kategorii
.docxABC-система управління запасами –класифікація матер.запасів щодо визначеного показника важливості; відповідно до цього показника розподіляється вся діяльність з контролю та управління запасами.
Автоматизація – застосування технічних засобів, ек.-математ. методів і сис-м управ-ння в процесах виробництва продукції, надання послуг, передачі і вик-ня енергії, матеріалів, інф-ії з частковим чи повним звільненням людини від участі в цих процесах.
Автоматизивана система управління (АСУ)- сук-ть ек-мат методів, технічних засобів і організаційних комплексів, що забезпеч. Рац. Упр-ня складним об’єктом (процесом) відповідно до заданої мети.
Адаптація- пристосування сис-ми і її окремих елементів до умов зовнішнього середовища, що змінюються.
Аналіз-розкладання цілого на елементи і наступне встанов. зв’язків між ними з метою підвищ. якості прогнозування, оптимізац., обгрунтув, план-ння і оператив.управління реалізацією управ-кого рішення з розвитку об’єкта.
Безупинне виробництво- виробництво товарів чи послуг високого ступеня однорідності й автоматизації
Вантажообіг (загальний)- загальна (сумарна) кіл-ть вантажів, яку необхід.перемістити на під-тві за визнач.проміжок часу. Вантажообіг склад. З декількох окремих вантажопотоків, тому дорівнює сумі всіх вантажопотоків.
Вантажопотік- кіл-ть вантажів, яку необх.перемістити між двума пунктами за визнач проміжок часу.
Виріб-предмет чи набір предметів, що підлягають виготовленню на підприємстві.
Виробниче освоєння – виробничий процес, упродовж якого під-ство виходить на проектні потужності з випуску нової продукції.
Виробничий процес – сук-ть організованих у визначеній послідовності праці і звич.процесів необхідних для виготов-ня продукції.
Виробництво продукції - процес створення продукції, матеріалізації конструкторських ідей у конкретному об’єкті.
Виробнича структура підприємства є формою організації виробничого процесу вона виражається в розмірі підприємства, кількості й складі цехів та служб, їх плануванні, а також у кількості планування виробничих ділянок та робочих місць усередині цехів.
Виробничий цикл — це календарний період часу, протягом якого виріб або партія виробів, що обробляються, проходять усі операції виробничого процесу або певної його частини і перетворюються на завершений продукт.
Графік Гантта – різновид діаграми, що відображає розподіл завдань у часі, та вик-ться для планув-ння виконання проектів та координації дій, що плануються.
Децентралізована форма організації ремонтно-профілактичних робіт і технічного обслуговування устаткування – всі види обслуговування та ремонту, які виконуються цеховими ремонтними робітниками. При цьому ремонтні засоби зосереджені та підпорядковуються керівництву основних цехів.
Диспетчеризація – централізований облік, контроль і безупинне оперативне регулювання ходу вир-тва в цілому по під-тву і по його окремих структурних підрозділах.
Дія- сукупність трудових рухів, які здійснюються без перерви робітниками для виконання частини прийому.
Економічне освоєння- період, протягом якого підприємство досягає проектного рівня ек.показників випуску нової продукції (за трудомісткістю і собівартістю).
Енергетичне господарство – сук-ть підрозділів і технічних засобів, які забезпеч. під-ство всіма видами енергії: електричною, тепловою, механічною, хімічною, паливом, тощо.
Енергобаланс включає прибуткову та видаткову частини. У видатковій частині (плані покриття енергії та енергетичних навантажень) планують потребу підприємства у всіх видах палива та енергії; визначають втрати у мережах перетворювальних установок. Прибуткова частина (план покриття потреби в енергетичних ресурсах) вкл. розрах.енергоресурсів, виходячи з можливого отримання їх від сторонніх постачальників та потужності енергоустаткування підприємства.
Запас використання потужностей утвориться у випадку, якщо вільні потужності використовуються для вир-тва (або транспортування), при відсутності на даний момент попиту.
Запас підготовчий – створюється у випадку, якщо необхідна додаткова підготовка до запуску у вир-тво , якщо немає, те приймається рівним 1 дню.
Запас попереджувальний утвориться щоб уникнути передбачуваних коливань у постачання, виробництві або вивозі.
Запас поточний створюється з метою безперебійного забезпеч. вир-тва необхідними матер.ресурсами в період між двома черговими поставками.
Запас серійний – утвориться внаслідок округлення вбік більшого, ніж замовлено, кіл-ті тов. для закупівлі і вир-тва, але не нижче визначеного мінімуму розмірів серії.
Запас страховий (запас безпеки) створюється, щоб уникнути непевності, пов’язаної з гарантованістю підвозу, вир-тва і вивозу продукції.
Запас циклічний – твориться унаслідок вир-тва або ввозу тов. із визнач.частотою у визначені проміжки часу.
Запаси – матеріальні цінності, що очікують виробничого або особистого споживання (резерв матеріал.ресурсів підприємства).
Запаси виробничі формуються в організаціях-споживачах і призначені для забезпечення безперебійного виробничого процесу.
Запаси товарні знаходяться в організацій – виготовлювачів на складах готової продукції, а також у каналах сфер обертання. Вони необхідні для без перебійного забезпечення споживачів матер.ресурсами.
Заробітна плата - винагорода, яка вимірюється, як правило, у грош. формі, яка по труд.договору виплачується робітнику за виконану їм роботу.
З\п мінімальна – законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може проводиться оплата за виконану працівником місячну, погодинну норму праці.
З\п номінальна – сума грошей, яку отримує працівник за витрачену працю (витрачений період часу).
З\п реальна – сума блага та послуг, які можна придбати на грош. доходи (номінал.з\п) при існуючому на цей час рівні цін на тов. і послуги.
Інноваційна діяльність – широкий комплекс взаємопов’язаних наук.-дослідницьких і проектно конструкторських робіт(НДіПКР) зі ств.нової чи вдосконалення існуючої продукції та технологій, впровадж.інших змін, зо забезпеч. конкурентоспроможність та ринковий успіх під-ства.
Інфраструктура виробнича –комплекс цехів, дільниць, господарств та служб, які обслуговують основне вир-тсво та створюють сприятливі умови для ефективного функціонування. (склад-ться:ремонтне, енергетичне, транспортне та складське господарства).
Інфраструктура соціальна – підрозділи невиробничої сфери під-ства, які ств. культурно-побут.та матер.умови для норм.життєдіяльності працівників. (громад.хар-ння, охорона здоров’я, дошкільні дит.заклади)
Інфраструктура підприємства- сукупність цехів, дільниць, господарств та служб і відділів під-тва, які забезпеч оптимальні темпи його виробництва та соц..розвитку.
Календарне планування припускає визначення термінів початку і закінчення робіт у цехах і термінів передачі їх продукції іншим цехам при необхід. З коригуванням результатів об’ємних рахунків.
Канбан – картка чи інший пристрій. За допомогою якого передають запит на роботу чи матеріали з попередньої ділянки.
Капітальний ремонт – засіб відновлення справності та повної чи близької до повної компенсації зносу обладнання, який забезпеч.доведення експлуатаційних чи техніко-ек. параметрів обладнання до тих, які зумовлені паспортними даними.
Комбінована форма організації ремонтно-профілактичних робіт і технічного обслуговування устаткування - поєднує ознаки двох попередніх і передбач.проведення технік.обслуг.цеховими ремонтними робітниками, а середнього та капітал.ремонтів - робітниками РМЦ.
Конкурентноздатність - характеристика продукції, що відбиває її відмінність від товару-конкурента як по ступені відповідності конкретної суспільної потреби, так і по витратах на її задоволення.
Конкурентноспроможність вир-цтва – здатність виробництва як складної відкритої орг.-ек.системи випускати конкурентноспром.продукцію, мати комерційний успіх в умовах конкуренції, необхід.для подальшого розвитку і функціонування.
Конструкторська підготовка виробництва – комплекс заходів, спрям на розроблення і формування конструкторської документації для серійного виготовлення нових і удосконал.існуючих виробів.
Кооперація міжцехова – пов’язана з розділенням виробничого процесу між цехами і ґрунтується на участі їх колективів у загальному для підприємства процесі праці з виготовлення продукції.
Кооперація внутрішньоцехова – полягає к взаємодії колективів виборчих дільниць
Кооперація внутрішньодільнича – базується на взаємодії окремих праців.в процесі праці.
Кружок якості - група робітників вироб.підрозділу, що на добровільних початках регулярно збираються на наради, обговорюють проблеми якості і виробляють пропозиції, спрямовані на підвищ.якості продукції.
Матеріальна підготовка вир-цтва – спосіб здійснення вироб. процесу. Сукупність заходів та прийомів для реаліз. вироб. процесу та характеризується рядом ознак, головними з яких є взаємозв’яз. послідовності виконання операцій технологіч. процесу з порядком розміщення обладнання та ступінь безперервності виробничого процесу.
Метод організації ремонту вузловий зумовлений тим, що окремі вузли замінюють заздалегідь відремонтованими чи новими.
Метод організації ремонту індивідуальний - більшість технолог. операцій ремонту послідовно виконує один працівник, крім відновлення деталей, яке здійснюють спеціалізовані слюсарі і верстатники.
Метод організаційнії ремонту секційний – використав.для ремонту складного з великими габаритними розмірами обладнання, зупинення якого впливає на хідвироб.процесу і пов’яз. і значними втратами.
Метод організації ремонту стендовий проводять на стенді чи спец.майданчику. на стендах налагоджують та випробовують машини.
Метод організації ремонту фірмовий виконується спеціалізованими підприємствами, які виготов.даний вид продукції або сервісний ремонт на основі прямих контактів із підприємствами виробниками від їх імені.
Норма - максимально припустимий розмір абсолютних витрат сировини, матеріалів палива, енергії на од.продукції або окремої операції.
Норма виробітку - кіл-ть од.продукції чи обсяг робіт, які повинні бути вироблені за од.часу в певних умовах виробництва.
Норма керованості – оптимальна кількість працюючих чи підрозділів підприємства, діяльністю яких можна керувати один керівник певного рівня.
Норма обслуговування – кіл-ть од. обладнання, які повинен обслуг.основний робітник при багатоверстатній роботі чи допоміжний робітник при техніч. обслуговуванні за певних умов праці.
Норма часу - витрати часу, встановлені для виконання операції(од.роботи) одним працівником або групою працівників з відповідною кваліфікацією при визначених орг..-тех. умовах праці.
Норма часу на обслуговування - різновид норм часу- час, встанов. на обслуг од. обладнання, виробничої площі та інших од. при визнач. орг. - тех. умовах.
Норма чисельності - необхідна кіл-ть працюючих для виконання постійних, але нестабільних відносно змісту та повторюваності робіт, функцій упр-ня, облуг.конкретниг об’єктів.
Норматив - відносний розмір, що показує ступінь вик-ня знарядь або предметів праці.
Нормативне завдання - встановлений склад та обсяг робіт, які робітник або група робітників повинна виконати за певний період часу при погодинній оплаті праці.
Об’ємне планування передбач. розподіл виконуваних робіт по підрозділам і плановим періодам з врах. завантаження устаткування і площ.
Оперативне управління виробництвом – комплекс робіт, що вкл. організацію: розроблення і виконання оперативно-календарних планів; виробництва продукції;змінно-добових завдань; забезпечення роб. місць; контролю і регулювання ходу виробництва.
Операційна система – частина загальної системи під-ства, яка здатна самостійно або у взаємодії з іншими ек.сис-ми створюв.продукцію чи послугу для задовол.потреб сус-тва.
Операційна сис-ма з безперервним процесом виробляє значні обсяги однорідного виходу.
Операційна система масового вир-тва видає відносно великі обсяги відно стандартизованих виходів.
Операційна сис-ма проектного типу (одиничне вир-тво) кожна од. кінцевої продукції унікальна за конструкцією, задачами, що розв’яз., розташуванням, тощо.
Операційна сис-ма серійного типу вир-тво хар-ться тим, що підрозділи, цехи, дільниці спеціалізуються на виконанні різноманітних операцій.
Операційний менеджмент – цілеспрямована діяльність з керування операціями щодо придбання необхідних ресурсів, їхньої трасформації в готовий продукт (послугу) з поставкою останнього (останнії) споживачу (на ринок).
Операційний менеджер – особа, яка керує процесами (виробничими і сервісними) на рівні виконання окремих операцій або виробничих процесів.
Операційна стратегія – частина загальної стратегії підприємства, яка спрямована на вирішення різних аспектів операц. дія-ті організації, полягає у роробці загал. політики і планів вик-ня ресурсів під-ства, націлених максимально ефективну підтримку його довгострокової конкурентної стратегії.
Операція – частина виробничого процесу, виконується одним робітником або групою робітників на роб місці та вкл. всі дії по виконанню од. заданої роботи на одним предметом праці.
Операційного технічний рівень виробництва - компонент цільової підсистеми менеджменту, який хар-ться результатами наук-тех. прогресу й інновац. політики на рівні фірми, ступенем відповідності рівня технології й організації процесів вимогам «входу» системи.
Організаційно-економічна підготовка вир-тва – комплекс заходів, що забезпеч.усі необхідні умови для освоювання вир-цтва нової продукції та вирішення завдань комплексної підготовки вир-цтва ек методами на кожному етапі робіт, що виконують для кожного об’єкта підготовки.
Організація обслуговування вир-тва – комплекс робіт з: визнач.завдань і принципів діяльності транспортного, складського й інших обслуг.господарств підприємства; формування й розвиток орг..структур господарства; розробки і реалізації оператив.-календар.планів; обслуг основних і допоміжних вир-цтв під-тва.
Організація інноваційної дія-ть передбач.впорядкуванння в просторі й синхронізацію в часі проведення заходів і виконання робіт із створ.та освоєння вир-цтва нової чи вдосконаленої продукції.
Організація оплати праці – сук-ть заходів, які направлені на забезпеч.винагороди працівникам у відповідності з кіл-тю та якістю витраченої праці та ств. На цій основі матеріальної зацікавленості в колективних результатах праці.
Організація праці – сук-ть технічних, організац., санітарно-гігієнічних заходів, що забезпеч.ефективніше використання роб.часу, устаткування, виробничих навичок і творчих здібностей кожного члена колективу, усунення важкої ручної праці і здійснення сприятливих впливів на організм людини.
Організація роб.місця – комплекс заходів, спрямованих на утворення на роб.місці всіх необхідних умов для високопродуктивної змістовної праці та на охорону здоров’я працівників.
Перерви нерегламентовані –охоплює витрати часу з причин різних порушень нормативного перебігу виробнич.процесу.
Перерви регламентовані – охоплюють час, коли робітник не працює з причин, заздалегідь передбач., об’єктивно необхідних, зумовлених технологією і організацією ир-тва, а також часу на відпочинок та особисті потреби.
Підготовка вир-тва –сук-ть підготовчих робіт, результатом проведення яких має бути повна готовність вир-тва до фун-ня за попередньо заданими критеріями.
Підсистема переробна – є основною складовою частиною операційної підсистеми і здійснює функцію перетворення вхідних ресурсів на вихідні результати.
Підсистема планування та контролю, використовуючи інфу про стан зовні.середовища та внут.середовища, забезпечує формування завдань та управлінських рішень стосовно дія-ті системи відповідно до її завдань, планування вик-ня роб.потужностей, диспетчирезація, управління матер.-тех.запасами, контроль якості.
Потокова лінія являє собою сук-ть роб місць, розташованих за ходом технологічного процесу, призначених для виконання закріплених за ними операцій і пов’язаних між собою спеціальними видами між операційних транспортних засобів.
Поточний ремонт складається з усунення дрібних несправностей, заміни та відновлення окремих швидкозношуваних деталей; очищення та змащення машин відповідно до діючих норм та режимів.
Поточне планування полягає в розробці конкретних виробничих завдань по номенклатурі робіт і виконавців на короткі планові періоди.
Прийом - закінчена сук-ть трудових дій робітника, які безперервно слідують одна за одною та мають визначене цільове направленняю
Принцип автоматичності – означає ліквідацію перерв між послідовними технологіч.операціями в процесі виготовлення продукції або надання послуг.
Принцип гнучкості – означає мобільний перехід на виготовлення іншої або нової продукції.
Принцип паралельності – означає одночасне (паралельне) виконання окремих операцій, в наслідок чого зменшується час на виготовлення продукції.
Принцип пропорційності – означає рівномірне та повне завантаження устаткування протягом всього виробничого процесу вир-цтва.
Принцип прямоточності - означає, що предмети праці повинні пройти найбільш короткий шлях в процесі вир-цтва.
Принцип ритмічності – означає рівномірну повторюваність випуску готової продукції, тобто однаковий випуск продукції за рівні проміжки часую
Принцип спеціалізації – зменшення номенклатури продукції (послуг), що вир-ться, та хар-ться концентрацією вир-тва подібної в конструктивно- технологічному відношенні продукції.
Ремонтне господарство під-тва – сук-ть служб, відділів і вироб.підрозділів, зайнятих аналізом технічного стану технологіч.обладнання, нагляду за ним, тех..осблуг, ремонтов, модернізацією, розробкою та здійсненням заходів для заміни зношеного устаткування на більш прогресивне.
Робота - процес чи дія, яку потрібно зробити, щоб перейти від однієї події до іншої. Вона характеризується визначеними витратами праці і часу.
Робоче місце - частина виробничої площі з розміщеними на ній устаткуванням та інвентарем, які необхідні для ефективного виконання одним або групою робітників (бригадою, ланкою тощо) виробничого завдання чи окремої виробничої операції.
Розподіл праці - це процес виокремлення різних видів праці та закріплення їх за учасниками виробничого процесу.
Рух - однократне переміщення робочих органів виконавця при виконанні трудової дії.
Середній ремонт - комплекс заходів, спрямованих на забезпечення нормального функціонування машин та іншого обладнання в період між двома послідовними капітальними ремонтами за рахунок часткового відновлення ресурсу обладнання. Цей ремонт виконують за графіком відповідно до встановленої періодичності, правил технічної експлуатації, типових технологічних процесів ремонту та інших нормативних документів, що визначають організацію і технологію проведення ремонтних робіт.
Сертифікація продукції - вид контролю відповідності якості продукції установленим вимогам. Сертифікація здійснюється третьою незалежною організацією з метою забезпечення споживачів об'єктивною і достатньою інформацією про якість продукції.
Система - сукупність елементів, що знаходяться у відносинах і зв'язках один з одним, що утворить визначену цілісність, єдність.
Система організації ремонту періодична - її застосування можливо при наявності відомостей про строки служби деталей, вузлів та механізмів обладнання. Відповідно до цих строків встановлюють періодичність проведення середніх та капітальних ремонтів, розробляють плани ремонтних робіт, визначають орієнтовний обсяг робіт Обсяг та зміст ремонтних робіт уточнюють при огляді та виведенні машини в ремонт.
Система організації ремонту післяоглядова полягає в тому, що строк виведення обладнання в ремонт та обсяг ремонтних робіт визначають за результатами завчасного огляду. За даними чергового огляду складають дефектну відомість. Відповідно до неї провадять підготовку змінних деталей.
Система організації ремонту стандартна - її застосування ґрунтується на знаннях точних строків служби деталей, характеру зносу їх, послідовності та обсягу робіт з відновлення зношених деталей. Наявність цих даних дає можливість заздалегідь і точно планувати обсяг, зміст та строки проведення ремонту. Застосовуючи цю форму організації, можна скоротити час перебування обладнання у ремонті. При цьому зменшується потреба в резервному обладнанні і, як наслідок, одержують найбільшу економічність.
Система "точно в термін" - виробнича система, у якій оброблення і рух матеріалів та виробів відбувається точно в той момент, коли в них виникає необхідність; звичайно переміщуються дуже невеликі партії виробів.
Система планово-попереджувальних ремонтів (ППР) є сукупністю організаційно-технічних заходів з планування, підготовки, організації проведення, контролю і обліку робіт з технічного обслуговування та ремонту обладнання, що здійснюється згідно з річним планом, який грунтується на типових обсягах ремонтних робіт і передбачає мінімальні експлуатаційні й ремонтні витрати.
Система транспортування “маятникова” використовують для переміщення вантажів між пунктами завантаження і розвантаження; вона поділяється на односторонню, коли транспортні засоби повертаються порожніми; двосторонню, коли їх завантажують в обох напрямках; “веєрну”, коли вантажі доставляють послідовно декільком споживачам; зворотну, коли вантажі доставляють із декількох пунктів в один.
Система транспортування “кільцева” застосовується для обслуговування низки пунктів, які пов’язані послідовним передаванням вантажів від одного до іншого або у випадку, коли окремі вантажопотоки невеликі, а сумарна маса вантажів для декількох цехів дозволяє забезпечити краще завантаження транспортних засобів.
Система управління запасами – це сукупність правил і способів регулювання, за допомогою яких можна контролювати рівень запасів і визначати, якого рівня необхідно дотримуватися, який запас поповнювати і яким повинен бути обсяг замовлення.
Система управління запасами з фіксованою кількістю (фіксованим обсягом замовлення) передбачає, що обсяг партії поставки зафіксований та не змінюється від замовлення до замовлення.
Система управління запасами з фіксованим часом (фіксованю періодичністю поповнення запасів) передбачає, що замовлення на поповнення запасів розміщують з заданою періодичністю. Кількість, що замовляється, не постійна та залежить від наявного залишку.
Сітьовий графік – повна графічна модель комплексу робіт, спрямованих на виконання єдиного завдання, у якій (моделі) визначається логічний взаємозвязок, послідовність робіт і взаємозвязок між ними. Основними елементами сітьового графіку є робота, подія, критичний шлях.
Сітьові методи планування та регулювання – комплекс організаційних робіт, розрахункових методів та контрольних прийомів, спрямованих на розробку та оптимізацію програми виконання складних робіт, управління ними та підвищення їхньої ефективності.
Склад – будинки, споруди, пристрої, призначені для приймання і збереження різних матеріальних цінностей, підготовки їх до виробничного споживання і безперебійного відпускання споживачем.
Соціальна підготовка виробництва пов’язана з організацією праці, вдосконаленням соціальних умов праці та розвитком соціальної структури колективу підриємства.
Стандартизація – нормотворча діяльність, що знаходить найбільш раціональні норми, а потім закріплює їх у нормативних документах типу стандарту, інструкції, методики, вимоги до розробки продукції.
Тарифні сітки визначають співвідношення в оплаті праці за виконання різних робіт залежно від їх складності та важкості.Кожному розряду відповідає свій тарифний коефіцієнт, який показує у скільки разів тарифна ставка даного розряду вище за тарифну ставку першого розряду.
Тарифна система – це комплекс офіційних нормативних документів на основі яких оплачується праця працівників з урахуванням характеру та умов в яких виконується робота.
Технічне обслуговування – це комплекс робіт, які запобігають передчасному зносу й аварійному виходу обладнання із строю, дають змогу підтримувати його працездатність в інтервалах часу між середніми ремонтами. ТО передбачає: проведення профілактичних оглядів, контроль технологічних режимів використання, здійснення єдиного методу налагодження машин. ТО виконують беспосередньо на робочому місці.
Технічне освоєння здійснюється у період дослідного виробництва і полягає в досягненні технічних параметрів, передбачених стандартами і технічними умовами. Як правило, технічне освоєння повенне завершитись у період дослідного виробництва.
Технологічна підготовка виробництва – це комплекс заходів, які забезпечують технологічну готовність підприємства до випуску продукції необхідної якості при встановлених строках, обсягах виробництва і витратах.
Тип виробництва – це комплексна характеристика організаційно-технічного рівня виробництва, яка зумовлена широтою номенклатури, регулярністю, стабільністю та обсягом випуску продукції, а також формоюю руху виробів по виробничих місцях.
Транспортне господарство підприємства – це комплекс підрозділів, що займаються всіма видами вантажно-розвантажувальних робіт та переміщенням вантажів: організацією доставки всіх вантажів на підприємство, їх переміщенням усередині підприємства, постачанням матеріалів на робочі місця, а також вивезенням готової продукції.