- •§ 1. Розуміння права у світовій і вітчизняній юриспруденції
- •§2. Поняття права
- •§ 3. Співвідношення права й закону
- •§4. Роль і сутність права у реалізації загальносуспільних інтересів
- •§5. Принципи права
- •§ 6. Соціальна цінність і функції права
- •§7. Право — суспільне явище в правовій системі україни на сучасному етапі
- •§1. Соціальні норми і їх класифікація
- •§2. Співвідношення норм права і норм моралі
- •§3. Корпоративні норми, їх особливості і
- •§ 1„ Поняття правової норми та її ознаки
- •§ 2. Структура правової норми
- •§ 3. Способи викладення правових норм
- •§ 4. Класифікація норм права
- •§1. Поняття і види форм (джерел) права
- •§2. Правотворчість
- •§3. Законодавчий процес у парламенті україни і його етапи
- •§4. Нормотворчий процес в уряді україни
- •§5. Принципи і види правотворчості
- •§ 6. Нормативні акти україни: поняття, види, значення та межі їх дії
- •§7. Систематизація нормативно-правових актів
- •§8. Юридична техніка
- •§1. Поняття системи права
- •§ 3. Поняття міжнародного права
- •§ 5. Фактори побудови та розвитку системи законодавства україни
- •1) Чітке визначення компетенції елементів політичної системи на законодавчому рівні шляхом прийняття відповідних законів;
- •§ 6 Правнича термінологія як необхідна передумова вдосконалення системи законодавства україни
- •§ 7. Проблеми ієрархічної структури законодавства
- •§ 8. Галузева структура законодавства як важлива передумова його вдосконалення
- •§1. Поняття правовідносин і його основні ознаки
- •§ 2. Зміст правовідносин
- •§ 3. Суб'єкти правовідносин
- •§4. Об'єкти правовідносин: поняття і види
- •§ 5. Юридичні факти та їх класифікація
- •§6. Види правових відносин
- •§6. Види правових відносин
- •§ 1. Поняття і необхідність тлумачення права
- •§ 2. Види тлумачення права за суб'єктами
- •§ 3. Способи тлумачення
- •§ 5. Функції тлумачення
- •§ 1. Реалізація права
- •§ 2. Застосування як особлива форма реалізації норм права: поняття і риси
- •§ 3. Стадії застосування правових норм
- •§ 4. Правозастосувальнии акт: поняття, властивості, види
- •§ 5 Прогалина у праві. Шалогія закону і * аналогія права
- •§1. Поняття і основні види правомірної поведінки
- •§ 2. Правопорушення: поняття, елементи, види
- •§3. Міжнародні правопорушення: поняття,
- •§ 3. Міжнародні правопорушення: поняття,
- •8 4 Причини правопорушень і шляхи їх подолання
- •§ 1. Юридична відповідальність: її природа і суть, поняття та види
- •§ 2. Загальш принципи юридичної відповідальності
- •§ 3. Мета і функції інституту юридичної відповідальності
- •§ 4. Основи юридичної відповідальності відповідно до конституції україни
- •§ 1. Законність як одна з важливих правових категорій
- •§ 2. Зміст законності
- •§ 3. Основні вимоги законності
- •5. Забезпечення належної реалізації прав і свобод. Ця
- •§ 4. Основні принципи законності
- •§ 5. Гарантії законності
- •§6. Правопорядок
- •§ 7. Правопорядок і громадський порядок
- •8 8 Основш шляхи зміцнення законності і правопорядку
- •§1. Правосвідомість: поняття і роль в суспільному житті
- •§2. Структура правосвідомості
- •§ 3. Види правосвідомості
- •§4. Поняття і загальна характеристика правової культури
- •§ 5 Структура і функції правової культури
- •§6. Правове виховання: поняття, форми, методи
- •§6. Правове виховання: поняття, форми, методи
- •§ 1. Правові засоби: поняття і види
- •§ 2 Правове регулювання і правовий вплив
- •§ 3. Поняття механізму правового регулювання
- •§ 4. Структура та ефективність механізму правового регулювання
- •§1. Класифікація правових систем
- •§2. Романо-германська правова сім'я, її особливості
- •§3. Загальна характеристика правової системи франції
- •§4. Англо-американська правова сім'я, її особливості
- •§5. Загальна характеристика правової системи англії
- •§6. Правові системи, які не входять в романо-германську та англо-американську
- •§1. Розуміння права у світовій і вітчизняній юриспруденції........5
§ 2. Загальш принципи юридичної відповідальності
Будучи відносно самостійним компонентом правової системи, інститут юридичної відповідальності базується на загальних керівних засадах — принципах. У цих принципах знаходять свій вираз загальні принципи права, тобто ті об'єктивно обумовлені начала, у відповідності з якими будується система права, правове регулювання в суспільстві.
З'ясування принципів юридичної відповідальності має пізнавальне значення, оскільки їх сукупність дає узагальнену характеристику відповідальності в праві, дозволяє розкрити суть цього правового інституту.
У загальних принципах відповідальності відображаються стійкі закономірні зв'язки, завдяки яким інститут відповідальності існує та функціонує. Це внутрішні закономірності існування та дії інституту юридичної відповідальності, які відображають його свободу, специфіку та призначення.
266
Практична роль принципів юридичної відповідальності полягає в тому, що вони: 1) спрямовують право-творчу діяльність щодо удосконалення законодавства про відповідальність; 2) визначають порядок, процес регулювання відносин, що виникають із правопорушень. В юридичній літературі немає чіткості та єдності при виділенні принципів юридичної відповідальності.1
Аналізуючи різні точки зору науковців, а також враховуючи зміст інституту юридичної відповідальності та практику застосування його норм, виділяють наступні принципи:
1) законність; 2) невідворотність відповідальності; 3) недопустимість подвійності; 4) індивідуалізація, персоніфікація; 5) регламентованість.
Розглянемо більш детальніше наведені принципи.
ПРИНЦИП ЗАКОННОСТІ. Єдиною законною підставою застосування норм відповідальності є наявність факту правопорушення.
Детально питання правопорушення розглядалось в розділі 9. Тому слід б було зазначити лише наступне. В умовах демократичного правовою режиму ніякі соціальні, расові, моральні чи інші якості особи, її минуле, її родинні та інші зв'язки, вольові настанови, які не проявилися в антисуспільній поведінці — ніщо не може бути підставою виникнення юридичної відповідальності, крім самого факту правопорушення.
Правда, в судовій, адміністративній, дисциплінарній практиці, на жаль, інколи зустрічаються випадки безпідставного притягнення особи до відповідальності.
ПРИНЦИП НЕВІДВОРОТНОСТІ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ. Між правосуддям і юридичною відповідальністю конкретної особи існує генетичний зв'язок: правопорушення породжує відповідальність. Іншими словами, немає юридичної відповідальності без правопорушення так само, як немає (не повинно бути) правопорушення без юридич-
1 Самоіценко М. С., Фарушкин М. X. Отвстственность по советскому за-конодательству. - М.: Наука., 1971.- С. 125
267
ної відповідальності. Випадки застосування санкції без достатньої законної підстави — правопорушення, які рідко зустрічаються, найчастіше такі випадки пояснюються помилками в кваліфікації діяння.
Якщо здійснюється факт правопорушення, а відповідальність не наступає, то це завжди завдає моральної шкоди авторитету закону, підриває ідею законності та справедливості у свідомості громадян нашої держави. При цьому шкода, яка заподіяна бездією закону, негайно матеріалізується в нові правопорушення, оскільки провокуватиме думку про можливість уникнення юридичної відповідальності.
Всякий принцип є принципом до тих пір, доки він не знає виключення. Але слід пам'ятати, що при застосуванні юридичної відповідальності у кожному випадку слід враховувати вимоги доцільності при виборі міри відповідальності. Деякі автори навіть вважають доцільність ще одним, окремим принципом юридичної відповідальності1. З цим цілком можна погодитись.
Отже, невідворотність — важливий принцип юридичної відповідальності. Його реалізація — один із надійних засобів підвищення ефективності в плані попередження правопорушень, а значить і зниження їх рівня.
ПРИНЦИП заборони двічі притягати до відповідальності одного виду за одне й те ж саме правопорушення, (ст. 61 Конституції України). Цей принцип може бути сформульований як недопустимість компонування двох і більше юридичних відповідальностей за фактично одне правопорушення.
Даний принцип не -є безспірний. Так, деякі автори вважають можливим поєднання, наприклад, адміністра-
1 Див: Рабінович П. М. Основи загальної теорії права та держави. - С. ПО.
268
тивної відповідальності з дисциплінарною1 . Інші вважають таке поєднання недоцільним-.
Будь-який галузевий інститут юридичної відповідальності здійснює штрафну, каральну функцію, всі інститути відповідальності використовують покарання як метод регулювання деліктних відносин. Тому недопустимість подвійної відповідальності за одне правопорушення виражає також принцип економії каральних засобів, який в свою чергу служить виявом гуманізму права.
Але слід зауважити, що заходи щодо захисту суб'єктивних прав реалізують каральні штрафні функції шляхом застосування державного примусу. Саме тому можлива паралельна дія інституту юридичної відповідальності, з одного боку, та інституту відновлення порушення прав - з іншого.
ПРИНЦИП ІНДИВІДУАЛІЗАЦІЇ. Всі громадяни держави рівні перед законом в тому розумінні, що є носіями рівних прав та рівних обов'язків. Отож, невиконання цих обов'язків повинно тягти за собою в принципі однакову, рівну правову відповідальність.
Юридична відповідальність ефективна тільки у тому випадку, при тій умові, що її носій персонально визначений. З точки зору права кожен особисто відповідальний за власну вину. Тут не може бути "кругової поруки".
Юридична відповідальність накладається або на окремого автономно діючого громадянина, або на суб'єкта — члена колективу. В останньому випадку юридична відповідальність розподіляється між членами та керівниками колективу відповідно до долі вини кожного щодо скоєного правопорушення. Водночас слід зауважити, що у майнові відносини вступають не керівники господарських організацій, а самі ці організації - юридичні особи. Однак з іншого боку, всі дії, які здійснюються юридичними особами, це дії їх посадових осіб. Останні фор-
1 Бахрах Д. Н. Административная ответсівенносль. - Пермь, 1966.-С. 45.
2 Филатов М. Д., Плюхни В. Е. Спорньїй вопрос дисциплинарной ответ-ственности//Советскон государство й право. - 1971.-№ 10. - С. 27.
269
мулюють та проявляють волю зазначених суб'єктів права. Якщо ж керівники господарських організацій винні у порушенні норми права, то саме вони і є суб'єктами юридичної відповідальності.
ПРИНЦИП РЕГЛАМЕНТОВАНОСТІ. Необхідним принципом юридичної відповідальності є правова регламентація процесу його здійснення. У всякому випадку йдеться про реалізацію основних моментів, етапів розвитку юридичної відповідальності як матеріального правосто-сунку.
Таку регламентацію здійснюють норми процесуального права, породжені наявністю певних фактів процесуальних правовідносин, через які проявляються відносини юридичної відповідальності.
Необхідність процесуальне - правової регламентації юридичної відповідальності пояснюється перш за все тим, що вона (відповідальність) виконує штрафну, каральну функцію права. Здійснення покарання правопорушника неможливе без застосування заходів державного примусу. В процесі розслідування правопорушення, уточнення елементів його складу, збору доказів, встановлення об'єктивності істини щодо даної справи неможливо обійтися без застосування примусових акцій. При цьому заходи державного примусу можуть бути застосовані як компетентними органами, так і посадовими особами держави. Встановлена законодавством процедура розслідування і вирішення справ щодо правопорушення дозволяє також оперативно реагувати на кожен факт порушення порядку.
В загальній теорії права існує також точка зору про наявність окремого принципу юридичної відповідальності — справедливості1. Але ряд вчених ототожнює цей принцип з принципом індивідуалізації чи іншими принципами і вважає, що при наявності всіх вищевикладених принципів принцип справедливості виводиться шляхом штучно-
'. Самощенко Й. С. Фарушкин М.Х. ОІ ветственность по советскому законодательству. — С. 107, 142-152.
270
го конструювання1 . Отже, загальні принципи інституту юридичної відповідальності слід визначити як фундаментальну ідею, яка відображає суть, природу та призначення цього правового інституту.