тлумачення Конституції України та законів України), це легальне тлумачення.

5. За галузевою приналежністю норми, яка тлума­читься, розрізняються акти тлумачення кримінального, конституційного, адміністративного, цивільного права то­що.

6. Залежно від сфери дії акти тлумачення можуть дія­ти на території всієї держави і мати локальний характер.

Все сказане дозволяє зробити висновок, що тлума­чення права і його результати відіграють важливу роль в правореалізаційному процесі. Воно завершує процес пра­вового регулювання суспільних відносин і робить правові норми готовими до реалізації різними суб'єктами.

211

СХЕМА ТА ВИЗНАЧЕННЯ ДО РОЗДІЛУ 7 ТЛУМАЧЕННЯ НОРМ ПРАВА

Тлумачення правових норм — це з'ясування змісту та обсягу правової норми для себе та роз'яснення його для інших.

		Елемеь	Іти тлу	мачення
		/		V
з'ясування вих	змісту норм	право-		роз'яснеь 1	шя змісту шх норм	право-

за способом

Тлумачення права

за суб'єктом

граматичне

логічне

систематичне

Історико-політичне

цільове

спеціально-юридичне

нормативне казуальне

- аутентичне

- легальне

------------ судове -------------

за обсягом

І— буквальне

1_ обмежувальне

розширене

неофіційне

— доктринальне професійне

----- буденне

212

ПИТАННЯ ДЛЯ ДИСКУСІЙ ТА РОЗДУМІВ:

1. Для чого необхідне тлумачення (з'ясування і роз'яснення) норм права?

2. Якими можуть бути резу Іьтати тлумачення право­вих норм в залежності від співідношення "духу" і "букви" закону? Чим керується правозастосувач - "духом" чи "буквою" закону?

3. У чому полягає різниця нормативного і казуально­го тлумачення?

4. Розкрийте види і способи тлумачення.

5. Висвітліть соціально-політичні значення тлумачення.

6. Докажіть особливості тлумачення норм права за участю органів внутрішніх справ

РОЗДІЛ 8 РЕАЛІЗАЦІЯ І ЗАСТОСУВАННЯ ПРАВА

БЕЗ ЗАПРОВАДЖЕННЯ ПРАВА НЕ МОЖНА Й НАРОД ЗБАГАТИТИ

І. Посошков