![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •Відповідальний редактор
- •Редактор о. М. Дружинова р о з д і л 1 загальна характеристика вибухових речовин, їх класифікація
- •Основні характеристики вибухових речовин
- •Температура спалаху вр
- •Чутливість ініціюючих вр до удару
- •Чутливість бризантних вр до удару
- •Таблиця 4 Граничні заряди ініціюючих вр у грамах
- •Таблиця 5 Теплота вибуху вр
- •Таблиця 6 Температура вибуху вр
- •Таблиця 7 Об'єм ( v0 ) газоподібних продуктів вибуху
- •Таблиця 8 Бризантність і фугасність вр
- •Р о з д і л 3 типи та характеристики індивідуальних вибухових речовин
- •3. 1. Ініціюючі вибухові речовини
- •3.2. Бризантні вибухові речовини
- •3.2.1 Бризантні вибухові речовини підвищеної потужності
- •3.2.2. Бризантні вибухові речовини нормальної потужності
- •3.2.3 Бризантні вибухові речовини зниженої потужності
- •Залежність життєздатності оксиліквітів від діаметрів патронів
- •Характеристика бризантності оксиліквітів
- •Р о з д і л 4 промислові вибухові речовини
- •4.1. Класифікація і характеристика промислових вибухових речовин
- •Класифікація промислових вр
- •Вибухові речовини, заборонені до застосування з 01.01.85р.
- •Таблиця 13 Характеристика гранульованих вр заводського виготовлення для відкритих гірських робіт
- •Характеристика вр, що виготовляються на стаціонарних та пересув- них пунктах, розміщених безпосередньо поблизу місць застосування
- •Характеристика гранульованих вр, які застосовуються на відкритих і підземних гірничих роботах у шахтах та рудниках, безпечних по вибуху газу та пилу
- •Таблиця 16
- •Характеристика порошкоподібних вр, які застосовуються на відкри-
- •Тих та підземних гірничих роботах у шахтах і рудниках, безпечних щодо вибуху
- •Газу та пилу
- •Таблиця 17 Рекомендована сфера застосування вр у шахтах та рудниках, безпечних щодо вибуху газу та пилу
- •Характеристика кумулятивних накладних зарядів, які застосовуються для подрібнення негабаритів на відкритих та підземних гірських роботах у шахтах та рудниках, безпечних щодо вибуху газу або пилу
- •Таблиця 20 вр, які виготовляються на стаціонарних та пересувних пунктах, розміщених у безпосередній близькості до місць застосування
- •Порошкоподібні вр, які застосовуються на відкритих та підземних гірничих роботах у шахтах та рудниках, безпечних щодо вибуху газу та пилу
- •Продовження табл. 21
- •Характеристика запобіжних вр, які застосовуються у шахтах та рудниках, небезпечних щодо вибуху газу та пилу
- •Рекомендована сфера застосування запобіжних вр у шахтах, небезпечних щодо вибуху газу та пилу
- •Вр, які застосовуються для обробки металів та інших матеріалів вибухом (клас с)
- •Характеристика вибухових речовин, які застосовуються для обробки металів та інших матеріалів вибухом
- •4.2. Промислові вибухові речовини і класу для відкритих гірничих робіт
- •4.3. Промислові вибухові речовини іі класу для відкритих та підземних гірничих робіт, крім шахт небезпечних щодо газу та пилу
- •4.4. Запобіжні промислові вибухові речовини ііі-vіі класів
- •4.5. Упаковка та розфасовка вибухових речовин заводського виготовлення
- •4.6. Деякі стандартизовані дані найпоширеНішИх промислових вибухових речовин
- •Норми (%) компонентів в амонітах
- •Фізико-хімічні та вибухові показники амонітів
- •Неконтрольовані вибухові та фізико-хімічні характеристики амонітів
- •4.6.2. Речовини вибухові промислові. Вугленіти. Технічні умови. Держст 21983-76
- •Таблиця 31
- •Таблиця 33
- •Таблиця 34
- •Таблиця 35
- •Таблиця 36
- •Продовження табл. 36
- •Продовження табл. 37
- •Норма (%) компонентів для детоніту м
- •Фізико-хімічні та вибухові показники детоніту м
- •Неконтрольовані вибухові та фізико-хімічні характеристики детоніту м
- •Таблиця 41
- •Таблиця 42
- •Продовження табл. 42
- •Продовження табл. 43
- •Норма (%) компонентів для грамонітів
- •Фізико-хімічні та вибухові показники для грамонітів
- •Неконтрольовані вибухові та фізико-хімічні характеристики грамонітів
- •Продовження табл. 46
- •4.6.8. Речовини вибухові промислові. Акватоли. Технічні умови. Держст 21989–76 (зі зміною №1, затвердженою у серпні 1982 р. (іпс 11-82)
- •Норма (%) компонентів для акватолів
- •Фізико-хімічні та вибухові норми для акватолів
- •Неконтрольовані вибухові та фізико-хімічні характеристики акватолів
- •Фізико-хімічні показники для тротилу
- •1. Упаковка патронованих та непатронованих вр для внутрішніх поставок
- •Загальні вимоги
- •Упаковка патронованих вр
- •Упаковка непатронованих вр
- •2. Упаковка на експорт патронованих та непатронованих вр, алюмотолу, лускованого тротилу, гранулотолу, литих тротилових зарядів, шашок–детонаторів та пресованих тротилових шашок
- •2.1. Загальні вимоги
- •Номінальна маса вр
- •2.2. Упаковка патронованих вр
- •2.3. Упаковка непатронованих вр та алюмотолу
- •2.4. Упаковка лускованого тротилу
- •2.5. Упаковка гранулотола
- •2.6. Упаковка литих тротилових зарядів, шашок–детонаторів, пресованих тротилових шашок
- •3. Маркування
- •3.1. Маркування патронів
- •3.2. Маркування тари
- •4. Транспортування
- •Р о з д і л 5 саморобні вибухові речовини
- •5.1 Саморобні ініціюючі вибухові речовини
- •Саморобні ініціюючі вр
- •Продовження табл. 52
- •5.2. Саморобні вибухові речовини бризантної дії
- •Саморобні бризантні вр
- •Продовження табл.53
- •5.3. Саморобні системи паливо плюс окисник
- •Таблиця 54 Типові саморобні вр системи “паливо плюс окисник” їх властивості
- •Продовження табл. 54
- •Продовження табл. 54
- •Л і т е р а т у р а
- •Додаток 1 Список тротилових еквівалентів вибухових речовин
- •Каталог промислових вибухових речовин
- •Таблиця 78
- •Таблиця 79
- •Таблиця 80
Чутливість ініціюючих вр до удару
Тип ВР |
Маса вантажу, кг |
Нижня межа чутливості, см |
Верхня межа чутливості, см |
Гримуча ртуть |
0,6 |
5,5 |
8,5 |
Тетразен |
0,6 |
4,5 |
6,5 |
Азид свинцю |
0,6 |
- |
25 |
ТНРС |
0,6 |
- |
50 |
Чутливість бризантних ВР до удару, як правило, характеризуюється відсотком вибухів, що виникають при скиданні вантажу з певної висоти. Дані про чутливість бризантних ВР до удару, отримані при падінні вантажу масою 10 кг з висоти 25 см, наведені у табл.3.
Таблиця 3
Чутливість бризантних вр до удару
Тип ВР |
% вибухів |
Тип ВР |
% вибухів |
Тротил |
4-8 |
Гесоген |
70-80 |
Амотоли |
20-30 |
Бездимний порох |
70-80 |
Пікринова кислота |
24-32 |
ТЕН |
100 |
Тетрил |
50-60 |
|
|
Чутливість бризантних ВР до детонаційного імпульсу характеризується вагою граничного (мінімального) заряду ініціюючої ВР, здатного викликати повну детонацію певної кількості бризантної ВР (табл.4).
Таблиця 4 Граничні заряди ініціюючих вр у грамах
Ініціюючі ВР |
Бризантні ВР (1 гр) | |||
|
тротил |
тетрил |
гексоген |
ТЕН |
Азид свинцю |
0,09 |
0,025 |
0,05 |
0,03 |
Гримуча ртуть |
0,36 |
0,29 |
0,19 |
0,17 |
Тетразен |
- |
більше 1,0 |
- |
- |
ТНРС |
- |
більше 1,0 |
- |
- |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Вага граничного заряду може розглядатися також як характеристика ініціюючої здатності ініціюючих ВР.
Стійкість. Під стійкістю ВР розуміють їхню здатність зберігати практично незмінними фізичні, хімічні, а отже, вибухові властивості протягом тривалого часу.
ВР, як було зазначено вище, являють собою нестійкі хімічні системи, тому й при нормальних умовах зберігання вони розкладаються з більшою чи меншою швидкістю. У менш стійких ВР процес розкладу йде швидше, у більш стійких – повільніше.
Спочатку розклад, як правило, проходить з незначною швидкістю, потім з часом самоприскорюється і може призвести до спалаху і вибуху. Розрізняють фізичну і хімічну стійкість ВР.
Фізична стійкість характеризується схильністю ВР до фізичних змін, які виникають спонтанно або через зовнішні фактори. Вона залежить від фізичних властивостей речовини: гігроскопічності, летючості, механічної міцності, здатності зберігати фізичний стан.
Багато ВР не мають достатньої фізичної стійкості. Так, наприклад, амоніти – гігроскопічні, злежуються й вироби з них поступово руйнуються, оксиліквіти втрачають кисень через його летючість, динаміти ексудують нітрогліцерин і, замерзаючи, втрачають пластичність, стаючи небезпечними у застосуванні, тощо.
Хімічною стійкістю називається здатність ВР не зазнавати хімічних перетворювань при нормальних умовах зберігання. Вона залежить від хімічної природи ВР, тобто міцності та реакційної здатності з'єднань, а також від деяких домішок – одні з них знижують стійкість, а інші –збілбшують.
Вплив домішок, що знижують стійкість, зводиться до каталітичної (прискорюючої) дії на процес розкладу ВР. Такі домішки називаються каталізаторами. Домішки, які уповільнюють розклад ВР, називають стабілізаторами.
Теплота та температура вибуху. Теплотою вибуху називається кількість тепла Qv, яке виділяється під час вибуху 1 кг ВР. Значення Qv для деяких ВР наведені у табл.5.