Добавил:
Sekretar
kiopkiopkiop18@yandex.ru
t.me/Prokururor I Вовсе не секретарь, но почту проверяю
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз:
Предмет:
Файл:Ординатура / Хирургия / Библиотека им академика М.И. Перельмана / Книга_61_библиотеки_им_акад_М_И_Перельмана
.pdf
перебуваючи в гомозиготному стані, не дає можливості виявитися
домінантному або рецесивному алелям іншого гена: аа > В або аа > bb. В
цьому випадку натомість розщеплення 9:3:3:1, що очікується при
дигібридному схрещуванні, отримують співвідношення 9:3:4. Розглянемо
для прикладу успадкування трьох типів забарвлення у мишей: агуті
(рудувато-сірі), чорні і білі. Забарвлення дикого типу (агуті) залежить від
наявності гена, що зумовлює розподіл пігменту вздовж волосинки. Кожн
а
волосинка в мишей-агуті має по всій довжині кільце жовтого пігменту, а в
основі і на кінці її – чорний пігмент. Такий зональний розподіл пігменту й
створює забарвлення агуті, властиве диким гризунам (білка, кролик,
гвінейська свинка тощо). У чорних мишей відсутній ген зонального
розподілу пігменту і волоси
нки по всій довжині забарвлені рівномірно.
Білі миші (альбіноси) позбавлені пігменту.
При схрещуванні чорних мишей (ААbb) з білими (ааВВ) усі особини
F
2
мають забарвлення агуті, а у F
2
9/16 усіх особин виявляються агуті
(А_В_), 3/16 – чорні (А_bb) і 4/16 – білі (ааВ_ і ааbb).
Ці результати можна пояснити, виходячи з припущення, що має місце
рецесивний епістаз типу аа > В-. З іншого боку, схоже розщеплення ознак
можливе й при компліментарному типі взаємодії генів, тому що у F
2
з'являється нова ознака спільної дії домінантних алелів генів (А_В_). Отже,
одні й ті самі співвідношення фенотипічних класів можна трактувати і як
компліментарну взаємодію, і як епістатичну. Тобто на основі лише
генетичного аналізу (аналізу розщеплення ознаки в кількох поколіннях)
без урахування біохімії і фізіології розвитку ознаки в онтогенезі не слід
робити ос
таточного висновку про природу взаємодії генів.
Подвійний рецесивний епістаз. Крім описаного випадку поодино-
кого рецесивного епістазу, існують і такі, коли рецесивний алель кожного з
генів у гомозиготному стані одночасно реципрокно пригнічує дію
домінантних алелів кожного з генів, тобто (аа > bb > А). Така взаємодія
двох пригнічуючих рецесивних генів називається подвійним рецесивним
епістазом. При цьому, якщо рецесивні алелі не мають власного
фенотипічного вияву, розщеплення за фенотипом буде відповідати 9:7,
знову ж таки, як і у випадку комплементарної взаємодії генів.
Відмінність епіст
азу від компліментарності полягає в тому, що при
епістазі в потомстві з’являються ознаки, властиві батьківським формам, а
при компл’ментарності виникають нові ознаки.
Полімерний тип взаємодії – це взаємодія генів, при якій формування
ознаки відбувається під одночасни
м контролем ряду еквівалентних генів,
що мають назву полімерні.
За типом полімерії успадковуються кількісні ознаки (інтенсивність
росту, жива маса, несучість курей, молочність, жирномолочність, вовновість
овець тощо).
У разі, коли дія кількох полімерних генів додається, виникає
кумулятивний ефект. Взаємодію такого типу називають кумулятивною
полімерією (аддитивним еф
ектом). Полімерію було відкрито і детально
161
https://t.me/medicina_free
вивчено шведським генетиком і селекціонером Нільсоном-Еле в 1908 році
на прикладі успадковування забарвлення зерна пшениці.
Так, у ІІ поколінні від кількості домінантних генів інтенсивність
забарвлення зерна змінюється від червоного (ААВВ), з різним ступенем
послаблення відтінків у варіантах АаВВ, ааВВ, аааВ до білого у рецесивній
формі – аавв.
Отже, полімерія – тип взаємодії неалельних генів, за якого озн
ака
формується в результаті дії кількох генів з однаковим впливом на ознаку
(однозначних генів), тобто йдеться про родини ідентичних або
гомологічних генів, що повторюються в геномі та мають однаковий прояв.
Сумарний ефект може залежати просто від наявності хоча б одного такого
гена (при визначенні якісних ознак) або від кі
лькості домінантних алелів
генів, що взаємодіють (при визначенні кількісних ознак). Відповідно,
розрізняють некумулятивну (неаддитивну) та кумулятивну (аддитивну)
полімерію. У разі полімерії гени прийнято позначати однією буквою, при
цьому позначають з різним нижнім цифровим індексом (А
1
а
1
А
2
А
2
A
3
а
3
...).
При некумулятивній полімерії достатньо одного домінантного алеля будь-
якого гена з тих, які впливають на ознаку, щоб ця ознака проявилася.
За типом кумулятивної полімерії успадковуються всі кількісні
ознаки: зріст, вага, кількість колосків, у людини – пігментація шкіри (у
негроїдної раси переважають домінантні алелі, а в представників
європоїдної раси – рецесивні; у мулатів – проміжний тип), тощо.
Прикладо
м некумулятивної полімерії є успадкування оперення ніг у
курей. Від схрещування порід, які мають оперені і неоперені ноги, у F
1
з'являються курчата з опереними ногами. У F
2
відбувається розщеплення за
фенотипом у співвідношенні: 15/16 з опереними ногами і 1/16 – з
неопереними, тобто два фенотипові класи.
В основі полімерії на біохімічному рівні лежить існування кількох
незалежних шляхів біосинтезу, що впливають на розвиток ознаки.
Такі ознаки, як маса людини, жирність молока в корів, розмір зерен у
колосі і багато інших, підвладні впливові як генетичних, так і
негенетичних факторів: харчування, клімату, хвороб то
що. Чим більша
кількість неалельних генів впливає на кількісну ознаку, тим більш
плавними будуть коливання цих ознак і тим ширшою амплітуда їхньої
мінливості. Через вплив численних факторів кількісні ознаки, як правило,
не можна точно поділити на класи, що відповідають генотипам При
полімерному успадкуванні ознак часто прояв
ляється явище трансгресії,
сутність якого полягає в збільшенні (позитивна трансгресія) або
зменшенні яскравості прояву (негативна трансгресія) будь-якої ознаки,
яка полімерно успадковується в окремих особин порівняно з граничними
(+, –) значеннями цієї ознаки в батьківських формах. Трансгресія
простежуються в разі, якщо один або обидва з батьків не мают
ь генотипів,
які забезпечують граничний ступінь вираження ознаки.
Ступінь позитивної трансгресії визначають співвідношенням переви-
щення максимального значення певної кількості ознаки в F
2
(М
р
) над
162
https://t.me/medicina_free
максимальним значенням її в кращої батьківської форми (М
р
) до останньої,
%:
Ступінь негативної трансгресії визначають відношенням різниці між
мінімальним значенням ознаки в F
2
(m
p
) і мінімальним значенням її в
гіршій батьківській формі (mp) до останньої, %:
Частота трансгресії визначається кількістю особин F
2
(%), які
перевищують (+Т) або поступаються (–Т) крайніми значеннями ознаки в
батьківських форм.
Гени-модифікатори. Під час вивчення успадковування окремих
ознак на основі закономірностей, встановлених Г. Менделем, ми виходимо
з того, що розвиток кожної ознаки визначається одним геном. Однак будь-
яка ознака або властивість організму розвивається в результаті складних,
послідовно пов'язаних між собою бі
охімічних реакцій і морфо- та фізіо-
логічних процесів, контрольованих багатьма генами. В онтогенезі кожного
організму відбуваються реакції взаємодії між різними ферментами,
продукованими під контролем генів. Однак при цьому один фермент
справляє більш потужний вплив на розвиток однієї ознаки, ніж ніж інший.
При модифікуючій дії гени не проявляють власної дії на ознаку, але
зумовлюють впли
в на ефект дії інших генів, таких генів називають генами-
модифікаторами. Вважають, що гени-модіфікатори відіграють велику
роль у формуванні резистентності до інфекцій та інших хвороб, а також
стрес-факторам. Прикладом дії генів-модифікаторів, які послаблюють або
посилюють дію основного гена, може бути варіація білої строкатості у
тварин ай
рширської або гоштинської порід. Обидві породи гомозиготні за
геном, який визначає виникнення білих плям, але гени-модифікатори
викликають варіацію строкатості від майже повної пігментації всього тіла
до майже повної її відсутності.
Плейотропна (множинна) дія генів – полягає у дії одного гена на
кілька ознак. Розуміння плейотропії важливе у зв’язку з тим, що це яви
ще
включає ті ознаки, які мають важливе еволюційне значення, наприклад,
плодючість, тривалість життя, здатність виживати в несприятливих умовах.
Нині плейотропізм настільки широко обговорюється, що викликає сумнів
існування (у вищих організмів) генів, які не мають плейотропної дії.
Летальна дія генів. Серед найбільш яскравих прикладів доведення
взаємодії генів у розвитку організму є приклади своєрідної "відмови"
спільного функціонування генома – загибель організму, так звана
летальність. З позиції розуміння фізико-хімічних механізмів генетичних
процесів дію летальних генів необхідно розцінювати як результат
блокування утворення головного метаболіту. Наприклад, заб
езпечення
клітини енергією у вигляді АТФ.
Гени, які викликають загибель гомозигот, називають рецесивними
леталями, а які діють на гетерозиготи – домінантними леталями.
Прикладо
м летальності є гомозиготний стан гена сірого забарвлення у
каракульських овець. При схрещуванні сірих овець з сірими баранами
виявилось, що вони завжди гетерозиготні, так як у їх потомстві завжди
163
https://t.me/medicina_free
було 25% чорних ягнят. У той же час 25% ягнят сірого забарвлення гинули
від хронічної тимпанії при переході на грубі корми. Коли схрещували
сірих баранів з чорними матками або навпаки, то у потомстві виявлялось
50% сірих і 50% чорних ягнят, причому сірі ягнята не хворіли. Виявилось,
що у гомозиготному стані ген, що контролює розвиток сірого забарвлення,
мав рецесивну летальну дію, яка заснов
ана на порушенні функцій
парасимпатичної нервової системи.
При штучному осіменінні, коли від одного плідника, гетерозиготного
за летальним геном, можна одержати від декількох десятків до сотень
тисяч телят, можна уявити собі небезпечність такого явища.
На сьогодні у великої рогатої худоби визначено 46 летальних генів, у
коней 10, у свиней 18, у ов
ець 15, у курей 45, у індичок 6, у качок 3.
Різниця у кількості леталей, знайдених у тварин різних видів, залежить не
стільки від біологічних особливостей виду, скільки від ступеня його
вивченості, кількості і матеріальної цінності одержаного потомства.
6.3. Методи генетичного аналізу. Аналізуюче, зворотне та
реципрокне схрещування
Залежно від мети, якої бажають досягти, завдання генетичного
аналізу можуть бути різними. У селекційній практиці, як правило,
користуються такими основними типами схрещувань.
Аналізуюче схрещування. У практиці часто виникає необхідність
визначити генотип родоначальника лінії, родини тощо на наявність у
ньому патологічних або, навпаки, дуже цінних генів. Для вирішення такого
типу завдань можна використати один із важливих методі
в
гібридологічного аналізу – аналізуюче схрещування.
Цей метод, названий ще тест-крос, дозволяє визначити генотип
особини з домінантною ознакою (АА і Аа). Особину з домінантною
ознакою схрещують з гомозиготною за рецесивним алелем (аа).
У цьому випадку рецесивна форма утворює тільки один сорт гамет з
алелем а, що дає можливість проявитися будь якому з двох алелі
в
генотипу, який перевіряють.
Реципрокним називають таку пару схрещувань, в якій організми з
домінантними і рецесивними ознаками використовуються і як материнські,
і як батьківські. Проте схрещування сприяє більш глибокому аналізу
механізму успадкування і прояву явища гетерозису при формуванні
кількісної ознаки. Дуже часто використання цього методу в селекції
називають реципрокною селекцією.
У реципрокних схрещув
аннях розрізняють пряме, наприклад, якщо ♀АА х
♂ аа і зворотне, якщо ♀ аа х ♂ АА.
Широке використання реципрокного схрещування пов’язане з
перевагами його над методами гібридизації інбредних ліній і топ кросів,
оскільки дає можливість повністю використати гетерозис на основі
164
https://t.me/medicina_free
виявлення найкращих поєднань батьківських пар і не потребує тих
величезних витрат, які необхідні для ведення інбредної селекції.
Зворотне, або беккрос схрещування – це використання одного із
батьків в послідовній серії схрещувань з його безпосереднім потомством.
Мета зворотнього схрещування – передати кілька ознак одного із
батьків потомству, не викликаючи змін генотипу останнього (за винятком
ознаки, яку треба вв
ести).
6.4. Фактори, які впливають на розщеплення ознак у гібридів
Дискретний характер генів призводить до чітких значень
співвідношень розщеплення ознак в потомстві гібридів. Однак на практиці
фактично ця закономірність не завжди спостерігається. Тому вивчаючи це
питання, слід зупинитися на умовах, при яких відбувається незалежне
комбінування ознак.
Умови, при яких зберігається закон розщеплення, такі:
перебування генів, які вивчають, у негомологічних хромосомах,
кількі
сть їх пар при цьому перевищує гаплоїдну кількість
хромосом даного виду;
рівноймовірне утворення гамет усіх типів на основі випадкового
розходження хромосом у мейозі;
рівноймовірне дозрівання гамет усіх типів;
рівноймовірна зустріч гамет при заплідненні:
рівноймовірне виживання зигот і дорослих організмів;
відносна стабільність розвитку ознак, які вивчають.
Розглянемо основні причини, які впливают
ь на відхилення від
класичних методів розщеплення у F
2
.
Недостатній об’єм вибірки. Для підтвердження менделівських
законів необхідна велика статистична вибірка матеріалу, який вивчають,
оскільки в процесі формування ознаки на організм діють різні фактори, які
викликають зміни в розщепленні.
Взаємодія неалельних генів. Важливим фактором, що впливає на
очікуване розщеплення ознак у гібридів, є феномен різних типів взаємодії
генів, особливо множинного плейотропного впливу гена на багато ознак,
насамп
еред на життєздатність і плодючість, летальні гени, зчеплене зі
статтю успадкування, а також аутосомне зчеплення, мутаційний процес.
Штучний добір. Як було зазначено, важливою умовою виконання
законів Менделя є рівноймовірність зустрічі усіх типів гамет різних
гібридних форм. В умовах селекційно-племінної роботи це порушується
свідомо, бо проводиться добір тих форм, які відповідають вимогам
бажаного типу за ек
стер’єром, конституцією, продуктивністю.
Таким чином, добір, який широко застосовують у зоотехнічній
діяльності – антагоніст вільного схрещування що збільшує швидкість
мікроеволюційних процесів у стадах, які селекціонують.
165
https://t.me/medicina_free
Міграція генів. У племінних і товарних стадах значне місце належить
міграції генів шляхом завезення більш цінних плідників або
спермопродукції певної породи з інших зон чи країн.
Контрольні запитання
1. Опишіть механізм взаємодії генів.
2. Поясніть суть взаємодії алельних генів: повне і неповне
домінування, кодомінування, наддомінування, домінування, що
залежить, від статі, плейотропія.
3. Опишіть такі типи взаємодії неалельних генів як епістаз,
компліментарна дія генів і полімерія.
Лабораторна робота теми 6: Типи взаємодії генів
Лабораторна робота 6.1. Взаємодія алельних генів
Мета заняття: Вивчення закономірностей успадкування ознак,
розщеплення за генотипом та фенотипом при моногібридному схрещу-
ванні. Ознайомлення з закономірностями успадкування ознак при
взаємодії алельних генів. Вивчення характеру розподілу ознак за різними
типами домінування.
Матеріал та обладнання: Схеми схрещування при взаємодії
алельних генів.
Методичні вказівки: Ознайомтеся із закономірностями успадкування
ознак при взаємодії алельних генів. Розв’яжіть зада
чі. Зобразіть
схематично моногібридне схрещування.
Завдання
Завдання 1. В робочому зошиті поясніть суть понять: гомозигота,
гетерозигота, алельні гени, повне домінування, неповне домінування,
кодомінування, наддомінування, локуси, моногібридне схрещування.
Завдання 2. Поясніть суть першого закону Менделя.
Завдання 3. Наведіть приклад повного домінування. Зобразіть схему
схрещування при повному домінуванні.
Завдання 4 . Поясніть суть другого закону Менделя.
Завдання 5. Наведіть приклад неповного домінування. Зобразіть
схему схрещування при неповному домінуванні.
Завдання 6. Наведіть приклад кодомінування. Зобразіть схеми
схрещування при кодомінуванні.
Завдання 7. Заповніть підсумкову таблицю за результатами
схрещувань при взаємодії алельних генів за схемою: тип взаємодії
алельних генів, розщеплення за генотипом, розщеплення за фенотипом,
приклад ознаки у пев
ного виду.
166
https://t.me/medicina_free
Лабораторна робота 6.2. Типи взаємодії неалельних генів
Мета: Ознайомлення з закономірностями успадкування ознак при
взаємодії неалельних генів.
Матеріал та обладнання: Схеми схрещування при взаємодії генів.
Методичні вказівки до роботи: Ознайомтеся з основними типами
взаємодії неалельних генів. Замалюйте схеми схрещування при взаємодії
неалельних генів. Розв’яжіть задачі на взаємодію неалельних генів.
Неалельні гени займають різні локуси на хромосомах. Розрізняють
три основні типи взаємодії неалельних генів: компліментарна взаємодія,
епістаз, полімерія. За взаємодії генів у випадку дигібридних схрещувань
розщеплення в F
2
за фенотипом може бути різноманітним: 9:7 або 9:3:4,
або 13:3, або 12:3:1, або 15:1 і т. д. В усіх випадках це – видозміни
розщеплення 9:3:3:1.
Один з перших прикладів взаємодії неалельних генів –
компліментарна взаємодія – був відкритий Бетсоном та Пеннеттом за
аналізу успадкування форми гребеня курей. Деякі породи курей
характеризуються певною морфологією гребеня: у леггорнів –
листовидний, віандотів – трояндоподібний, європейських – гороховидний,
малайських – горіхоподібний.
У результаті схрещування курей з трояндоподібним і
горохоподібним гребенями в F
1
виникає нова форма гребня – (завдяки
взаємодії генів А і В).
P Трояндоподібний х Горохоподібний
ААbb ааВВ
G
F
1
АаВb
Горіхоподібний
Рис. 6.1. Схема схрещування за умови комплементарної дії генів,
утворення гамет та утворення нащадків з новим фенотипом
Схрещування гібридів F
1
дає такі результати в F
2
(див. Рис. 6.2.).
♂
♀
АВ Ab аВ ab
АВ
Горіх. ААВВ Горіх. AABb Горіх. АаВВ Горіх. AaBb
Аb
Горіх. ААВb Троянд. AAbb Горіх. AbBb Троянд.Aabb
аВ
Горіх. АаВВ Горіх. AaBb Горох. ааВВ Горох. aaBb
ab
Горіх. AaBb Троянд. Aabb Горох. aaBb Листов. aabb
Рис. 6.2. Розв’язування задачі на компліментарну дію
генів за допомогою решітки Пеннетта
Ab aB
167
https://t.me/medicina_free
Листовидний Гороховидний Горіховидний Трояндоподібний
Рис. 6.3. Форми гребенів у курей
Таким чином в F
2
спостерігається розщеплення 9:3:3:1. У 9/16 курей
є гени і А, і B, це обумовлює горіхоподібний гребінь. Наявність гена А в
гомо- або гетерозиготному стані за рецесивного b дає трояндоподібну
форму у 3/16 особин, а гени ааВ – у 3/16 потомства дають горохоподібний
гребінь. Гомозиготи за обома рецесивними алелями aabb мають новий
фенотип – простий листовидний гребінь.
Компліментарні гени при сумісній дії в генотипі в гомо- або
гетерозиготному стані (А_В_)обумовлюють розвиток нової ознаки. Дія
кожного гена окремо (A_bb або ааВ_) відтворює ознаку лише одного з
батьків, яких схрещують. Молекулярні механізми взаємодії генів до цього
часу не є однозначними. Найбільше відомо про взаємодію генів
забарвлення очей у дрозофіли. Мутанти за геном bw мають коричневі очі,
мутанти st – яскраво-червоні.
Р bw bw st+ st+ x bw+ bw+ st st
G
F
1
bw+bwst+st Червоно-коричневі очі
Рис. 6.4. Схема схрещування за умови компліментарної дії генів,
утворення гамет та утворення нащадків з новим фенотипом
Схрещування гібридів F
1
дає таке розщеплення: 9/16 нащадків –
нормальні за фенотипом (червоно-коричневі очі), 3/16 мають яскраво-
червоні очі (bw + stst), 3/16 – коричневі очі (bw bw st +), ще одна частина –
мухи з білими очима. Дикий тип кольору очей обумовлений наявністю
двох пігментів – коричневого, який контролюється геном st +, і яскраво-
червоного, який контролюється геном bw+. Якщо мутує ген st+, в клітинах
немає коричневого пігменту і око стає яскраво-червоним, якщо мутує ген
bw+, немає яскраво-червоного і око виглядає коричневим. У випадку
відсутності обох пігментів у мух bw bw st st очі залишаються
незабарвленими, тобто білими.
Явище пригнічення дії одного гена іншим, неалельним йому геном
називається епістазом. При цьому один домінантний ген пригнічує дію
неалельного йому домінантного гена. Явище епістазу відкрите при аналізі
успадкування масті коней. Відомо, що ворона масть визначається
домінантним алелем В, руда – рецесивним алелем b, домінантний алель С у
bwst+ bw+st
168
https://t.me/medicina_free
зв’язку з раннім посивінням волосся дає сіру масть, рецесивний алель с не
змінює забарвлення волосся.
Гомозиготи і гетерозиготи за С завжди будуть сірими через сивину,
незалежно від того які алелі гена В будуть у коня.
Р ВВСС х bbсс
G
F
1
ВbСс
F
2
С – сірі В-сс – вороні bbсс – руді
12 : 3 : 1
Рис. 6.5. Схема схрещування (епістаз), утворення гамет та нащадків
Полімерія – явище, коли на формування однієї ознаки впливає
декілька еквівалентних неалельних пар генів. Ці гени мають рівнозначну,
рівноцінну, підсумовуючу дію. Полімерні гени прийнято позначати однією
і тією самою буквою латинського алфавіту з цифровими індексами
(А
1
А
1
А
2
А
2
а
3
а
3
). Ознаки, які визначаються полімерними генами,
називаються полігенними.
Існує кумулятивна (аддитивна) і некумулятивна (неаддитивна)
полімерія. За некомулятивної полімерії ступінь дії гена не залежить від
концентрації генів. При схрещуванні гібридів спостерігається розщеплення
15:1. Оранжеві японські коропи – результат взаємодії двох рецесивних
генів b
1
і b
2
, генетична формула цих коропів b
1
b
1
b
2
b
2
. При схрещуванні
одного з іншим гетерозигот за генами b
1
і b
2
(В
1
b
1
В
2
b
2
) тільки 1/16
нащадків отримує оранжеве забарвлення.
За аддитивної полімерії зі збільшенням кількості домінантних алелів
інтенсивність прояву ознаки збільшується. За типом кумулятивної
полімерії успадковується багато кількісних ознак, таких як жива маса,
довжина тіла тощо.
Завдання
Завдання 1. В робочому зошиті дайте визначення наступних понять:
алельні гени, неалельні гени, компліментарна дія генів, епістаз, полімерія,
аддитивна полімерія, неаддитивна полімерія, гени-модифікатори,
епістатичний ген, гіпостатичний ген.
Завдання 2. Наведіть приклад компліментарної дії генів. Зобразіть
схему схрещування при компліментарній дії генів з новоутворенням.
Зробіть висновки про розщеплення за фенотипом і генотипом.
Завдання 3. Зобразіть схему схрещування при комплімент
арній дії
генів без новоутворення. Зробіть висновки про розщеплення за фенотипом
і генотипом.
Завдання 4. Наведіть приклад епістатичної дії генів. Зобразіть схему
схрещування при домінантному епістазі. Зробіть висновки про
розщеплення за фенотипом і генотипом.
Завдання 5. Зобразіть схему схрещування при рецесивному епістазі.
Зробіть висновки про розщеплення за фенотипом і генотипом.
ВС
bс
169
https://t.me/medicina_free
Завдання 6. Наведіть приклад полімерії. Зобразіть схему схрещу-
вання при неаддитивній полімерії. Зробіть висновки про розщеплення за
фенотипом і генотипом.
Завдання 7. Зобразіть схему схрещування при аддитивній полімерії.
Зробіть висновки про розщеплення за фенотипом і генотипом.
Завдання 8. Заповніть підсумкову таблицю за результатами
схрещувань при взаємодії неалельних генів:
Розщеплення за генотипом та фенотипом при різних типах
взаємодії генів
Тип взаємодії
неалельних генів
Розщеплення за
генотипом
Розщеплення за
фенотипом
Приклад ознаки
у певного виду
Приклади розв’язування задач
Задача 1. У курей алель А визначає горохоподібний гребінь, В –
трояндоподібний; за сумісного перебування в генотипі алелів А і В гребінь
горіхоподібний. Взаємодія двох рецесивних алелів дає простий гребінь.
Від схрещування півня й курки з горіхоподібним гребнем в F
1
9 курчат
мали горіхоподібний гребінь, 3 – горохоподібний, 3 – трояндоподібний, 1 –
простий. Поясніть це генетичною схемою.
Скорочений запис умови задачі
Кури. Успадкування форми гребня.
Р горіхоподібний х горіхоподібний
F
1
9 горіхоподібних; 3 трояндоподібних; 3 горохоподібних; 1 простий.
Розв'язування
1. Розщеплення в першому поколінні свідчить про гетерозиготність
батьків і відповідає комплементарній взаємодії генів.
2. Оскільки розщеплення 9:3:3:1, то генотипи батьківських організмів –
дигетерозиготні.
3.А – горохоподібний гребінь АВ – горіхоподібний
В – трояндоподібний аb – простий
Р ♀ АаВb х ♂ АаВb
G
F
1
9 А_В_ – горіхоподібний гребінь,
3 А_bb – горохоподібний,
3 ааВ_ – трояндоподібний,
1 ааbb – простий.
Рис. 6.6. Схема схрещування дигетерозигот за умови комплеіментарної
дії генів, утворення гамет та утворення нащадків в другому поколінні
АВ
Аb
аВ аb
170
https://t.me/medicina_free
Соседние файлы в папке Библиотека им академика М.И. Перельмана