![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •Відповідальний редактор
- •Редактор о. М. Дружинова р о з д і л 1 загальна характеристика вибухових речовин, їх класифікація
- •Основні характеристики вибухових речовин
- •Температура спалаху вр
- •Чутливість ініціюючих вр до удару
- •Чутливість бризантних вр до удару
- •Таблиця 4 Граничні заряди ініціюючих вр у грамах
- •Таблиця 5 Теплота вибуху вр
- •Таблиця 6 Температура вибуху вр
- •Таблиця 7 Об'єм ( v0 ) газоподібних продуктів вибуху
- •Таблиця 8 Бризантність і фугасність вр
- •Р о з д і л 3 типи та характеристики індивідуальних вибухових речовин
- •3. 1. Ініціюючі вибухові речовини
- •3.2. Бризантні вибухові речовини
- •3.2.1 Бризантні вибухові речовини підвищеної потужності
- •3.2.2. Бризантні вибухові речовини нормальної потужності
- •3.2.3 Бризантні вибухові речовини зниженої потужності
- •Залежність життєздатності оксиліквітів від діаметрів патронів
- •Характеристика бризантності оксиліквітів
- •Р о з д і л 4 промислові вибухові речовини
- •4.1. Класифікація і характеристика промислових вибухових речовин
- •Класифікація промислових вр
- •Вибухові речовини, заборонені до застосування з 01.01.85р.
- •Таблиця 13 Характеристика гранульованих вр заводського виготовлення для відкритих гірських робіт
- •Характеристика вр, що виготовляються на стаціонарних та пересув- них пунктах, розміщених безпосередньо поблизу місць застосування
- •Характеристика гранульованих вр, які застосовуються на відкритих і підземних гірничих роботах у шахтах та рудниках, безпечних по вибуху газу та пилу
- •Таблиця 16
- •Характеристика порошкоподібних вр, які застосовуються на відкри-
- •Тих та підземних гірничих роботах у шахтах і рудниках, безпечних щодо вибуху
- •Газу та пилу
- •Таблиця 17 Рекомендована сфера застосування вр у шахтах та рудниках, безпечних щодо вибуху газу та пилу
- •Характеристика кумулятивних накладних зарядів, які застосовуються для подрібнення негабаритів на відкритих та підземних гірських роботах у шахтах та рудниках, безпечних щодо вибуху газу або пилу
- •Таблиця 20 вр, які виготовляються на стаціонарних та пересувних пунктах, розміщених у безпосередній близькості до місць застосування
- •Порошкоподібні вр, які застосовуються на відкритих та підземних гірничих роботах у шахтах та рудниках, безпечних щодо вибуху газу та пилу
- •Продовження табл. 21
- •Характеристика запобіжних вр, які застосовуються у шахтах та рудниках, небезпечних щодо вибуху газу та пилу
- •Рекомендована сфера застосування запобіжних вр у шахтах, небезпечних щодо вибуху газу та пилу
- •Вр, які застосовуються для обробки металів та інших матеріалів вибухом (клас с)
- •Характеристика вибухових речовин, які застосовуються для обробки металів та інших матеріалів вибухом
- •4.2. Промислові вибухові речовини і класу для відкритих гірничих робіт
- •4.3. Промислові вибухові речовини іі класу для відкритих та підземних гірничих робіт, крім шахт небезпечних щодо газу та пилу
- •4.4. Запобіжні промислові вибухові речовини ііі-vіі класів
- •4.5. Упаковка та розфасовка вибухових речовин заводського виготовлення
- •4.6. Деякі стандартизовані дані найпоширеНішИх промислових вибухових речовин
- •Норми (%) компонентів в амонітах
- •Фізико-хімічні та вибухові показники амонітів
- •Неконтрольовані вибухові та фізико-хімічні характеристики амонітів
- •4.6.2. Речовини вибухові промислові. Вугленіти. Технічні умови. Держст 21983-76
- •Таблиця 31
- •Таблиця 33
- •Таблиця 34
- •Таблиця 35
- •Таблиця 36
- •Продовження табл. 36
- •Продовження табл. 37
- •Норма (%) компонентів для детоніту м
- •Фізико-хімічні та вибухові показники детоніту м
- •Неконтрольовані вибухові та фізико-хімічні характеристики детоніту м
- •Таблиця 41
- •Таблиця 42
- •Продовження табл. 42
- •Продовження табл. 43
- •Норма (%) компонентів для грамонітів
- •Фізико-хімічні та вибухові показники для грамонітів
- •Неконтрольовані вибухові та фізико-хімічні характеристики грамонітів
- •Продовження табл. 46
- •4.6.8. Речовини вибухові промислові. Акватоли. Технічні умови. Держст 21989–76 (зі зміною №1, затвердженою у серпні 1982 р. (іпс 11-82)
- •Норма (%) компонентів для акватолів
- •Фізико-хімічні та вибухові норми для акватолів
- •Неконтрольовані вибухові та фізико-хімічні характеристики акватолів
- •Фізико-хімічні показники для тротилу
- •1. Упаковка патронованих та непатронованих вр для внутрішніх поставок
- •Загальні вимоги
- •Упаковка патронованих вр
- •Упаковка непатронованих вр
- •2. Упаковка на експорт патронованих та непатронованих вр, алюмотолу, лускованого тротилу, гранулотолу, литих тротилових зарядів, шашок–детонаторів та пресованих тротилових шашок
- •2.1. Загальні вимоги
- •Номінальна маса вр
- •2.2. Упаковка патронованих вр
- •2.3. Упаковка непатронованих вр та алюмотолу
- •2.4. Упаковка лускованого тротилу
- •2.5. Упаковка гранулотола
- •2.6. Упаковка литих тротилових зарядів, шашок–детонаторів, пресованих тротилових шашок
- •3. Маркування
- •3.1. Маркування патронів
- •3.2. Маркування тари
- •4. Транспортування
- •Р о з д і л 5 саморобні вибухові речовини
- •5.1 Саморобні ініціюючі вибухові речовини
- •Саморобні ініціюючі вр
- •Продовження табл. 52
- •5.2. Саморобні вибухові речовини бризантної дії
- •Саморобні бризантні вр
- •Продовження табл.53
- •5.3. Саморобні системи паливо плюс окисник
- •Таблиця 54 Типові саморобні вр системи “паливо плюс окисник” їх властивості
- •Продовження табл. 54
- •Продовження табл. 54
- •Л і т е р а т у р а
- •Додаток 1 Список тротилових еквівалентів вибухових речовин
- •Каталог промислових вибухових речовин
- •Таблиця 78
- •Таблиця 79
- •Таблиця 80
3.2. Бризантні вибухові речовини
Бризантні ВР застосовуються в основному для спорядження інженерних боєприпасів, боєприпасів артилерії, авіації та морського флоту у якості розривних зарядів, а також для приготування підривних засобів. Деякі бризантні ВР застосовуються як вихідні матеріали для приготування порохів колоїдного типу.
Основним видом вибухового перетворювання бризантних ВР є детонація, внаслідок чого вибух бризантних речовин супроводжується дробленням твердих середовищ, що прилягають до заряду; звідси і походить назва і "бризантні", тобто подрібнюючі.
Бризантні ВР, на відміну від ініціюючих, у звичайних умовах і кількостях від простого початкового імпульсу не детонують. Як правило, для збудження детонації бризантних ВР застосовуються ініціюючі ВР, а для менш чутливих – детонатори з інших, сприйнятливих до детонації й потужних бризантних ВР.
Швидкість детонації більшості бризантних ВР, а також енергетичні характеристики щодо розрахунків на одиницю ваги вище, ніж у ініціюючих. Чутливість бризантних ВР до зовнішніх впливів значно нижча, порівняно з іншими групами ВР.
Серед бризантних ВР поширена класифікація за потужністю. Розрізняють бризантні ВР підвищеної, нормальної та зниженої потужності.
3.2.1 Бризантні вибухові речовини підвищеної потужності
Тетрил C6H2(NO2)3NNO2CH3 (тринітрофенілметилнітрамін, ДЕРЖСТ 7725 – 55) являє собою кристалічну речовину світло-жовтого кольору, солонувату на смак (Мал.5). Легко пресується до густини 1,6-1,65*103 кг/м3.
Температура плавлення хімічно чистого тетрилу 128,5 0С, технічного – 127,7 0С. При плавленні тетрил розкладається.
Тетрил практично негігроскопічний, не розчиняється у воді, погано – у спирті, добре – у бензолі та дихлоретані, особливо добре – в ацетоні. З металами не взаємодіє. При тривалій взаємодії тетрил реагує з кислотами та лугами. Стійкість його дещо нижча, ніж у тротилу і пікринової кислоти, але практично достатня для практичного застосування. При пострілі гвинтівочною кулею вибухає. Температура спалаху біля 190 0С. На повітрі він горить швидко. Чутливість до удару у нього вища, ніж у пікринової кислоти.
Сприйнятливість до детонації має вищу, ніж у тротил. За потужністю тетрил перевищує пікринову кислоту. Сфера застосування тетрилу обмежені у зв'язку з високою чутливістю останнього до зовнішніх дій. Застосовується він головним чином для виготовлення детонаторів до розривних зарядів снарядів, авіабомб та інших боєприпасів, а також для вторинних зарядів комбінованих капсулів-детонаторів, де успішно використовується його висока сприйнятливість до детонації й достатньо велика потужність.
В окремих випадках тетрил застосовується як розривний заряд у малокаліберних снарядах, іноді у флегматизованому стані або ж у сплавах (сумішах) з тротилом та гексогеном. У минулому тетрил застосовувався у сумішах з гримучою ртуттю у детонуючих шнурах.
Гексоген (CH2NNO2)3 (триметилентринітрамін, ДЕРЖСТ В 20395 – 74, МРТУ 84 – 1 –68) являє собою дрібнокристалічну речовину білого кольору (Мал.6), флегматизований – оранжевого кольору. Флегматизований гексоген легко пресується до густини 1,66 * 103 кг/м3.
Температура плавлення чистого гексогену 203 0С, флегматизованого – 201 0С. Плавиться з розкладом.
Гексоген негігроскопічний і практично не розчиняється у воді, погано – у спирті, добре – у ацетоні. З металами не взаємодіє. Розбавлені луги та кислоти на гексоген не діють. Концентрована сірчана кислота розкладає гексоген. Концентрована азотна кислота розчиняє його без розкладу.
Стійкість гесогену висока. Температура спалаху 230 0С. Чутливість до механічних дій та сприятливість до детонації вище порівнянно із тетрилом. При прострілі гвинтівочною кулею вибухає. За потужністю гексоген перевищує тетрил і є однією з найпотужних сучасних ВР. У чистому виді застосовується лише для спорядження детонаторів та як вторинних зарядів комбінованих капсулів-детонаторів. Найчастіше застосовується флегматизований гексоген, який іде на спорядження малокаліберних снарядів у якості розривного заряду, а також на спорядження детонаторів (замість чистого).
Гексоген також широко застосовується у сумішах з вибуховими та невибуховими речовинами для спорядження боєприпасів у якості розривного заряду та для приготування детонуючих шнурів.
Склад А-ІХ-1 (ОСТ В84-636 – 72) являє собою флегматизований гексоген і складається з 94-95 % гексогену та 5-6 % флегматизатора, до якого входять: церезин, стеарин та барвник оранжевого кольору (Мал. 7). Склад А-IX-1 – однорідна, порошкоподібна, негігроскопічна, сипуча речовина оранжевого кольору. Застосовується для виготовлення методом пресування додаткових детонаторів розривних зарядів до різноманітних кумулятивних боєприпасів, а також для виготовлення вибухового складу А-IX-2.
Склад А-ІХ-2 (ОСТ В84-1067 – 75) – механічна суміш, яка вміщує 80% А-ІХ-1 та 20% алюмінієвої пудри. Являє собою однорідну порошкоподібну, сипучу, негігроскопічну речовину сіро-сталевого кольору (Мал.8.). Готується механічним змішуванням складу А-ІХ-1 з алюмінієвою пудрою. Ця суміш має сильну фугасну й добру запалювальну дію. Застосовується переважно для виготовлення зарядів до боєприпасів осколково-фугасної дії різних типів та калібрів.
Суміш МС (ОСТ В84-1790 – 79) вміщує 54-58% гексогену, 16-21 % тротилу, 9-12 % алюмінієвої пудри, 5-7% флегматизатора. За зовнішнім виглядом – однорідна, негігроскопічна маса світло-коричневого кольору з оранжевим відтінком і окремими сріблястими цятками алюмінієвої пудри. Використовується для спорядження морських та авіаційних боєприпасів.
Сплави ТГ являють собою сплав тротилу з гексогеном. Виготовляються шляхом введення у розплавлений тротил порошкоподібного гексогену, який після перемішування знаходиться у рідкому тротилі у вигляді суспензії. Суміш заливається у корпуси боєприпасів і охолоджується. Густина литих або загущених у гарячому стані зарядів досягає 1,7 * 10 3 кг/м3.
Співвідношення компонентів у ТГ може бути різним: від 20 до 60% гексогену й відповідно від 80 до 40% тротилу.
Сплави ТГ за потужністю перевищують тротил, менш чутливі, ніж чистий гексоген і мають високою сприйнятливістю до детонації, що пояснюється сенсибілізуючою дією гексогену. Сплави тротилу з гексогеном позначаються шифром ТГ-20, ТГ-50 і т.д., де число вказує відсотковий вміст тротилу, або ТГ 20/80, ТГ 50/50, де відсотковий вміст тротилу вказується у чисельнику, а гексогену – у знаменнику. На (мал.9) показано спав ТГ-50.
Нині сплави ТГ є одними з найпоширеніших складних ВР як у військовій, так і в промисловій техніці й застосовуються для спорядження боєприпасів, мін, кумулятивних та подовжених зарядів тощо.
ТЕН (пентаеритриттетранітрат, ДЕРЖСТ В22321-77) С(СН2ОNO2)4 являє собою кристалічну речовину білого кольору (Мал.10). Флегматизований ТЕН має рожевий колір. Добре пресується до густини 1,6 * 103 кг/м3. Плавиться при температурі 140 0С з розкладом.
ТЕН негігроскопічний і не розчиняється у воді, спирті, добре – в ацетоні. З металами не взаємодіє. Кислоти й луги при тривалій дії розкладають ТЕН. Погано очищений від кислот розкладається й може самозагорятися. Добре очищений – достатньо стійкий.
Температура спалаху ТЕНу 215 0С. У замкненому об'ємі навіть у невеликих кількостях від променю вогню може детонувати.
За чутливістю до механічних дій ТЕН належить до найбільш чутливих з бризантних ВР, що використовуються; при прострілі гвинтівочною кулею вибухає. Сприйнятливість до детонації у нього трохи вища за сприйнятливості гексогену. За потужністю приблизно рівний гексогену.
Застосовується ТЕН головним чином флегматизований, рідше – чистий у тих же виробах, що й гексоген.
Октоген (ОСТ В84-1344 – 76) С4H8O8N8 являє собою однорідний сипучий негігроскопічний кристалічний порошок білого кольору (Мал.11). Практично не розчиняється у метиловому, етиловому, ізобутиловому спиртах, бензолі, толуолі, ксилолі, сірчаному ефірі; погано – у дихлоретані, аніліні, нітробензолі, диоксані, воді. Розчиняється в ацетоні.
Концентрована азотна кислота при високій температурі розкладає октоген. Розкладає октоген і міцна сірчана кислота. Розчини лугів розкладають октоген, але на холоді швидкість розкладу знижується. З металами не взаємодіє. Температура плавлення 270 0С, спалаху - 337 0С. При прострілі гвинтівочною кулею вибухає.
Добре пресується до густини 1,9 * 103 кг/м3.
Застосовується у зарядах для перфорації нафтових свердловин, термостійких капсулях-детонаторах та додаткових детонаторах, детонуючому шнурі та як активний наповнювач у бризантних та фугасних складах, розривні заряди з яких формуються методами пресування та заливки для боєприпасів різного призначення.