
- •§ 1. Розуміння права у світовій і вітчизняній юриспруденції
- •§2. Поняття права
- •§ 3. Співвідношення права й закону
- •§4. Роль і сутність права у реалізації загальносуспільних інтересів
- •§5. Принципи права
- •§ 6. Соціальна цінність і функції права
- •§7. Право — суспільне явище в правовій системі україни на сучасному етапі
- •§1. Соціальні норми і їх класифікація
- •§2. Співвідношення норм права і норм моралі
- •§3. Корпоративні норми, їх особливості і
- •§ 1„ Поняття правової норми та її ознаки
- •§ 2. Структура правової норми
- •§ 3. Способи викладення правових норм
- •§ 4. Класифікація норм права
- •§1. Поняття і види форм (джерел) права
- •§2. Правотворчість
- •§3. Законодавчий процес у парламенті україни і його етапи
- •§4. Нормотворчий процес в уряді україни
- •§5. Принципи і види правотворчості
- •§ 6. Нормативні акти україни: поняття, види, значення та межі їх дії
- •§7. Систематизація нормативно-правових актів
- •§8. Юридична техніка
- •§1. Поняття системи права
- •§ 3. Поняття міжнародного права
- •§ 5. Фактори побудови та розвитку системи законодавства україни
- •1) Чітке визначення компетенції елементів політичної системи на законодавчому рівні шляхом прийняття відповідних законів;
- •§ 6 Правнича термінологія як необхідна передумова вдосконалення системи законодавства україни
- •§ 7. Проблеми ієрархічної структури законодавства
- •§ 8. Галузева структура законодавства як важлива передумова його вдосконалення
- •§1. Поняття правовідносин і його основні ознаки
- •§ 2. Зміст правовідносин
- •§ 3. Суб'єкти правовідносин
- •§4. Об'єкти правовідносин: поняття і види
- •§ 5. Юридичні факти та їх класифікація
- •§6. Види правових відносин
- •§6. Види правових відносин
- •§ 1. Поняття і необхідність тлумачення права
- •§ 2. Види тлумачення права за суб'єктами
- •§ 3. Способи тлумачення
- •§ 5. Функції тлумачення
- •§ 1. Реалізація права
- •§ 2. Застосування як особлива форма реалізації норм права: поняття і риси
- •§ 3. Стадії застосування правових норм
- •§ 4. Правозастосувальнии акт: поняття, властивості, види
- •§ 5 Прогалина у праві. Шалогія закону і * аналогія права
- •§1. Поняття і основні види правомірної поведінки
- •§ 2. Правопорушення: поняття, елементи, види
- •§3. Міжнародні правопорушення: поняття,
- •§ 3. Міжнародні правопорушення: поняття,
- •8 4 Причини правопорушень і шляхи їх подолання
- •§ 1. Юридична відповідальність: її природа і суть, поняття та види
- •§ 2. Загальш принципи юридичної відповідальності
- •§ 3. Мета і функції інституту юридичної відповідальності
- •§ 4. Основи юридичної відповідальності відповідно до конституції україни
- •§ 1. Законність як одна з важливих правових категорій
- •§ 2. Зміст законності
- •§ 3. Основні вимоги законності
- •5. Забезпечення належної реалізації прав і свобод. Ця
- •§ 4. Основні принципи законності
- •§ 5. Гарантії законності
- •§6. Правопорядок
- •§ 7. Правопорядок і громадський порядок
- •8 8 Основш шляхи зміцнення законності і правопорядку
- •§1. Правосвідомість: поняття і роль в суспільному житті
- •§2. Структура правосвідомості
- •§ 3. Види правосвідомості
- •§4. Поняття і загальна характеристика правової культури
- •§ 5 Структура і функції правової культури
- •§6. Правове виховання: поняття, форми, методи
- •§6. Правове виховання: поняття, форми, методи
- •§ 1. Правові засоби: поняття і види
- •§ 2 Правове регулювання і правовий вплив
- •§ 3. Поняття механізму правового регулювання
- •§ 4. Структура та ефективність механізму правового регулювання
- •§1. Класифікація правових систем
- •§2. Романо-германська правова сім'я, її особливості
- •§3. Загальна характеристика правової системи франції
- •§4. Англо-американська правова сім'я, її особливості
- •§5. Загальна характеристика правової системи англії
- •§6. Правові системи, які не входять в романо-германську та англо-американську
- •§1. Розуміння права у світовій і вітчизняній юриспруденції........5
§ 2. Структура правової норми
Для правової норми характерні єдність, цілісність, неподільність, особлива структура. Аналізуючи структуру норми права, слід виходити із філософського розуміння цієї категорії. Під структурою розуміємо будову і внутрішню форму організації системи, яка виражає як єдність зв'язків між її елементами, так і закони цих взаємозв'язків.
Будучи складовою частиною більш широкої проблеми, питання про структуру правової норми має своє самостійне значення. Як зазначаї С. Алєксєєв, це мікроструктура права, в якій на відміну від макроструктури — розподіл права на галузі та інститути (системи права) — не так рельєфно видно соціальне - політичні особливості правового регулювання. Водночас у структурі норми проявляються ті специфічні функції', що виконують правові норми як первинна ланка структури права: забезпечення конкретизованого, детального, точного і визначеного нормативного регулювання суспільних відносин.
Структура норми права є формою її внутрішнього змісту. Норма права виконуватиме роль регулятора суспільних відносин, якщо буде володіти здатністю реагувати на умови реального життя, в яких вона формується, враховувати їх суспільні властивості, в іншому випадку реалізувати цю функцію буде просто неможливо, у нормі повинно бути передбачено і примусове здійснення наказу (розпорядження), інакше вона буде не нормою права, а побажанням.
Тому норма права — це єдність елементів, які повинні виконувати усі вказані вище функції.
Традиційно вважається, що правова норма має тричленну структуру. У її зміст входять:
а) гіпотеза — наказ конкретних фактично життєвих умов, події, дія людей, сукупність дій, тобто фактичний склад, за якого така форма вступає в дію;
б) диспозиція — "серцевина" норми права, тобто наказ на правило (правила) поведінки, якому повинні
65
підкорятися суб'єкти, якщо бони виявилися причетними до умов, передбачених гіпотезою:
в) санкція__вид і захід можливого покарання, якщо
суб'єкти не виконують розпорядження диспозиції. Тому призначення санкції — спонукати суб'єктів діяти відповідно до розпорядження норми права.
Зміст норми права єдиний, її елементи не ізольвані, а складають ціле, в якому гіпотеза, диспозиція і санкція передбачають один одного, є взаємно зумовленими.
Структура норми права — це і є зв'язок між її елементами. Іншими словами, гіпотеза обов'язково зв'язана з диспозицією, а остання — із санкцією і навпаки.
На перший погляд може здатися, що в багатьох нормах права санкції безпосередньо немає. Такі норми є у конституційному, адміністративному, трудовому, процесуальному і деяких інших галч зях права. Але за тими нормами стоїть можливість державного примусу. Переважно санкцію слід шукати в нормах адміністративного, а в деяких випадках — кримінального права, тому що ці галузі немов би "спеціалізуються"' на регулюванні відповідальності за порушення встановленого державного порядку стосунків у багатьох сферах суспільного життя. Якщо слідчий або суддя порушили порядок справи, то будуть застосовані санкції норм адміністративного, а не процесуального права. Якщо здійснені правопорушення передбачені нормами земельного права, то застосовуються санкції норм адміністративного, а в деяких випадках і кримінального права. Так і буде в тому випадку, коли посадова особа виправно - виконавчого закладу порушить встановлений законодавством режим відбування кримінального покарання засудженим. Причини такого структурного розчленування норм права кореняться в системному характері, залежать від способу викладання змісту норми права в статті нормативне - правового акту.
Коли стверджують, що санкція не обов'язковий елемент правової норми, то плутають різні речі. Не потрібно змішувати питання про добровільне виконання норм права більшою частиною членів суспільства з питанням про
66
примусово - обов'язковий характер кожної норми, про передбачену в ній можливість державного примушення.
Проблема структури норми права відноситься до числа дискусійних. Думки розділились: одна група авторів (П. Недбайло. В. Горшенев та Ін.) вважають, що норма права має три елементи, інша (Н. Томашевський, А. Чер-данцев) - два.
С. Алєксєєв пропонує пронести розмежування між логічними нормами і нормами наказу (припису). Якщо логічна норма має три елементи, то норма наказу (припису) - два: або гіпотезу і диспозицію, або гіпотезу і санкцію.
На наш погляд, тричленна структура норми права — це об'єктивна реальність, внутрішньо притаманна їй властивість. Але є спроби подальшої деференціації її елементів. Так, А. Братко, аналіз} ючи заборони, виділяє в них не 3, а 4 елементи, тому що. на його думку, гіпотеза складає два елементи: гіпотезу диспозиції і гіпотезу санкції. Цим пояснюється структура забороняючої норми: умови застосування заборони - заборона, умови застосування санкції - санкція.