ПРАКТИЧНИЙ БЛОК

ТЕМАТИКА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

Практичне заняття № 1

тема: основи культури і техніки мовлення як навчальна дисципліна

МЕТА: Сформувати уявлення студентів про предмет, завдання курсу, розширити уявлення майбутніх учителів про роль і місце культури мовлення у суспільстві.

УМІННЯ І НАВИЧКИ, НЕОБХІДНІ ПРИ ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТЬ.

Студенти повинні виявити знання про історичний розвиток та традиції ораторського мистецтва вміти розрізняти суть понять “мова” і “мовлення”, розуміти причини виникнення мовленнєвих помилок носіїв. Кожен студент повинен знати зміст закону про мови в Україні.

ПЛАн:

1. предмет і завдання курсу ОКТМ, його зв’язок з іншими дисциплінами.

2. Поняття про літературну мову. Мова і мовлення, функції, форми існування.

3. Будова літературного мовлення (усна і писемна форми)

4. Проблема формування мовної особистості у концепції народної освіти.

5. Стилі мови і мовлення.

1. Практична частина

1.Опрацювати матеріал за посібником Т.Б. Гриценко «Українська мова та культура мовлення». – Київ, 2005 , коротко законспектувати с. 56-66

2. 2. Учням 4-го класу запропонували описати полуницю. Перед вами два твори. Хто з учнів, на вашу думку, правильно зрозумів і виконав завдання? Хто не справився із завданням? Чому?

3. У на­шо­му са­ду роз­ц­ві­ла по­лу­ни­ця. Не­за­ба­ром бі­лі пе­лю­с­т­ки опа­ли і з‘я­ви­ли­ся зе­ле­ні яго­ди. З ко­ж­ним днем во­ни ста­ва­ли все біль­ші і біль­ші. На­ре­ш­ті по­лу­ни­ця по­чер­во­ні­ла. Ми зі­бра­ли спі­лі яго­ди, при­не­с­ли на ве­ран­ду і роз­кла­ли по сто­лі.

4. На сто­лі ле­жать по­лу­ни­ці. Які во­ни га­р­ні і рі­з­ні! Од­на ягід­ка скла­да­є­ть­ся з до­льок, як ман­да­рин. Тіль­ки доль­ки в неї ви­пу­к­лі, те­м­но-­чер­во­ні, а са­ма яго­да не кру­г­ла, а ви­тя­г­ну­та. Злі­ва від неї ве­ли­ка яс­к­ра­во-­чер­во­на по­лу­ни­ч­ка. Во­на як ма­лень­ке чер­во­нень­ке яб­лу­ч­ко. А ось і ці­ла гру­до­ч­ка по­лу­ни­чок. У кожної ягідки зелений комірець. Дуже гарно!

3.Паламар Л.М., Кацавець Г.М.українське ділове мовлення. – К.: Либідь, 1997. – С. 58. – Впр. 3 (письмовий переклад тексту).

4.Зісловника іншомовних слів виписати значення слів автохтон, концепція, ареопаг і ввести їх до складу словосполучень.

5.За­пи­шіть ури­вок, ви­зна­чи­в­ши йо­го сти­льо­ві озна­ки, фо­не­ти­ч­ною транс­к­ри­п­ці­єю. По­яс­ніть ар­ти­ку­ля­цію го­ло­с­них і при­го­ло­с­них

Юрась Хме­ль­ни­чен­ко – мо­лод­ший син ге­ть­ма­на Бо­г­да­на Хме­ль­ни­ць­ко­го та йо­го пер­шої дру­жи­ни Ган­ни Со­м­кі­в­ни. На­ро­ди­в­ся він 1641 ро­ку в Субо­то­ві. Пі­с­ля смер­ті ба­ть­ка 1657 ро­ку ко­за­ць­ка ра­да в па­м`ять за­слуг Бо­г­да­на про­го­ло­си­ла ші­с­т­на­д­ця­ти­лі­т­ньо­го Юр­ка ге­ть­ма­ном Укра­ї­ни. Од­на­че зго­дом стар­ши­на зба­г­ну­ла, що юна­ко­ві ще не під си­лу ге­ть­ман­сь­ка бу­ла­ва. При­слу­ха­в­шись до по­рад сво­їх при­бі­ч­ни­ків, Юр­ко по­клав бу­ла­ву, яку від­да­ли до рук ге­не­раль­но­го пи­са­ря Іва­на Ви­гов­сь­ко­го. Юрась по­їхав до Ки­є­ва за­вер­шу­ва­ти свою осві­ту в ко­ле­гі­у­мі, яку по­чав ще за жит­тя батька… (В.Антонович)

6. Зро­біть по­в­ний сти­лі­с­ти­ч­ний роз­бір те­к­с­ту за по­да­ною схе­мою:

1.Стиль те­к­с­ту. 2. Фун­к­ція. 3. Сфе­ра вжи­ван­ня. 4. За­галь­ні озна­ки. 5. Мо­в­ні осо­б­ли­во­с­ті: а) фо­не­ти­ч­ні; б) ле­к­си­ч­ні; в)фра­зе­о­ло­гі­ч­ні; г)сло­во­тві­р­ні; д)мор­фо­ло­гі­ч­ні; е)син­та­к­си­ч­ні); є)тро­пи й сти­лі­с­ти­ч­ні фігури.

Осінній господар

Осінь… Ха­зяй­нує Жо­в­тень скрізь, де не глянь. Убрав зо­ло­том са­ди, лі­си, пар­ки і стру­шує до­до­лу жо­в­те ли­с­тя­ч­ко…

Ну на­ві­що ти, Жо­в­т­ню, роз­би­ра­єш де­ре­ва? За­ли­шив би їм ще вбран­ня, во­но ж та­ке га­р­не…

Та не слу­хає Жо­в­тень ні­ко­го: знай своє ді­ло ро­бить. І ко­ли тіль­ки він спо­чи­ває? Про­ки­да­ю­ть­ся лю­ди ра­но – еге! Жо­в­тень ці­лу ніч пра­цю­вав. При­по­ро­шив срі­б­ля­с­тим іне­єм да­хи, вкрив па­мо­ро­з­зю зе­м­лю, на­віть ма­лень­кі ка­лю­ж­ки схо­вав під тон­ки­ми ске­ль­ця­ми льоду, і сидить те­пер десь, ми­лу­є­ть­ся на свою ро­бо­ту. І ду­має, що всім це до впо­до­би. Зві­с­но ж ні! Пер­ший, хто руй­нує йо­го пра­цю, - кра­с­не со­не­ч­ко. Пі­дійма­є­ть­ся со­не­ч­ко ви­ще, ви­ще, і вже гля­нь­те: й слі­ду від па­мо­ро­зі не зо­ста­ло­ся ( Ю.Старостенко).

7.Виписати українські прислів’я та приказки про силу й красу слова.

8.До по­да­них імен­ни­ків до­бе­ріть з ду­жок по­трі­б­ні за змі­с­том озна­чен­ня. Ар­гу­мен­туй­те свій ви­бір.

..на­го­лос, ..ре­чен­ня, ..чи­с­лі­в­ник,..ніж, ..цех (скла­д­ний, скла­до­вий, скла­даль­ний, скла­д­ний, скла­де­ний); ..мо­лодь, ..зал, ..кни­ж­ка, ..кон­фе­ре­н­ція(читаний, чи­та­ць­кий, чи­таль­ний, чи­та­ю­чий); ос­т­ро­ви, ..по­гля­ди, ..стан (ма­те­рі­а­лі­с­ти­ч­ний, ма­те­рі­аль­ний, ма­те­ри­ко­вий); ..по­го­да, ..ап­па­рат, ..ри­ба, ..мі­тинг (лі­та­ю­чий, льо­т­ний, лі­таль­ний, лі­ту­чий); ..роз­ша­ру­ван­ня, ..твір, ..му­зи­ка (кла­си­ч­ний, кла­с­ний, кла­со­вий); ..при­су­т­ність, ..за­ймен­ник, ..ви­па­док (осо­б­ли­вий, осо­би­с­тий, осо­бо­вий).

література

Бабич Н. Основи культури мовлення. – Львів: Світ, 1990. – С. 1– 12.

Климова К.Я. Віч-на-віч з мовою: Методичний посібник. – Житомир, 2001. – С. 4 – 6.

Коваль А.П. культура ділового мовлення. К.: Вища шк., 1982. – С. 15 – 20.

Культура української мови / За ред. В.М.Русанівського. – К.: Либідь, 1990. – С. 8 – 40.

Пентилюк М. Культура мови і стилістика. – К.: Вежа, 1994. – С. 5 – 8.

Радчук В. Мова в Україні і українська мова. // Урок української. – 2000. – № 9. – С. 12 – 14.

Сагач Г. Золотослів: Навч. посібник. – К.: Райдуга, 1993. – С. 45 – 46, 110 – 112.

Практичне заняття № 2-3

Виражальні засоби художньго мовлення. Засоби емоційно-образної виразності. Виразність мовлення.

МЕТА: Сформувати у студентів знання про засоби емоційно-образної виразності, тропи як засоби емоційно-образної виразності, удосконалити вміння визначати тропи в художньому тексті, створювати власні засоби виразності, збагачувати активний словник студентів шляхом звернення до фольклорних джерел та зразків української класики.

УМІННЯ І НАВИЧКИ, НЕОБХІДНІ ПРИ ПРОВЕДЕННІ ЗАНЯТЬ.

Студенти повинні оволодіти зазначеними вище знаннями про засоби художньої виразності, визначити тропи в художньому тексті, створювати засоби виразності у власному висловлюванні.

ПЛАН:

1. Орфоепічні норми літературної мови і дикція. Система роботи майбутнього вчителя над удосконаленням дикції.

2. Місце партитури в підготовці до виразного читання художнього тексту.

3. Виражальні засоби художнього мовлення.

4. Засоби емоційно-образної виразності.

5. Використання тропів як засобів виразності й образності.

6. Особливі синтаксичні структури.